Постанова

від 06.09.2012 по справі 1570/4278/2012

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 1570/4278/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2012 року

о 12год.45хв. м.Одеса

У залі судових засідань №29

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Харченко Ю.В.

При секретарі Кипаренко Н.Ю.

За участю представників сторін:

Від позивача: представники Приватного підприємства «Валлєтта»Павшинська Н.С. -за довіреністю від 01.01.2012р. б/н, Прохода О.В. -за довіреністю від 10.08.2012р. б/н.

Від відповідача: представник Державної податкової інспекції у м.Іллічівську Одеської області Державної податкової служби Смірнова А.В. -за довіреністю від 03.03.2012р. №014/10-007.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «Валлєтта»до Державної податкової інспекції у м.Іллічівську Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 15.02.2012р. №0000351502 щодо визначення суми штрафних санкцій за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання по податку на додатну вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у загальному розмірі 3762,00грн.,-

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов адміністративний позов Приватного підприємства «Валлєтта», в якому позивач просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Іллічівську Одеської області від 15.02.2012р. №0000351502 щодо визначення суми штрафних санкцій за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання по податку на додатну вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у загальному розмірі 3 762,00грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на відсутність будь-яких порушень з боку Приватного підприємства «Валлєтта» положень чинного, на момент виникнення спірних правовідносин, податкового законодавства, оскільки висновки податкового органу стосовно порушення граничних термінів сплати узгодженого податкового зобов'язання по декларації за серпень 2010р., т.я. фактичною датою сплати є 11.10.2010р., та відповідно кількість днів затримки складає -одинадцять, є безпідставними, такими, що не відповідають дійсності, та суперечать приписам податкового законодавства. Натомість, ПП «Валлєтта», у зв'язку з відмовою податкового органу 29.09.2010року у прийнятті податкової звітності, у передбачені законом строки, а саме 30.09.2010р. надіслала через засоби поштового зв'язку на адресу ДПІ у м.Іллічівську Одеської області, уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань до декларації з податку на додану вартість, у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за серпень 2010р., який був отриманий контролюючим органом, зокрема, 05.10.2010р.

Відповідач - Державна податкова інспекція у м.Іллічівську Одеської області Державної податкової служби, з позовними вимогами не згодна та вважає їх необґрунтованими з підстав, викладених у письмових запереченнях на адміністративний позов (вихід.№9848/10/10-14 від 15.08.2012р.), наголошуючи, зокрема, на правомірності винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 15.02.2012р. №0000351502, оскільки Приватним підприємством «Валлетта»порушено граничні терміни сплати узгодженого податкового зобов'язання по декларації за серпень 2010р., зокрема, фактична дата сплати -11.10.2010р., та відповідно кількість днів затримки склала -одинадцять.

У судовому засіданні 16.08.2012р., відповідно до приписів ст.52 КАС України, здійснено заміну неналежного відповідача -Державної податкової інспекції у м.Іллічівську Одеської області належним -Державною податковою інспекцією у м.Іллічівську Одеської області Державної податкової служби, утворену внаслідок проведення відповідної реорганізації системи державних податкових органів.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності та системно проаналізувавши приписи чинного, на момент виникнення спірних правовідносин, податкового законодавства, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що ПП «Валлєтта»знаходилось на обліку в ДПІ у Київському районі м.Одеси, у зв'язку з чим податкову звітність, зокрема, декларацію з податку на додану вартість №65226 від 20.09.2010р. та уточнюючий розрахунок до неї, подавало до означеної ДПІ. При цьому, у зв'язку зі зміною місцезнаходження, взято на податковий облік у ДПІ у м.Іллічівську Одеської області, що підтверджується наявною у матеріалах справи відповідною Довідкою Державної податкової інспекції у м.Іллічівську Одеської області №029 від 07.02.2011р.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, головним державним податковим інспектором відділу адміністрування ПДВ управління оподаткування юридичних осіб ДПІ у м.Іллічівську Одеської області Павловою О.В., складено акт №208/15-02/33658933 від 24.01.2012р. «Про порушення податкового законодавства», у якому встановлено, що ПП «Валлетта»порушено граничні терміни сплати узгодженого податкового зобов'язання по декларації за серпень 2010р., зокрема, фактична дата сплати - 11.10.2010р., кількість днів затримки -одинадцять.

Не погодившись із висновками означеного акта перевірки №208/15-02/33658933 від 24.01.2012р., ПП «Валлетта»звернулось до ДПІ у м.Іллічівську Одеської області із запереченнями, за результатами розгляду яких ДПІ надано відповідь №2741/15-02 від 14.02.2012р., із зазначенням, що висновки акта №208/15-02/33658933 від 24.01.2012р. є правомірними та такими, що відповідають нормам податкового законодавства.

На підставі складеного акта перевірки №208/15-02/33658933 від 24.01.2012р. ДПІ у м.Іллічівську Одеської області 15.02.2012р. винесено податкове повідомлення-рішення №0000351502 щодо визначення суми штрафних санкцій за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання по податку на додатну вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у загальному розмірі 3 762,00грн.

Не погодившись із означеним податковим повідомленням-рішенням 15.02.2012р. №0000351502, ПП «Валлєтта»звернулась до ДПС в Одеській області з первинною скаргою (від 27.02.2012р. №270212), за підписом директора Підприємства Скворцова О.Г., про його скасування, за результатами розгляду якої ДПС прийняла рішення №10089/10/10-2007 від 26.04.2012р., яким залишила без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Іллічівську Одеської області від 15.02.2012р. №0000351502, а первинну скаргу директора ПП «Валлєтта»Скворцова О.Г. - без задоволення.

Не погодившись із означеним податковим повідомленням-рішенням 15.02.2012р. №0000351502, ПП «Валлєтта»звернулась до ДПС України з повторною скаргою (від 14.05.2012р. №20/5), за підписом директора Підприємства Скворцова О.Г., про його скасування, за результатами розгляду якої ДПС прийняла рішення №10089/6/10-2215 від 15.06.2012р., яким, відповідно до приписів п.56.7 ст.56 Податкового кодексу України та п.12 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, залишено без розгляду скаргу ПП «Валлєта»на податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Іллічівську Одеської області від 15.02.2012р. №0000351502 та повернуто її скаржнику, з огляду на те, що скарга ПП «Валлєтта»надіслана до ДПС України з порушенням законодавчо встановленого десятиденного строку для подання повторної скарги.

Не погоджуючись з означеним податковим повідомленням-рішенням ДПІ у м.Іллічівську Одеської області від 15.02.2012р. №0000351502, позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою про його скасування.

Так, на думку суду, оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення від 15.02.2012р. №0000351502 щодо визначення суми штрафних санкцій за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання по податку на додатну вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у загальному розмірі 3762,00грн., винесено податковим органом неправомірно, безпідставно та в порушення положень чинного, на момент виникнення спірних правовідносин, податкового законодавства України, з урахуванням наступного.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу п.1 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників визначені Законом України «Про систему оподаткування»№1251-ХІІ від 25.06.1991р. (чинного на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до ст.4 означеного Закону платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000року №2181-III (який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п.п.4.1.1 означеного Закону платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Статтею 11 Закону України «Про систему оподаткування»передбачено, що платники податків і зборів (обов'язкових платежів) відповідно до законів України несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування.

Згідно з п.п.2,3 п.1 ст.9 Закону України „Про систему оподаткування" платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів), сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Відповідно до п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року; г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

Як встановлено судом та вбачається з наявних у матеріалах справи документів, 20.09.2010р. ПП «Валлєтта»було складено та подано до ДПІ у м.Іллічівськ Одеської області, під реєстраційним №65226, податкову декларацію з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за серпень 2010р.

Відповідно до п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону Україну «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Так, згідно податкової декларації з ПДВ за серпень 2010р., поданої до ДПІ у Київському районі м.Одеси 20.09.2010року, сума ПДВ, яка підлягала нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду, склала 62 700грн., з яких на виконання приписів, чинного, на момент виникнення спірних правовідносин, податкового законодавства, ПП «Валлєтта»сплатило суму узгодженого податкового зобов'язання у розмірі 24957,00грн., що підтверджується наданою позивачем та наявною у матеріалах справи належним чином засвідченою копією відповідного платіжного доручення від 29.09.2010р. №29., оскільки відносно решти зобов»язань, а саме у розмірі 37 777,00грн, як зазначено вище, ПП «Валлєтта»був поданий уточнюючий розрахунок податкових зобов»язань з податку на додану вартість у зв»язку з виправленням самостійно виявлених помилок.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.

Підпунктом 4.1.2 п.4.1 ст.4 Закону Україну «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»передбачено, що прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.

Якщо службова (посадова) особа контролюючого органу порушує норми абзацу першого цього підпункту, платник податків зобов'язаний до закінчення граничного строку подання декларації надіслати таку декларацію поштою з описом вкладеного та повідомленням про вручення, до якої долучається заява на ім'я керівника відповідного контролюючого органу, складена у довільній формі, із зазначенням прізвища службової (посадової) особи, яка відмовилася прийняти декларацію, та/або із зазначенням дати такої відмови. При цьому декларація вважається поданою в момент її вручення пошті, а граничний десятиденний строк, встановлений для поштових відправлень підпунктом 4.1.7, не застосовується.

Так, з урахуванням наведених приписів закону, та у зв'язку із самостійним виявленням помилок, у поданій 20.09.2010р. до контролюючого органу податковій декларації з ПДВ за серпень 2010р., ПП «Валлєтта»був складений уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за серпень 2010р. від 29.09.2010р. та розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, які, у зв'язку з відмовою, у порушення приписів п.п.4.1.2 п.4.1 ст.4 Закону Україну «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», фахівцями податкового органу у його прийнятті, 30.09.2010р. був надісланий на адресу ДПІ поштою з повідомленням про вручення, та доданою заявою, за підписом директора ПП «Валлєтта»Скворцова А.Г., та головного бухгалтера Прохода Е.В., адресовану начальнику ДПІ у Київському районі м.Одеси. Зокрема, в означеній заяві було зазначено, що згідно з п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації. Відповідно до п.п.4.1.2 п.4.1 ст.4 названого Закону прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом. Однак, незважаючи на вищезазначені вимоги, чинного на момент виникнення спірних правовідносин податкового законодавства, працівником ДПІ у Київському районі м.Одеси 29.09.2010р. було відмовлено Підприємству в прийнятті Уточнюючого розрахунку податкового зобов'язання з податку на додану вартість, у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за серпень 2010р. (Уточнюючий розрахунок надається у вересні 2010р.), що свідчить про ігнорування та порушення фахівцями податкового органу вимог Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Судом встановлено, що означена податкова звітність разом із заявою була отримана податковим органом, зокрема, 05.10.2010р., що підтверджується наданою позивачем та наявною у матеріалах справи копією відповідного повідомлення про вручення поштового відправлення.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного судом встановлено, що уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 29.09.2010р. позивачем - ПП «Валлєтта»було подано з дотриманням чинного, на момент виникнення спірних правовідносин, податкового законодавства, а саме 30.09.2010р. через засоби поштового зв'язку, та отриманого ДПІ у м.Іллічівську Одеської області, зокрема, 05.10.2010р.

При цьому, судом з»ясовано та вбачається з наявної у матеріалах справи облікової картки позивача - ПП «Валлєтта»за 2010р., Підприємству 30.09.2010р. за порушення граничного терміну сплати ПДВ, самостійно визначеного платником податку в податковій декларації №65226 від 20.09.2010р., нараховано податкове зобов'язання у сумі 62700,00грн., яке було сплачено Підприємством 25079,00грн., з яких 24 957,00грн. -згідно платіжного доручення від 29.09.2010р. №29, та 122,00грн. -наявною переплатою.

До того ж, незважаючи на те, що вищевказана податкова звітність з уточнюючим розрахунком податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за серпень 2010р. від 29.09.2010р., та разом з відповідною заявою, за підписом директора ПП «Валлєтта»Скворцова А.Г., та головного бухгалтера Прохода Е.В., контролюючим органом були отримані 05.10.2010року, зменшення суми ПДВ, що підлягала сплаті (уточнюючий розрахунок до декларації поточного року) від 11.10.2010р. уточнюючий документ за 01.08.2010р. №72160), всупереч чинним, на момент виникнення спірних правовідносин, законодавчо передбаченим приписам податкового законодавства, було відображено в обліковій картці платника ПДВ -ПП «Валлєтта», лише 11.10.2010року , що підтверджується наданою ДПІ у м.Іллічівську Одеської області та наявною у матеріалах справи копією відповідної облікової картки позивача за 2010рік, яка ведеться в органах державної податкової служби згідно з Інструкцією про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженою Наказом Державної податкової адміністрації України від 18.07.2005р. №276 (зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.08.2005р. за №843/11123).

Вищевикладене спростовує твердження відповідача, наведені у письмових запереченнях на адміністративний позов та викладені усно в ході судового розгляду справи по суті.

До того ж, на виконання приписів ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, Державною податковою інспекцією у м.Іллічівську Одеської області Державної податкової служби не надала суду жодних належних доказів в обґрунтування та підтвердження, наведених в акті перевірки висновків щодо порушення позивачем -ПП «Валлетта» граничних термінів сплати узгодженого податкового зобов'язання по декларації за серпень 2010р.

Згідно з ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, заперечуючи проти адміністративного позову, відповідач -Державна податкова інспекція у м.Іллічівську Одеської області Державної податкової служби, не надала суду належних доказів в підтвердження правомірності та ґрунтовності прийняття оскаржуваного позивачем податкового повідомлення-рішення від 15.02.2012р. №0000351502 щодо визначення суми штрафних санкцій за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання по податку на додатну вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у загальному розмірі 3762,00грн.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а згідно ч.3 ст. 105 КАС України позивач має право, у тому числі, вимагати скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень.

Згідно зі ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Приватного підприємства «Валлєтта»правомірні, документально підтверджені та обґрунтовані, відповідають чинному, на момент виникнення спірних правовідносин, податковому законодавству, отже підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Валлєтта»на підставі ч.1 ст.94 КАС України.

Керуючись ст.ст.2, 4, 7-9, 11, 12, 69, 71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Приватного підприємства «Валлєтта»до Державної податкової інспекції у м.Іллічівську Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 15.02.2012р. №0000351502 щодо визначення суми штрафних санкцій за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання по податку на додатну вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у загальному розмірі 3762,00грн., задовольнити.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.02.2012р. №0000351502.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Валлєтта»(68001, Одеська обл., м.Іллічівськ, вул.Праці,8, офіс 37, код ЄДРПОУ 33658933) судовий збір у сумі 110(сто десять)грн. 20коп.

Постанова може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому приписами ст.254 КАС України.

Повний текст постанови складено та підписано суддею 06 вересня 2012 року.

Суддя Харченко Ю.В.

.