Ухвала

від 15.08.2012 по справі 2а-6464/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-6464/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Блажівська Н.Є.

Суддя-доповідач: Старова Н.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

"15" серпня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Старової Н.Е.

суддів - Файдюка В.В, Чаку Є.В.

при секретарі - Бібко Г.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва ДПС на постанову суду у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Київметробуд»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва ДПС про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення - суд

В С Т А Н О В И В

Публічне акціонерне товариство «Київметробуд»(надалі - позивач, «ПАТ «Київметробуд») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва (надалі - Відповідач, ДПІ) про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 10 січня 2012 року № 0000072303.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 травня 2012 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, представник відповідача подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на невірне застосування норм матеріального права, що призвело до невірного вирішення справи.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги.

Представник позивача не з'явився до судового засідання, належно повідомлений, що не заперечує розгляду справи за їх відсутність.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та дослідивши докази, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як встановлено судом першої інстанції, Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі міста Києва було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Публічного акціонерного товариства «Київметробуд»в частині дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «Укрспецімпорт»за лютий 2011 року, з ТОВ «Промтрейд-М»за квітень 2011 року, з ПП «Анталія Груп», ТОВ «Гудвіл»за серпень 2011 року, про що складено акт перевірки від 5 грудня 2011 року № 2502/23-03/138743, за висновками якого, прийнято податкове повідомлення-рішення від 10 січня 2012 року № 000072303, яким за порушення вимог пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.6 статті 198 , пункту 185.1 статті 180 , пункту 188.1 статті 188 , пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «Податок на додану вартість»на суму 132 735,00 грн. (за основним платежем -132734,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) -1,00 грн.).

Суд першої інстанції належно дослідив обставини господарських відносин позивача із вказаними контрагентами і дійшов висновку з чим погоджується судова колегія, що порушень закону він не скоїв.

Порядок обчислення і плати податку на додану вартість визначено статтею 198 Податкового кодексу України .

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що у перевіреному податковим органом періоді, позивач мав господарські правовідносини з ТОВ «Укрспецімпорт» проте зі змісту Акту перевірки, вбачається, що висновок відповідача про порушення позивачем вимог чинного законодавства України ґрунтується на аналізі договірних відносин по другому ланцюгу постачання (тобто, між контрагентом позивача ТОВ «Укрспецімпорт»та його контрагентом ТОВ «Трансінвест-Груп»).

Тому, судова колегія вважає вірним висновок суду першої інстанції, що висновки відповідача про порушення позивачем вимог чинного законодавства України, сформовані виключно на підставі аналізу змісту договірних відносин, які існували між ТОВ «Трансінвест Груп»та ТОВ «ТД «Центр-Торг», є протиправними, оскільки результати аналізу другого, а тим паче третього ланцюга постачання відповідно до вимог податкового законодавства України не можуть бути підставами для висновків, які стосуються позивача.

До того ж, як встановлено судом першої інстанції, між позивачем та ТОВ «Укрспецімпорт»укладено договір про надання послуг по експлуатації будівельних машин та механізмів від 1 червня 2010 року №1/06-2010, згідно якого виконавець (ТОВ «Укрспецімпорт») надає Замовнику (ПАТ «Київметробуд») послуги щодо експлуатації крана GROVE вантажопідйомністю 60 тон та крана GROVE вантажопідйомністю 70 тон.

За результатами виконання умов договору між позивачем та його контрагентом підписано акти здачі-прийняття робіт, ТОВ «Укрспецімпорт»виписано податкові накладні від 18 лютого 2011 року №1 та від 28 лютого №2, за результатами експлуатації кранів, сторонами підписано рапорти за відповідні зміни про використання послуг крана, та здійснено оплату позивачем за виконані послуги на рахунок ТОВ «Укрспецімпорт»за платіжними дорученнями: від 1 березня 2011 року №224 на загальну суму 230 000,00 грн., від 18 березня 2011 року №331 на загальну суму 116 000,00, від 18 березня 2011 року №330 на загальну суму 244 000,00 грн., від 31 березня 2011 року №372 на загальну суму 229 000,00 грн.

Як, вірно зазначено судом першої інстанції, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Так, відповідно до Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України основними видами діяльності Позивача є: будівництво мостів, будівництво будівель, діяльність у сфері інжинірингу, професійно-технічна освіта.

Також, судом першої інстанції вірно встановлено, що легальність здійснення діяльності Позивачем в сфері будівництва підтверджується належними доказами, наявними в матеріалах справи (Ліцензією Міністерства регіонального розвитку та будівництва України на виконання господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, Дозволом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони та праці гірничого нагляду на продовження виконання роботи підвищеної небезпеки та ін.)

Відтак, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що експлуатація кранів, пов'язана з основним видом діяльності Позивача -будівництвом.

Тому, висновок суду першої інстанції, з яким погоджується судова колегія, що всупереч вимогам податкового законодавства України, висновки податкового органу у спірних правовідносинах базуються не на аналізі змісту договірних відносин між Позивачем та його контрагентом, а на аналізі обставин, які не можуть бути самостійною підставою для нарахування (збільшення) суми грошового зобов'язання за податком на додану вартість.

Посилання суду першої інстанції при прийнятті рішення на практику Європейського Суду з прав людини є правомірним. Європейський Суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом.

Наявні у матеріалах справи докази свідчать про фактичне виконання господарських операцій позивача із його контрагентом.

Також колегія суддів зазначає, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеної у листах ВАСУ № 1112/11/13-10 від 20.07.2010р., та № 742/11/13-11 від 02.06.2011р.

До того ж, ДПІ ДПС не вправі встановлювати правові наслідки визнання нікчемного правочину недійсним лише на підставі пояснень та без відповідного рішення суду про визнання такого правочину недійсним, оскільки він не порушує публічний порядок і доказів того, що правочин визнано судом недійсним відповідачем не надано, а реальність здійснених операцій підтверджується доказами наявними в матеріалах справи.

Доводи апеляційної скарги ДПІ ДПС, не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у постанові від 31 травня 2012 року, та не можуть бути підставою для її скасування.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 травня 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Старова Н.Е.

Судді: Файдюк В.В.

Чаку Є.В.