Ухвала
від 30.08.2012 по справі 2а-19440/11/2670
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-19440/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Патратій О.В.

Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"30" серпня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Безименної Н.В.

Кучми А.Ю.

при секретарі: Салоїд І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 червня 2012 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліка Дизайн Студія»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Ліка Дизайн Студія»звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва №0005152308 від 08 серпня 2011 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 червня 2012 року позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, представником ДПІ у Шевченківському районі м. Києва подано апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 червня 2012 року та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити, мотивуючи свої вимоги тим, що судом порушено норми матеріального права.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення з'явившихся учасників процесу, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 18.07.2011р. по 22.07.2011р. ДПІ у Шевченківському районі м. Києва була проведена позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Ліка Дизайн Студія»з питань правильності нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Пелопс»за лютий 2011 року.

За результатами проведеної перевірки було складено акт №1751/2308/32984245 від 29.07.2011 року (далі по тексту - Акт перевірки, Акт) -а.с. 20-31.

08 вересня 2011 року на підставі вказаного Акту перевірки ДПІ у Шевченківському районі м. Києва було прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р»№ 0005152308, яким позивачу, за порушення п. 198.1 ст. 198, п. 200.1, 200.2, 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України, було нараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 75 200, 00 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 1 грн. (а.с. 18).

Доказів оскарження вказаного рішення в адміністративному порядку позивачем суду не надано.

В Акті перевірки податковий орган констатує факт завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ за лютий 2011 року у зв'язку з віднесенням до податкового кредиту суми сплаченого при придбанні послуг у ТОВ «Пелопс»ПДВ у розмірі 75 200, 00 грн., посилаючись при цьому на нікчемність договору, укладеного між ТОВ «Ліка Дизайн Студія»та ТОВ «Пелопс».

В обґрунтування таких висновків ДПІ зазначає, що згідно акта перевірки ТОВ «Пелопс»№748/23-04/37270428 від 06.04.2011 року встановлено порушення останнім п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п. 185.1 ст. 185, п. 188.2 ст. 188, п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, п.2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в результаті чого підприємством завищено суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість всього у сумі 3 625 184 грн. та завищено суму податковий кредит на суму 3 371 419 грн. Також встановлено порушення п.1, п.5 ст.203, п.1, п,2 ст.215, п.1 ст. 216, ст. 228, ст. 626, ст. 629, ст. 650, ст. 655, ст. 658, ст. 662 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені по правочинах, здійснених ТОВ «Пелопс»з постачальниками та покупцями.

Крім того, в акті перевірки ТОВ «Пелопс», що використовувався відповідачем при перевірці позивача, вказано про неможливість фактичного здійснення ТОВ «Пелопс»господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі - продажу; відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів.

Згідно висновку почеркознавчої експертизи, що надійшов разом із службовою запискою ГВПМ ДПІ у Шевченківському р-ні м. Києва №3599/ДПІ/26-10/3 від 06.06.2011 року, підписи від імені директора ТОВ «Пелопс»ОСОБА_4 у податковій декларації з ПДВ за лютий 2011 року, реєстраційній заяві платника ПДВ, тощо, виконано не ОСОБА_4, а іншою особою.

Враховуючи викладене, відповідач дійшов висновку про порушення ТОВ «Ліка Дизайн Студія»вимог п. 198.1 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого було встановлено заниження податку на додану вартість по декларації за лютий 2011 року на загальну суму 75 200, 00 грн.

Колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги про правомірність прийняття ДПІ у Шевченківському районі м. Києва податкового повідомлення-рішення №0005152308 від 08 серпня 2011 року, з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Ліка Дизайн Студія» (Замовник) та ТОВ «Пелопс»(Виконавець) було укладено Договір № 04-тп/2011 від 01.02.2011 року, згідно якого Виконавець зобов'язується надавати Замовнику технічні послуги в частині звукового оформлення телевізійних проектів, згідно додатку 1 та додатку 2 до договору із застосуванням професійного звукового обладнання виконавця на умовах договору, а Замовник в свою чергу зобов'язується приймати та оплачувати належним чином надані послуги відповідно до умов договору (а.с. 39-42).

Згідно додатку 1 до договору № 04-тп/2011 від 01.02.2011 року Виконавець зобов'язувався надати технічні послуги в частині звукового оформлення телевізійних проектів: «Судові справи»та «Сімейний суд»із застосуванням комплекту професійного звукового обладнання на загальну суму 225 600 грн., в т.ч. ПДВ 37 600 грн. (а.с.43).

Згідно додатку 2 до договору № 04-тп/2011 від 01.02.2011 року Виконавець зобов'язувався надати технічні послуги в частині звукового оформлення телевізійних проектів: «Школа Доктора Комаровського»та «Доктор К»із застосуванням одного комплекту професійного звукового обладнання на загальну суму 225 600 грн. в т.ч. ПДВ 37 600 грн. (а.с. 44).

На виконання умов вищезазначеного договору ТОВ «Пелопс»у лютому 2011 року надав позивачу обумовлені договором послуги на загальну суму 451 200, 00 грн., в тому числі ПДВ -75 200, 00 грн., про що свідчать відповідні акти приймання-передачі послуг від 25 лютого 2011 року та 28 лютого 2011 року (а.с. 45, 46).

За наслідками надання послуг ТОВ «Пелопс»було виписано на користь позивача податкові накладні № 197 від 25 лютого 2011 року на суму 225 600, 00 грн., в тому числі ПДВ -37 600, 00 грн., та № 206 від 28 лютого 2011 року на суму 225 600, 00 грн., в тому числі ПДВ -37 600, 00 грн. (а.с. 47, 48).

Вказані податкові накладні відображені позивачем в реєстрах податкових накладних за лютий 2011 року, а суми ПДВ було включено до складу податкового кредиту у відповідному податковому періоді.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов виходив з того, що згідно з пп. 14.1.181. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України встановлено право суб'єкта підприємницької діяльності на віднесення сум сплаченого податку на додану вартість до податкового кредиту у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 3 ст. 198 Кодексу, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що достатніми підставами для включення ТОВ «Ліка Дизайн Студія» до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним товарів, робіт та послуг; використання зазначених товарів, робіт (послуг) у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням, з врахуванням рівня звичайних цін.

З Акту перевірки вбачається, що позивач в податковій декларації з податку на додану вартість за лютий 2011 року в складі податкового кредиту відобразив суми податку на додану вартість, в тому числі на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «Пелопс», які сплачені (нараховані) ним, в зв'язку з придбанням (оплатою) товарів.

Згідно з п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Оскільки податкові накладні на користь позивача були виписані у лютому 2011 року, надання послуг відбулося в цьому ж податковому періоді, то в силу приписів ст. 198 Податкового кодексу України право ТОВ «Ліка Дизайн Студія»на віднесення сплачених сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту виникло, відповідно, у лютому 2011 року.

Податковий кодекс України визначає окремі випадки, за яких неможливе включення витрат по сплаті податку на додану вартість до податкового кредиту звітного періоду, це: не пов'язаність здійсненої операції з господарською діяльністю, фіктивність операцій, відсутність поставки, та відсутність у платника податків на момент звірки податкових накладних або видача її особою, яка не є платником ПДВ.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Підставою для нарахування податкового кредиту, відповідно до підпункту абз. 1 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

На момент складання податкових накладних контрагент позивача - ТОВ «Пелопс»було зареєстроване як платник податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, свідоцтво № 100319457 від 20.01.2011 року, про що вказано в Акті перевірки ТОВ «Пелопс»№ 748/23-04/37270428 від 06.04.2011, складеному ДПІ у Шевченківському районі м. Києва. Інформація про анулювання вказаного свідоцтва станом на момент розгляду даної справи відсутня.

Таким чином, на момент видачі податкових накладних на користь позивача ТОВ «Пелопс»було зареєстроване як платник ПДВ та мало право видавати податкові накладні на кожну поставку товарів, робіт (послуг).

Податкові накладні, на підставі яких позивач формував податковий кредит відповідають вимогам встановленим пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 21.12.2010 р. № 969 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 р. за № 1401/18696, стосовно порядку оформлення та підстав їх видачі.

Позивачем було дотримано і вимоги щодо документального підтвердження спірних сум податкового кредиту і правомірність відображення їх у податковій звітності.

Довідкою № 13355523 від 19.03.2012 року з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців підтверджується, що ТОВ «Пелопс» станом на момент здійснення господарських операцій було зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та продовжує перебувати у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на момент розгляду даної справи (а.с. 99-106).

Станом на момент здійснення господарських операцій інформація про відсутність ТОВ «Пелопс»за його місцезнаходженням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців не вносилась; вказане підприємство не було ліквідоване, його діяльність в установленому законом порядку не була припинена, з ЄДРПОУ підприємство не виключене.

Згідно з пп. 14.1.36. ст. 14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

За даними витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 428811 від 25.01.2012 року до основних видів діяльності ТОВ «Ліка Дизайн Студія»належать: «Управління нерухомим майном»(70.32.0), «Оренда інших машин та устаткування»(71.34.0), «Надання інших комерційних послуг»(74.87.0), «Діяльність концертних та театральних залів»(92.32.0), «Консультування з питань комерційної діяльності та управління»(74.14.0) (а.с. 63-64).

Послуги (технічні послуги в частині звукового оформлення телевізійних проектів) замовлялись позивачем у ТОВ «Пелопс»з метою виконання своїх зобов'язань перед замовником - ТОВ «Фільм Ю. Ей.»(код ЄДРПОУ 32212911) по договорам, за якими, позивачем, зокрема, надавались послуги із технічного забезпечення багатокамерної зйомки телевізійних передач із використанням власного та/або залученого обладнання та його обслуговування кваліфікованим персоналом.

Послуги, що були виконані ТОВ «Пелопс»і передані позивачу, в подальшому були передані замовнику - ТОВ «Фільм Ю. Ей.». Реальність виконання робіт (надання послуг), їх господарський і товарний характер підтверджується ідентичністю послуг, виконаних ТОВ «Пелопс»та послуг, реально прийнятих замовником, їх найменуванням, обсягом, строками виконання. Підтвердженням цього є надані позивачем договори, акти передачі робіт позивачем замовнику та актами виконаних робіт, переданих ТОВ «Пелопс»позивачу (а.с. 107-152).

Таким чином, придбання послуг у ТОВ «Пелопс»здійснювалось позивачем з метою здійснення звичайної господарської діяльності, що спрямована на отримання доходу.

З огляду на встановлені під час розгляду справи обставини суд вважає, що податковий орган безпідставно прийшов до висновку про нікчемність договору укладеного між позивачем та ТОВ «Ліка Дизайн Студія»та ТОВ «Пелопс», оскільки відсутні належні підстави вважати, що правочин між вказаними особами є таким, що порушує публічний порядок та був спрямований на незаконне заволодіння майном держави.

На підставі ч. 3 ст. 228 ЦК України, у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

В матеріалах справи відсутні докази на предмет визнання недійсним в установленому порядку вищевказаного договору та порушення законодавства України в момент складання податкових накладних.

За таких обставин є правильними висновки суду першої інстанції, що господарські операції позивача з ТОВ «Пелопс»є реальними та підтверджуються необхідними документами, а послуги, що придбавалися позивачем у ТОВ «Пелопс», отримувались з метою використання та були використані позивачем у власній господарській діяльності.

ТОВ «Ліка Дизайн Студія»правомірно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість за лютий 2011 року, а висновок Акта перевірки про порушення позивачем ч. 1, 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України, п. 198.1 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України є помилковим, відтак донарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 75 200,00 грн. є протиправним.

За вказаних обставин суд першої інстанцій дійшов обґрунтованого висновку щодо неправомірності прийняття ДПІ у Шевченківському районі м. Києва податкового повідомлення-рішення №0005152308 від 08 серпня 2011 року.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірності прийнятого ним рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 червня 2012 року відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу представника Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 червня 2012 року - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 червня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвалу може бути оскаржено в касаційному поряд ку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів піс ля набрання ухвалою законної сили.

Ухвалу складено в повному обсязі -31.08.2012 р.

Головуючий суддя Бєлова Л.В.

Судді: Безименна Н.В.

Кучма А.Ю.

СудКиївський апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення30.08.2012
Оприлюднено05.09.2012
Номер документу25851310
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —2а-19440/11/2670

Ухвала від 24.01.2012

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Патратій О.В.

Ухвала від 30.01.2012

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Патратій О.В.

Ухвала від 03.01.2012

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Патратій О.В.

Ухвала від 30.08.2012

Адміністративне

Київський апеляційний адміністративний суд

Бєлова Л.В.

Постанова від 21.06.2012

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Патратій О.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні