Ухвала

від 30.08.2012 по справі 2а-12188/11/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-12188/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Шрамко Ю.Т.

Суддя-доповідач: Ганечко О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"30" серпня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Ганечко О.М.,

суддів: Коротких А.Ю., Літвіна Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 листопада 2011 року у справі за позовом Приватного підприємства «ЕкоСервіс»до Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000210700 від 14.07.2011 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.11.2011 року позов задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідач, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовну заяву в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, без належної оцінки доказів та у супереч обставинам справи.

В засідання учасники процесу не з'явилися, будучи належним чином повідомленими, що не перешкоджає слуханню спірного питання відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 КАС України.

Відповідно до ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41КАС України, у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Деснянському районі м. Києва проведено документальну невиїзну перевірку ПП «ЕкоСервіс»з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкових зобов"язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість, за період з 01.12.2009 р. по 30.11.2010 р., зокрема, і з питань правових відносин з ТОВ «Дієр ЛТД»за період з січня 2009 р. по грудень 2010 р..

За результатами вищевказаної перевірки, було складено Акт про проведення документальної невиїзної перевірки ПП «ЕкоСервіс»з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкових зобов"язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.12.2009 р. по 30.11.2010 р. № 4848/07-020/32528052 від 30.06.2011 р.

В акті перевірки встановлено, що ПП «Екосервіс»в порушення вимог ч. 5 ст. 203 , ч. 1, 2 ст. 215 , ст. 228 Цивільного кодексу України , завищено задекларовані податкові зобов"язання по виписаних податкових накладних ТОВ "Дієр ЛТД" та ТОВ "Арсенал Телекомбуд" на загальну суму 457 718 грн., за лютий 2010 р., за березень 2010 р., за квітень 2010 р., за травень 2010 р., за червень 2010 р., за вересень 2010 р., за жовтень 2010 р, за листопад 2010 р., завищено задекларований податковий кредит по отриманих податкових накладних від ТОВ «Дієр ЛТД»на загальну суму 659818,00 грн. за січень 2010 р., за лютий 2010 р., за березень 2010 р., за квітень 2010 р., за травень 2010 р., за червень 2010 р., за липень 2010 р., за серпень 2010 р., за вересень 2010 р., за жовтень 2010 р, за листопад 2010 р.; та занижено суму ПДВ, що підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду на загальну суму 96585,00 грн. за серпень 2010 р., за жовтень 2010 р., за листопад 2010 р.

14 липня 2011 р. на підставі вказаного акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000210700, яким, згідно п. 54.3 ст. 54 , п.75.1. ст. 75 та п.п. 78.1.11 п. 78.1. ст. 78 Податкового кодексу України за порушення вимог пп. 7.3.1 п. 7.3. ст. 7 , п. 187.1 ст. 187, п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» , визначено позивачу суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 120731,00 грн., у тому числі 96585,00 грн. основний платіж та 24146,00 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Згідно пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.5.1. п.7.5. ст.7 вказаного Закону України визначено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

З матеріалів справи вбачається, що між ПП «ЕкоСервіс»(як покупцем) та ТОВ «Дієр ЛТД»(як продавцем), зокрема, укладався договір купівлі продажу від 01.02.2010 р. № 02/2010, за умовами якого, продавець зобов'язався поставити та передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язався оплатити та прийняти продукцію. Товар поставляється по цінам, які визначені у специфікаціях. Сума Договору визначається згідно сумам специфікацій по договору.

У відповідності до вказаного договору покупець повинен, згідно з рахунку-фактурою продавця, провести попередню оплату замовленого товару у розмірі 100 % від вартості замовлення. Оплата здійснюється або в безготівковій формі на поточний рахунок Продавця або готівкою з каси Покупця. Розрахунковою одиницею є гривня.

Згідно ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» , первинний документ визначається як документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» , підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і реєстрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності. Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Підтвердження даних податкового обліку можуть лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Судом першої інстанції встановлено, з чим погоджується колегія суддів, що податкові та видаткові накладні, складені на виконання вказаного договору, містять всі обов'язкові реквізити, передбачені ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» .

Крім того, спірні податкові та видаткові накладні складено особою, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі, і, якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість та містять підпис посадової особи.

Розрахунки за товар, отриманий за вище вказаним договором купівлі-продажу, проводились шляхом перерахування позивачем грошових коштів на поточний рахунок ТОВ «Дієр ЛТД», що безпосередньо підтверджується платіжними дорученнями.

Наступне використання придбаного товару позивачем у його господарській діяльності здійснювалось шляхом його переробки на виробничих потужностях позивача. Відповідне устаткування для переробки поліетиленових пляшок у позивача наявне, що підтверджується Контрактом/Contract № Eco-01-2006 від 08 травня 2006 р., додатком № 1 до Контракту/Contract № Eco-01-2006 від 08 травня 2006 р., комерційним інвойсом від 13.09.2006 р., упакувальним листом, сертифікатом якості від 16.09.2006 р. Товар після переробки поліетиленових пляшок на підприємстві позивача переробляється та в подальшому реалізується, а саме продається іншим особам у вигляді флейки поліетилентелефталату.

Як вбачаться, з наданих позивачем деклараціях з ПДВ в розрізі контрагентів за період з січня 2009 року по листопад 2010 року включно, всі господарсько-фінансові стосунки позивача з ТОВ "Дієр ЛТД" знайшли відображення в податковому обліку в повному обсязі. Зауважень по наданим деклараціям, порядку їх оформлення представник відповідача не заявляв.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що факт порушення кримінальної справи відносно осіб, які організували схему незаконної діяльності ТОВ «Дієр ЛТД», та те, що в ході проведення судово-почеркознавчої експертизи документів, зокрема податкових декларацій ТОВ «Дієр ЛТД»та додатків до них, встановлено порушення, не свідчить про недійсність договору, безтоварність господарської операції та недійсність податкових накладних, виписаних ТОВ «Дієр ЛТД», і не може автоматично позбавити позивача права на включення сум податку на додану вартість за відповідними податковими накладними до податкового кредиту за наслідками цих господарських операцій.

А тому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Державною податковою інспекцією у Деснянському районі м. Києва було протиправно донараховано позивачу суми податку на додану вартість та застосовано штрафні (фінансові) санкції.

За таких обставин, апеляційна скарга є необґрунтованою, її доводи не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому у її задоволенні необхідно відмовити, а рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України - за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін.

Керуючись ст. ст. 12, 41,160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва -залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 листопада 2011 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: О.М. Ганечко

Судді: Н.М. Літвіна

А.Ю. Коротких

Головуючий суддя Ганечко О.М.

Судді: Коротких А. Ю.

Літвіна Н. М.