Постанова

від 21.08.2012 по справі 2а/0570/6903/2012

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 серпня 2012 р. Справа № 2а/0570/6903/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Кірієнка В.О.

при секретарі Новіковій А.В.

за участю:

представника позивача Фабрія В.В.

представника відповідача Лисенкова Д.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Донецьк-52, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби про визнання частково недійсним податкове повідомлення-рішення від 15.05.2012 року № 0000091530/5223/10/15-17-3 в частині про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 746 581 грн. на суму 27 907 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 182 155,50 грн. на суму 4 477 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство «Донбасенерго» звернувся до суду із позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби про визнання частково недійсними податкові повідомлення-рішення від 15.05.2012 року № 0000091530/5223/10/15-17-3 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 746 581 грн. на суму 27 907 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 182 155,50 грн. на суму 4 477 грн., № 0000131530/5231/10/15-17-3 про зменшення суми від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток на загальну суму у розмірі 252 492 грн. на суму 38 150,06 грн. в частині зменшення суми від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток на суму 116 249,40 грн. та визнати частково недійсним рішення від 18.05.2012 року № 5573/10-17-3 в частині про нарахування пені на податок на додану вартість у розмірі 102 903,87 грн. на суму 2 060 грн.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 26.06.2012 року було вирішено роз'єднати позовні вимоги у адміністративній справі № 2а/0570/6903/2012 року та залишено на розгляд судді Кірієнко В.О. позовні вимоги щодо визнання частково недійсним податкового повідомлення-рішення від 15.05.2012 року № 0000091530/5223/10/15-17-3 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 746 581 грн. на суму 27 907 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 182 155,50 грн. на суму 4 477 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач, зазначив, що за результатами документальної перевірки (акт від 24.04.2012 року) № 62/15-17-3/23343582 відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 15.05.2012 року № 0000091530/5223/10/15-17-3 про донарахування ПАТ «Донбасенерго» податку на додану вартість у розмірі 746 581 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 182 155,50 грн.

Позивач частково не погоджується зі спірним податковим повідомленням-рішенням, а саме вважає неправомірним донарахування податку на додану вартість у розмірі 27 907 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 4 477 грн., вважає його не правомірно винесеним в зазначеній частині, а висновки податкового органу, такими що суперечать нормам податкового законодавства.

На підставі чого просив, позовні вимоги задовольнити та визнати частково недійсним податкове повідомлення-рішення від 15.05.2012 року № 0000091530/5223/10/15-17-3 в частині про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 746 581 грн. на суму 27 907 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 182 155,50 грн. на суму 4 477 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував, в його задоволенні просив відмовити.

За клопотанням представника позивача було залучено до участі у розгляді справи, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю «Словенергомонтажсервіс».

До судового засідання з'явився представник третьої особи - директор ОСОБА_3, який надав наступні пояснення: Структурна одиниця Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» Слов'янська теплова електрична станція» перебувала в господарських відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Словенергомонтажсервіс». Відносно відсутності товарно-транспортних накладних між вищезазначеними товариствами зазначив, що товар перевозився СО ПАТ «Донбасенерго» Слов'янської ТЕС на підставі подорожніх листів, та ТОВ «Словенергомонтаж» особистим транспортом працівників товариства, виписувати товарно-транспортні накладні не було необхідним, оскільки товар не був габаритним, його можливо перевести легковим транспортом, а не вантажним.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Публічне акціонерне товариство «Донбасенерго» є юридичною особою та зареєстроване Виконавчим комітетом Донецької міської ради 26.08.1998 року за № 1 256 120 0000 000070, свою діяльність здійснює на підставі статуту. Слов'янська теплова електрична станція є структурною одиницею ПАТ «Донбасенерго», що підтверджується довідкою АА № 465889 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ).

На підставі п.п. 20.1.4. п.20.1 ст.20, ст.77 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання (лист ДПА у Донецькій області від 03.01.2012 №324/7/23-313-3 «Про доведення плану - графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання на I квартал 2012 року») та згідно з наказом СДПІ по роботі з ВПП у м. Донецьку від 03.02.2012 № 25 «Про проведення документальної планової виїзної перевірки» проведена документальна планова виїзна перевірка Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» (скорочено ПАТ «Донбасенерго») з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 по 31.12.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з з 01.07.2010 по 31.12.2011 року, про що складено акт про результати документальної планової виїзної перевірки Публічого акціонерного товариства "Донбасенерго" код ЄДРПОУ 23343582 з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 по 31.12.2011 від 24.04.2012 року № 62/15-17-3/23343582.

Зазначеним актом перевірки від 24.04.2012 року № 62/15-17-3/23343582 податковим органом були встановлені порушення, зокрема, п.п.7.2.1 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.2, п.п.7.4.4, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (із змінами та доповненнями), п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.4, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України занижено податкові зобов'язання з ПДВ на загальну суму 746 581 грн., в тому числі: в т.ч. за липень 2010 року у сумі 5 706 грн., за серпень 2010 року у сумі 172 105 грн., за вересень 2010 року у сумі 242 565 грн., за жовтень 2010 року у сумі 256 265 грн., за лютий 2011 року у сумі 225 грн., за березень 2011 року у сумі 13 115 грн., за червень 2011 року у сумі 4 631 грн., за липень 2011 року у сумі 17 349 грн., за серпень 2011 року у сумі 14 395 грн., за вересень 2011 року у сумі 9 765 грн., за жовтень 2011 року у сумі 10 460 грн.

На підставі визначених в акті перевірки, податковим органом було винесене податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0000091530/5223/10/15-17-3 від 15.05.2012 року, яким згідно пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, п. 123.1 ст. 123, п. 7 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України та на підставі пп. 7.2.1 п. 7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.2, пп. 7.4.4, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (із змінами та доповненнями), п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.4, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, у зв'язку із чим збільшено суму грошового зобовязання за платежем податок на додану вартість в сумі 928 736, 50 грн. (за основним платежем - 746 581 грн., за штрафними фінансовими санкціями - 182 155,50 грн.).

З акту перевірки та матеріалів справи вбачається, що в перевіряємий податковим органом період позивач в особі структурної одиниці ПАТ «Донбасенерго» Слов'янської ТЕС знаходився у правових відносинах з ТОВ «Словенергомонтажсервіс» на підставі договору від 16.02.2011 року № 158, згідно умов якого ТОВ «Словенергомонтажсервіс» (виконавець) зобов'язується передати у власність СО ПАТ «Донбасенерго» Слов'янської ТЕС (замовник), замовник прийняти та сплатити запчастини (товар) в строки встановлені договором.

Сума поставки відповідно до договору складає 27 360,00 грн., в тому числі ПДВ 20 % - 4 560,00 грн.

Відповідно до пункту 2 договору, виконавець зобов'язується поставити товар згідно договору на умовах EXW (склад виконавця) INCOTERMS 2000 по заявці замовника (специфікація № 1 до договору від 16.02.2011 року № 158, відповідно до якої поставлявся наступний товар: люнет опорний - 1 шт., на суму 12080,00 грн., обойма роликова - 2 шт., на суму 1640,00 грн., домкрат клиновий лівий - 1 шт., 4540,00 грн., домкрат клиновий правий - 1 шт., на суму 4540,00 грн.).

На виконання вимог зазначеного договору ТОВ «Словенергомонтажсервіс» було видано позивачу податкову накладну № 3 від 29.03.2011 року на суму 27360,00 грн., з урахуванням ПДВ у розмірі 4560,00 грн., видаткову накладну № 2 від 29.03.2011 року на суму 27360,00 грн., з урахуванням ПДВ у розмірі 4560,00 грн., та сертифікат якості № 311.

Відповідно до приходних ордерів № 1335, № 1336, № 1337, № 1338 від 30.03.2011 року СО ПАТ «Донбасенерго» Слов'янською ТЕС було отримано товар, в тій самій кількості та на ту саму суму, визначеній в специфікації до договору від 16.02.2011 року № 158, що також підтверджується картками складського обліку матеріалів.

Розрахунки між контрагентами проводились у безготівковій формі, що підтверджується платіжним дорученням за № 637 від 07.04.2011 року, призначення платежу - «До договору 158 від 16/02/11 за запчастини згідно накладної 2 від 29/03/11 року, в тому числі ПДВ 20% - 4560,00 грн.», згідно якого на рахунок ТОВ «Словенергомонтажсервіс» було перераховано грошові кошти в сумі 27360,00 грн.

Товар перевозився за допомогою подорожнього листа № 5236 від 29.03.2012 року, де вантажовідправником виступало ТОВ «Словенергомонтажсервіс», вантажоодержувачем - СО ПАТ «Донбасенерго» Слов'янська ТЕС.

Крім того, СО ПАТ «Донбасенерго» Слов'янської ТЕС знаходився у правових відносинах з ТОВ «Словенергомонтажсервіс» на підставі договору від 31.05.2012 року № 420, згідно умов якого ТОВ «Словенергомонтажсервіс» (поставщик) зобов'язується поставити, а СО ПАТ «Донбасенерго» Слов'янська ТЕС (покупець) сплатити та прийняти вказаний товар на загальну суму 92622,00 грн., з урахуванням ПДВ 15437,00 грн.:

- притирочна машина ГМ-039 для притирки безфланцевих задвижок Ду100-200 мм, 1 штука, на суму 45000,00 грн.;

- притирочна машина ГМ-039А для притирки безфланцевих задвижок Ду200-300 мм, 1 штука, на суму 47622,00 грн.

Відповідно до пункту 2.1 договору, товар поставляється на умовах DDP (Incoterms 2000) м. Миколаївка, Слов'янська ТЕС.

На виконання вимог зазначеного договору ТОВ «Словенергомонтажсервіс» було видано податкову накладну № 2 від 06.06.2011 року на суму 27786,60 грн., з урахування ПДВ 4631,10 грн., № 04.07.2011 року № 2 на суму 64835,40 грн., з урахуванням ПДВ в сумі 10805,90 грн. видаткову накладну № 6 від 04.07.2011 року на суму 92622,00 грн., з урахуванням ПДВ 15437,00 грн., авізо від 23.06.2012 року № 689 на суму 27786,60 грн., авізо від 18.07.2012 року № 888 на суму 64835,40 грн.

Відповідно до приходних ордерів № 3678, 3679 від 07.07.2011 року СО ПАТ «Донбасенерго» Слов'янською ТЕС було отримано товар, в тій самій кількості та на ту саму суму, визначену в договорі від 31.05.2011 року № 420, що також підтверджується картками складського обліку матеріалів.

Отримання товарно-матеріальних товарів також підтверджується актами приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 31.07.2012 року, акту вхідного контролю притирочних машин ГМ-039 та ГМ-039А.

Товар перевозився особистим транспортом співробітниками ТОВ «Словенергомонтажсервіс».

Отже, актом перевірки від 24.04.2012 року № 62/15-17-3/23343582 встановлені порушення, які оскаржуються позивачем, а саме, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.4, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, які в свою чергу виникли на підставі висновку податкового органу щодо фіктивності (нікчемності) укладених договорів.

Податковим кодексом України врегульовано відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначено вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

- придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

- придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

- отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

- ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. (п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України).

При чому, згідно п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.4 ст. 198 Податкового кодексу України, якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Ознайомившись із наданими документами, суд вважає, що вони безумовно підтверджують реальність поставки запчастин від ТОВ «Словенергомонтажсервіс» до СО ПАТ «Донбасенерго» Слов'янська ТЕС та спростовують висновки податкового органу щодо завищення позивачем суми податкового кредиту з ПДВ за березень 2011 року, червень-серпень 2011 року, що призвело до заниження позивачем податку на додану вартість в загальній сумі 27 907,00 грн., в тому числі за березень 2011 року в сумі 5377,00 грн., червень 2011 року в сумі 4631,00 грн., липень 2011 року в сумі 10806,00 грн., серпень 2011 року в сумі 7093,00 грн.

В спірному акті перевірки відповідач посилається на постанову слідчого ОВС СВ ПМ ДПА в Луганській області від 25.01.2012 року та акт перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Словенергомонтажсервіс», код за ЄДРПОУ 37011458, з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Компанія Квік Дан» (код за ЄДРПОУ 37288477) за період з 01.10.2010р. по 30.09.2011р., так податковий орган посилається на наступне:

- постановою слідчого ОВС СВ ПМ ДПА в Луганській області від 25.01.2012р. встановлено, що у СВ ПМ ДПА в Луганській області проводиться досудове слідство у кримінальній справі № 41/11/8074/3, порушеній у відношенні директора ТОВ «Компанія Квік Дан» ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 205 КК України. У даній постанові визначено, що в ході досудового слідства встановлено, що ТОВ «Компанія Квік Дан» (код за ЄДРПОУ 37288477) формувало податковий кредит з ПДВ, з метою мінімізації податкових зобов'язань по ПДВ платників податків, в тому числі: ТОВ «Словенергомонтажсервіс» (код за ЄДРПОУ 37011458);

- чисельність працюючих на ТОВ «Компанія Квік Дан» складала 1 особу за І квартал 2011 року, 2 особи за ІІ та ІІІ квартал 2011 року;

- відсутність ТОВ «Компанія Квік Дан» за юридичною адресою;

- відсутність трудових ресурсів у ТОВ «Компанія Квік Дан»;

- відсутність у підприємства необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині, купівлі, продажу, реалізації, зберігання та відвантаження товарно-матеріальних цінностей та надання послуг чи здійснення робіт в силу відсутності відповідного персоналу, транспортних засобів, приміщень та матеріальних ресурсів, що свідчить про відсутність у ТОВ «Компанія Квік Дан» адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань;

- не надання товарно-транспортних накладних ТОВ «Компанія Квік Дан»;

- відсутність товарно-транспортних накладних між позивачем та ТОВ «Словенергомонтажсервіс»;

- розбіжність податкового кредиту та податкового зобов'язання між позивачем та ТОВ «Словенергомонтажсервіс».

Зокрема, податковий орган посилається на наказу Міністерства транспорту України та Міністерства статистики України "Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля" від 29.12.1995р. N 488/346 встановлено, що застосування затверджених даним наказом форм первинних документів є обов'язковим для всіх суб'єктів господарської діяльності, незалежно від форм власності, а саме:

- "Подорожній лист вантажного автомобіля", ф. N 2;

- "Подорожній лист вантажного автомобіля у міжнародному сполученні", ф. N 1 (міжнародна);

- "Товарно-транспортна накладна", ф. N 1-ТН;

- "Талон замовника", ф. N 1-ТЗ.

Також даним наказом передбачено, що в тих випадках, коли в товарно-транспортній накладній форми № 1-ТН у розділі "Відомості про вантаж" немає можливості перелічити усі назви і характеристики відпущених товарно-матеріальних цінностей, до товарно-транспортної накладної, як товарний розділ, повинні прикладатися як невід'ємна частина спеціалізовані форми (товарна накладна та інші форми), затверджені в установленому порядку, по яких провадиться списування товарно-матеріальних цінностей у вантажовідправника і оприбуткування їх у вантажоодержувача, а також ведеться складський, оперативний і бухгалтерський облік.

Суд зазначає, що відповідно до паспорту ГМ-039.2011.000 ПС, встановлено, що згідно технічних характеристик прилад для шліфування седел безфланцевих задвижок без вирізання їх з трубопроводу моделі ГМ-039.00.01 Ду100-200 встановлені наступні параметри: маса з приводом та шліфувальним колом не більше 14 кг, габаритні розміри, мм, не більше: довжина - 383 мм, ширина - 330 мм, висота - 830 мм та ГМ-039.00.02 Ду200-300 встановлені наступні параметри: маса з приводом та шліфувальним колом не більше 30 кг, габаритні розміри, мм, не більше: довжина - 583 мм, ширина - 450 мм, висота - 1200 мм.

Тобто, зазначений товар не є великогабаритним та його можливо перевести легковим автомобілем, а не вантажним, у зв'язку з чим не було необхідності виписувати товарно-транспортні накладні.

Крім того, відповідач посилався на Інструкцію про порядок виготовлення, схову, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи, відповідно до якої товарно-транспортна накладна типової форми № 1-ТН затверджена наказом Міністерства транспорту України, Міністерства статистики України від 29.12.1995р. № 488/346 - є єдиним первинним документом для списання товарно-матеріальних цінностей у вантажовідправника та оприбуткування у вантажоодержувача при перевезенні вантажів в межах України, а також для їх складського, оперативного і бухгалтерського обліку.

При доставці товару автомобілем обов'язковим документом є товарно-транспортна накладна за формою № 1-ТН. У ній повинні бути відмітки відправника товару (щодо відвантаження товару) та його отримувача (стосовно фактичного отримання товару).

Відповідно п. 2 Наказу застосування товарно-транспортної накладної форми № 1-ТН є обов'язковою для всіх суб'єктів господарської діяльності, незалежно від форм власності.

На вимогу Перевізника Замовник зобов'язаний для перевірки стану вантажу або тари пред'явити технічні умови.

Суд, зазначає, що зазначена Інструкція, відповідно до Висновку Міністерства юстиції України від 15 травня 2006 року N 10/68 рішення про державну реєстрацію наказу Міністерства статистики України та Міністерства транспорту України від 7 серпня 1996 року N 228/253 скасовано та 31 травня 2006 року зазначений наказ виключено з Державного реєстру нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади.

Тобто, відповідач, посилався на Інструкцію, яка втратила чинність ще у 2006 році.

Стосовно посилань представника відповідача на нікчемність укладеної угоди, а саме порушення позивачем ч. 5 ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215, ст. 216 Цивільного кодексу України, суд зазначає наступне.

Частина перша ст. 203 Цивільного кодексу України визначає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з частиною першою, другою ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 216 Цивільного кодексу України визначено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Із вказаними висновками суд не може погодитися, оскільки, здійснивши правовий аналіз документів, що надані позивачем до матеріалів справи, суд дійшов висновку, що первинні документи бухгалтерського та податкового обліку підтверджують факт того, що правочини з контрагентами набули реального настання тих правових наслідків, на настання яких вони були спрямовані.

Крім того, чинним законодавством не передбачена відповідальність суб'єкта господарювання за невиконання його контрагентами своїх податкових зобов'язань та не покладено обов'язку з перевірки дотримання постачальниками товару вимог податкового законодавства зі сплати податкових зобов'язань до бюджету, знаходження або незнаходження їх за юридичною адресою та наявність або відсутність у них основних фондів, технічного персоналу, складських приміщень та транспортних засобів.

Таким чином суд вважає, що відповідач, встановлюючи факт нікчемності укладеного між СО ПАТ «Донбасенерго» Слов'янської ТЕС та ТОВ «Словенергомонтажсервіс» правочину, фактично керувався лише припущеннями щодо фіктивності (нікчемності) укладеного договору, що є недопустимим, оскільки в судовому засіданні позивачем доведений та матеріалами справи підтверджений факт його здійснення.

Нормами ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням викладених обставин, суд вважає, позовні вимоги позивача про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення від 15.05.2012 року № 0000091530/5223/10/15-17-3 в частині про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 746 581 грн. на суму 27 907 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 182 155,50 грн. на суму 4 477 грн. обґрунтованими та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби про визнання частково недійсним податкове повідомлення-рішення від 15.05.2012 року № 0000091530/5223/10/15-17-3 в частині про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 746 581 грн. на суму 27 907 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 182 155,50 грн. на суму 4 477 грн. - задовольнити повністю.

Визнати частково недійсним податкове повідомлення - рішення 15.05.2012 року № 0000091530/5223/10/15-17-3 в частині про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 746 581 грн. на суму 27 907 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 182 155,50 грн. на суму 4 477 грн.

Присудити з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» витрати по сплаті судового збору у сумі 725 грн. 94 коп.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 21 серпня 2012 року.

Постанова у повному обсязі складена 27 серпня 2012 року.

У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постановою за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Кірієнко В.О.