Постанова

від 22.08.2012 по справі 2а-10009/11/0170/5

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 серпня 2012 р. 12:03 Справа №2а-10009/11/0170/5

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді Сидоренка Д.В., при секретарі Марущенко О.О.,

за участю:

представника відповідача - Тарасенко О.В., довіреність № 6/10-0 від 01.03.2012 року,

експерта - ОСОБА_2, свідоцтво НОМЕР_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримфрукт»

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

Обставини справи: До Окружного адміністративного суду АР Крим надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримфрукт» до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0008242301 від 03.08.2011 року на суму 288292,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані необґрунтованістю висновків податкового органу щодо завищення товариством податкового кредиту по взаємовідносинам з ПП «Фрутлайн». ТОВ «Кримфрукт» при проведенні господарської операції з вказаним контрагентом оформлені всі необхідні первинні документи, які стали підставою для відображення операції у податковому обліку позивача та формування складу податкового кредиту. Крім того, позивачем було зазначено про те, що несплата контрагентом до бюджету податку на додану вартість має нести негативні наслідки тільки щодо цієї особи та не може впливати на формування податкового кредиту добросовісним платником.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 12.08.2011 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 11.10.2011 року по справі призначено судово-бухгалтерську експертизу, у зв'язку з чим провадження по справі було зупинено.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 23.06.2012 року провадження по справі поновлено з 14.08.2012 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 14.08.2012 року первинного відповідача по справі замінено на його правонаступника - Державну податкову інспекцію в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби.

Позивач явку свого представника в судове засідання, яке відбулось 22.08.2012 року, не забезпечив. Надав клопотання про розгляд справи за його відсутності та просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі з урахуванням висновків експертизи.

Представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на те, що позивачем необґрунтовано до складу податкового кредиту включено суми податку на додану вартість, сплаченого по взаємовідносинам з ПП «Фрутлайн», оскільки вказаний правочин має ознаки нікчемності. Так, за наслідками зустрічної перевірки встановлено, що у ПП «Фрутлайн» відсутні необхідні умови для здійснення господарської діяльності, що свідчить про здійснення господарських операцій, пов'язаних з надання податкової вигоди третім особам.

Експертом, присутнім в судовому засіданні, були надані пояснення стосовно розміру витрат на проведення експертизи. Згідно наданих пояснень сума витрат становить 5149,20 грн. та була сплачена позивачем в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника відповідача, експерта, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 1 ч.2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття справи адміністративної юрисдикції, - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» до системи органів державної податкової служби належать: Державна податкова адміністрація України, спеціалізовані державні податкові інспекції, державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах (далі - органи державної податкової служби).

Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі підпорядковуються Державній податковій адміністрації України.

Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні, спеціалізовані та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (ст. 4 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»).

Згідно із ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» основним завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).

Враховуючи зазначене, відповідач, здійснюючи свої повноваження у спірних відносинах є суб'єктом владних повноважень, спір що виник між сторонами пов'язаний із захистом прав позивача у сфері публічно-правових відносин і є справою адміністративної юрисдикції, його належить розглядати в порядку, встановленому КАС України.

Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим 26.09.1997 року проведено державну реєстрацію юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримфрукт», що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії А01 № 832785 (т.І, а.с.13).

Як вбачається з матеріалів справи, 22.06.2011 року податковим органом на адресу ТОВ «Кримфрукт» було направлено лист про надання документів по взаємовідносинам з контрагентами за квітень 2011 року для проведення невиїзної документальної перевірки правомірності нарахування податку на додану вартість за квітень 2011 року (а.с.14).

Листом від 14.07.2011 року № 46 (а.с.15) позивачем до податкового органу були спрямовані документи по контрагенту ПП «Фрутлайн».

Наказом № 2341 від 08.07.2011 року (т.І, а.с.16) начальником Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим призначено проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Кримфрукт» з питань взаємовідносин з ПП «Фрутлайн» за квітень 2011 року.

Повідомленням № 241/23-4 від 11.07.2011 року (т.І, а.с.16) позивача було сповіщено про проведення перевірки.

На підставі зазначеного вище, в період з 12.07.2011 року по 18.07.2011 року посадовими особами Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Кримфрукт» (ЄДРПОУ 25129769) щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ПП «Фрутлайн» (ЄДРПОУ 32727314) за період квітень 2011 року.

За результатами перевірки складено акт № 9072/23-4/25129769 від 20.07.2011 року (т.І, а.с.17-26), в якому зафіксовано порушення позивачем:

п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення задекларованих ТОВ «Кримфрукт» показників у рядку 10.1 Декларацій «придбання з податком на додану вартість на митній території України товарів, послуг з метою їх використання у межах господарської діяльності для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню за ставкою 20%, рядку 17 Декларації «усього податкового кредиту» в сумі 288291,00 грн. у квітні 2011 року;

п.п.14.1.191 ст. 14, п.185.1 ст. 185, п.188.1 ст. 188, п.п.187.1а п.187.1 ст. 187, п.201. ст.201, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України в результаті чого донараховано податкового зобов'язання з ПДВ у сумі 288291,00 грн. у квітні 2011 року.

Висновки перевірки щодо завищення позивачем суми податкового кредиту обґрунтовані наступним.

ТОВ «Кримфрукт» задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість за квітень 2011 року в сумі всього 660556,00 грн.

Дослідженням поданої звітності підприємства встановлено, що питома вага загального придбання товарів (робіт, послуг) сформована за рахунок придбання у ПП «Фрутлайн» (ЄДРПОУ 32727314) на загальну суму 660556,00 грн., в тому числі ПДВ 288291,00 грн.

Перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань та податкового кредиту ПП «Фрутлайн» за період з 01.04.2011 року по 30.04.2011 року (акт № 218/23-214/32727314) встановлено їх завищення у сумі 228291,00 грн. в частині взаємовідносин з контрагентом ТОВ «Кримфрукт», внаслідок встановленої актом нікчемності правочинів по ланцюгу до «вигодо набувача», укладених між вказаними підприємствами.

За результатами аналізу документів, які є в обліковій справі ПП «Фрутлайн», даних податкової звітності та інформації з зовнішніх джерел встановлено відсутність:

- трудових ресурсів (форма 1-ДФ, загальна чисельність працюючих склала 7 осіб),

- виробничого обладнання, транспортних засобів та торгівельного обладнання (декларація про прибуток підприємства), що свідчить про відсутність фактичного здійснення господарської діяльності в частині купівлі, продажу, реалізації, зберігання та відвантаження товарно-матеріальних цінностей.

Згідно даних акту № 218/23-214/32727314 постачальником ПП «Фрутлайн» є ТОВ «Фрут-Імпорт».

Перевіркою ТОВ «Фрут-Імпорт» встановлено, що операції з оприбуткування, приймання-передачі товарів не проводились.

Отже, за результатами перевірки ПП «Фрутлайн», згідно з актом № 218/23-214/32727314 встановлено нікчемність правочинів, укладених ПП «Фрутлайн» з контрагентами - покупцями, а саме ТОВ «Кримфрукт».

Виходячи з вищенаведеного, ПП «Фрутлайн» проводило діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаної з надання податкової вигоди третім особам.

Враховуючи викладене, встановлено факт безпідставного віднесення ТОВ «Кримфрукт» до складу податкового кредиту по декларації з ПДВ за квітень 2011 року суми ПДВ по взаємовідносинам з ПП «Фрутлайн» в розмірі 288290,55 грн.

Акт перевірки підписаний представниками позивача із запереченнями.

Позивачем 25.07.2011 року до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим було подано заперечення на акт перевірки № 9072/23-4/25129769 від 20.07.2011 року (т.І, а.с.28).

У відповіді на заперечення № 35945/10/23-4 від 02.08.2011 року (т.І, а.с.29-30) підтверджено висновки перевірки.

На підставі даних акту перевірки податковим органом 03.08.2011 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0008242301 про збільшення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 288291,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в сумі 1,00 грн. (т.І, а.с.31).

Не погодившись з названим податковим повідомленням-рішенням, позивачем було його оскаржено у судовому порядку до Окружного адміністративного суду АР Крим.

Під час розгляду справи судом перевірено правомірність висновків відповідача щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства в частині завищення суми податкового кредиту з податку на додану вартість та встановлено наступне.

Ст.19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підстава, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Порядок оподаткування податком на додану вартість визначений розділом V Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Статтею 198 ПК України передбачено право платників податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, яким є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду (п.п.14.1.181 п.14.1 ст. 14 ПК України).

Згідно з п.198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п.198.3 ст. 198 ПК України).

Відповідно до п.198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 201.1 ст.201 ПК України встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п.201.6 ст. 201 ПК України).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Не дає права на віднесення сум податку до податкового кредиту податкова накладна, виписана платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду (п.п.201.8-201.9 ст. 201 ПК України).

Проаналізувавши наведені вище норми податкового законодавства, суд дійшов висновку, що достатньою підставою для формування податкового кредиту є наявність податкової накладної, що засвідчує факт сплати отримувачем товару (робіт, послуг) їх вартості з урахуванням податку на додану вартість.

Судом було перевірено наявність у позивача відповідних документів для формування складу податкового кредиту квітня 2011 року по контрагенту ПП «Фрутлайн» та було встановлено наступне.

Матеріали справи свідчать про те, що 01.04.2011 року між Приватним підприємством «Фрутлайн» (продавець) та ТОВ «Кримфрукт» (покупець) укладено договір купівлі-продажу № 31 (т.І, а.с.32).

На виконання умов договору ПП «Фрутлайн» у квітні 2011 року поставлено позивачу товар (фрукти) на загальну суму 1729743,28 грн., в тому числі ПДВ 288290,55 грн. що підтверджується наявними в матеріалах справи накладними № 36 від 06.04.2011 року, № 76 від 13.04.2011 року та № 188 від 26.04.2011 року (т.І, а.с.33-35).

На кожну поставку товару ПП «Фрутлайн» було виписано податкову накладну (т.І, а.с.36-38): № 36 від 06.04.2011 року, № 76 від 13.04.2011 року та № 188 від 26.04.2011 року.

На підставі вказаних документів позивачем проведено оплату за товар, отриманий від ПП «Фрутлайн». Вказаний факт підтверджується наявними в матеріалах справи копіями виписок АТ «УкрСиббанк» по особовому рахунку ТОВ «Кримфрукт» (т.І, а.с.102-118).

З урахуванням суми податку на додану вартість, сплаченого за переліченими вище податковими накладними, позивачем сформовано податковий кредит квітня 2011 року в сумі 288291,00 грн.

Суд зауважує, що Податковим кодексом України передбачені певні обмеження щодо формування податкового кредиту. Так, згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України суми, віднесені до складу податкового кредиту, мають бути обов'язково підтверджені відповідними документами, в тому числі податковими накладними. В разі недотримання цього правила платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

За результатами вивчення документів податкової звітності позивача, судом встановлено що податкові накладні № 36 від 06.04.2011 року, № 76 від 13.04.2011 року, № 188 від 26.04.2011 року мають всі необхідні реквізити, передбачені п.201.1 ст. 201 ПК України.

Однак, суд зазначає, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до Податкового кодексу України необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для формування податкового кредиту з податку на додану вартість, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності.

Так, згідно даних акту перевірки, позивачем необґрунтовано до складу податкового кредиту віднесені суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, що були виписані ПП «Фрутлайн», оскільки вказані документи містять недостовірні дані. Даний висновок заснований на тому, що у контрагента відсутні виробничі потужності для проведення господарської операції, що свідчить про нікчемність даного правочину.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч цьому, відповідачем не було надано суду належних доказів, які б вказували на те, що господарська операція, проведена між ТОВ «Кримфрукт» та ПП «Фрутлайн», має ознаки нікчемності.

Натомість, документами, наявними в матеріалах справи, спростовуються висновки податкового органу в цій частині.

Так, згідно наявних в матеріалах справи документів, перевезення вантажу від ПП «Фрутлайн» до ТОВ «Кримфрукт» здійснено фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 на підставі договору № 4 від 05.01.2011 року, укладеним з ТОВ «Кримфрукт» (т.І, а.с.41-42). Кожне перевезення здійснювалось на підставі заявки замовника (т.І, а.с.43-51).

Виконання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 робіт за договором № 4 від 05.01.2011 року підтверджується відповідними актами (т.І, а.с.52-60).

Належним доказом здійснення перевезення товару за договором купівлі-продажу № 31 від 01.04.2011 року є наявні в матеріалах справи копії товарно-транспортних накладних (т.І, а.с.61-65).

Таким чином, відсутність у продавця ПП «Фрутлайн» транспортних засобів жодним чином не вплинуло на поставку товару за договором № 31 від 01.04.2011 року.

Товари, отримані від ПП «Фрутлайн», зберігались позивачем на фруктосховищі, яке належить йому на праві власності згідно з договором купівлі-продажу нерухомого майна №1 від 03.10.2001 року та рішення Господарського суду АР Крим від 31.07.2007 року по справі № 2-5/9206-2007 (т.І, а.с.90-91,94)

Під час розгляду справи також підтверджено подальше використання позивачем у свої господарській діяльності товарів, отриманих від ПП «Фрутлайн». Так, вказані товари (фрукти) були реалізовані позивачем наступним контрагентам: ДП «Маркет Плазо», ЗАТ «Фуршет», ПП «Юкант», ТОВ «Новус Україна», ТОВ «Декоста», ТОВ «Корпорація ФМ», ТОВ «Метро Кеш енд Кері Україна», що підтверджується наявними в матеріалах справи договорами купівлі-продажу, договорами поставки, накладними, товарно-транспортними накладними, виписками банку (т.І, а.с.125-273).

Всі перелічені вище обставини вказують на реальність договору, укладеного між позивачем та ПП «Фрутлайн».

Крім того, з метою підтвердження дійсності правочину, укладеного між позивачем та його контрагентом ПП «Фрутлайн», судом було призначено по справі судово-бухгалтерську експертизу.

Висновком ТОВ «Кримське експертне бюро» № 141/11 від 12.06.2012 року (т.ІІ, а.с.2-7) підтверджено отримання, оплата та використання позивачем у своїй господарській діяльності товарно-матеріальних цінностей, отриманих від ПП «Фрутлайн» на загальну суму 1729743,28 грн., в тому числі ПДВ - 288290,54 грн.

Розглянувши висновок експертизи № 141/11 від 12.06.2012 року, співставивши викладені в ньому дані з наявними в матеріалах справи документами, нормами законодавства, суд вважає їх обґрунтованими та приймає до уваги при прийнятті рішення у справі.

Отже, матеріалами справи підтверджується реальний характер правочину, укладеного між ТОВ «Кримфрукт» та ПП «Фрутлайн».

Відтак, правомірним є відображення позивачем вказаної господарської операції у податковому обліку та формування за її наслідками податкового кредиту квітня 2011 року.

Приймаючи до уваги зазначене вище, враховуючи, що під час розгляду справи спростовано висновки податкового органу щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства, суд вважає необґрунтованим донарахування позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 288291,00 грн. та застосування до нього фінансових санкцій у розмірі 1,00 грн.

Відтак, податкове повідомлення-рішення № 0008242301 від 03.08.2011 року є таким, що прийнято Державною податковою інспекцією в м. Сімферополі АР Крим протиправно, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Згідно з ч. 1 ст. 98 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду або ухвалою.

Враховуючи те, що рішення по справі ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3,40 грн. та судові витрати на проведення експертизи в сумі 5149,20 грн.

У судовому засіданні, яке відбулось 22.08.2012 року, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до вимог ст. 163 КАС України постанова оформлена та підписана 27.08.2012 року.

Керуючись ст.ст. 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим № 0008242301 від 03.08.2011 року.

3.Стягнути з державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримфрукт» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3,40 грн. та судові витрати на проведення експертизи у розмірі 5149,20 грн. шляхом їх безспірного списання з рахунку Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Сидоренко Д.В.