Рішення

від 20.08.2012 по справі 38/227

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

38/227                                 ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ                                     83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46                                                              Р І Ш Е Н Н Я                                                                іменем України 20.08.12 р.                                                                                Справа № 38/227                                Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Лейби М.О., судді Демідової П.В., Уханьової О.О. При секретарі судового засідання Абрамчук О.Є. розглянувши  матеріали  справи  за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Гамма-консалтинг”, м. Київ до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім Дефамільє”,          м. Донецьк про стягнення заборгованості за договором суборенди № 30/07/10-Д від 30.07.2010 року в розмірі 639 924,80грн., штрафних санкцій в розмірі 85 250,89грн. та 3% річних в розмірі 1 045,20 грн. за участю представників сторін: від позивача: не з'явився   від відповідача: не з'явився Суть спору: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Гамма-консалтинг”, м. Київ звернувся до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім Дефамільє”, м.Донецьк про стягнення заборгованості за договором суборенди № 30/07/10- Д від 30.07.2010 року в розмірі 172 596,80 грн., штрафних санкцій в розмірі 2366,01 грн., та 3% річних в сумі 457,93 грн. В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на договір суборенди №30/07/10-Д від 30.07.2010р., акт прийому-передачі від 01.08.2010р., додаткову угоду №1 від 01.12.2010р. до договору №30/07/10-Д від 30.07.2010р., розрахунок ціни позову, на приписи Цивільного кодексу України, та на представлені суду документи, які містяться у матеріалах справи. У позовній заяві позивач відповідно до ст.66 ГПК України просить суд накласти арешт на майно та грошові суми боржника в розмірі заявлених позовних вимог. 11.11.2011р. на адресу суду від позивача надійшло клопотання про збільшення позовних вимог №132/11 від 07.11.2011р., в якому останній просить суд стягнути з відповідача заборгованості за договором суборенди №30/07/10-Д від 30.07.2010 року в розмірі 235 029,60грн., штрафні санкції в розмірі 7 238,16грн. та 3% річних в сумі 1 045,20грн. Клопотання судом розглянуте, прийняте до уваги та долучене до матеріалів справи. Відповідач 15.11.2011р., надав суду клопотання в якому просить суд зупинити провадження по справі №38/227 до набрання законної сили рішенням господарського суду Донецької області по справі №37/351пд за позовом ТОВ „Торговий Дім Дефамільє” до ТОВ „Гамма-Консалтинг” про визнання недійсним договору суборенди №30/07/10-Д від 30 липня 2010року. Ухвалою господарського суду Донецької області від 15.11.2011р. провадження по справі №38/227 було зупинено до розгляду по суті справи №37/351пд. 13.03.2012р. позивач надав суду клопотання про забезпечення позову в якому просить накласти арешт на обігові кошти та активи відповідача в розмірі заявлених позовних вимог. Розпорядженням в.о. голови господарського суду Донецької області від 15.06.2012р. призначено колегіальний розгляд справи №38/227 у складі: головуючий суддя Лейба М.О., суддя Курило Г.Є., суддя Сгара Е.В. Ухвалою господарського суду Донецької області від 15.06.2012р. провадження по справі №38/227 поновлено оскільки підстави, що зумовили зупинення провадження відпали. 03.07.2012р. від позивача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі №38/227 до набрання законної сили рішенням господарського суду м.Києва по справі №5011-3/1343-2012 за позовом ТОВ „Торговий Дім Дефамільє” до ТОВ „Гамма-Консалтинг” про визнання відсутнім права у ТОВ „Гамма-Консалтинг” на укладання договору суборенди №30/07/10-Д від 30 липня 2010року. 06.08.2012р. на адресу суду від позивача надійшло клопотання про збільшення позовних вимог №12/12 від 03.08.2012р., в якому останній просить суд стягнути з відповідача заборгованості за договором суборенди №30/07/10-Д від 30.07.2010 року в розмірі 639 924,80грн., штрафні санкції в розмірі 85 250,89грн. та 3% річних в сумі 1 045,20грн. Клопотання судом розглянуте, прийняте до уваги та долучене до матеріалів справи. Розпорядженням в.о. голови господарського суду Донецької області від 07.08.2012р.у зв'язку з відпустками суддів Курило Г.Є. та Сгари Е.В., змінено склад судової колегії по справі №38/227 та замінено суддів Курило Г.Є. та Сгару Е.В. на суддів Демідову П.В. та Уханьову О.О. Відповідач протягом розгляду справи вимоги ухвали суду не виконав, відзив на позов суду не надав. Стаття 75  Господарського  процесуального  кодексу України передбачає, якщо відзив на позовну заяву і витребувані  господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а окремі ненадані відповідачем документи, а також неявка належним чином повідомлених представників відповідача у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 цього Кодексу істотним чином не впливають на таку кваліфікацію.          Розгляд справи відкладався у зв'язку з неявкою відповідача та необхідністю надання сторонами додаткових документів. Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі, господарський суд ВСТАНОВИВ: 29.07.2010р.  між  Товариством з обмеженою відповідальністю “Агенство Нерухомості “СБ-Лекс”(орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Гамма –Консалтінг”(орендар)  був укладений договір оренди  нерухомості (приміщення) № 29/07/10-ДН.   Відповідно до п.1.1 договору орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування 749,0 кв.м. приміщення, які належать орендодавцю на підставі договору купівлі-продажу від 30.08.2007р., зареєстрованого в БТІ м. Донецька 24.09.2007р. за реєстраційним № 9280. Пунктом 3.1  договору встановлено, що строк орендного користування складає два роки шість місяців з моменту прийняття приміщення, що орендується, за актом прийому-передачі. 01.08.2010р. між ТОВ “Агенство Нерухомості “СБ “Лекс” та ТОВ “Гамма-Консалтінг” був підписаний акт прийому-передачі нежитлового приміщення загальною площею 749, 0 кв.м., яке знаходиться в будівлі, яка розташована за адресою: м. Донецьк, вул. Лузіна, буд. 9. Вказані факти встановлені рішенням господарського суду Донецької області по справі №37/351пд і в силу приписів ст.35 ГПК України не підлягають повторному доказуванню. 30.07.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Гамма-Консалтінг” (орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Торговий дім Дефамільє” (суборендар) був укладений договір суборенди № 30/07/10-Д. Відповідно до п.п. 1.1 договору Орендар зобов'язується надати в суборенду Суборендарю нежитлові приміщення загальною площею 749,0 кв.м, які знаходяться в будівлі, що розташована за адресою: м. Донецьк, вул.  Лузіна, буд. 9.   Відповідно до п. 1.4 договору суборенди вступ суборендаря у строкове користування об'єктом настає з моменту підписання акту приймання-передачі об'єкту оренди (нежитлового приміщення). Орендар зобов'язаний передати суборендарю об'єкт протягом 3 днів з моменту підписання договору по акту приймання-передачі об'єкту. Згідно п.2.1 договору  суборендар починає сплачувати орендну плату за наданий в суборенду об'єкт з моменту підписання акту приймання-передачі у розмірі, вказаному у п.2.2. Договору, та сплачує її протягом дії Договору, але в будь-якому разі до моменту повернення об'єкту орендарю. Пункт 2.2 договору визначає, що місячна орендна плата за один календарний місяць використання об'єкта становить: -          до 01.04.2011р. – 15 000,00грн. в тому числі ПДВ; -          з 01.04.2011р. по 31.07.2012р. – 40 000,00грн. в тому числі ПДВ; Відповідно до п. 2.4 договору орендна плата, зазначена у п.2.2. цього договору, сплачується суборендарем у безготівковій формі на розрахунковий рахунок орендаря, не пізніше 25 числа поточного місяця. Суборендар зобов'язаний, одночасно з внесенням орендної плати за перший місяць користування об'єктом, сплатити гарантійний платіж в розмірі місячної орендної плати на розрахунковий рахунок орендаря (п.2.6). Згідно п. 2.6.1 Договору, гарантійний платіж використовується якщо в будь-який момент сума платежів, отриманих орендарем від суборендаря за цим договором, буде недостатньою для покриття всіх фінансових зобов'язань суборендаря за цим договором, покриття зобов'язань суборендаря здійснюється в такому порядку: -          оплата встановлених штрафів, пені; -          покриття простроченої орендної плати; -          покриття орендної плати за останній місяць. Розділом 4 договору визначена відповідальність сторін. Відповідно до п. 4.2 договору, у випадку несвоєчасної або не в повному обсязі оплати орендної плати або інших платежів, суборендар сплачує орендарю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми прострочених платежів за кожний день прострочки. Строк дії договору з 01.08.2010р. по 31.07.2012р. (п.6.1. договору). 01.08.2010р.  між позивачем та відповідачем був підписаний акт прийому-передачі, згідно з яким орендар передав, а суборендар прийняв у користування майно, а саме: нежитлові приміщення загальною площею 749, 0 кв.м., які знаходяться в будівлі, що розташована за адресою м. Донецьк, вул. Лузіна, буд. 9. 01.12.2010р. між ТОВ “Гамма-Консалтінг” та ТОВ “Торговий дім Дефамільє” була укладена додаткова угода №1 до Договору суборенди № 30/07/10-Д від 30.07.2010р., відповідно до якої сторони змінили п.2.1 Договору та визначили, що місячна орендна плата за один календарний місяць використання об'єкта становить: -          до 01.04.2011р. – 22 432,80грн. в тому числі ПДВ; -          з 01.04.2011р. по 31.07.2012р. – 47 432,80грн. в тому числі ПДВ; Договір №30/07/10-Д від 30.07.2010р., акт прийому-передачі від 01.08.2010р. та додаткова угода №1 від 01.12.2010р. до договору №30/07/10-Д від 30.07.2010р. підписані сторонами та скріплені печатками підприємств. За твердженням позивача, через невиконання відповідачем своїх зобов'язань щодо сплати орендної плати за період з червня 2011р. по липень 2012р. (включно) та не внесення гарантійного платежу у відповідача утворилась заборгованість за договором суборенди №30/07/10-Д від 30.07.2010р. у розмірі 639 924,80грн., яка складається з орендної плати в розмірі 624 924,80грн. та гарантійного платежу в розмірі 15 000,00грн. За таких обставин позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом, вимагаючи стягнення з урахуванням заяв про збільшення розміру позовних вимог, разом із заборгованістю в сумі 639 924,80грн. також і нарахованої пені в сумі 85 250,89грн. та 3% річних в сумі 1 045,20грн. Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача до відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне. Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні відповідача до виконання грошових зобов'язань за договором суборенди та застосуванні наслідків їх невиконання у вигляді стягнення пені та річних. Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні, згідно ст.ст.1-3 Господарського кодексу України регламентуються насамперед його положеннями, Цивільним кодексом України та умовами договору суборенди  №30/07/10-Д від 30.07.2010р. Договір №30/07/10-Д від 30.07.2010р. за своєю правовою природою є договором майнового найму (оренди) і підпадає під правове регулювання норм статей 759-786 ЦК України. Згідно приписів ст. 774 Цивільного кодексу України до договору піднайму застосовуються положення про договір найму. Строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму. Згідно приписів ст.764 Цивільного кодексу України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором. Суду не представлено доказів припинення договору оренди  нерухомості (приміщення) №29/07/10-ДН 29.07.2010р. укладеного між ТОВ “Агенство Нерухомості “СБ-Лекс” (орендодавець) та ТОВ “Гамма –Консалтінг”(орендар). Також в матеріалах справи відсутні докази повернення за актом приймання-передачі майна, що є предметом договору суборенди №30/07/10-Д від 30.07.2010р. орендарю, а також наявність заперечень наймодавця проти поновлення договору суборенди, у зв'язку з чим суд вважає договір суборенди №30/07/10-Д від 30.07.2010р. поновленим на строк, який був раніше встановлений договором. Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України. Як встановлено ч. 1 ст. 283, ч. 3 ст.285 Господарського кодексу України та ст.ст.759, 762 Цивільного кодексу України за користування майном на умовах оренди орендар (наймач) має сплачувати орендну плату. Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем договір суборенди №30/07/10-Д від 30.07.2010р. є належною підставою для виникнення у останнього зобов'язань, визначених його умовами. Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. За змістом ч.1 ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України про обов'язковість договору для виконання сторонами. За таких обставин відповідач не мав правових підстав ухилятися від здійснення розрахунку за надані послуги (оренди) шляхом перерахування орендної плати, що нараховується за весь період перебування приміщення в Орендаря. Відповідно до п. 2.4 договору орендна плата, сплачується суборендарем у безготівковій формі на розрахунковий рахунок орендаря, не пізніше 25 числа поточного місяця. В матеріалах справи відсутні докази належного виконання умов договору відповідачем. Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599  Цивільного кодексу України за загальним правилом зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином. Як вбачається із матеріалів справи, відповідач зобов'язання щодо оплати орендних платежів належним чином не виконав у зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість перед позивачем за період з червня 2011р. по липень 2012р. (включно) в розмірі 624 924,80грн., жодних доказів на спростування чого відповідачем всупереч вимог ст.ст.4-3, 33  Господарського процесуального кодексу України до матеріалів справи не надано. Відтак, нездійснення оплати наданих послуг (оренди) згідно умов договору суборенди №30/07/10-Д від 30.07.2010р. кваліфікується судом як порушення відповідачем грошових зобов'язань у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, а сам відповідач – таким, що прострочив згідно ч. 1 ст. 612 цього Кодексу. На момент прийняття рішення по справі відповідач доказів оплати заборгованості за орендну плату в сумі 624 924,80грн. суду не надав, тому зазначена сума підлягає стягненню з останнього на  користь позивача. Щодо позовних вимог про стягнення з Відповідача заборгованості за договором суборенди №30/07/10-Д від 30.07.2010р. у розмірі 15 000,00грн. - гарантійний платіж, то суд відмовляє в задоволенні позову в цій частині, з наступних підстав: Умовами договору (п. 2.6.1) передбачено, що гарантійний платіж використовується якщо сума платежів, отриманих орендарем від суборендаря за цим договором, буде недостатньою для покриття всіх фінансових зобов'язань суборендаря за цим договором. При цьому, покриття зобов'язань суборендаря здійснюється в такому порядку: -          оплата встановлених штрафів, пені; -          покриття простроченої орендної плати; -          покриття орендної плати за останній місяць. Таким чином, стягнення гарантійного платежу за своєю природою є стягненням пені та орендної плати, які вже є предметом стягнення за даним позовом. Відповідно до ст.ст.216–218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.   Згідно п.п.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Відповідно до приписів ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Згідно зі ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Відповідно до п. 4.2 договору, у випадку несвоєчасної або не в повному обсязі оплати орендної плати або інших платежів, суборендар сплачує орендарю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми прострочених платежів за кожний день прострочки. Позивач з посиланням на п.4.2 Договору просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 85 250,89грн., застосовуючи подвійну облікову ставку НБУ, що не суперечить чинному законодавству та умовам договору. Суд перевіривши наданий позивачем розрахунок щодо нарахування пені, дійшов висновку, про часткове задоволення позовних вимог в цій частині в розмірі 7 217,46грн. за період з 26.06.2011р. по 15.11.2011р. Щодо позовних вимог про стягнення пені в іншій частині, то суд вважає що представлений позивачем розрахунок пені доданий до клопотання про збільшення розміру позовних вимог №12/12 від 03.08.2012р. не відповідає приписам ст.ст. 36, 54, 55, 57 ГПК України. Так, у розрахунку зазначено загальну кількість днів нарахування, проте взагалі не вказаний період за який здійснено нарахування, у зв'язку з чим суд не має можливості визначити за який саме період позивачем здійснено нарахування. З наведених підстав суд задовольняє частково позовні вимоги щодо стягнення з відповідача штрафних санкцій – пені в розмірі 7 217,46грн. Відповідно  до  ст.625  Цивільного  кодексу  України,  боржник, який  прострочив  виконання  грошового  зобов'язання, на  вимогу  кредитора  зобов'язаний сплатити  суму боргу з  урахуванням  встановленого  індексу  інфляції  за весь  період  прострочення,  а  також  сплатити 3 % річних від  простроченої суми. Посилаючись на ст. 625  Цивільного  кодексу  України, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних за період з 26.06.2011р. до 15.11.2011р. в сумі 1 045,20грн. Перевіривши розрахунок щодо нарахованих 3% річних суд встановив, що розмір 3% річних за зазначений позивачем період складає 1397,04грн., проте враховуючи, що позивачем заявлено до стягнення суму в розмірі 1 045,20грн., суд вважає за необхідне стягнути з відповідача  3% річних в сумі, що визначена позивачем - 1 045,20грн. Розглянувши клопотання відповідача щодо зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням господарського суду м.Києва по справі №5011-3/1343-2012 за позовом ТОВ „Торговий Дім Дефамільє” до ТОВ „Гамма-Консалтинг” про визнання відсутнім права у ТОВ „Гамма-Консалтинг” на укладання договору суборенди №30/07/10-Д від 30 липня 2010року, суд відмовляє в його задоволенні, оскільки встановлення факту наявності або відсутності права у ТОВ „Гамма-Консалтинг” на укладання договору суборенди №30/07/10-Д від 30 липня 2010року жодним чином не впливає на чинність (дійсність) спірного договору, а також права та обов'язки сторін за вказаним  договором. Щодо клопотання позивача про забезпечення позову шляхом накладання арешту на обігові кошти та активи відповідача в розмірі заявлених позовних вимог, суд відмовляє в його задоволенні з огляду на наступне: Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Статтею 67 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позов забезпечується, у тому числі, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві. Згідно приписів, статті 66 ГПК України, підставою для застосування судом заходів забезпечення позову є ситуація, коли невжиття таких заходів може ускладнити чи унеможливити виконання позитивного рішення господарського суду, або як попереджувальний засіб завдання значної шкоди заявнику, причому зазначені припущення мають ґрунтуватися на належних та допустимих доказах. З огляду на вищенаведені приписи, підставою для застосування судом заходів забезпечення позову є ситуація, коли невжиття таких заходів може ускладнити чи унеможливити виконання позитивного рішення господарського суду, або як попереджувальний засіб завдання значної шкоди заявнику, причому зазначені припущення мають ґрунтуватися на належних та допустимих доказах. При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Статтями 43, 33 Господарського процесуального кодексу України встановлений принцип господарського судочинства, згідно з яким кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень. Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Позивач у клопотанні просить накласти арешт на обігові кошти та активи відповідача, тоді як всупереч вищевказаним вимогам доказів того, що не вчинення судом зазначених дій може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення по справі №38/227 не надав. Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що позивачем не в повному обсязі сплачений судовий збір при поданні клопотання про збільшення позовних вимог. Як вбачається із змісту листа Вищого господарського суду, від 29.09.2009, № 01-08/530 "Про деякі питання, порушені у доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України" якщо факт недоплати суми державного мита з'ясовано судом у процесі розгляду прийнятої позовної заяви, суд у залежності від конкретних обставин справи може стягнути відповідну суму державного мита за результатами вирішення спору з урахуванням приписів частин першої - четвертої статті 49 названого Кодексу. Аналогічна позиція викладена в Роз'ясненні Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997, №02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України". Оскільки протягом розгляду справи набув чинності Закон України «Про судовий збір» і позивачем при поданні клопотань про збільшення позовних вимог сплачувався судовий збір, але не в повному обсязі, суд, враховуючи результати розгляду справи, вважає за необхідне стягнути з відповідача суму недоплаченого судового збору в розмірі 122,76грн. Судові витрати в порядку передбаченому ст.49 ГПК України підлягають віднесенню на позивача та відповідача пропорційно задоволених вимог. На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 43, 44, 49, 66, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд ВИРІШИВ: Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Гамма-консалтинг”, м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім Дефамільє”, м.Донецьк про стягнення заборгованості за договором суборенди № 30/07/10-Д від 30.07.2010 року в розмірі 639 924,80грн., штрафних санкцій в розмірі 85 250,89грн. та 3% річних в розмірі 1 045,20 грн., задовольнити частково. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім Дефамільє”, м.Донецьк (83016, м.Донецьк, Ленінський район, вул. Кірова, б.26, ЄДРПОУ 36253904) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Гамма-консалтинг”, м.Київ (03083, м.Київ, Проспект Науки, б.63, ЄДРПОУ 32956030) заборгованість за договором суборенди №30/07/10-Д від 30.07.2010 року в розмірі 624 924,80грн.; штрафні санкції в розмірі 7 217,46грн.; 3% річних в розмірі 1 045,20 грн. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім Дефамільє”, м.Донецьк (83016, м.Донецьк, Ленінський район, вул. Кірова, б.26, ЄДРПОУ 36253904) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Гамма-консалтинг”, м.Київ (03083, м.Київ, Проспект Науки, б.63, ЄДРПОУ 32956030) витрати по сплаті державного мита в розмірі 1 529,48грн.; витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 205,77грн., витрати по сплаті судового збору в розмірі 9 497,75грн. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім Дефамільє”, м.Донецьк (83016, м.Донецьк, Ленінський район, вул. Кірова, б.26, ЄДРПОУ 36253904) на користь Державного бюджету України (ЄДРПОУ 38034002, отримувач Управління державної казначейської служби у Київському районі м. Донецька, рахунок 31217206783006 у ГУ ДКСУ в Донецькій області, МФО 834016, КБК 22030001) судовий збір в сумі 122,76грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовити. Видати накази після набрання рішенням законної сили. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано. У судовому засіданні 20.08.2012р. оголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.       Повний текст  рішення складено та підписано 23.08.2012р.            Головуючий суддя                                                               Лейба М.О.            Суддя                                                                  Уханьова О.О.      Суддя                                                                  Демідова П.В.