Ухвала

від 23.08.2012 по справі 2а-10033/11/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-10033/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Клочкова Н.В.

Суддя-доповідач: Бистрик Г.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"23" серпня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Бистрик Г.М.,

суддів: Усенка В.Г., Борисюк Л.П.,

при секретарі: Савчуку Р.А.

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу по апеляційній скарзі позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська поліграфічна компанія»на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська поліграфічна компанія»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва про скасування податкового повідомлення -рішення від 03 лютого 2011 року № 0000502308,

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2011 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська поліграфічна компанія»звернулися в суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі місті Києва про скасування податкового повідомлення-рішення від 03 лютого 2011 року № 0000502308.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2011 року в задоволенні вимог позивача відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нове рішення про задоволення вимог позивача.

Сторони в судове засідання не з'явились, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що згідно з ч. 4 ст. 196 КАС України не перешкоджає судовому розгляду справи, в зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні вимог позивача.

Судом першої інстанції встановлено, що в період з 30 листопада 2010 року по 12 січня 2011 року працівниками державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва на підставі ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»проведено планову виїзну перевірку позивача, за результатами якої складено акт від 19.01.2011 року № 64/23-08/34819155 «Про результати планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська поліграфічна компанія».

На підставі зазначеного акту податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000502308 від 03.02.2011 року згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України (далі ПК України) та відповідно до абз. 1, 2 п. 123.1 ст. 123 ПК України за порушення за порушення абз. 2 пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 185 599,00 грн., в тому числі за основним платежем 148 479,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 37 120,00 грн..

Перевіркою встановлено, що за листопад - грудень 2008 року та лютий - жовтень 2009 року позивачем занижено податок на додану вартість на загальну суму 148 479,00 грн., в тому числі по періодах: листопад 2008 року 880,00 грн., грудень 2008 року 20000,00 грн., лютий 2009 року 16668,00 грн., березень 2009 року 28791,00 грн., квітень 2009 року 10630,00 грн., травень 2009 року 5752,00 грн., червень 2009 року 7250,00 грн., липень 2009 року 8853,00 грн., серпень 2009 року 16590,00 грн., вересень 2009 року 21265,00 грн., жовтень 2009 року 11800,00 грн., шляхом завищення позивачем задекларованих показників у рядку 10.1 («Придбання товарів, що підлягають оподаткуванню за ставкою 20% та нульовою ставкою») Податкових декларацій з податку на додану вартість за відповідні податкові періоди всього на суму 148 479,00 грн..

Висновок податкового органу обґрунтований тим, що правочин між позивачем та його контрагентом є нікчемним та укладеним з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Вирішуючи правомірність спірного податкового повідомлення-рішення, колегія суддів виходить з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що між Позивачем (Замовник) та ТОВ «ЛВ Форум»(Виконавець) в лютому 2009 року укладено усну угоду (далі Угода).

Відповідно до умов Угоди та змісту первинних документів складених сторонами за результатами виконаних робіт, Виконавець надає Замовнику післядрукарські послуги та виконує ручні роботи, а саме вклейка зразків, сашетів, карманів в журнали; зклейка продукції; сортування та упаковка вставок в журнали, сортування та упаковка вкладок, сортування та упаковка продукції, інші.

За результатами виконаних робіт і наданих позивачу послуг сторонами складено акти здачі-прийому виконаних робіт на загальну суму 424 539,40 грн. (в т.ч. загальна сума ПДВ 70 736,56 грн.), копії яких наявні в матеріалах справи.

Позивачем перераховано безготівкові кошти на розрахунковий рахунок ТОВ «ЛВ Форум»в банківській установі на загальну суму 765 596,80 грн. з урахуванням податку на додану вартість.

На підставі вище зазначених первинних документів контрагентами позивача виписано наступні податкові накладні на загальну суму 765 596,80 грн. (в т.ч. ПДВ 127599,47 грн.): № 273 від 27.02.2009 року, № 274 від 27.02.2009 року, № 331 від 05.03.2009 року, № 332 від 05.03.2009 року, № 337 від 06.03.2009 року, № 480 від 27.03.2009 року, № 754 від 30.04.2009 року, № 775 від 30.09.2009 року, № 1005 від 29.05.2009 року, № 1268 від 30.06.2009 року, № 1312 від 30.06.2009 року, № 1601 від 24.07.2009 року, № 1682 від 31.07.2009 року, № 1825 від 12.08.2009 року, № 1901 від 20.08.2009 року, № 1902 від 21.08.2009 року, № 1921 від 26.08.2009 року, № 1954 від 31.08.2009 року, № 1955 від 26.08.2009 року, № 2082 від 10.09.2009 року, № 2180 від 23.09.2009 року, № 2188/1 від 24.09.2009 року, № 2188/2 від 24.09.2009 року, № 2188/3 від 24.09.2009 року, № 2188/4 від 24.09.2009 року, № 2566 від 23.10.2009 року, № 2657 від 23.10.2009 року.

Суми податку на додану вартість по переліченим податковим накладним були включені позивачем до складу податкового кредиту за лютий - жовтень 2009 року.

Згідно пункту 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» (в відповідній редакції) податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Підпунктом 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону, передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Підпунктами 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону, передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, які не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а у разі імпорту робіт (послуг) актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону, передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів із банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків із використанням кредитних дебетових карток чи комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

З урахуванням вищевикладеного слід зазначити, що необхідними та достатніми підставами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є придбання ним робіт та послуг з метою їх подальшого використання в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності, сплата або нарахування сум податку на додану вартість в зв'язку з таким придбанням.

Згідно статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 року № 996-XIV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частинами 1, 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Аналогічні норми містяться пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за № 168/704).

Копії первинних документів наявних в матеріалах справи на підтвердження вчинення господарських операцій по Угоді, не відповідають змісту первинних документів у розумінні статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», оскільки не містять обов'язкових реквізитів первинних документів та містять недостовірні дані щодо проведених господарських операцій.

Станом на 20.10.2010 року згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців статус відомостей щодо ТОВ «ЛВ Форум» «не підтверджено».

Відсутність документів, які б могли достовірно свідчити про фактичне отримання позивачем вищевказаних робіт та послуг, дають підстави для висновку про відсутність операцій, які можуть бути об'єктом оподаткування ПДВ.

Щодо нікчемності правочину укладеного між ТОВ «Українська поліграфічна група»та ТОВ «ЛВ Форум»колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 202 ЦК України дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, вважається правочином.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 Цивільного кодексу України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Положення статі 17 Господарського кодексу України передбачає, що система оподаткування в Україні, податки і збори встановлюються виключно законами України. Система оподаткування будується за принципами економічної доцільності, соціальної справедливості, поєднання інтересів суспільства, держави, територіальних громад, суб'єктів господарювання та громадян.

В інформаційному листі Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011 року зазначено, що судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, рух активів у процесі здійснення господарської операції.

При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Відповідно, дані правочини не відповідають обов'язковим умовам чинності правочинів, а саме ч. 1 та 3 ст. 203 Цивільного кодексу України і згідно ст. 215 даного Кодексу є недійсним (нікчемним), оскільки його недійсність встановлена законом визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Крім того, під час розгляду справи судом першої інстанції встановлено, що заступником начальника відділу Прокуратури м. Києва Дичаковським Д. порушено кримінальну справу № 50-5651 за фактом організації та керування злочинних дій при створенні та придбанні суб'єктів підприємницької діяльності (в т.ч. ТОВ «ЛВ Форум») з метою прикриття незаконної діяльності та пособництва умисному ухиленню від сплати податків відносно ОСОБА_4 за ознаками складу злочинів, передбачених ч. 3, 5 ст. 27, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України (постанова від 05.10.2009 року про скасування постанови про відмову в порушенні кримінальної справи та про порушення кримінальної справи відносно особи). Кримінальну справу № 50-5651 було направлено для організації досудового слідства до Прокуратури Оболонського району м. Києва.

Під час провадження досудового слідства працівниками ВБСГФ ВПМ Лубенської ОДПІ були відібрані пояснення у ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з питань причетності до фінансово-господарської діяльності ТОВ «ЛВ Форум»(надіслані на адресу відповідача листом ВПМ Лубенської ОДПІ від 28.12.2010 року № 2524/7/26-50-005).

В своїх поясненнях від 08.06.2010 року гр-н ОСОБА_5 зазначив, що дозволив використати свої дані для реєстрації ТОВ «ЛВ Форум»за винагороду у вигляді працевлаштування, без мети здійснення підприємницької діяльності. Окрім статуту підприємства будь-яких інших документів від імені ТОВ «ЛВ Форум»ОСОБА_5 не підписував (в т.ч. довіреностей на представництво інтересів, заяв на виготовлення печатки підприємства), перереєстрацію підприємства на інших осіб не проводив, на роботу нікого не наймав, рахунків в банківських установах не відкривав, печатку в органах дозвільної системи не отримував.

Обґрунтування вимог апеляційної скарги в зазначеній частині не заслуговують на увагу.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позивачем незаконно сформовано суми податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «ЛВ Форум», у зв'язку з чим відповідачем обґрунтовано визначено суми грошових зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 185 599,00 грн. згідно спірного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідачем доведено правомірність прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

Твердження апелянта не ґрунтуються на належній доказовій базі та правильному трактуванні норм права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 201 - 204 КАС України.

Оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 158, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254, КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська поліграфічна компанія»- залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2011 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбаченні ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали суду виготовлено 30.08.2012 року.

Головуючий суддя Бистрик Г.М.

Судді: Усенко В.Г.

Борисюк Л.П.