Постанова

від 23.07.2012 по справі 0670/11726/11

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 0670/11726/11

категорія 8.2

23 липня 2012 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Чернової Г.В. ,

при секретарі - Проценко Л.Й.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу

за позовом Підприємства облспоживспілки "Житомирський кооперативний ринок" до Державної податкової інспекції у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення №0003732301 від 29.11.2011 р.,-

встановив :

Підприємство облспоживспілки "Житомирський кооперативний ринок" звернулося до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Житомирі №0003732301 від 29.11.2011 р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач при проведенні перевірки, дійшов до помилкового висновку щодо порушення підприємством вимог ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 113525 грн. за серпень 2011 року у взаємовідносинах з ТОВ "Поліський імхотеп", оскільки здійснення операцій з вказаним контрагентом підтверджено відповідними первинними документами.

Під час розгляду справи відповідача - Державну податкову інспекцію в м. Житомирі було змінено на належного - Державну податкову інспекцію у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав. Свою правову позицію обґрунтував тим, що позивач незаконно відніс до податкового кредиту серпня 2011 року суму ПДВ у розмірі 113525,00 грн., оскільки згідно даних автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, у ТОВ "Поліський імхотеп" відсутні податкові зобов'язання за серпень 2011 року в сумі 113524,90 грн. по взаємовідносинах з позивачем.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, приходить до висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що 16.11.2011 року працівниками ДПІ в м. Житомирі проведено позапланову невиїзну перевірку Підприємства облспоживспілки "Житомирський кооперативний ринок", код за ЄДРПОУ 01559123 з питання фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "Поліський імхотеп" (код за ЄДРПОУ 34586776) за серпень 2011 року. Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість за серпень 2011 року на загальну суму 113525 грн.

За результатами перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення №0003732301 від 29.11.2011 року, яким Підприємству облспоживспілки "Житомирський кооперативний ринок" було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 141906 грн., з яких основний платіж - 113525 грн. та 28381 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Суд не погоджується з думкою податкового органу з огляду на наступне.

Встановлено, що одним з видів діяльності ПО "Житомирський кооперативний ринок" відповідно до Довідки АА № 256522 з ЄДРПОУ є здавання в оренду власного нерухомого майна (КВЕД -70.20.1). В межах запланованої реконструкції ринково-торгівельного комплексу продовольчих товарів з липня 2011 року проводилось встановлення малої архітектурної форми (далі-МАФ) - кіосків для організації бутікової торгівлі на території ринку "Житній".

З цією метою, 05.07.2011 року між підприємством облспоживспілки "Житомирський кооперативний ринок" та ТОВ "Поліський імхотеп" був укладений договір № 05/07 на виконання підрядних робіт (з доповненнями від 15.07.2011 року та від 18.10.2011 року), згідно якого виконувались роботи, за які ПО "Житомирський кооперативний ринок" здійснювало оплати ( а.с. 33-36).

Факт здійснення даної господарської операції підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт за серпень по формі № КБ-2, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за серпень по формі КБ -3, податковими накладними: № 13 від 02.08.2011 року - сума ПДВ 6666,67 грн., № 15 від 09.08.2011 року - сума ПДВ 8333,33 грн., № 19 від 23.08.2011 року - сума ПДВІ 10000,0 грн., № 20 від 30.08.2011 року - сума ПДВ 88524,90 грн. ( а.с. 37-44), платіжними дорученнями про оплату послуг № 1444 від 02.08.2011 року, № 1510 від 09.08.2011 року № 1592 від 16.08.2011 року, № 1643 від 23.08.2011 року(а.с.50-51).

Реальність зв'язку між фактом придбання послуг, спорудженням основних фондів, понесенням інших витрат і господарською діяльністю позивача підтверджується встановленими судом обставинами, а саме: отримання робіт Підприємством облспоживспілки "Житомирський кооперативний ринок" від контрагента ТОВ "Поліський імхотеп" мало господарську мету - реконструкція ринково-торгівельного комплексу продовольчих товарів шляхом встановлення МАФ - кіосків, для організації бутікової торгівлі. Крім того, в жовтні 2011 року введено в експлуатацію малоархітектурну форму "Козирьок-арка" та 56 кіосків МАФ, скомпонованих у 4 блоки, що документально підтверджується Витягом з наказу № 84 від 29.09.2011 року (а.с. 53). Після введення в експлуатацію вище вказаних кіосків - МАФ вони були здані в оренду фізичним особам-підприємцям.

Крім того, допитаний в судовому засіданні свідок - директор ТОВ "Поліський імхотеп" підтвердив надання послуг та пояснив, що вказані послуги надавалися як безпосередньо ТОВ "Поліський імхотеп" так і з залученням третіх осіб, що підтверджується договорами про виконання субпідрядних робіт з ТОВ " Іст Реалтігруп" та ТОВ " Інсатбуд".

Разом з тим, суд не вбачає підстав вважати, що укладений правочин спрямований на фактичне настання правових наслідків, що обумовлені ним, або вчинений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства, чи господарське зобов'язання не відповідає вимогам закону.

Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010, № 2755-VI (далі- ПКУ).

Так, п.198.1 ст. 198 ПКУ передбачено право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

За змістом п. 198.2 ст. 198 ПКУ, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається:

дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПКУ передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.198.6 ст. 198 ПКУ, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Проаналізувавши наведені норми чинного законодавства суд дійшов висновку, що в даному випадку єдиними та достатніми підставами для формування податкового кредиту та визначення суми бюджетного відшкодування є наявність податкової накладної, що засвідчує факт сплати отримувачем товару (робіт, послуг) їх вартості з урахуванням податку на додану вартість.

Із зазначеного випливає, що суму податкового кредиту по операціях з ТОВ "Поліський імхотеп" в розмірі 113525 грн. позивач сформував правомірно, оскільки податок на додану вартість входить до складу договірної суми, сплаченої підряднику робіт за умовами вище вказаного договору, про що свідчать податкові накладні, оформлені належним чином у відповідності до вимог чинного законодавства.

Зокрема, досліджуючи реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит, суд дійшов висновку про те, що в діях платника податку, який заявляє право на податковий кредит, не вбачається наміру на необґрунтоване зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Крім того, безпідставним є посилання відповідача на ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Так, статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99р. № 996-XIV (із змінами та доповненнями) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинними документами підтверджено реальне виконання сторонами умов договору, що спростовує висновки позивача про нікчемність правочину.

Статтею 2 КАС України визначено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті вони на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, неупереджено, добросовісно та розсудливо.

Вчинення дій обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення вимагає від суб'єкта владних повноважень ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі. Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтовуючи їх на припущеннях, а не конкретними обставинами.

Крім того, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Податковим органом, не подано суду будь-яких доказів, які б ставили під сумнів реальність придбання послуг, спорудження основних фондів, понесення інших витрат і господарською діяльністю платника податку. З огляду ж на розподіл обов'язків по доказуванню в адміністративному процесі в даному разі тягар доведення наявності порушення позивачем правил оподаткування покладається на контролюючий орган - відповідача по справі. Відсутність таких доказів судом розцінюється як недоведеність відповідачем своїх тверджень.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачем доказів на підтвердження правомірності винесення податкового повідомлення-рішення №0003732301 від 29.11.2011 р. не надано, а тому з урахуванням вище викладеного, оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

На підставі викладено, керуючись Податковим Кодексом України, ст.ст. 9, 71, 86, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд,-

постановив :

Позовні вимоги задовільнити.

Визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі № 0003732301 від 29.11.2011року.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.

У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя Г.В. Чернова

Повний текст постанови виготовлено: 27 липня 2012 р.