cpg1251
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"29" серпня 2012 р. Справа № 26/5009/6326/11 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Полякова Б.М., -головуючого (доповідач у справі), Міщенка П.К., Хандуріна М.І., розглянувши касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Конверсбанк", м. Київ на ухвалувід 06.06.2012 р. Донецького апеляційного господарського суду у справі № 26/5009/6326/11 господарського суду Запорізької області за заявоютовариства з обмеженою відповідальністю "ВД Авто Укр" (ліквідатор), м. Київ до товариства з обмеженою відповідальністю "Донецька група "Меркурій", м. Запоріжжя про банкрутство у судовому засіданні взяв участь представник
скаржникаПавловський О.М., довір.
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 20.10.2011 р. за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "ВД Авто Укр" порушено провадження у справі № 26/5009/6326/11 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Донецька група "Меркурій" у порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі -Закон про банкрутство ).
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 24.01.2012 р. затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, ліквідовано банкрута та припинено провадження у справі.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 06.06.2012 р. (судді: Богатир К.В. -головуючий, Дучал Н.М., Склярук О.І.) припинено апеляційне провадження за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства "Конверсбанк" (далі - заявник ) на ухвалу від 24.01.2012 р. з підстав не набуття заявником статусу учасника провадження у справі про банкрутство.
Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції, заявник звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати та направити справу на розгляд до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга мотивована порушенням судом апеляційної інстанції ст.ст. 55, 129 Конституції України, ст. 52 Закону про банкрутство, ст.ст. 34, 106 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК Укараїни ).
Заслухавши пояснення учасника судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.
Пункт 8 частини 3 статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку , встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.
Таким чином, ГПК України повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках особа має право оскаржити рішення суду в апеляційному чи касаційному порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 91 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.
Між тим, згідно з ч. 6 ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та Законі про банкрутство .
Відтак, в силу особливостей справи про банкрутство (ст. 4 1 ГПК України), коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про банкрутство, діючим законодавством звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.
У відповідності до абз. 22 ст. 1 Закону про банкрутство учасниками провадження у справі про банкрутство визнано таких осіб: сторони (кредитори, боржник), арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю.
При цьому колегія суддів бере до уваги, що вищевказаний перелік учасників провадження у справі про банкрутство не є вичерпним, оскільки до учасників справи про банкрутство названа стаття відносить також інших осіб, які у випадках, передбачених Законом про банкрутство, беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.
Необхідно зазначити, що особа, яка має грошові вимоги до боржника, набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство, а саме кредитора, лише після подачі у встановленому порядку заяви з грошовими вимогами до боржника . Тільки після цього така особа має процесуальне право на оскарження процесуальних документів у справі про банкрутство.
Однак судом апеляційної інстанції було встановлено відсутність доказів звернення заявника з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство в установленому порядку.
Таким чином, заявник не набув статусу учасника справи про банкрутство, тому позбавлений можливості оскаржити судові рішення у даній справі про банкрутство.
За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку про необхідність припинення помилково порушеного апеляційного провадження за апеляційною скаргою заявника на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
У зв'язку з чим ухвала суду апеляційної інстанції підлягає залишенню без змін, як така, що відповідає нормам чинного законодавства.
З урахуванням наведеного та керуючись ст. ст. 55, 129 Конституції України, ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", ст.ст. 1, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та ст. ст. 4 1 , 80, 91, 106, 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 11 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Конверсбанк" залишити без задоволення.
2. Ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 06.06.2012 р. у справі № 26/5009/6326/11 залишити без змін.
Головуючий Б.М. Поляков
Судді П.К. Міщенко
М.І. Хандурін
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 29.08.2012 |
Оприлюднено | 06.09.2012 |
Номер документу | 25859813 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Поляков Б.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні