Постанова

від 27.08.2012 по справі 2а-4443/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

в порядку письмового провадження

м. Київ

27 серпня 2012 року № 2а-4443/12/2670

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Клімасан Україна» доДержавної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 10.01.2012 № 0000021705

Суддя: Кротюк О.В.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Клімасан Україна»(далі -позивач, ТОВ «Клімасан Україна») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва (у зв'язку з реорганізацією - Державна податкова інспекція у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби, далі -відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення від 10.01.2012 № 0000021705.

Відповідач позовні вимоги не визнає, просить відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю з підстав, викладених у письмових запереченнях, долучених до матеріалів справи.

В порядку частини 6 ст.128 КАС України судом ухвалено про розгляд справи в письмовому провадженні.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

встановив:

Податковим повідомленням-рішенням від 10.01.2012 № 0000021705 ТОВ «Клімасан Україна» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи найманих працівників у розмірі 132731,21 грн., у т.ч. за основним зобов'язанням у розмірі 106184,97 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 26546,24 грн.

Оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено відповідачем на підставі акту № 16828/23-07/32955448 від 23.12.2011 «Про результати планової виїзної перевірки ТОВ «Клімасан Україна»код за ЄДРПОУ 32955448 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2008 по 30.09.2011, валютного та іншого законодавства за період з 06.05.2004 по 30.09.2011»(далі - Акт перевірки).

Як вбачається з Акту перевірки та розрахунку неутриманого податку, згідно оскаржуваного повідомлення-рішення, підставою для винесення оскаржуваного повідомлення-рішення стало встановлення відповідачем порушення пп.4.2.12 п.4.2 ст. 4, п.7.1, 7.3 ст.7, ст. 17, пп.8.1.2 п.8.1 ст.8, пп. «а»п.19.2 ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», зокрема, застосування звичайної ставки податку замість подвійної при оподаткуванні доходів працівників підприємства -іноземців, а саме ОСОБА_1 за січень-серпень 2010 р., а також додаткового доходу фізичної особи-іноземця ОСОБА_1 на загальну суму 9663,00 грн., та ОСОБА_2 за січень-грудень 2010 р.,

Аналізуючи вищевикладені обставини, суд приймає до уваги наступне.

Згідно пп. «а»п.19.2 ст.19 чинного на той момент Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»№ 889-IV від 22.05.2003 (далі -Закон № 889), особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок.

Пунктом 7.3 статті 7 Закону № 889 встановлено, що ставка податку становить подвійний розмір ставки, визначеної пунктом 7.1 цієї статті, від об'єкта оподаткування, нарахованого як виграш чи приз (крім у державну лотерею у грошовому виразі) на користь резидентів або нерезидентів, та від будь-яких інших доходів, нарахованих на користь нерезидентів - фізичних осіб , за винятком доходів, визначених у підпункті 9.11.3 пункту 9.11 статті 9 цього Закону.

Відповідно до пп.1.20.2 п.1.20 ст. 1 Закону № 889, фізична особа - нерезидент - фізична особа, яка не є резидентом України.

Визначення резидента міститься у пп.1.20.1 п.1.20 ст.1, згідно якого, фізична особа - резидент - фізична особа, яка має місце проживання в Україні.

У разі якщо фізична особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні; якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв'язки (центр життєвих інтересів) в Україні.

У разі якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від'їзду) протягом періоду або періодів податкового року.

Достатньою (але не виключною) умовою визначення місця знаходження центру життєвих інтересів фізичної особи є місце постійного проживання членів її сім'ї або її реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності.

Якщо неможливо визначити резидентський статус фізичної особи, використовуючи попередні положення цього підпункту, фізична особа вважається резидентом, якщо вона є громадянином України.

Стаття 161 КАС України встановлює, що під час прийняття постанови суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

У відповідності до положень частини 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб , які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно положень статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

На виконання вищезазначених норм КАС України, судом перевірено, чи були резидентами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у період, за який позивачу донараховано податкове зобов'язання і штрафні санкції та встановлено наступне.

ОСОБА_2 за період з січня по грудень 2010 р. (який є періодом, за який позивачу нараховано суму податку та штрафних санкцій згідно оскаржуваного повідомлення-рішення відносно даної особи), згідно інформації, наданої суду Державною прикордонною службою України, щодо перетинання даною особою державного кордону, перебував в Україні понад 183 дні.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що протягом спірного періоду ОСОБА_2 був резидентом в цілях вирішення питання оподаткування доходів фізичної особи.

На підтвердження статусу резидента ОСОБА_1 позивачем надано належним чином засвідчену копію тимчасового посвідчення громадянина ОТО 10900, виданого ОСОБА_1 23.04.2009 і чинного до 04.11.2010.

Статтею 1 Закону України «Про громадянство України»передбачено, тимчасове посвідчення громадянина України - документ, який посвідчує особу і підтверджує її належність до громадянства України.

З розрахунку неутриманого податку з доходів фізичних осіб, згідно оскаржуваного податкового повідомлення -рішення, вбачається, що позивачу донараховано суму основного платежу та штрафних санкцій стосовно ОСОБА_1 за період з січня по серпень 2010 року.

Враховуючи те, що протягом спірного періоду ОСОБА_1 був громадянином України, суд дійшов висновку, що зазначена особа в такий період була резидентом в цілях оподаткування доходів фізичних осіб.

При цьому, суд не приймає до уваги покликання податкової служби на те, що до перевірки позивачем не було надано повідомлення працедавця про самостійне визначення фізичною особою -іноземцем (ОСОБА_1, ОСОБА_2) резидентського статусу (затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 5 жовтня 2004 року N 581), оскільки зазначений Наказ не зареєстровано в Міністерстві юстиції України.

Таким чином, з огляду на те, що судом встановлено те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у відповідні спірні періоди мали статус резидентів України в цілях оподаткування, підстави для застосування позивачем пункту 7.3 статті 7 Закону № 889 -подвійної ставки податку на доходи фізичних осіб - відсутні. А відтак, висновки податкового органу щодо порушення ТОВ «Клімасан Україна»відповідних норм Закону № 889 є безпідставними.

Частиною 1 статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (частина друга статті 71 КАС України).

Відповідач, заперечуючи позов в силу положень частини 2 статті 71 КАС України не спростував покликання позивача і не довів відповідність оскаржуваного рішення вимогам ч.3. ст.2 КАС України.

Позивач в силу положень ч.1 ст.71 КАС України довів суду наявність обставин, що обґрунтовують його позовні вимоги.

Враховуючи такі обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 9, 69-71, 158 -163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва від 10.01.2012 № 0000021705.

Судові витрати в сумі 1327 (одна тисяча триста двадцять сім) грн. 31 коп. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Клімасан Україна»(м. Київ, просп. Перемоги, 53, код ЄДРПОУ 32955448) за рахунок Державного бюджету України.

Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Солом'янському м. Києва Державної податкової служби (03151, м. Київ, вул. Смілянська, 6).

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги та набирає законної сили в порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Кротюк