Постанова

від 30.08.2012 по справі 5013/266/12

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.08.2012 року Справа № 5013/266/12

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Дмитренко А.К. - доповідач

суддів: Прокопенко А.Є., Крутовських В.І.

при секретарі: Лазаренко П.М.

За участю представників сторін:

від позивача: Бояринцев Г.О., довіреність б/н від 08.05.12, представник;

представник відповідача у судове засідання не з"явився, про час та місце судового засідання відповідач повідомлений належним чином.

розглянувши апеляційну скаргу приватного підприємства "Восток плюс ЛТД", с. Подорожнє на рішення господарського суду Кіровоградської області від 21.05.2012 року у справі № 5013/266/12

за позовом приватного акціонерного товариства "Аеробуд", м. Київ

до приватного підприємства "Восток плюс ЛТД", с. Подорожнє, Світловодського району, Кіровоградської області

про розірвання договору оренди та стягнення 157 508грн. 45 коп.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 21.05.12 (суддя Макаренко Т.В.) розірвано договір оренди від 01.09.2011 року № 301091, укладений між приватним акціонерним товариством "Аеробуд" та приватним підприємством "Восток плюс ЛТД". З приватного підприємства "Восток плюс ЛТД" стягнуто на користь приватного акціонерного товариства "Аеробуд" 150070грн. 36 коп. основного боргу, 5848грн. 69 коп. пені, 1132грн. 20 коп. річних, 457грн. 20 коп. інфляційних втрат та 4223грн. 20 коп. судового збору.

Не погоджуючись з рішенням суду, приватне підприємство "Восток плюс ЛТД", просить його скасувати, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права.

Приватне акціонерне товариство "Аеробуд" у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення залишити без змін, а скаргу без задоволення.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Між приватним акціонерним товариством "Аеробуд" (далі-орендодавець/позивач) та приватним підприємством "Восток плюс ЛТД" (далі - орендар/відповідач) 01.09.2011 року укладено договір оренди № 301091 (далі - договір).

За умовами вказаного договору орендодавець зобов'язався надати орендарю у тимчасове користування та за плату належне орендодавцю на праві власності будівельне обладнання, іменоване надалі "майно", перелік якого погоджено сторонами у Специфікації (додаток №1), яка невід'ємною частиною цього договору. У порядку та на умовах, визначених цим договором, орендар зобов'язався прийняти у тимчасове платне користування (оренду) майно та своєчасно сплачувати орендодавцю орендну плату (п.п. 1.1, 1.2 договору).

Відповідно п.3.1 договору загальний розмір щомісячної орендної плати за користування майном становить разом 33155грн. 08 коп.

Пунктом 3.2 договору встановлено, що орендар щомісячно, до 25-го числа звітного місяця оренди, перераховує орендодавцеві орендну плату, розмір якої погоджений сторонами у п. 3.1 цього договору.

Згідно п. 4.1 договору документом, що засвідчує факт та обсяг передачі майна від орендодавця до орендаря є акт прийому-передачі (додаток № 2 до договору), що підписується в 2 примірниках представниками сторін.

Майно вважається повернутим орендодавцю в момент підписання відповідних Актів прийому-передачі (п. 5.2 договору).

Орендар зобов'язався своєчасно здійснювати перерахування орендної плати за тимчасове користування майном (6.1.1 договору).

Строк орендних правовідносин за цим договором встановлено сторонами на 4 календарних місяці, в термін до 30.11.2011 року. Під моментом фактичної передачі сторони будуть розуміти надання майна орендарю за підписаним сторонами актом прийому-передачі майна (додаток № 2), який є невід'ємною частиною даного договору (п. 2.1 договору).

У п. 2.2 договору сторони узгодили, що закінчення встановленого п. 2.1 договору терміну орендних правовідносин не звільняє орендаря від обов'язку сплати орендних платежів у повному обсязі.

Пунктом 2.3 договору передбачено, що у випадку, якщо після закінчення терміну дії договору орендар продовжує користуватися майном, що є предметом оренди, то за відсутності заперечення орендодавця протягом 1 місяця, договір вважається поновленим на наступний календарний рік.

На виконання умов договору сторонами 01.09.2011 року було складено та підписано акт прийому-передачі орендованого майна (т.1, а.с 15).

31.10.2011 року ПП "Восток плюс ЛТД" повернуло частину орендованого майна орендодавцю, що підтверджується актом прийому-передачі від 31.10.2011 року (додаток № 3 до договору) (т.1, а.с. 16 .)

У зв'язку з поверненням частини орендованого майна розмір орендної плати за користування обладнання зменшився на загальну суму 20940грн. 05 коп.

За твердженням позивача відповідач неналежно виконує свої договірні зобов'язання та несвоєчасно перераховує орендну плату, заборгованість з якої за період з вересня 2011 року по лютий 2012 року, станом на 01.03.2012 року складає 150070грн. 36 коп., що стало причиною звернення позивача до суду з даним позовом за захистом порушеного права.

За договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності, що передбачено ст. 283 Господарського кодексу України.

У відповідності із ст.284 Господарського кодексу України орендна плата з урахуванням її індексації є істотними умовами договору оренди.

За визначенням, наведеним у ч.1 ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

За правилами ч. 4 ст 286 Господарського кодексу України строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Частинами 1, 5 ст.762 Цивільного кодексу України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

В силу ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства.

Як свідчать матеріали справи, на адресу відповідача було направлено лист від 18.01.2012 року № 47 про погашення заборгованості в сумі 108190грн. 26 коп. станом на 16.01.2012 року. У вказаному листі зазначено, що всі необхідні документи для здійснення оплати у відповідача є у наявності. Також на адресу відповідача була направлена претензія від 08.02.2012 року № 134 про погашення заборгованості та стягнення штрафних санкцій. На зазначені вимоги відповідач відповіді не надав, заборгованість з орендної плати не погасив.

Доводи відповідача, наведені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими.

Відповідно п. 4.1 договору документом, що засвідчує факт та обсяг передачі майна від орендодавця до орендаря є акт прийому-передачі, що підписується в 2 (двох) рівних примірниках представниками обох сторін в момент фактичної передачі майна, по одному для кожної із сторін та який після його підписання стає невід'ємною частиною договору.

За змістом п. 5.2 договору майно вважається повернутим від орендаря до орендодавця (а отже і припиняється нарахування за оренду майна) в момент підписання відповідних актів прийому-передачі, що підписуються в 2 (двох) рівних примірниках представниками обох сторін в момент фактичної передачі майна, по одному для кожної із сторін та який після його підписання стає невід'ємною частиною договору.

Обов'язок по складанню акту прийому передачі майна покладається на сторону, яка передає майно.

Позивач, здійснював нарахування орендної плати до моменту підписання сторонами акту приймання-передачі майна від орендаря до орендодавця, а саме до 29.02.2012 року, тобто виключно за період користування майном у повній відповідності до умов договору та чинного законодавства України.

Складання щомісячних актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), на відсутність яких з січня по лютий 2012р. вказує приватне підприємство "Восток плюс ЛТД", умовами договору оренди від 01.09.2011 № 301091 не передбачено.

Твердження відповідача про те, що між ним і приватним акціонерним товариством "Аеробуд" протягом січня-лютого 2012 року не існувало господарських взаємовідносин, в порушення ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, документально не доведено.

В силу ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Несплата відповідачем орендної плати з вересня 2011 р. по лютий 2012 року свідчить, що приватним підприємством "Восток плюс ЛТД" протягом тривалого часу не виконувались свої зобов'язання за договором оренди.

Частиною 1 ст. 782 Цивільного кодексу України унормовано, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

У відповідності з ч.2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

З урахуванням викладеного господарський суд дійшов підставного висновку про задоволення вимог щодо розірвання договору оренди від 01.09.11 № 301091 та стягнення з приватного підприємства "Восток плюс ЛТД" 150 070 грн. 36 коп. боргу з орендної плати.

Також позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 457 грн. 20 коп. інфляційних втрат і 1132 грн. 20 коп. річних, які нараховані з 26.09.11 по 01.03.12, на підставі ст.625 Цивільного кодексу України.

Посилаючись на п. 7.2 договору позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 5848грн. 69 коп. за період з 26.09.2011 року 01.03.2012 року.

Згідно ст. ст. 546, 547, ч.3. ст. 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється в письмовій формі.

Неустойкою / штрафом, пенею / є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Враховуючи норми вищезазначених статей та положення п. 7.2 договору господарським судом правомірно задоволені вимоги позивача щодо стягнення пені в заявленій сумі.

За таких обставин судова колегія вважає рішення таким, що прийнято з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі повного та всебічного дослідження наданих сторонами доказів в їх сукупності.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 21.05.12 у справі № 5013/266/12 залишити без змін, а скаргу приватного підприємства "Восток плюс ЛТД" без задоволення.

Головуючий суддя А.К. Дмитренко

Суддя А.Є. Прокопенко

Суддя В.І. Крутовських

повний текст постанови виготовлений 03.09.12р.