Постанова

від 22.08.2012 по справі 2а/1270/6508/2012

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 серпня 2012 року Справа № 2а/1270/6508/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Качуріної Л.С.,

при секретарі судового засідання Горобець В.О.,

за участю представників сторін:

від позивача - старший державний податковий інспектор юридичного

відділу Кошаков Д.В., довіреність №430-10-09 від 27.03.2012,

від відповідача - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Луганську подання Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби до Лисичанського комунального спеціалізованого підприємства по видобутку, обробці, реалізації води та очищенню стоків «Лисичанськводоканал» про стягнення коштів на суму податкового боргу перед бюджетом з плати за користування надрами для видобування корисних копалин в сумі 50716,07 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків,

ВСТАНОВИВ:

21 серпня 2012 року, позивач, Рубіжанська об'єднана державна податкова інспекція Луганської області Державної податкової служби (надалі-позивач), звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з поданням до Лисичанського комунального спеціалізованого підприємства по видобутку, обробці, реалізації води та очищенню стоків «Лисичанськводоканал» про стягнення коштів на суму податкового боргу перед бюджетом з плати за користування надрами для видобування корисних копалин в сумі 50716,07 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків.

В обґрунтування подання позивач зазначив наступне.

Відповідач, Лисичанське комунальне спеціалізоване підприємство по видобутку, обробці, реалізації води та очищенню стоків «Лисичанськводоканал» (код ЄДРПОУ 03339851) засновано на міській комунальній власності, здійснює фінансово-господарську діяльність на підставі статуту і є самостійним суб'єктом, який має права юридичної особи та зареєстровано виконавчим комітетом Лисичанської міської ради 28.03.2007 за реєстраційним номером №1 381 106 0002 000654. Крім того, відповідача зареєстровано в якості платника податків у Рубіжанській об'єднаній державній податковій інспекції Луганської області ДПС з 22.06.1992 року за №1-7.

Так, станом на 20.08.2012 ЛКСП «Лисичанськводоканал» по видобутку, обробці, реалізації води та очищенню стоків не сплачено до бюджету узгоджену суму податкових зобов'язань з плати за користування надрами для видобування корисних копалин у розмірі 50716,07 грн., самостійно визначену останнім у податковому розрахунку з плати за користування надрами для видобування корисних копалин за 2-й квартал 2012 року №6521 від 09.08.2012 (по строку сплати - 19.08.2012), поданому до Рубіжанської ОДПІ Луганської області.

Через несплату ЛКСП «Лисичанськводоканал» по видобутку, обробці, реалізації води та очищенню стоків суми узгоджених податкових зобов'язань в установлені законодавством строки, Рубіжанською ОДПІ Луганської області ДПС на виконання вимог ст.59 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI відповідачу було направлено податкову вимогу форми «Ю» від 21.02.2012 №3 на суму 163631,28 грн. Однак, усі вжиті державною податковою інспекцією заходи не призвели до добровільного погашення податкового боргу відповідачем. На підставі викладеного, позивач просив суд стягнути в судовому порядку з Лисичанського комунального спеціалізованого підприємства по видобутку, обробці, реалізації води та очищенню стоків «Лисичанськводоканал» кошти на суму податкового боргу перед бюджетом з плати за користування надрами для видобування корисних копалин в сумі 50716,07 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків.

У судовому засіданні представник позивача вимоги подання про стягнення коштів за податковим боргом підтримав, наполягав на їх задоволенні, дав суду пояснення, аналогічні викладеному в поданні.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, до початку розгляду справи факсом через канцелярію суду надіслав клопотання №01/1683 від 22.08.2012 (а.с.18), в якому позовні вимоги визнав у повному обсязі та просив розглянути справу без його участі.

Заслухавши пояснення представника заявника, розглянувши у відкритому судовому засіданні подання органу державної податкової служби про стягнення коштів за податковим боргом, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає вимоги подання такими, що підлягають задоволенню з таких підстав.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо стягнення коштів за податковим боргом.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI (що набрав законної сили з 01.01.2011).

Відповідно до статті 6 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.265 пункту 14.1);

- пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Згідно зі статтею 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).

Пунктом 31.1. статті 31 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

У відповідності із пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1);

календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2);

календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.3);

календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним (підпункт 49.18.4);

календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.5).

Відповідно до п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Розділом ХІ Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою плати за користування надрами.

Відповідно до ст.262 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI плата за користування надрами - загальнодержавний платіж, який справляється у вигляді: плати за користування надрами для видобування корисних копалин; плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин.

Підпунктом 263.1.1 п.263.1. ст.263 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI встановлено, що платниками плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб'єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об'єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами (далі - спеціальний дозвіл) в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об'єктах (ділянках) надр.

Підпунктом 263.11.1 п.263.11. ст.263 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI встановлено, що платник плати за користування надрами для видобування корисних копалин до закінчення визначеного розділом II цього Кодексу граничного строку подання податкових розрахунків за податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу, подає за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, податкові розрахунки з плати за користування надрами для видобування корисних копалин органу державної податкової служби: за місцезнаходженням у межах території України ділянки надр, з якої видобуті корисні копалини; за місцем обліку платника у разі розміщення ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України.

Податковий розрахунок подається платником починаючи з календарного кварталу, що настає за кварталом, у якому такий платник отримав дозвіл на початок (продовження) виконання роботи підвищеної небезпеки або експлуатації об'єкта (п.п.263.11.3. п.263.11. ст.263 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI).

Платник протягом десяти календарних днів після закінчення граничного строку подання податкового розрахунку за податковий (звітний) період сплачує податкові зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин у сумі, визначеній в розрахунку з плати, поданому ним органу державної податкової служби: за місцезнаходженням у межах території України ділянки надр, з якої видобуті корисні копалини; за місцем обліку платника в разі розміщення ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України(п.263.12. ст.263 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI).

Відповідно до п.п.263.13.1. п.263.13. ст.263 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI платник несе відповідальність за правильність обчислення суми плати за користування надрами для видобування корисних копалин, повноту і своєчасність її внесення до бюджету, а також за своєчасність подання органам державної податкової служби відповідних розрахунків згідно з нормами цього Кодексу та інших законів України. Контроль за правильністю обчислення, своєчасністю і повнотою справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин до бюджету здійснюють органи державної податкової служби. Органи державної податкової служби для забезпечення контролю за правильністю обчислення платником суми плати за користування надрами для видобування корисних копалин в частині визначення обсягу (кількості) видобутих корисних копалин у межах наданої йому ділянки надр, а також коригуючих коефіцієнтів згідно з пунктом 263.10 цієї статті у встановленому законодавством порядку можуть залучати органи державного геологічного контролю і державного гірничого нагляду.

У судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Лисичанське комунальне спеціалізоване підприємство по видобутку, обробці, реалізації води та очищенню стоків «Лисичанськводоканал» (код ЄДРПОУ 03339851) засновано на міській комунальній власності, здійснює фінансово-господарську діяльність на підставі статуту і є самостійним суб'єктом, який має права юридичної особи та зареєстровано виконавчим комітетом Лисичанської міської ради 28.03.2007 за реєстраційним номером №1 381 106 0002 000654. Крім того, відповідача зареєстровано в якості платника податків у Рубіжанській об'єднаній державній податковій інспекції Луганської області ДПС з 22.06.1992 року за №1-7 (а.с.5-7,8).

На виконання п.54.1 ст.54 та п.263.11 ст.263 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI відповідач 09.08.2012 року подав до Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби податковий розрахунок з плати за користування надрами для видобування корисних копалин за 2-й квартал 2012 року №6521 від 09.08.2012 (по строку сплати - 19.08.2012), в якому самостійно визначив суму плати за користування надрами для видобування корисних копалин, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду в розмірі 50716,07 грн. (а.с.11-12).

В порушення вимог п.57.1 ст.57 та п.263.12 ст.263 Податкового кодексу України відповідач протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, тобто до 20.08.2012 включно, самостійно суму податкового зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин, зазначену в поданому ним податковому розрахунку №6521 від 09.08.2012, не сплатив, внаслідок чого за платником податків станом на 20.08.2012 утворився податковий борг перед бюджетом з плати за користування надрами для видобування корисних копалин у розмірі 50716,07 грн., що підтверджується довідкою про стан податкового боргу станом на 20.08.2012 (а.с.10) та розрахунком податкового боргу станом на 20.08.2012 (а.с.14).

Пунктом 59.1. ст.59 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.3 ст.59 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI встановлено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Так, через несплату Лисичанським комунальним спеціалізованим підприємством по видобутку, обробці, реалізації води та очищенню стоків «Лисичанськводоканал» сум узгоджених податкових зобов'язань в установлені законодавством строки, Рубіжанською ОДПІ Луганської області ДПС на виконання вимог ст.59 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI відповідачу було направлено податкову вимогу форми «Ю» від 21.02.2012 №3 на суму 163631,28 грн. (а.с.9).

Факту оскарження відповідачем зазначеної податкової вимоги або про її відкликання податковим органом судом не встановлено, а тому вона є узгодженою та чинною на час розгляду подання.

Даних про добровільну сплату відповідачем податкового боргу у суду на час розгляду подання немає.

Частиною 1, 3 статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1,3 статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може відмовитися від адміністративного позову повністю або частково, а відповідач-визнати адміністративний позов повністю або частково. Відмова від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову під час підготовчого провадження мають бути викладені в адресованій суду письмовій заяві, яка приєднується до справи.

У разі часткового визнання адміністративного позову відповідачем і прийняття його судом може бути прийнята постанова суду про задоволення визнаних відповідачем позовних вимог відповідно до статті 164 цього Кодексу. У разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Згідно частини 4 статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України суд не приймає відмови від адміністративного позову, визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Підстав для неприйняття визнання позовних вимог відповідачем суд не вбачає.

Відповідно до п.20.1.18 ст.20 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI).

Оскільки відповідач за час судового розгляду справи у добровільному порядку податковий борг перед бюджетом з плати за користування надрами для видобування корисних копалин у розмірі 50716,07 грн. не сплатив, визнав у повному обсязі його наявність в ході розгляду справи, суд дійшов висновку, що органом державної податкової служби при зверненні до суду з вказаним адміністративним позовом щодо стягнення з Лисичанського комунального спеціалізованого підприємства по видобутку, обробці, реалізації води та очищенню стоків «Лисичанськводоканал» коштів на суму податкового боргу з усіх наявних рахунків у банках платника податків, дотримані вимоги пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, підстави для відмови у задоволенні позову відсутні, тому адміністративний позов підлягає задоволенню.

Питання про розподіл судових витрат судом не вирішується, оскільки позивач згідно із пунктом 21 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674-VI (який набув чинності з 01.11.2011) від сплати судового збору звільнений, а ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 22 серпня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 27 серпня 2012 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.17,18,94,158-163,167,183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Подання Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби до Лисичанського комунального спеціалізованого підприємства по видобутку, обробці, реалізації води та очищенню стоків «Лисичанськводоканал» про стягнення коштів на суму податкового боргу перед бюджетом з плати за користування надрами для видобування корисних копалин в сумі 50716,07 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків, задовольнити.

Стягнути з Лисичанського комунального спеціалізованого підприємства по видобутку, обробці, реалізації води та очищенню стоків «Лисичанськводоканал» (код за ЄДРПОУ 03339851; місцезнаходження: 93106, Луганська область, м.Лисичанськ, вул.Свердлова,168) кошти на суму податкового боргу перед бюджетом з плати за користування надрами для видобування корисних копалин в сумі 50716,07 грн. (п'ятдесят тисяч сімсот шістнадцять гривень 07 копійок) з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків, перерахувавши кошти на розрахунковий рахунок №33110366700151, МФО 804013, код 24046780, ГУ ДКУ в Луганській області, код платежу 13030100.

У відповідності з частиною сьомою статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Згідно з частиною 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 27 серпня 2012 року.

СуддяЛ.С. Качуріна