Постанова

від 29.08.2012 по справі 2а-4179/12/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 серпня 2012 р. м. Львів № 2а-4179/12/1370

11 год.14 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сподарик Н.І., за участі секретаря судового засідання Задорожної М.М., позивача ОСОБА_1, представника відповідача Матлай Й.І, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Західного оперативного командування про визнання дій неправомірними та стягнення компенсації за речове майно та видачу в натурі недоотримане речове майно,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до управління Західного оперативного командування (фінансово-економічний відділ). Уточнивши позовні вимоги просить :

визнати дії управління Західного оперативного командування (фінансово-економічний відділ) щодо не проведення із позивачем при звільнені з військової служби остаточного розрахунку з виплати грошової компенсації за не отримане під час проходження військової служби речове майно неправомірними;

стягнути на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію замість належного до видачі речового майна за період 01.07.1993 року по 11.03.2000 року та з 01.01.2007 року по 10.03.2010 року в сумі 1655,83 грн.;

зобов'язати управління Західного оперативного командування видати ОСОБА_1 в натурі частину недоотриманого речового майна, що підлягало до видачі з 11.03.200 року до 31.12.2006 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що його було виключено зі списків особового складу управління оперативного командування у зв'язку із звільненням з військової служби у запас за п. «б» ч.6 ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»і знятий із усіх видів забезпечення. Зазначає, що під час проходження служби не отримував належне йому речове майно і при звільненні відповідач в порушення вимог Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»та Постанови КМ України «Про речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час»від 28.10.2004р. № 1444 не виплатив йому грошову компенсацію за речове майно. 01.03.2012 року за №11/890 відповідачем видана довідка про заборгованість за речове майно військовослужбовцю ОСОБА_1 Як пояснив позивач в судовому засіданні при зверненні з клопотанням до відповідача про видачу йому належного майна чи грошової компенсації в замін нього, таке залишено без задоволення, що є порушенням, на його думку його права згідно ч. 2 ст. 9, ст.9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»та Постанови КМ України «Про речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час»від 28.10.2004р. №1444.

Позивач у судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача проти позову заперечив. В письмовому запереченні від 01.06.2012р. зазначає, що право на отримання військовослужбовцями речового майна або грошової компенсації замість нього до 01.01.2007 року було передбачено ч.2 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», яка визначала, що військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них. Відповідно до Закону України «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів»з 11.03.2000 р. дію ч. 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»призупинено в частині отримання військовослужбовцями грошової компенсації замість речового майна.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і деяких інших осіб»від 03.11.2006 року, який набрав чинності з 01.01.2007 року ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»викладено в новій редакції та доповнено ст. 9-1, якою не передбачено виплату грошової компенсації замість речового майна за бажанням військовослужбовців. Зазначає, що позивач міг би претендувати на отримання грошової компенсації за речове майно, яке йому належало до видачі до 11.03.2000 року та після 01.01.2007 року.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, зачитавши заперечення відповідача, дослідивши долучені до матеріалів справи докази, оцінивши їх в сукупності та встановив наступні фактичні обставини справи:

ОСОБА_1 проходив службу в управлінні штабу Західного оперативного командування на посаді старшого офіцера мобілізаційного відділення (по особовому складі та техніці національної економіки України) мобілізаційного відділу центру організаційно-мобілізаційної роботи та підготовки мобілізаційних ресурсів територіального управління Західного оперативного командування.

10 березня 2010 року був звільнений зі служби на підставі пункту «б»ст.п.6 ст. 26 (за станом здоров'я) Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»від 25.03.1992 року.

Відповідно до довідки № 11/890 про заборгованість за речове майно військовослужбовцю ОСОБА_1 виплату грошової компенсації замість речового майна, що підлягає видачі ОСОБА_1 у зв'язку із звільненням зі служби, сума до виплати складає 6609,53 грн. (а. с. 4).

Як вбачається з матеріалів справи спір виник щодо правомірності дій відповідача щодо невиплати компенсації за не отримане речове майно.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України»від 26.03.1992р. держава забезпечує соціальні і правові гарантії військовослужбовцям внутрішніх військ і членам їх сімей відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів»та Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Відповідно до ст. 17 Конституції України, держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їх сімей. Заборона обмежень прав військовослужбовців встановлена статтею 2 Закону України від 20.12.1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», згідно з якою ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.

Відповідно до частини 2 статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно та продовольчі пайки або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них.

Статтею 2 Закону України «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів»від 17.02.2000 року №1459-ІІІ призупинено дію частини 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»в частині одержання військовослужбовцями продовольчих пайків або за їх бажанням грошової компенсації замість них та замість речового майна. Зазначений Закон набрав чинності 11.03.2000 року.

Таким чином, зазначеною нормою було зупинено право позивача на отримання грошової компенсації замість неотриманого речового майна.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і деяких інших осіб»від 03.11.2006р. стаття 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»була викладена в новій редакції та доповнена пунктом 2 статті 9-1, яким визначено, що військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом або перебувають на кадровій військовій службі, мають право на отримання замість належних їм за нормами забезпечення предметів речового майна грошової компенсації в розмірі вартості зазначених предметів. Порядок виплати грошової компенсації визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно пункту 1 Прикінцевих положень зазначений Закон набрав чинності з 01.01.2007 року.

Таким чином у період з 11.03.2000 року. по 01.01.2007 року. у відповідача були відсутні законні підстави для виплати грошової компенсації за речове майно.

Згідно п. 27 Положення про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань у мирний час, затвердженого постановою КМ України от 28 жовтня 2004 року № 1444, військовослужбовці у разі звільнення з військової служби у запас або відставку з правом носіння військової форми одягу, за бажанням можуть отримати речове майно, яке вони не отримали під час звільнення, або грошову компенсацію за нього за цінами на день підписання наказу про звільнення. Зазначеним особам, звільненим у запас або відставку після закінчення строку контракту, за належне їм але не отримане протягом дії контракту речове майно виплачується грошова компенсація пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати закінчення контракту, або видається речове майно на суму грошової компенсації.

Пунктом 28 вказаного положення, військовослужбовці, звільнені з військової служби у запас або відставку з правом носіння військової форми одягу, за своїм бажанням можуть одержати речове майно, належне їм до одержання в місяці звільнення, або грошову компенсацію за нього за цінами на день підписання у військовій частині наказу про звільнення.

Слід зазначити, що Постановою Кабінету Міністрів України «Про речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час»від 28.10.2004 року №1444 визначено порядок та розміри грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців, а не поновлено право позивача на отримання грошової компенсації замість неодержаного речового майна, що було призупинено Законом України «Про деякі заходи, щодо економії бюджетних коштів» від 17.02.2000 року.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд приходить до переконання, що неналежне виконання законів, якими передбачено певні соціальні гарантії, через відсутність речового майна чи коштів для їх виплати не є підставою ненадання речового майна або невиплати компенсації за неотримане речове майно звільненим військовослужбовцям.

Аналізуючи норми чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини та встановлені обставини у справі суд приходить до переконання, що відповідач протиправно не провів розрахунку з позивачем по речовому майні, а відтак його дії слід визнати протиправними та зобов'язати Управління Західного оперативного командування (фінансово-економічний відділ) нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за неотримане речове майно за період до 11 березня 2000 року та після 01 січня 2007 року та видати в натурі речове майно, яке належало ОСОБА_1 за період з 11 березня 2000 року по 01 січня 2007 року.

Щодо судових витрат, то у відповідності до ст. 94 КАС України такі не належить стягувати зі сторін спору.

Керуючись ст.ст. 17-19, 160-163, 167 КАС України, суд -

постановив:

Адміністративний позов задоволити повністю.

Визнати дії Управління західного оперативного командування (фінансово-економічний відділ) щодо не проведення при звільненні з військової служби ОСОБА_1 остаточного розрахунку з виплати грошової компенсації за не отримане під час проходження військової служби речове майно та видачі в натурі речове майно протиправними.

Стягнути з Управління західного оперативного командування (м. Львів, вул. Батуринська,2 р/р 35216001009087 в ГУДКУ у Львівській області МФО 825014, ЗКПО 24294348) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) грошову компенсацію замість неотриманого речового майна за період 01.07.1993 року по 11.03.2000 року та з 01.01.2007 року по 10.03.2010 року на суму 1655,83 грн.

Зобов'язати Управління західного оперативного командування (фінансово-економічний відділ)( м.Львів, вул.Батуринська,2 р/р 35216001009087 в ГУДКУ у Львівській області ) видати в натурі речове майно, яке належало ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) за період з 11 березня 2000 року по 01 січня 2007 року.

Апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, виготовленої в повному обсязі. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 03 вересня 2012 року.

Суддя Сподарик Н.І.