Постанова

від 23.08.2012 по справі 2а-1670/4927/12

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/4927/12

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Єресько Л.О.,

при секретарі - Курбалі А.В.,

за участю:

представника позивача - Бендик Якелін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дайвер" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

25 липня 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Дайвер" (надалі - позивач, ТОВ "Дайвер") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби (надалі - відповідач, Кременчуцька ОДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 26.03.2012 №0005952301/284, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем в розмірі 31 372 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 1 грн. та №0005962301/285, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 11 408 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 1 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на незгоду із висновками податкового органу, зафіксованими в акті перевірки від 07.03.2012 №107/23-309/30244575, про заниження податку на прибуток та податку на додану вартість у зв'язку із безпідставним включенням до складу валових витрат та податкового кредиту сум отриманих товарів від ПП "Анілді". Зазначав, що господарські операції із ПП "Анілді" мали реальний характер, оформлені належними первинними документами та в повному обсязі відображені в бухгалтерському та податковому обліках позивача.

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги позовної заяви та просив її задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про день та час розгляду справи, клопотань суду не надав. У наданих письмових запереченнях відповідач заперечував проти позовної заяви, просив відмовити у її задоволенні. В обґрунтування своїх заперечень посилався на правомірність висновків позапланової виїзної перевірки позивача.

Відповідно до п. 4 ст. 128 цього ж Кодексу у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Дайвер" (ідентифікаційний код 30244575) зареєстроване 13.11.1998 виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області, замінено свідоцтво 29.05.2008 (свідоцтво серії А00 № 683668). Позивач перебуває на податковому обліку в Кременчуцькій ОДПІ з 04.06.2008 та є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100122389 від 17.06.2008 року.

Згідно довідки з ЄДРПОУ серії АБ № 492430, виданої Управлінням статистики у м. Кременчуці 27.02.2012, позивач здійснює наступні види діяльності за КВЕД: 42.91 - будівництво водних споруд, 23.99 - виробництво неметалевих мінеральних виробів, н.в.і.у, 43.99 - інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у, 46.73 - оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням, 71.12 - діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах, 42.21 - будівництво трубопроводів.

Для здійснення вказаних видів діяльності підприємство має відповідні ліцензії та дозволи: 1) ліцензія серії АВ № 514325 видана 25.10.2010 Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у Полтавській області строком дії з 25.05.2010 по 25.05.2015 для провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури (за переліком робіт згідно з додатком); 2) ліцензія серії АВ № 388426 видана 01.07.2008 Державною службою геодезії, картографії та кадастру строком дії з 10.05.2006 по 09.05.2011 на виконання топографо-геодезичних, картографічних робіт; 3) дозвіл на продовження виконання робіт підвищеної небезпеки № 1708.10.30-45.21.3 строком дії з 02.06.2010 по 02.06.2015, виданий 02.06.2010 Державним комітетом України з промислової небезпеки, охорони праці та гірничого нагляду.

В період з 24 лютого 2012 року по 01 березня 2012 року Кременчуцькою ОДПІ на підставі направлень від 23.02.2012 року №1102/001102, №1103/001103, відповідно до наказу Кременчуцької ОДПІ від 22.02.2012 року №837, було проведено документальну виїзну позапланову перевірку ТОВ "Дайвер" по питанню взаємовідносин з Приватним підприємством "Анілді" за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року у зв'язку з ненаданням пояснень та документального підтвердження на запит від 20.01.2012 року №2524/10, яка набрала форму акту від 07 березня 2012 року №107/23-309/30244575.

Перевіркою встановлено, що у січні та лютому 2011 року позивач мав господарські правовідносини із ПП "Анілді", а саме придбавав на підставі договору №20 від 14.01.2011 в січні та лютому 2011 року мішки поліпропіленові та щебінь фр.5-20 мм на загальну суму 46096,60 грн., в т.ч. ПДВ 7682,77 грн. та на підставі договору №2 від 10.01.2011 у січні 2011 року бензин А-80, 3000 л. на загальну суму 22350 грн., в т.ч. ПДВ 3725 грн.

Дані операції були відображені в декларації з податку на додану вартість за січень, лютий 2011 року, а саме включено до складу податкового кредиту за січень 2011 року в сумі 8 937,50 грн., лютий 2011 року в сумі 2 470,27 грн. та віднесено до складу валових витрат в Декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 року в розмірі 57038,83 грн., в т.ч. в 4 кварталі 2010 в розмірі 27 667 грн.

Відповідно до інформації бази даних Кременчуцької ОДПІ ПП "Анілді" має стан 8 (до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням), а згідно поданої останнім податкової декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 -основні засоби та нематеріальні активи відсутні, розрахунку комунального податку за ІV квартал 2010 року на підприємстві працює один працівник.

22.09.2011 Кременчуцькою ОДПІ прийнято рішення про анулювання свідоцтва платника ПДВ ПП "Анілді".

Згідно висновків акту перевірки ПП "Анілді" № 3653/15-322/36007739, складеному Кременчуцькою ОДПІ 03.06.2011, ПП "Анілді" є вигодотранспортуючим суб'єктом (транзитером), а тому підприємством завищено податкові зобов'язння по деклараціях за вересень-грудень 2008 року, січень-грудень 2009 року, січень-грудень 2010 року, січень-лютий 2011 року на суму 3 927 892,78 грн., в т.ч. по покупцю ТОВ "Дайвер" за січень 2011 року на суму 8938 грн., лютий 2011 року - 2470 грн.

Отже, перевіркою не підтверджено отримання ТОВ "Дайвер" товарно-матеріальних цінностей від ПП "Анілді" та оскільки факт придбання товарів у постачальника не підтверджено, але їх було оприбутковано по обліку, то товари є безоплатно отриманими від невстановлених осіб без укладення будь-яких угод і їх вартість підлягає включенню до складу валових доходів підприємства.

Також у зв'язку з встановленням відсутності необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського та технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг) ПП "Анілді", перевіряючі прийшли до висновку про недоведеність факту поставки товару ПП "Анілді" на адресу позивача та заниження ТОВ "Дайвер" доходу, що враховується при визначенні об'єкта оподаткування в сумі 68 448 грн. за І квартал 2011 року.

Таким чином, ревізори дійшли висновку, що ТОВ "Дайвер", шляхом незаконного формування податкового кредиту по податковим накладним та валових витрат по видатковим накладним, оформлених від ПП "Анілді" по фактично неіснуючим фінансово-господарським операціям, які були незаконно відображені в бухгалтерському та податковому обліках підприємства, порушено вимоги підпунктів 4.1.6, пункту 4.1 статті 4, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податок на прибуток за І квартал 2011 року на суму 31 372 грн. та пункту 198.6 статті 198, пункту 201.1 статі 201 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 11 408 грн., в т.ч. за січень 2011 року - 8938 грн., лютий 2011 року - 2470 грн.

На підставі акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ винесено податкові повідомлення - рішення від 26.03.2012 №0005952301/284, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем в розмірі 31 372 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 1 грн. та №0005962301/285, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 11 408 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 1 грн.

Не погодившись із вказаними податковими повідомленнями -рішеннями, позивач подав скарги до вищестоящих податкових органів в порядку адміністративного оскарження. За наслідками розгляду скарг позивача, рішеннями Державної податкової служби у Полтавській області від 29.05.2012 № 1461/10/10-215 та Державної податкової служби України від 06.07.2012 №12242/6/10-2115 скарги залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення - без змін.

Позивач із вищевказаними рішеннями не погодився у зв'язку з чим звернувся до суду.

Надаючи оцінку оскаржуваним податковиму повідомленям - рішеням, суд виходить із наступного.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У перевіряємому періоді порядок обчислення податку на прибуток підприємств визначався Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР в редакції, що була чинною станом на момент виникнення правовідносин (надалі -Закон про прибуток).

Згідно ст. 3 цього Закону об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону, на суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

За змістом пункту 5.1. ст. 5 Закону про прибуток валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Отже, зазначений пункт 5.1 повинен тлумачитись у системному зв'язку з пунктом 1.32 цього Закону, який визначає господарську діяльність як будь-яку діяльність особи, направлену на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації господарської діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Підпунктом 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 Закону передбачено, що до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат , сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці , у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Пункт 5.2 Закону про прибуток містить конкретизацію ознак окремих груп витрат, що відносяться до валових витрат, а пункт 5.3 - перелік витрат, які до складу валових не належать незалежно від того, чи пов'язані вони із господарською діяльністю платника податків.

Таким чином, зі змісту викладених положень законодавства випливає, що до складу валових витрат належать лише витрати, які прямо передбачені Законом, що використовувалися для забезпечення господарської діяльності підприємства, та не зазначені в переліку пункту 5.3 статті 5 вищевказаного Закону, а визначальною ознакою для віднесення витрат до складу валових вважається безпосереднє використання реально придбаних товарів (робіт послуг) у господарській діяльності, а саме: у підготовці, організації та веденні виробництва, продажу продукції (робіт, послуг) та охороні праці і належне документальне підтвердження факту понесення таких витрат.

Згідно абз. 4 пп. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

З 01.01.2011 порядок обчислення і сплати податку на додану вартість врегульовано Податковим кодексом України.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підставою для нарахування податкового кредиту відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України є податкова накладна, яка повинна містити обов'язкові реквізити, визначені цією ж нормою.

Згідно п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

З огляду на викладене, необхідною умовою для виникнення у платника податків права на формування податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності, за наявності належно оформлених податкових накладних.

Судом встановлено, що 14.01.2011 між ПП "Анілді" (Постачальник) та ТОВ "Дайвер" (Покупець) укладено договір № 20 на поставку щебню фр.5-20 мм та мішків поліпропіленових в кількості та по ціні вказаній у видаткових накладних.

10.01.2011 між ПП "Анілді" (Постачальник) та ТОВ "Дайвер" (Покупець) укладено договір на поставку продукції (товарів) № 2 на поставку паливно-мастильних матеріалів в кількості та по ціні вказаній у видаткових накладних.

Умовами даних договорів (п.3.1) визначено, що поставка товару виконується силами продавця на підставі заявки покупця.

На виконання умов вищевказаного договору було надано наступні первинні документи: заявки від 10.01.2011, від 14.01.2011, рахунки-фактури від 10.01.2011 №СФ-0000002, від 14.01.2011 №СФ-0000020, від 01.02.2011 №СФ-0000022 та видаткові накладні від 10.01.2011 №РН-0000011, від 14.01.2011 №РН-0000006, від 01.02.2011 №РН-0000014 (а.с. 49-50, 56-57, 69-70, 222-223 том 1).

На підтвердження господарських операцій з поставки зазначеного товару позивачем було отримано від ПП "Анілді" наступні податкові накладні: від 10.01.2011 року №16 на суму 22350,00 грн., в т.ч. ПДВ 3725,00 грн., від 14.01.2011 року № 8 на суму 26062,50 грн., в т.ч. ПДВ 5212,50 грн., від 01.02.2011 року № 21 на суму 12351,33 грн., в т.ч. ПДВ 2470,27 грн. (а.с. 51, 58, 71 том 1).

Зазначені податкові накладні відповідають вимогам п. 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, підписані та скріплені печаткою ПП "Анілді" та включені до реєстрів отриманих та виданих податкових накладних за січень та лютий 2011 року, що сторонами у справі не заперечується.

Як встановлено перевіркою, на підставі вищезазначених податкових накладних позивачем було включено до складу податкового кредиту в січні 2011 року - 8937,50 грн., лютому 2011 року - 2470,27 грн.

На підтвердження якості бензину А-80 ПП "Анілді" надано позивачу паспорт №4 від 10.01.2011 на бензин автомобільний А-80, виданий ПАТ Транснаціональною фінансово-промисловою нафтовою компанією "Укртатнафта" (а.с.6 том 2).

Щодо умов поставки представник позивача пояснював в судовому засіданні, що фактична поставка за домовленістю сторін здійснювалась автотранспортом постачальника на склад ТОВ "Дайвер" за адресою м. Кременчук, проїзд Галузевий, 70, що належить позивачу на підставі договору дарування нежитлових приміщень від 30.01.2006 (а.с. 35 том 1). Як зазначив представник позивача, на кожен факт поставки товару їм було надано постачальником товарно-транспортні накладні від 14.01.2011 №14/01-1, №14/01-2, №14/01-3, №14/01-4, №14/01-5, №14/01-6, №14/01-7, №14/01-8, №14/01-9, №14/01-10, від 01.02.2011 №1/02-1, №1/02-2, №1/02-3, №1/02-4 (а.с. 59-68, 72-75 том 1), витрати на доставку ніс постачальник.

Згідно пояснень представника позивача товар отримувався безпосередньо директором ТОВ "Дайвер" Пархоменком М.Г. згідно довіреностей на отримання ТМЦ, зареєстрованих у Книзі реєстрації довіреностей (витяг на а.с. 199 -200 том 1).

Відповідно до наказу від 10.01.2011 №10/01/11-1 у 2011 році відповідальною особою на складі виробничої бази товариства стосовно прийняття та відпуск товарно-матеріальних цінностей, паливно-мастильних матеріалів для господарських потреб товариства, складання матеріальних звітів та передачі їх у належному виді в бухгалтерію товариства призначено ОСОБА_2 (а.с. 225 том 1).

Товар в повному обсязі був оприбуткований на складі позивача, що підтверджується даними оборотно-сальдових відомостей, прибутковими ордерами №1/0301 від 10.01.2011, №1/0201 від 14.01.2011, №1/0102 від 01.02.2011, картками складського обліку №10/01-1, №14/01-1, №14/01-2, №1/02-1, №1/02-2, витягами із журналів обліку вантажів, що надійшли у січні та лютому 2011 року( а.с. 196-198, а.с. 226-239 том 1), а операції по його поставці в повному обсязі відображені в бухгалтерському обліку позивача.

При цьому, придбаний у ПП "Анілді" бензин А-80 зберігався позивачем в залізній цистерні, яка була придбана ТОВ "Дайвер" у січні 2006 року, введена в експлуатацію на підставі акту приймання-передачі основних засобів (форма №ОЗ-1) в січні 2006, присвоєний №00027 та відображена в обігово-сальвовій відомості (а.с. 180-195 том 1).

Аналізуючи вищевказані первинні бухгалтерські документи, суд дійшов висновку, що вони мають всі необхідні реквізити для встановлення змісту, обсягу господарських операцій, осіб, які безпосередньо приймали участь у їх здійсненні, та інші встановлені вимогами законодавства до первинних документів для надання їм юридичної доказовості, та повністю відображені в бухгалтерському та податковому обліках. Вся первинна документація оглянута судом та в копіях приєднана до матеріалів справи.

Оплата за поставлений товар була проведена позивачем в повному обсязі з розрахункового рахунку згідно платіжних доручень № 208 від 10.02.2011, № 2204 від 15.02.2011, № 2203 від 15.02.2011, № 2202 від 15.02.2011, списання коштів з розрахункових рахунків підтверджується завіреними банківськими виписками (а.с. 76-81 том 1).

В ході судового розгляду справи судом з'ясовувалося питання щодо подальшого використання придбаного позивачем товару, мастильних матеріалів в його господарській діяльності.

Так, зі змісту пояснень представника позивача судом встановлено, що придбаний товар було використано під час виконання договорів підряду від 15.09.2010 №Г04-2010/100907027 та №Г03-2010/100907028, укладених між позивачем та ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" з виконання робіт по капітальному ремонту підводних переходів. Факт реалізації підтверджується долученими до матеріалів справи: копіями вказаних договорів, актами приймання виконаних будівельних робіт, локальними кошторисами, , дефектними актами, накладними-вимогами на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів, лімітно-забірними картками, матеріальним звітом підприємства, звітами витрат основних матеріалів, інвентарними картками обліку основних засобів, договорами оренди транспортних засобів, свідоцтвами про реєстрацію транспортного засобу, наказами про закріплення водія за автотранспортом підприємства, подорожніми листами, актом списання бензину (т.1 а.с. 52, 82-97, 151-179, 240-249, т.2 а.с. 1-5, 7-10).

Враховуючи вищевикладене, а також з огляду на доведеність позивачем зв'язку здійснених господарських операцій із ПП "Анілді" із своєю господарською діяльністю та наявність всіх необхідних первинних документів, суд дійшов висновку про помилковість висновків перевірки щодо допущених позивачем порушень податкового законодавства, зафіксованих вищезгаданим актом перевірки, а відтак позивачем правомірно сформовано валові витрати та податковий кредит у відповідних податкових періодах із врахуванням результатів вищезазначених господарських операцій із ПП "Анілді".

Доводи відповідача про те, що згідно податкової звітності у ПП "Анілді" відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, складські приміщення, суд оцінює критично, у зв'язку з тим, що ПП "Анілді" не було виробником поставлених позивачу товарів, а виступало посередником, такий вид діяльності, як оптова торгівля, не завжди вимагає від суб'єкта господарської діяльності наявності сировини, матеріалів, виробничого обладнання, оскільки торгівля може здійснюватися готовою продукцією, а трудові ресурси можуть залучатися за необхідністю на підставі цивільно-правових угод.

Згідно Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців станом на 27.04.2012 № 13687568, наданої Кременчуцькою ОДПІ на вимогу суду, запис про відсутність юридичної особи ПП "Анілді" було внесено до ЄДР 21.09.2011, тобто після завершення господарських операцій із позивачем. Однак, 22.02.2012 року до ЄДР було внесено запис № 1 585 106 0004 006399 про підтвердження відомостей про юридичну особу, в т.ч. інформацію про її місцезнаходження, а саме м. Кременчук, Автозаводський район, вул. Красіна, б. 21, кв. 98.

Із матеріалів справи вбачається, що на момент укладення договору, його виконання та видачі податкових накладних, ПП "Анілді" мало свідоцтво платника податку на додану вартість, яке на момент виникнення спірних відносин не було анульовано.

Стосовно посилань Кременчуцької ОДП на порушення податкового законодавства ПП "Анілді" суд зазначає, що із аналізу чинного законодавства вбачається, що відповідальність платника податку має індивідуальний характер, тому він не несе відповідальності за дії інших осіб. Якщо контрагент порушив податкове законодавство, не забезпечив належне ведення бухгалтерського обліку, збереження первинних бухгалтерських документів, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Така відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту, якщо останній має необхідні документальні підтвердження їх розміру.

Таким чином, висновки перевірки позивача по взаємовідносинам із ПП "Анілді" не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду. Інших порушень правил формування валових витрат та податкового кредиту відповідачем не наведено, а судом не встановлено.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що висновки акту не відповідають дійсним обставинам справи та не ґрунтуються на вимогах закону, а оскаржувані податкові повідомлення -рішення було винесено відповідачем без урахування всіх обставин, які мали значення для його прийняття, тобто необґрунтовано, а тому є неправомірними та підлягають скасуванню.

Отже, адміністративний позов ТОВ "Дайвер" підлягає задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Дайвер" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 26.03.2012 №0005952301/284, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем в розмірі 31 372 грн. (тридцять одна тисяча триста сімдесят дві гривні), за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 1 грн. (одна гривня).

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 26.03.2012 №0005962301/285, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 11 408 грн. (одинадцять тисяч чотириста вісім гривень), за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 1 грн. (одна гривня)

Стягнути з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дайвер" (ідентифікаційний код 30244575) витрати зі сплати судового збору в розмірі 427,82 грн. (чотириста двадцять сім гривень вісімдесят дві копійки).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 28 серпня 2012 року.

Суддя Л.О. Єресько