Ухвала

від 21.08.2012 по справі 2а-2277/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-2277/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Скочок Т.О.

Суддя-доповідач: Безименна Н.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"21" серпня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Безименної Н.В.,

суддів: Бєлової Л.В. та Кучми А.Ю.,

при секретарі Проценко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 квітня 2012 року у справі за позовом Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант-2009», третя особа: Державний реєстратор у Святошинському районі м. Києва про визнання недійсними установчі документи, припинення юридичної особи, -

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2012 року Державна податкова інспекція у Святошинському районі м. Києва звернулася в Окружний адміністративний суд м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант-2009», в якому просила визнати недійсним установчі (засновницькі) документи відповідача та припинити юридичну особу ТОВ «Гарант -2009».

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 квітня 2012 року в задоволенні позову відмовлено. Рішення суду вмотивовано тим, що позивачем не надано доказів на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, в тому числі доказів погашення податкової заборгованості позивача.

Не погоджуючись із судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та постановити нове рішення, яким задовольнити позов. На думку апелянта, зазначена постанова винесена з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні -не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін. Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним відмовити в задоволенні апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, колегія суддів виходить з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Гарант-2009»(ідентифікаційний код 36620221), місцезнаходження: 03062, м. Київ, Святошинський район, просп. Перемоги, 67, офіс 2, зареєстроване Святошинською районною в місті Києві державною адміністрацією. Керівником підприємства зазначений ОСОБА_2. Як платник податків ТОВ «Гарант-2009»перебуває на обліку в ДПІ у Святошинському районі м. Києва з 12.08.2009 за № 10101, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією Довідки про взяття на облік платника податків від 12.08.2009 № 1655/29-109.

Крім того, відповідно до листа ДПІ у Святошинському районі від 04.04.2012 року за відповідачем рахується податкова заборгованість в сумі 2 936 грн.

Підстави для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, визначені ч. 2 ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців», такими підставами є: визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути; провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом; невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону; неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону; наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Відповідно до ч. 2 ст. 46 зазначеного Закону, підставою для постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця є: визнання недійсними або такими, що суперечать законодавству, установчих документів; здійснення діяльності, що суперечить установчим документам та законодавству України; несвоєчасного повідомлення суб'єктом підприємницької діяльності про зміну його назви, організаційної форми, форми власності та місцезнаходження; визнання суб'єкта підприємницької діяльності банкрутом (у випадках, передбачених законодавством); неподання протягом року до органів державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності згідно з законодавством.

Із зазначеного вбачається, що відповідний позов може бути пред'явлений до суду органами, що здійснюють державну реєстрацію, органами державної податкової служби, а також учасниками юридичної особи.

Випадки, коли податковий орган вправі звернутися до суду з адміністративним позовом, встановлені, зокрема Законом України «Про державну податкову службу в Україні».

Відповідно до статті 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» одним із завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі податки, інші платежі).

За відсутності доказів здійснення податковим органом своїх повноважень встановлених пунктом третім частини 1 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» щодо здійснення контролю за своєчасністю подання платником податків - позивачем податкових звітів, декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, висновки суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог є правильними.

1 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України від 02.12.2010р. №2755-VI, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Пунктом 20.1.12 Податкового кодексу України закріплено право органів державної податкової служби у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання.

Виходячи з положень статей 20, 21 Податкового кодексу України стосовно контролюючих функцій податкової служби в кореспонденції з положеннями частини 2 статті 38 Закону України від 15.05.2003р. № 755-IV, органи державної податкової служби можуть звертатися з вимогами про припинення юридичної особи не в усіх випадках, визначених статтею 38 зазначеного закону, а лише в тих, коли податкові органи діють на реалізацію своєї владної компетенції.

Наведене свідчить про те, що звернення позивача з даним позовом з посиланням на те, що створення підприємства ТОВ «Гарант -2009»було вчинене за відсутності волі та волевиявлення засновника, на затвердження статуту з метою створення юридичної особи та заняття підприємницькою діяльністю, є безпідставним.

Крім того, згідно з пунктом 8.6 Порядку обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів), затвердженого Наказом ДПА України від 19.02.1998р. № 80 (в редакції наказу ДПА України від 17.11.1998р. № 552), якщо платник податків не має заборгованості перед бюджетом, та у разі неподання протягом року в органи державної податкової служби податкових декларацій, документів податкової звітності, керівник органу державної податкової служби приймає рішення у вигляді розпорядження відносно платника податків про звернення до суду або господарського суду із заявою (позовною заявою) про постановлення судового рішення про припинення юридичної особи чи підприємницької фізичної особи підприємця.

Отже, як вірно зазначено судом першої інстанції, однією з обов'язкових умов для звернення органів державної податкової служби до суду з позовом про припинення юридичної особи чи підприємницької фізичної особи підприємця є відсутність у таких осіб заборгованості перед бюджетом.

Враховуючи вищевикладене та те, що станом на час розгляду даної адміністративної справи за відповідачем рахується податкова заборгованість, Окружний адміністративний суд міста Києва дійшов до обґрунтованого висновку про відсутність належних підстав для задоволення позовних вимог.

Також, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що при розгляді вимог позивача про визнання недійсним установчих документів ТОВ «Гарант-2009», необхідно виходити з того, що такі вимоги не можуть бути самостійними позовними вимогами, оскільки в силу приписів ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців», установчі документи суб'єкта господарювання підлягають правовій оцінці лише з іншими вимогами, зокрема, у справі про припинення юридичної особи, що не пов'язане з банкрутством такої юридичної особи.

Позивачем не доведено суду, що на момент розгляду справи є обвинувальний вирок суду у відношенні громадянина ОСОБА_2 у вчиненні злочинів передбачених ч.1 ст.205, ч.2 ст.358 КК України. До того ж, доказів того, що при реєстрації ТОВ «Гарант-2009» відбулись порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути, податковий орган також суду не надав, а тому підстави для задоволення позову в частині визнання недійсними установчих (засновницьких) документів відповідача відсутні.

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 41, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби -залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 квітня 2012 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Безименна Н.В.

Судді: Бєлова Л.В.

Кучма А.Ю.