Рішення

від 28.08.2012 по справі 5011-9/10231-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-9/10231-2012 28.08.12

За позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

До Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова

Про стягнення 877376,17 грн.

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники сторін :

від позивача Цурка Н.О. (дов. №931/2012/02/13-29 від 13.02.2012р.)

від відповідача Сабадош Т.І. (дов. б/н від 10.04.2012р.)

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 28.08.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Київенерго" (далі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова про стягнення 877376,17 грн., з яких 811454, 54 грн. основної заборгованості за Договором на постачання теплової енергії у гарячій воді №810532 від 01.10.1999р., 50808, 58 грн. пені, 12049, 63 грн. трьох відсотків річних, 3063, 42 грн. інфляційних збитків за прострочення виконання грошового зобов'язання, а також просить суд покласти на відповідача судові витрати.

Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем зобов'язань по Договору №810532 від 01.10.1999р. в частині проведення оплат, на підставі чого просить задовольнити позовні вимоги з посиланням на ст. 193 ГК України, ст. ст. 526, 611, 614, 625 ЦК України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.08.2012 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №5011-9/10231-2012, розгляд справи призначено на 28.08.2012 року.

28.08.2012 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому не заперечено проти наявності заборгованості заявленої позивачем до стягнення. Разом з тим, відповідач просить суд відмовити в стягненні штрафних санкцій на підставі п. 3 ст. 83 ГПК України, у зв'язку з тим, що відповідач як бюджетна організація не має змоги оплатити ці нарахування, оскільки їх не передбачено та не профінансовано у затвердженому кошторисі видатків на поточний рік.

В судовому засіданні 28.08.2012 року представником позивача надано додаткові матеріали та усні пояснення по справі, підтримано позовні вимоги в повному обсязі.

Представником відповідача надано додаткові матеріали по справі, підтримано відзив на позовну заяву, частково заперечено проти задоволення позовних вимог.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

10 жовтня 1999 року між Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго" (правонаступником якої є Публічне акціонерне товариство "Київенерго") (далі по тексту -Позивач; Енергопостачальна організація за Договором) та Національним педагогічним університетом ім. М.П. Драгоманова (далі по тексту -Відповідач; Абонент за Договором) укладено Договір на постачання теплової енергії у гарячій воді №810532 (далі по тексту -Договір).

У відповідності до умов Договору (п.1.1), предметом цього Договору є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах, передбачених цим Договором.

Відповідно до п. п. 2.2.1 та 2.3.1 Договору, Енергопостачальна організація зобов'язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію -в період опалювального сезону; гарячого водопостачання -протягом року; в кількості та обсягах згідно з Додатком №1 до цього Договору. Абонент зобов'язується додержуватись кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у Додатку №1 до Договору, не допускаючи їх перевищення, та своєчасно оплачувати вартість спожитої теплової енергії.

У відповідності до п. 5.1. Договору, облік споживання Абонентом теплової енергії проводиться розрахунковим способом.

Згідно п. п. 8.1., 8.4. Договору, цей Договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.1999 року. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із Сторін.

Згідно з Додатком №1 до Договору визначено обсяги постачання теплової енергії, які при відсутності розбіжностей з обох сторін по обсягам відпуску теплової енергії в поточному році, термін дії даного додатку продовжується на кожен наступний рік (п. 5 Додатку 1 до Договору).

Відповідно до Додатку №3 до Договору, розрахунки з Абонентом за відпущену теплову енергію Енергопостачальною організацією проводяться згідно з Тарифами, затвердженими Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 15.01.99р. №47 (п.1). Можлива зміна тарифів в період дії Договору (п. 3).

На підставі п. 2 Додатку 4 до Договору Відповідач зобов'язався щомісячно з 12 по 15 число отримувати у Районному відділі теплозбуту №4 за адресою: вул. І. Лепсе, буд. №22,табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки Абонент повертає в РВТ), та платіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду.

У відповідності до п. 3 Додатку №4 до Договору, сплату за вказаними в п. 2 цього Додатку документами, Абонент виконує не пізніше 25 числа поточного місяця.

За твердженням Позивача, зобов'язання за зазначеним Договором Відповідач належним чином не виконує, внаслідок чого за період з 01.10.2011р. по 01.07.2012р. виникла заборгованість за використану теплову енергію, яка станом на 01.07.2012 року становить 811454,54 грн., що підтверджується обліковими картками (табуляграмами) споживання теплової енергії та довідкою про розрахунок основного боргу, яку Позивач просить стягнути з Відповідача. Також, Позивачем заявлено вимоги про стягнення 50808, 58 грн. пені, 12049, 63 грн. трьох відсотків річних, 3063, 42 грн. інфляційних збитків за прострочення виконання грошового зобов'язання.

У поданому через канцелярію суду відзиві на позовну заяву, Відповідач проти наявності заборгованості у зазначеному позивачем у позовній заяві розмірі не заперечує, просить суд відмовити в частині позовних вимог щодо стягнення 50808, 58 грн. пені, 12049, 63 грн. трьох відсотків річних, 3063, 42 грн. інфляційних збитків на підставі п. 3 ст. 83 ГПК України.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Київенерго" підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

За своєю правовою природою Договір №810532 від 01.10.1999р. є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

В статті 692 ЦК України зазначено, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Поряд з цим, стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про теплопостачання" тариф (ціна) на теплову енергію - грошовий вираз витрат на виробництво, транспортування, постачання одиниці теплової енергії (1 Гкал) з урахуванням рентабельності виробництва, інвестиційної та інших складових, що визначаються згідно із методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.

Згідно ст. 20 Закону України "Про теплопостачання" тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, затверджуються Національною комісією регулювання ринку комунальних послуг України та органами місцевого самоврядування в межах повноважень.

Відповідно до вимог ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить: встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться та у встановлений строк.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

З урахуванням умов Договору (Додаток №4) строки сплати вартості спожитої теплової енергії у відношенні заборгованості, по якій виник спір у даній справі, з боку Відповідача були порушені, що є підставою для задоволення вимог про стягнення суми основного боргу в розмірі 811454,54 грн., що виник в період з 01.10.2011р. по 01.07.2012р.

Відповідачем наявність заборгованості за зазначений вище період та в заявленому позивачем розмірі підтверджується.

Частинами 6, 7 статті 276 ГК України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Оскільки відповідач борг у повному обсязі та у встановлений строк не сплатив, він є таким, що не виконав договірні зобов'язання належним чином, чим порушив умови Договору.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Таким чином, Відповідач факту наявності заборгованості не спростував, доказів її погашення станом на день розгляду справи не надав, а отже позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача суми основної заборгованості підлягають задоволенню на суму - 811454,54 грн.

В зв'язку з тим, що Відповідач припустився прострочення по платежах, Позивач на підставі п. 3.5. Додатку №4 до Договору просить суд стягнути з Відповідача на свою користь 50808,58 грн. пені за період з січня 2012 року по червень 2012 року (182 дні) з урахуванням положень ч. 6 ст. 232 ГК України та ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

У відповідності до п. 3.5. Додатку №4 до Договору, у випадку несплати теплової енергії до кінця розрахункового періоду (п. 3 цього Додатку), Енергопостачальна організація нараховує Абоненту пеню на суму фактичного боргу в розмірі 0,5% за кожний день прострочення платежу по день фактичної сплати, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Виходячи з сукупного аналізу наведених норм, суд приходить до висновку про те, що строк нарахування штрафних санкцій не може бути змінений за домовленістю сторін в договірному порядку, якщо такий строк нарахування передбачений нормами закону, оскільки Господарським кодексом України встановлено пріоритетність розміру та строку штрафних санкцій встановлених законом перед договірними домовленостями сторін щодо строку нарахування штрафних санкцій.

У відповідності до положень ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи несвоєчасне погашення Відповідачем заборгованості та перевіривши розрахунок Позивача, суд задовольняє позовні вимоги щодо стягнення з Відповідача пені частково на суму 28314,54 грн. згідно перерахунку, здійсненого судом та долученого до матеріалів справи, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період, який не перевищує, встановлений чинним законодавством максимальний строк нарахування пені (ч. 6 ст. 232 ГК України).

Також Позивачем заявлено вимоги про стягнення з Відповідача 12049,63 грн. трьох відсотків річних та 3063,42 грн. інфляційних збитків за період з грудня 2011р. по квітень 2012р.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача 3% річних та інфляційних збитків ґрунтуються на законі (ст. 625 Цивільного кодексу України), а Відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобов'язання, позовні вимоги Позивача в частині стягнення 3 % річних та інфляційних збитків, підлягають задоволенню згідно розрахунку Позивача перевіреного судом.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Київенерго" підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно задоволених позовних вимог.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова (01030, м. Київ, вул. Пирогова, буд. 9; код ЄДРПОУ 02125295; з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5; код ЄДРПОУ 00131305) 811454 (вісімсот одинадцять тисяч чотириста п'ятдесят чотири) грн. 54 коп. основної заборгованості, 28314 (двадцять вісім тисяч триста чотирнадцять) грн. 54 коп. пені, 12049 (дванадцять тисяч сорок дев'ять) грн. 63 коп. трьох відсотків річних, 3063 (три тисячі шістдесят три) грн. 42 коп. інфляційних збитків, 17097 (сімнадцять тисяч дев'яносто сім) грн. 64 коп. судового збору.

3. В задоволенні інших позовних вимог -відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 03.09.2012р.

Суддя Г.П. Бондаренко