Рішення

від 17.08.2012 по справі 5011-73/7436-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-73/7436-2012 17.08.12

Господарський суд міста Києва, в складі судді Баранова Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом заступника прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Державного агентства земельних ресурсів України

до Київської міської ради

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «База відпочинку «Дніпровська хвиля»

про визнання незаконним та скасування рішення,

за участю представників сторін:

прокурор: Стретович М.О.

від позивача: Шемшур А.П.

від відповідача: Глобенко Л.В.

від третьої особи: не з'явився;

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 17.08.2012р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник прокурора м. Києва звернувся в інтересах держави в особі Державного агентства земельних ресурсів України до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради, третя особа: ТОВ «База відпочинку «Дніпровська хвиля»про визнання незаконним та скасування рішення.

Позовні вимоги мотивовані тим, що при розроблені третьою особою проекту землеустрою не було дотримано вимог Управління охорони навколишнього середовища в м. києві та Державної служби з питань національної культурної спадщини, територіальним управлінням водного господарства, органом містобудування та архітектури та не було отримано погодження цих органів. Також не було затверджено детального плану території та план земельно-господарського устрою. У додаткових поясненнях прокурор зазначив, що відведена оскаржуваним рішенням земельна ділянка належить до земель загальнодержавного значення, а тому у відповідача не було повноваження на розпорядження цією землею.

Позивач у поясненнях зазначив, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням процедури передачі земельних ділянок в користування, визначений Земельним кодексом України, Порядком погодження природоохоронними органами матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок,законодавства у сфері державної експертизи землевпорядної документації, що зумовлює його незаконність та суперечить інтересам держави та державній політиці у сфері земельних відносин.

Відповідач проти позову заперечив, оскільки вважає, що оспорюване рішення прийняте у відповідності до вимог чинного законодавства та не порушує прав позивача, з тих підстав, що є актом індивідуальної дії.

Третя особа явку представника в судове засідання не забезпечила, письмових пояснень не подала, поштова кореспонденція скеровувалась на адресу згідно відомостей з ЄДР.

У зв'язку з неявкою представників сторін та невиконанням вимог ухвали про витребування доказів розгляд справи відкладався із 26.06.2012р. на 20.07.2012р., 07.08.2012р., 17.08.2012р.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

У зв'язку із набуттям ТОВ «База відпочинку «Дніпровська хвиля»права власності на будівлю складу їдальні, останнім замовлено проект відведення земельних ділянок для будівництва, реконструкції, експлуатації та обслуговування бази відпочинку на Парковій дорозі, 3 у Дніпровському районі.

Рішенням Київської міської ради №752/752 від 17.11.2008р. затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок товариству з обмеженою відповідальністю "База відпочинку "Дніпровська хвиля" для будівництва, реконструкції, експлуатації та обслуговування бази відпочинку на Парковій дорозі, 3-у у Дніпровському районі м. Києва. Передано товариству з ТОВ "База відпочинку "Дніпровська хвиля", за умови виконання п. 3 цього рішення, земельні ділянки загальною площею 7,37 га для будівництва, реконструкції, експлуатації та обслуговування бази відпочинку на Парковій дорозі, 3-у у Дніпровському районі м. Києва, в тому числі:

- ділянку N1 - у довгострокову оренду на 25р., зокрема площею 4,47 га - за рахунок міських земель, не наданих у власність чи користування (в тому числі в межах прибережних захисних смуг 1,61 га); площею 2,23 га - за рахунок частини земель, відведених відповідно до рішення виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих №888 від 23.06.64 "Про закріплення існуючих та відвод додаткових земельних ділянок Київській міській водномоторній пристані Управління побутового обслуговування під розміщення стоянок моторних і гребних човнів індивідуального користування та човнів держустанов, які не мають своїх причалів і порядок користування ними" (в тому числі в межах прибережних захисних смуг 2,06 га);

- ділянку N2 площею 0,67 га - у короткострокову оренду на 5р., в межах червоних ліній, за рахунок міських земель, не наданих у власність чи користування.

Положеннями ст. 39 Земельного кодексу України, ст.ст. 17, 21 Закону України «Про основи містобудування»та ст. 13 Закону України «Про планування та забудову територій»(в редакціях, чинних на момент прийняття оскаржуваного рішення) встановлено, що визначення територій і вибір земель для містобудівних потреб та висновки щодо надання у власність або користування (оренду) земельних ділянок здійснюється на підставі затвердженої містобудівної документації та плану земельно-господарського устрою.

Містобудівна документація є основою для вирішення питань раціонального використання територій, регулювання розселення; підготовки вихідних даних для розробки землевпорядної документації; вирішення питань щодо розташування та проектування нового будівництва; вирішення питань вибору, вилучення (викупу), надання у власність чи користування земель для містобудівних потреб тощо. Вона включає розроблення детального плану території, який розробляється згідно з генеральним планом населеного пункту та визначає: розташування червоних ліній, ліній регулювання забудови; розташування окремих земельних ділянок та об'єктів містобудування, вулиць, проїздів, пішохідних зон, щільність, поверховість, інші параметри забудови, містобудівні умови і обмеження забудови земельних ділянок; інші вимоги, визначені державними будівельними нормами.

Однак детальний план території та план земельно-господарського устрою на зазначену земельну ділянку у встановленому порядку не затверджено.

Відповідно до вимог ст. 123 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення) розроблений проект відведення земельної ділянки погоджується з територіальним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів, органом містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, а також з відповідним територіальним органом виконавчої влади з питань лісового або водного господарства (у разі вилучення (викупу), надання, зміни цільового призначення земельних ділянок лісогосподарського призначення чи водного фонду).

У відповідності до ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Згідно з Генеральним планом міста, затвердженим рішенням Київради №370/1804 від 28.03.2002р., і Програмою комплексного розвитку зеленої зони міста Києва до 2010 року та концепції формування зелених насаджень у центральній частині міста, затвердженою рішенням Київради №806/3381 від 19.07.2005р., вказана територія за функціональним призначенням належить до зони зелених насаджень загального користування, зони охорони пам'яток - зони охоронюваного ландшафту (парк культури і відпочинку Труханів острів).

У висновку (погодженні) Державного управління охорони навколишнього природного середовища в м. Києві №05/2546 від 28.12.2007р. встановлено природоохоронні вимоги щодо відведення земельної ділянки, зокрема, внесення змін до Програми комплексного розвитку зеленої зони міста Києва до 2010р. та рішення Київради №14 від 17.02.1994р., яким Труханів острів віднесено до цінних природних територій та об'єктів, що резервуються для заповідання.

Державна служба з питань національної культурної спадщини листом №22-61/35 від 18.01.2008р. погодила проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки на Парковій дорозі, 3-у у м. Києві для експлуатації, обслуговування, реконструкції та будівництва бази відпочинку також за умови прийняття Київрадою змін до Програми комплексного розвитку зеленої зони міста Києва до 2010р. та концепції формування зелених насаджень у центральній частині міста, затвердженої рішенням Київради №806/3381 від 19.07.2005р.

Водночас, при прийнятті Київською міською радою оскаржуваного рішення зміни до Програми комплексного розвитку зеленої зони міста Києва та концепції формування зелених насаджень у центральній частині міста не були внесені.

З огляду на те, що вимоги, викладені у висновку Державного управління охорони навколишнього природного середовища в м. Києві та листі Державної служби з питань національної культурної спадщини не були виконані.

Окрім того, згідно з висновками Державного управління охорони навколишнього природного середовища в м. Києві №05/2546 від 28.12.2007р., Київської міської санепідемстанції №1286 від 08.08.2008р. та листом ДП «Інститут Генерального плану міста Києва»№1918 від 17.11.2008р., ділянка площею 3,67 га знаходиться в межах прибережної захисної смуги річки Дніпро.

Відповідно до ст. ст. 58, 61 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення) до земель водного фонду належать землі, зайняті, зокрема, прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм. Прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності. У них забороняється будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів.

Проте, розроблений проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок ТОВ «База відпочинку «Дніпровська хвиля»на Парковій дорозі, 3-у у м. Києві на момент прийняття оскаржуваного рішення, в порушення вимог ст. 123 Земельного кодексу України, не погоджено з територіальним органом виконавчої влади з питань водного господарства.

Таким чином, зазначений проект землеустрою вважається не погодженим у порядку, встановленому земельним законодавством України

Крім того, рішенням Київської міської ради №14 від 17.02.1994р. дана ділянка увійшла до переліку територій, зарезервованих для заповідання та знаходиться на території парку культури та відпочинку Труханів острів.

Згідно з висновком Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища №19-8030 від 09.08.2007р. та листом Державної служби з питань національної культурної спадщини №22-61/35 від 18.01.2008р. земельна ділянка, що відводиться, входить до зони охоронюваного природного ландшафту.

У статті 2 Закону України «Про охорону культурної спадщини»(в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення) визначено, що за видами об'єкти культурної спадщини поділяються, у тому числі, на ландшафтні, тобто природні території, які мають історичну цінність.

Статтею 32 цього закону встановлено, що на охоронюваних археологічних територіях, у межах зон охорони пам'яток (у т.ч. природного ландшафту), забороняються містобудівні, архітектурні чи ландшафтні перетворення, будівельні, меліоративні, шляхові, земляні роботи без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини.

Відповідно до п. 3.4.3.1 ДБН Б.2.2-2-2008 на території зони охоронюваного ландшафту можлива господарська діяльність, якщо вона не порушує характеру ландшафту і не потребує зведення капітальних будівель і споруд. Відповідно до режиму на окремих ділянках зони дозволяються сіножаті, випасання худоби, польові, городні та інші сільськогосподарські роботи.

Тобто нове будівництво, в тому числі, громадських будівель у межах земель водного фонду та охоронюваного ландшафту не допускається. Крім того товариством дозвіл органу охорони культурної спадщини на відповідні роботи не отримано.

Крім цього, відповідно до статей 1, 9, 35 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації»(в редакціях, чинних на момент прийняття оскаржуваного рішення) державна експертиза землевпорядної документації - це діяльність, метою якої є дослідження, перевірка, аналіз та оцінка об'єктів експертизи на предмет їх відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, а також підготовка обґрунтованих висновків для прийняття рішень щодо об'єктів експертизи.

При цьому, обов'язковій державній експертизі підлягають, у тому числі, проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок особливо цінних земель, земель лісогосподарського призначення, а також земель водного фонду, природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.

У висновку державної експертизи землевпорядної документації №329/04-29 від 22.08.2008р., проведеної Головним управлінням земельних ресурсів у місті Києві Державного комітету України із земельних ресурсів, визначено зауваження та пропозиції до землевпорядної документації, у зв'язку з якими проект землеустрою щодо відведення ТОВ «База відпочинку «Дніпровська хвиля»земельних ділянок на Парковій дорозі, 3-у у м. Києві не в повній мірі відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам і правилам та повертається на доопрацювання. Зокрема, визначено, що проект землеустрою, згідно ст. 123 Земельного кодексу України, необхідно погодити з Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища КМДА.

Разом з тим, проект землеустрою щодо відведення ТОВ «База відпочинку «Дніпровська хвиля»земельних ділянок на Парковій дорозі, 3-у не погоджений з органом містобудування і архітектури, тобто зауваження (пропозиція) висновку державної експертизи землевпорядної документації на момент прийняття оскаржуваного рішення не виконане.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ст. 152 Земельного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю, який здійснюється, у тому числі, шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до положень ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання незаконним рішення органу державної влади або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до п. 1.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17.05.2011р. „Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" у порядку господарського судочинства вирішенню підлягають такі категорії спорів, засновані на положенні розділів III-V Земельного кодексу України, зокрема, про визнання незаконними рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування з питань передачі земельних ділянок у власність чи надання їх у користування, припинення права власності на земельні ділянки, вилучення цих ділянок з користування і про зобов'язання названих органів залежно від характеру спору виконати певні дії, як цього вимагають приписи чинного законодавства тощо.

Оскаржуваним рішенням щодо передачі товариству з обмеженою відповідальністю «База відпочинку «Дніпровська хвиля»земельної ділянки для будівництва, реконструкції, експлуатації та обслуговування бази відпочинку на Парковій дорозі, 3-у у Дніпровському районі м. Києва порушено інтереси держави у сфері контролю за використанням та охороною земель, ефективного використання земельних ресурсів.

У відповідності до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З врахуванням того, що відповідачем не надано суду доказів правомірності прийнятого рішення, суд дійшов, що воно підлягає скасуванню, а позовні вимоги задоволенню в повному обсязі.

Згідно ч. 3 ст. 49 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати незаконним та скасувати рішення Київської міської ради №752/752 від 27.11.2008р. «Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю «База відпочинку «Дніпровська хвиля»земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування бази відпочинку на Парковій дорозі, 3-у у Дніпровському районі м. Києва».

3. Стягнути з Київської міської ради судовий збір в сумі 1073 грн. на користь державного бюджету.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Баранов Д.О.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 22.08.2012р.