Рішення

від 21.08.2012 по справі 5010/742/2012-13/51

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 серпня 2012 р. Справа № 5010/742/2012-13/51

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шкіндер П. А. , при секретарі судового засідання Кучма І. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Івано-Франківського обласного управління водних ресурсів,

вул.Сахарова,23А, м.Івано-Франківськ,76014 (код 13646270)

в особі уповноваженого представника згідно довіреності від 20.04.2012 року

Чекайло Василя Михайловича,

вул.Миколацчука, 12 кв.68, м.Івано-Франківськ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Вігро Трейд Україна",

вул.Сахарова,23А, м.Івано-Франківськ,76000 (код 19361657)

про стягнення 40231грн.28коп. ( із них 29995грн.91коп. заборгованість з орендної плати, 844грн.45коп. пені за несвоєчасну сплату орендної плати, 8480грн.05коп. заборгованості з відшкодування комунальних послуг, 910грн.87коп. пені за несвоєчасну сплату відшкодування комунальних послуг).

за участю представників сторін:

Від позивача: Смоленська І.О., (довіреність від 13.08.12р )- представник;

Від відповідача: Гульчій Л.І. ( довіреність від 28.05.12) представник;

в с т а н о в и в:

Івано-Франківське обласне управління водних ресурсів (надалі позивач) в інтересах та за дорученням якого діє Чекайло Василь Михайлович звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вігро Трейд Україна" (надалі відповідач) про стягнення 40 231, 28 гривень, з яких 29 995, 91гривень заборгованість з орендної плати, 844, 45 гривень пені за несвоєчасну сплату орендної плати, 8 480, 05 гривень заборгованості з відшкодування комунальних послуг та 910, 87 гривень пені за несвоєчасну сплату відшкодування комунальних послуг.

Крім того, позивач просив суд також покласти на відповідача судові витрати у справі.

Позовні вимоги обґрунтовано невиконанням відповідачем договірних зобов'язань, щодо своєчасності розрахунків за поставлений природний газ та транспортування природного газу.

Позов мотивовано тим, що товариство з обмеженою відповідальністю "Вігро Трейд Україна" взяті на себе зобов'язання згідно договору оренди державного майна № 213/05 від 17.05.2005 року та мирової угоди від 21.06.2011 року не виконує, а також не виконує умови договору про відшкодування витрат на утримання орендного майна від 02.11.2011 року, внаслідок чого утворилась заборгованість перед позивачем по справі у сумі 38 475, 96 гривень.

Таким чином, представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві та просив суд позов задовольнити.

Відповідач позовні вимоги визнає, однак представник відповідача подав в судовому засіданні заяву про відстрочку виконання рішення. Свою заяву відповідач мотивує тим, що ринок нерухомості характеризується кризовим становищем, існують труднощі у реалізації нерухомості. Дані фактори істотно паралізують і негативно впливають на діяльність ТзОВ "Вігро Трейд Україна", яке займається будівництвом об'єктів нерухомості. Заробіток підприємства істотно зменшився тому негайне повернення всієї суми заборгованості матиме негативні наслідки для діяльності товариства. Таким чином, відповідач не володіє достатньою грошовою масою для погашення заборгованості. (а.с. 33-34)

Позивач в судовому засіданні заперечив щодо заяви про відстрочку виконання рішення суду.

Суд долучив подану заяву до матеріалів справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Розглянувши матеріали справи, із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

Між Регіональним відділенням ФДМУ по Івано-Франківській області (надалі орендодавець) , ТзОВ "Вігро Трейд Україна" (надалі орендар) та Івано-Франківським обласним виробничим управлінням по меліоризації і водному господарству (надалі балансоутримувач) 17.10.2005 року уклали Договір оренди державного майна № 213/05, згідно п. 1.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування державне майно - нежитлові приміщення другого поверху загальною площею 386 кв. м., в тому числі площа обслуговуючих приміщень - 178, 5 кв. м. та корисна площа 16 кімнат (207,5 кв.м.)., адміністративної будівлі Івано-Франківського обласного виробничого управління по меліоризації і водному господарству, що розташована за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Ак. Сахарова, 23 "а" (надалі майно), балансова вартість якого згідно Витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно, виданого 27.09.2005 року Івано-Франківським ОБТІ, становить 64380 грн., та ринкова вартість згідно Звіту про незалежну оцінку, виконаного станом на 01.09.2005 року становить 608925 гривень. Майно передається в оренду з метою використання під офіс.

Про передачу майна в користування сторонами складено акт приймання - передачі державного майна від 17.10.2005 року, який скріплений печатками та підписами сторін (а.с.12).

Договір укладено строком на 5 років і діє до 16.10.2010 року.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 21.06.2011 року затверджено мирову угоду укладену між Регіональним відділенням Фонду державного майна України Івано-Франківської області, ТзОВ "Вігро Трейд України" та Івано-Франківським обласним виробничим управлінням по меліоризації і водному господарству згідно якої сторони даної угоди визнали договір оренди державного майна від 17.10.2005 року продовженим до 15.10.2015 року. (а.с. 13-14).

В розділі 3 Договору сторони обумовили розмір та порядок сплати орендної плати.

Так, пунктом 3.1 договору визначено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінетом Міністрів України № 786 від 04.10.1995 року із змінами, і за базовий місяць оренди - вересень 2005 року становить без ПДВ 5094, 67 гривень.

Орендна плата за перший місяць оренди жовтень 2005 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за жовтень 2005 року з врахуванням добової орендної плати. Нарахування ПДВ на суму орендної плати та його сплата здійснюється у порядку визначеному чинним законодавством.

Згідно п. 3.2. Договору розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попердній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

У пункті 3.3. Договору сторони погодили, що орендна плата перераховується орендарем щомісяця, не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним місяцем і спрямовується:

50 відсотків - до державного бюджету;

50 відсотків - на рахунок балансоутримувача.

Однак, ТзОВ "Вігро Трейд Україна" взяті на себе зобов'язання згідно договору та мирової угоди не виконує, у зв'язку з чим утворилась заборгованість перед позивачем у сумі 29 995, 91 гривень, що підтверджується розрахунком заборгованості з орендної плати за період від 01.01.2012 року по 18.06.2012 року, за підписом заступника начальника управління - начальника відділу бухгалтерського обліку та звітності Луціва О.М. та містить відтиск круглої печатки Івано-Франківського обласного управління водних ресурсів, який міститься у матеріалах справи (а.с. 21-22).

Згідно до п. 5.11. Договору оренди державного майна № 213/05 - орендар зобов'язаний у місячний термін з дня підписання Договру оренди укласти з балансоутримувачем окремий договір про відшкодування витрат на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю.

На виконання умов п. 5.11. між Івано-Франківським обласним управлінням водних ресурсів та ТзОВ "Вігро Трейд Україна" укладено Договір про відшкодування витрат на утримання орендного майна та надані комунальні послуги, у розмірі згідно наданих розрахунків.

Пунктом 3.1 Договору про відшкодування витрат на утримання орендного майна та надані комунальні послуги визначено обов'язки орендаря - до 26-го числа поточного місяця у повному обсязі оплачувати балансоутримувачу витрати по утриманню майна та надані комунальні послуги за поточний місяць, у розмірах згідно наданих балансоутримувачем рахунків, які розраховуються балансоутримувачем на підставі діючих тарифів і рахунків постачальників комунальних та інших послуг пропорційно орендованої орендарем площі.

Однак, свої зобов'язання по Договору про відшкодування витрат на утримання орендного майна та надані комунальні послуги відповідач не виконує, внаслідок чого утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 8 480, 05 гривень, що підтверджується розрахунком суми заборгованості, який міститься у матеріалах справи (а.с. 21-22)

28.04.2012 року на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вігро Трейд Уукраїна" (м. Івано-Франківськ, вул. Сахарова, 23 А) надіслано претензію - вимогу про сплату заборгованості в сумі 26 364, 36 гривень з вимогою негайно сплатити заборгованість, яка виникла по виконанню договорів № 213/05 від 17.10.2005 року та від 02.11.2011 року в сумі 26 364, 36 гривень. шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Івано-Франківського обласного управління водних ресурсів. Факт надсилання претензії відповідачу підтверджується проставленим у нижньому правому куті аркуша копії претензії-вимоги про сплату заборгованості вхідного номера ( Вх. № 22-04 від 28.04.2012 року). Копія претензії-вимоги міститься у матеріалах справи (а.с. 16).

Однак, відповіді на претензію-вимогу відповідач не надіслав, борг не сплатив.

У відповідності до п. 9.4. Договору оренди державного майна № 213/05 - орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі балансоутримувачу відповідно до п. 3.3. Договору, стягується балансоутримувачем з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Нацбанку України на дату нарахування від суми недоплати, розрахованої за кожен день простроченого платежу, включаючи день сплати.

Пунктом 2.2. Договору про відшкодування витрат на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг визначено, що витрати по утриманню майна та надані комунальні послуги, перераховані орендарем несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягають індексації і стягуються балансоутримувачем з урахуванням пені згідно чинного законодавства.

Таким чином, за неналежне виконання своїх зобов'язань згідно Договору оренди державного майна № 213/05 та Договору про відшкодування витрат на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг відповідачу нарахована пеня в сумі 844, 45 гривень - за несвоєчасну сплату орендної плати та 910, 87 гривень - за несвоєчасне відшкодування комунальних послуг. Розрахунок міститься у матеріалах справи (а.с. 21-22)

Суд вважає позов таким, що підлягає до задоволення з огляду на наступне.

За змістом ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, передбачених ст. 11 цього кодексу, зокрема, із договорів.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Приписами ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Орендою, в розумінні ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Статтею 762 цього ж кодексу передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно з ч.1 ст.283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності (ч.1 ст.286 ГК України).

Пунктом 3 ст.18 Закону України " Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

За змістом ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином та у встановлений строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений момент пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Суд дослідив матеріали справи та встановив наступне.

В матеріалах справи міститься Акт приймання-передачі державного майна від 17.10.2005 року, згідно якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування державне майно - нежитлові приміщення другого поверху загальною площею 386 кв. м., в тому числі площа обслуговуючих приміщень - 178, 5 кв. м. та корисна площа 16 кімнат (207,5 кв.м.)., адміністративної будівлі Івано-Франківського обласного виробничого управління по меліоризації і водному господарству, що розташована за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Ак. Сахарова, 23 "а" (надалі майно), балансова вартість якого згідно Витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно, виданого 27.09.2005 року Івано-Франківським ОБТІ, становить 64380 грн., та ринкова вартість згідно Звіту про незалежну оцінку, виконаного станом на 01.09.2005 року становить 608925 гривень. Передача майна здійснена у відповідності до Договору оренди № 213/05 від 17.10.2005 року.

Однак, відповідач виконував свої зобов'язання неналежним чином, що підтверджується розрахунком суми заборгованості по орендній платі з січня місяця 2012 року по травень місяць 2012 року, внаслідок чого утворилась заборгованість у сумі 29 995, 91 гривень та розрахунком суми заборгованості за комунальні послуги з січня місяця 2012 року по травень місяць 2012 року, у зв'язку з чим утворилась заборгованість в сумі 8 480, 05 гривень.

На час розгляду справи судом, заборгованість відповідача перед позивачем залишається непогашеною, а відтак позовні вимоги в частині стягнення основного боргу по орендній платі та комунальних платежах в сумі 38 475, 96 гривень є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Щодо вимоги позивача про стягнення пені, то суд зазначає наступне.

Зокрема, відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, ст. ст. 230 - 232 Господарського кодексу України одним із видів забезпечення виконання зобов'язання є неустойка у формі пені, яка сплачується боржником у разі порушення зобов'язання. Згідно ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, п. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума і її розмір законом не визначений, розмір неустойки встановлюється договором.

В силу ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України та ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. А п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконаним.

Умовами Договору оренди державного майна № 213/05 передбачено, що орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі балансоутримувачу відповідно до п. 3.3. Договору, стягується балансоутримувачем з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Нацбанку України на дату нарахування від суми недоплати, розрахованої за кожен день простроченого платежу, включаючи день сплати. А п. 2.2. Договору про відшкодування витрат на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг визначено, що витрати по утриманню майна та надані комунальні послуги, перераховані орендарем несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягають індексації і стягуються балансоутримувачем з урахуванням пені згідно чинного законодавства.

Таким чином, за неналежне виконання своїх зобов'язань згідно Договору оренди державного майна № 213/05 та Договору про відшкодування витрат на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг пеня в сумі 844, 45 гривень - за несвоєчасну сплату орендної плати та 910, 87 гривень - за несвоєчасне відшкодування комунальних послуг нарахована правомірно та підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про задоволення позову у повному обсязі, в межах позовних вимог.

Щодо заяви відповідача про відстрочку виконання рішення то суд вказує наступне.

Представник відповідача подав в судовому засіданні заяву про відстрочку виконання рішення. Заява мотивована тим, що ринок нерухомості характеризується кризовим становищем, існують труднощі у реалізації нерухомості. Дані фактори істотно паралізують і негативно впливають на діяльність ТзОВ "Вігро Трейд Україна", яке займається будівництвом об'єктів нерухомості. Заробіток підприємства істотно зменшився тому негайне повернення всієї суми заборгованості матиме негативні наслідки для діяльності товариства. Таким чином, відповідач не володіє достатньою грошовою масою для погашення заборгованості.

Позивач в судовому засіданні заперечив щодо заяви про відстрочку виконання рішення суду.

Статтею 83 Господарського процесуального кодексу України встановлені права господарського суду щодо прийняття рішення, а саме: відстрочити або розстрочити виконання рішення (п. 6 ст. 83 ГПК України).

При вирішенні питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення слід зважати на приписи ст. 121 ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні за викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Відповідно до п. 2 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України № 02-5/333 від 12.09.1996 "Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України" та до Постанови Верховного суду від 26.12.2003р. № 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Отже, виходячи із наведеного, законодавець у будь-якому випадку пов'язує відстрочку виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, іншими словами -виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Наведені відповідачем підстави для відстрочення виконання судового рішення, зокрема, тяжке фінансове становище, зменшення заробітку підприємства, існуюча прострочена заборгованість перед ПАТ "Банк Форум" по кредитному договору не є тими виключними обставинами, які давали б підстави для розстрочення виконання судового рішення, оскільки тяжке фінансове становище відповідача утворилось внаслідок його власної господарської діяльності, а не в силу якихось об'єктивних, незалежних від відповідача обставин, а також заявником не подано доказів підтвердження неможливості виконання рішення в одноразовому порядку, так і доказів можливості його виконання після спливу чотирьох місяців, тобто, в разі відстрочки.

На обґрунтування заяви про відстрочку виконання рішення суду заявником не подано доказів підтвердження свого матеріального стану - банківських довідок, виписок про стан рахунків, які є належними доказами відсутності грошових коштів у необхідній кількості та дійсно важкого фінансового стану.

Враховуючи наведене, суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні заяви відповідача про відстрочку виконання рішення, оскільки відповідачем не доведено наявність конкретних обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення даної заяви.

У відповідності до ст.49 ГПК України, господарські витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 8, 124 Конституції України, ст. ст. 11, 509, 526, 530, 546, 549, 551, 629, 759, 762 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 230, 231, 232, 283, 286, 343 Господарського кодексу України, ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст. ст. 2, 18, Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст. ст. 22, 33, 34, 43, 49, 83, 121, ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

позов Івано-Франківського обласного управління водних ресурсів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вігро Трейд Україна" про стягнення 40231грн.28коп. ( із них 29995грн.91коп. заборгованість з орендної плати, 844грн.45коп. пені за несвоєчасну сплату орендної плати, 8480грн.05коп. заборгованості з відшкодування комунальних послуг, 910грн.87коп. пені за несвоєчасну сплату відшкодування комунальних послуг) - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вігро Трейд Україна" (вул. Сахарова, 23А, м.Івано-Франківськ,76000, ідентифікаційний код 19361657) на користь Івано-Франківського обласного управління водних ресурсів (вул.Сахарова,23А, м.Івано-Франківськ,76014, ідентифікаційний код 13646270) - 40 231, 28 гривень (сорок тисяч двісті тридцять одну гривню двадцять вісім копійок) заборгованості, з яких 29 995, 91 гривень - заборгованість з орендної плати, 844, 45 гривень пені за несвоєчасну сплату орендної плати, 8 480, 05 гривень заборгованості з відшкодування комунальних послуг та 910, 87 гривень пені за несвоєчасну сплату відшкодування комунальних послуг, а також 1 609, 50 гривень ( одну тисячу шістсот дев'ять гривень п'ятдесят копійок ) сплаченого судового збору.

Наказ видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 28.08.12

Суддя Шкіндер П. А.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"