Ухвала

від 21.08.2012 по справі 2а/2370/678/12

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а/2370/678/12 Головуючий у 1-й інстанції: Паламар П.Г.

Суддя-доповідач: Грищенко Т.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"21" серпня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого -судді Грищенко Т.М.,

суддів Лічевецького І.О., Мацедонської В.Е.,

при секретарі Киш С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою Катеринопільської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2012 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Катеринопільський елеватор" до Катеринопільської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2012 р. позов задоволено. Визнано протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Катеринопільському районі Черкаської області від 23.02.2012 № 0000822301. Визнано протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Катеринопільському районі Черкаської області від 23.02.2012 № 0000832301. Стягнуто з Державного бюджету України через Головне управління державної казначейської служби України у Черкаській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Катеринопільський елеватор»судові витрати в сумі 2 146 (дві тисячі сто сорок шість) грн. 23 коп

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить: скасувати оскаржувану постанову як таку, що постановлена судом з порушенням норм діючого законодавства та постановити нову, якою відмовити в задоволенні позові.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, що з'явилися в апеляційну інстанцію, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як встановлено судом, Товариство з обмеженою відповідальністю «Катеринопільський елеватор», як юридична особа зареєстроване Катеринопільською районною державною адміністрацією 30.06.2004 року, взяте на облік державною податковою інспекцією у Катеринопільському районі 12.07.2004 року, ідентифікаційний код 32580463.

Відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Катеринопільський елеватор»з питань дотримання норм податкового законодавства щодо формування податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Мелвилл»(код за ЄДРПОУ 36880504) за період з 01.06.2011 року по 31.07.2011 року.

За результатами перевірки складено акт від 06.02.2012 року за № 17/23-/32580463, в якому зроблено висновок про порушення позивачем: пунктів 198.1, 198.6 статті 198 та пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України , в результаті чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за червень 2011 року на 728 грн. та занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту за червень 2011 року з урахуванням акту виїзної позапланової перевірки ТОВ «Катеринопільський елеватор» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за червень 2011 року від 23.09.2011 року № 221/ 23-017/32580463 в сумі на 176458 грн.(54334+122114), що призвело до завищення бюджетного відшкодування, задекларованого у червні 2011 року на рахунок платника податку з урахуванням акту виїзної позапланової перевірки від 23.09.2011 року № 221/ 23-017/32580463 в сумі 365030 грн. (188572+(54334+122114)); пунктів 198.1, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України , в результаті чого занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за липень 2011 року з урахуванням акту виїзної позапланової перевірки ТОВ «Катеринопільський елеватор»з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за липень 2011 року від 15.12.2011 року № 417/ 23-017/32580463 в сумі 523055 (315783+(141426+65846)).

Не погоджуючись з висновками акта перевірки позивачем були подані заперечення № 273 від 13.02.2012 року, однак, відповідачем заперечення позивача залишено без задоволення та зазначено, що в порушення пунктів 198.1, 198.6 статті 198 та пункту 201.4, 201.7 статті 201 Податкового кодексу України ТОВ «Катеринопільський елеватор»віднесено до складу податкового кредиту у червні 2011 року суму податку на додану вартість в розмірі 122114 грн., у липні 2011 року в розмірі 207272 грн. по податкових накладних, які не можуть підтверджувати право платника податків на податковий кредит.

На підставі акту перевірки від 06.02.2012 року за № 17/23-/32580463 відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення № 0000822301від 23.02.2012 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 122114 грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 1 грн. та № 0000832301 від 23.02.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання на суму 212139 грн., у тому числі 141426 грн. за основним платежем та 70713 грн. за штрафними санкціями.

Суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення про задоволення позовних вимог, дійшов обгрунтованих висновків, з якими погоджується колегія суддів апеляційної інстанції виходячи з такого.

Судом встановлено що, між товариством з обмеженою відповідальністю «Катеринопільський елеватор»та товариством з обмеженою відповідальністю «Мелвилл»01.06.2011 року укладено договір № 585/к на поставку товару. Пунктом 1.1 договору визначено, що постачальник передає, а покупець приймає соняшниковий жми (далі -Товар). Відповідно до пункту 2.1 договору кількість, ціна і загальна вартість товару встановлюється при кожній поставці товару згідно з виписаними накладними. Відповідно до п. 3.3 договору датою поставки товару вважається дата переоформлення чи завозу Товару на Елеватор, що підтверджується реєстром про надходження на особовий рахунок ТОВ «Катеринопільський елеватор».

Судом також зазначено, що на виконання умов договору № 585/к згідно видаткових накладних № РН-0006 від 04.06.2011 року, № РН-0023 від 13.06.2011 року, № РН-0051 від 22.06.2011 року, № РН-0052 від 23.06.2011 року, № РН-0061 від 25.06.2011 року, № РН-0062 від 27.06.2011 року, № РН-0066 від 01.07.2011 року, № РН-0067 від 02.07.2011 року, № РН-0068 від 02.07.2011 року, № РН-0071 від 04.07.2011 року, № РН-0074 від 05.07.2011 року, ТОВ «Мелвилл» продало, а відповідач купив макуху соняшникову у кількості 698,1 тонн, загальною вартістю 1976320 грн. 42 коп. в тому числі ПДВ -329386 грн. 74 коп. Продавцем видано покупцю податкові накладні № 3 від 04.06.2011 року, № 20 від 13.06.2011 року, № 48 від 22.06.2011 року, № 49 від 23.06.2011 року, № 58 від 25.06.2011 року, № 59 від 27.06.2011 року, № 1 від 01.07.2011 року, № 2 від 02.07.2011 року, № 3 від 02.07.2011 року, № 6 від 04.07.2011 року, № 9 від 05.07.2011 року із зазначенням у них загальної вартості товару та суми податку на додану вартість.

Позивачем проведено оплату товару шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок контрагента -ТОВ «Мелвилл», що також підтверджено відповідачем в актах позапланових виїзних перевірок від 23.09.2011 року № 221/23-017/32580463, від 15.12.2011 року за № 417/23-017/32580463.

Як вбачається з актів перевірки від 15.12.2011 року за № 417/23-017/32580463, від 12.10.2011 року за № 232/15-130/32580463 та від 23.09.2011 року № 221/23-017/32580463, складених державною податковою інспекцією у Катеринопільському районі, основним доказом допущених позивачем порушень є акти від 07.09.2011 року № 134/23-300/36880504 від 13.09.2011 року № 183/23-300/36880504 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Мелвилл»щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за червень та липень 2011 року, складені державною податковою інспекцією у Центральному районі міста Миколаєва, якими встановлено, що ТОВ «Мелвилл»(код ЄДРПОУ 36880504) відсутнє за місцем реєстрації, в нього відсутні складські приміщення, земельні ділянки, транспортні засоби, інші основні засоби та трудові ресурси, необхідні для здійснення господарської діяльності.

Також у акті перевірки позивача зазначено, що постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 30.11.2011 року по справі № 2а-6780/11/1470 визнано недійсними установчі та реєстраційні документи ТОВ «Мелвилл»з моменту реєстрації та припинено юридичну особу ТОВ «Мелвилл».

Крім того, як встановлено судом, постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 30.11.2011 року по справі № 2а-6780/11/1470 визнано недійсними установчі та реєстраційні документи ТОВ «Мелвилл»з моменту реєстрації та припинено юридичну особу ТОВ «Мелвилл». Проте відповідачем не було надано підтвердження, що зазначена постанова набрала законної сили.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія Київського апеляційного адміністративного суду дійшла наступного.

Виходячи зі змісту п.193.1 ст.193, п. 198.1, 198.2, 198.3 ст. 198 ПКУ, можна зробити висновок, що право на податковий кредит виникає при наявності одночасно двох обов'язкових умов: за умови придбання товарів (послуг) чи основних фондів з метою їх подальшого використання у власній господарській діяльності та при наявності податкової накладної, оформленої відповідно до вимог Кодексу. При цьому право на податковий кредит залежить від того, чи відбувся факт придбання товару або оплати за нього.

Пунктами 201.1, 201.7 ст. 201 ПКУ визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПКУ сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4. ст. 200 ПКУ визначено, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Слід зазначити, що чинне законодавство не ставить у залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит та права на бюджетне відшкодування від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання.

Позивач включив до складу податкового кредиту по декларації за червень 2011 року суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних № 3 від 04.06.2011 року, № 20 від 13.06.2011 року, № 59 від 27.06.2011 року, та за липень 2011 року суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних № 48 від 22.06.2011 року, № 49 від 23.06.2011 року, № 58 від 25.06.2011 року, № 1 від 01.07.2011 року, № 2 від 02.07.2011 року, № 3 від 02.07.2011 року, № 6 від 04.07.2011 року, № 9 від 05.07.2011 року, які отримав під час проведення господарських операцій з контрагентом -ТОВ «Мелвилл».

Відтак, з наведеного вбачається, що позивач сформував податковий кредит на підставі отриманих від контрагента податкових накладних, які оформлені відповідно до вимог чинного законодавства. Жодних зауважень до даного документу ні під час перевірки, ні під час судового розгляду у відповідача не виникло.

Також матеріалами справи підтверджується, що макуха соняшникова, одержана від ТОВ «Мелвилл»використана позивачем у власній господарській діяльності, а тому прослідковується намір останнього отримати економічний ефект у результаті господарської діяльності, що виключає факт вчинення правочину, який завідомо суперечить інтересам держави.

Підпунктом 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 ПКУ визначено, що Податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

За змістом указаної норми відповідні витрати і податковий кредит вважаються сформованими платником податків правомірно, однак контролюючий орган не позбавлений можливості довести в установленому законом порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування рішення суду.

Згідно ст. 198, ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Катеринопільської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби -залишити без задоволення.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2012 р.- залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Грищенко Т.М.

Судді: Лічевецький І.О.

Мацедонська В.Е.