Постанова

від 21.05.2012 по справі 2а-956/12/1070

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

2а-956/12/1070    КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И 21 травня 2012 року           2а-956/12/1070 м. Київ Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючий суддя Журавель В.О., при секретарі судового засідання Горбунова К.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Васильківського міжрайонного прокурора Київської області в інтересах держави в особі Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби  до Приватного підприємства "Вітекс" про стягнення податкового боргу, в с т а н о в и в: До Київського окружного адміністративного суду звернувся Васильківський міжрайонний прокурор Київської області в інтересах держави в особі Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції (далі-позивач) з позовом до Приватного підприємства «Вітекс»(далі-відповідач) про стягнення податкового боргу в сумі 22643 грн. 39 коп. В обґрунтування позовних вимог прокурор  зазначає, що згідно з даними податкового обліку у відповідача утворилася заборгованість перед бюджетом зі сплати податку на додану вартість та податку на прибуток. Податкові органи в силу закону від імені держави здійснюють функції з контролю за своєчасністю, правильністю нарахування та сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів), а також стягнення з платників податків заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами. Право звертатись до суду із заявами про захист прав і законних інтересів держави законом надано також прокурору. Виявивши порушення інтересів держави, прокурор звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача сум вказаної заборгованості. Про дату, час та місце судового розгляду сторони були повідомлені належним чином. У призначений день і час до суду прибув прокурор, який в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити. Відповідач повторно в судове засідання не прибув, про розгляд справи повідомлявся  належним чином, відзиву на позов не надав, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив. Ухвала про відкриття провадження у справі та призначення її до судового розгляду, а також повістки про виклик в судове засідання надсилались відповідачу за адресою, за якою відповідач зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені (стаття 93 Цивільного кодексу України, стаття 1 Закону України від 15.05.2003 №755-IV “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”). Відповідно до статті 16 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” від 15.05.2003 № 755-IV єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. В Єдиному державному реєстрі містяться відомості про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, зокрема про адресу місцезнаходження юридичної особи чи адресу місця проживання фізичної особи. Згідно зі статтею 18 вказаного Закону якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними. Відповідно до частини восьмої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру. За таких обставин суд вважає відповідача повідомленим належним чином, а його неприбуття в судове засідання не є перешкодою для розгляду справи, у зв'язку з чим ухвалив здійснювати розгляд справи за відсутності відповідача (частина друга статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України). Відповідач відзиву на позовну заяву, заперечень проти позову, будь-яких пояснень, заяв чи клопотань суду не надав. Справа розглядалась судом за наявними в ній матеріалами. Суд, заслухавши пояснення прокурора, дослідивши наявні докази, встановив наступні обставини справи та правовідносини, що склалися між сторонами. Приватне підприємство «Вітекс»відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію зареєстровано 29.01.2003  Виконавчим комітетом Васильківської міської ради, взято на облік платників податків в органах державної податкової служби 06.02.2003 за №2352 в Васильківський ОДПІ. Станом на 13.10.2011 відповідач має заборгованість по податку на додану вартість в сумі 16957 грн. 32 коп., яка виникла за наступних обставин. Згідно з декларацією з податку на додану вартість від 20.01.2011 відповідачем визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 7754 грн. 71 коп. Позивачем та відповідачем складено Акт №695 від 11.02.2011, відповідно до якого протягом перевіряємого періоду з різними термінами затримки було сплачено податок на додану вартість, а саме: з затримкою сплати до 90 днів в сумі 2500 грн. 00 коп. На підставі цього акту перевірки керівником Васильківської ОДПІ 11.02.2011 винесено податкове  повідомлення-рішення №0000451530/0 з податку на додану вартість в сумі 500 грн. 00 коп., яке того ж дня отримав директор ПП «Вітекс»під розписку. 16.03.2011  позивачем складено Акт № 1112 про результати перевірки своєчасної сплати узгоджених сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість, відповідно до якого протягом перевіряємого періоду з різними термінами затримки відповідачем сплачено податок на додану вартість, а саме: з затримкою сплати до 90 днів в сумі 5000 грн. 00 коп. На підставі цього акту перевірки керівником Васильківської ОДПІ 16.03.2011 винесено податкове повідомлення-рішення №0000841530/0 з податку на додану вартість в сумі 1000 грн. 00 коп., яке  того ж дня отримав директор ПП «Вітекс»під розписку. У подальшому позивачем складено акт №1459 від 08.04.2011, на підставі якого керівником Васильківської ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення №0001101530/0 на суму 392 грн. 61 коп., яке того ж дня отримав директор ПП «Вітекс»під розписку. Працівниками Васильківської ОДПІ складено Акт №3686-1/1530/32277633 від 23.09.2011 про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, на підставі якого керівником Васильківської ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення №0002491530 на суму 7140 грн. 00 коп., та Акт № 3683-2/15/32 про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, на підставі якого керівником Васильківської ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення №0002481530 на суму 170 грн. 00 коп. Ці податкові-повідомлення рішення відповідачу направлено поштою. Відповідно до листа Васильківської ОДПІ за вих. № 316/10/10-028 від 10.04.2012: - штрафна санкція згідно з податковим повідомленням-рішенням №0000451530/0 від 11.02.2011 в сумі 500 грн. 00 коп. виникла в результаті часткової сплати по декларації за жовтень 2010 р. за №23470 задекларованого податкового зобов'язання, яке своєчасно не сплачено, а саме: сплаченого 28.01.2011 в сумі 2500 грн. 00 коп.; - штрафна санкція згідно з податковим повідомленням-рішенням №0000841530/0 від 16.03.2011 в сумі 1000 грн. 00 коп. виникла в результаті часткової сплати по декларації за жовтень 2010 р. за №23470 задекларованого податкового зобов'язання, яке своєчасно не сплаченого в сумі 4346 грн. 76 коп., та в результаті часткової сплати по декларації за листопад 2010 р. за № 24889 задекларованого податкового зобов'язання, яке своєчасно не сплачено в сумі 653 грн. 24 коп. (сплачено 15.02.2011 в сумі 5000 грн. 00 коп.); - штрафна санкція згідно з податковим повідомленням-рішенням №0001101530/0 від 08.04.2011 в сумі 392 грн. 61 коп. виникла в результаті часткової сплати по декларації за листопад 2010 р. за №24889 задекларованого податкового зобов'язання, яке своєчасно не сплачено в сумі 1643 грн. 76 коп. (сплачено 28.03.2011  в сумі 2000 грн. 00 коп.).   Ураховуючи вищевикладене, податкова заборгованість ПП «Вітекс»з податку на додану вартість становить 16957 грн. 32 коп., а залишок несплаченої пені становить 132 грн. 83 коп. Станом на  13.10.2011 загальна заборгованості відповідача з податку на прибуток становить 5443 грн. 99 коп., яка виникла з наступних підстав. 08.11.2011 відповідачем до позивача подано  декларацію з податку на прибуток підприємства, відповідно до якої відповідачем визначено податкове зобов'язання в сумі  4422 грн. 74 коп. Працівниками Васильківської ОДПІ складено Акт №627/1510/32277633 від 07.02.2011 про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань до бюджету, на підставі якої керівником Васильківської ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення №00000161510/0, відповідно до якого штрафна санкція становить 451 грн. 25 коп. 25.02.2011 позивачем складено Акт № 928/1510/32277633  про результати перевірки своєчасності подання податкової звітності, на підставі якого керівником Васильківської ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення № 0000771510/0, відповідно до якого сума зобов'язання становить 170 грн. 00 коп., яке в той самий день вручено директору ПП «Вітекс»під розписку. На підставі Акту №1358/1510/32277633 від 06.04.2011 про результати перевірки своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань до бюджету керівником Васильківської ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення №0001021510/0, відповідно до якого сума штрафу становить 400 грн. 00 коп. Це повідкове повідомлення-рішення вручено 06.04.2011 під розписку директору відповідача. Відповідно до листа Васильківської ОДПІ за вих. № 316/10/10-028 від 10.04.2012: - штрафна санкція згідно з податковим повідомленням-рішенням № 00001611510/0 від 07.02.2011 в сумі 451 грн. 25 коп. виникла  в результаті часткової сплати по декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2010 р. №22138 задекларованого податкового зобов'язання, своєчасно не сплаченого в сумі 8679 грн. 00 коп. (сплачено 04.02.2011 в сумі 2256 грн. 25 коп.); -  штрафна санкція згідно з податковим повідомленням-рішенням № 0000771510/0 від 25.02.2011 в сумі 170 грн. 00 коп. виникла в результаті неподання підприємством декларації з податку на прибуток за 2010 р.; - штрафна санкція згідно з податковим повідомленням-рішенням № 0001021510/0 від 06.04.2011 в сумі 400 грн. 00 коп. виникла в результаті часткової сплати по декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2010 р. за №22138 задекларованого податкового зобов'язання, своєчасно не сплаченого в сумі 8679 грн. 00 коп. (сплачено 28.03.2011 в сумі 2000 грн. 00 коп.). Ураховуючи вищевикладене, податкова заборгованість ПП «Вітекс»з податку на прибуток становить 5443 грн. 99 коп., а залишок несплаченої пені становить 109 грн. 25 коп. Станом на день судового розгляду спору заборгованість відповідачем не сплачено, що підтвердив прокурор в судовому засіданні. Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Спірні правовідносини виникли як до 1 січня 2011 року, так і після цієї дати, і регулювались на той час, зокрема, такими законодавчими актами: Законом України від 03.04.1997 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість», Законом України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», Законом України від 21.12.2000 №2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Законом України від 04.12.1990 №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні»та іншими. Однак, з 1 січня 2011 року з набранням чинності Податковим кодексом України законодавче регулювання у сфері оподаткування зазнало змін, а окремі законодавчі акти втратили чинність. У зв'язку з цим справа вирішується судом відповідно до принципу дії законів у часі, зміст якого розкрито, зокрема, у рішенні Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів). Як зазначив Конституційний Суд України, за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 9 Закону України від 25.06.1991 № 1251-XII «Про систему оподаткування»платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів). Відповідно до підпункту 2.1 статті 2 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(далі - Закон України № 168/97-ВР) платником податку є будь-яка особа, яка: а) здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку; б) підлягає обов'язковій реєстрації як платник цього податку; в) імпортує товари (супутні послуги) в обсягах, що підлягають оподаткуванню цим податком згідно з нормами цієї статті. Об'єкти оподаткування і база оподаткування визначаються статтями статями 3, 4 цього Закону. Згідно з підпунктом 6.1 статті 6 Закону України №168/97-ВР об'єкти оподаткування, визначені статтею 3 цього Закону, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно з цим Законом, оподатковуються за ставкою 20 відсотків. Підпунктом 7.8.1 пункту 7.8 статті 7  Закону України № 168/97-ВР передбачено, що податковим періодом є один календарний місяць. Підпунктом 2.1.1 пункту 2.1 статті 2 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»платниками податку з  числа резидентів є - суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами. Згідно із статтею 3 вказаного Закону об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону. Відповідно до пункту 10.1 статті 10 Закону України  від 28.12.1994 № 334/94-ВР  прибуток платників податку, включаючи підприємства, засновані на власності окремої фізичної особи, оподатковується за ставкою 25 відсотків до об'єкта оподаткування. Відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. Приписами пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Відповідно до п.46.1 ст.46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Згідно з п.54.1 ст.54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою. Відповідно до п.57.1 ст.57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Положеннями підпункту 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено право органів державної податкової служби звертатись до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини. Згідно з вимогами пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України визначено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Відповідно ж до пункту 95.4 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Згідно з пунктом 11 статті 10 Закону України від 04.12.1990 №509-ХІІ “Про державну податкову службу в Україні” державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції подають до судів  позови  до  підприємств,  установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках -  коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також  про  стягнення  заборгованості  перед бюджетом і державними цільовими фондами  за рахунок  їх майна; звертаються  до  суду в інших випадках, передбачених законом. Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами. Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно зі статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли судом здійснюється розгляд справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, у яких обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 60 КАС України у випадках,  встановлених законом, уповноважений Верховної Ради  України  з  прав людини,  прокурор,  органи державної влади, органи місцевого самоврядування,  фізичні та юридичні особи можуть звертатися до адміністративного суду із адміністративними позовами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб і брати участь у цих справах. Прокурор здійснює в суді представництво  інтересів громадянина або держави в порядку, встановленому цим Кодексом  та іншими  законами,  і  може здійснювати представництво на будь-якій стадії адміністративного процесу. Згідно із ст. 35 Закону України «Про прокуратуру»від 05.11.1991 №1789-XII прокурор може вступити у справу в будь-якій стадії процесу, якщо цього вимагає захист конституційних прав громадян, інтересів держави та суспільства, і зобов'язаний своєчасно вжити передбачених законом заходів до усунення порушень закону, хоч би від кого вони виходили. Прокурор має рівні права з іншими учасниками судового засідання. Обсяг і межі повноважень прокурора, який бере участь у судовому процесі, визначаються цим Законом та процесуальним законодавством України. Відповідно до статті 361 Закону України «Про прокуратуру»від 05.11.1991 № 1789-XII прокурор здійснює представництво інтересів держави у суді, тобто, вчиняє від імені держави процесуальні та інші дії, спрямовані на захист інтересів держави. Підставою для представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою. Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.    Згідно зі статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли судом здійснюється розгляд справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, у яких обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Докази, що підтверджують наявність у відповідача податкової заборгованості прокурором і позивачем надано суду, їх копії долучено до матеріалів справи. Відповідач на пропозицію суду надати заперечення проти позову та докази, що їх підтверджують, викладену в ухвалах про відкриття провадження в адміністративній справі та про закінчення підготовчого провадження, жодних заперечень проти позову або доказів, що спростовують твердження позивача, не надав. Суд бере до уваги те, що суму боргу у розмірі 22643 грн. 39 коп. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив; наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується дослідженими в суді документами, у тому числі Актом перевірки, податковим повідомленням-рішенням; доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду цього спору не надано. З огляду на викладене, суд вважає вимоги прокурора та податкового органу правомірними і обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню. Відповідно до частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України У справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Керуючись статтями 11-14, 69-71, 79, 86, 94, 122, 159-163, 167, 185-186, 254  Кодексу адміністративного судочинства України, суд п о с т а н о в и в: Адміністративний позов задовольнити повністю. Стягнути з Приватного підприємства  "Вітекс" (08600, Київська область, м. Васильків, вул. Володимирська, б.39-А, ідентифікаційний код 32277633) до Державного бюджету України заборгованість по сплаті податку на додану вартість у розмірі 17090,15 грн. та заборгованість по сплаті податку на прибуток у розмірі 5553,24 грн., а всього податковий борг на суму 22643 (двадцять дві тисячі шістсот сорок три) грн. 39 коп. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Суддя                                                                                 Журавель В.О. Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови -  26 травня 2012 р.