Ухвала

від 05.09.2012 по справі 4/284-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

УХВАЛА

"05" вересня 2012 р. Справа № 4/284-09

За скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Антор -Експо»від 13.08.2012р. №52 на дії відділу державної виконавчої служби Бородянського районного управління юстиції

у справі №4/284-09

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Рейзорс Дистриб'юшин Компані» ,

м. Київ

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Антор -Експо» , с. Новосілки Києво-Святошинського району Київської області

про витребування майна з чужого незаконного володіння

Суддя О.В. Конюх

За участю представників:

від стягувача: Кузнік Д.Ю. , ген. директор, протокол від 23.04.2008р. №1;

від боржника: Сторожук О.С. , представник, доручення від 165.02.2012р. №25;

від відділу ДВС: не з'явився;

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И :

рішенням господарського суду Київської області від 03.12.2009р. у справі №4/284-09 позов товариства з обмеженою відповідальністю «Рейзорс Дистриб'юшин Компані»про витребування майна з незаконного володіння товариства з обмеженою відповідальністю «Антор -Експо»задоволено повністю.

На виконання рішення господарського суду Київської області від 03.12.2009р., яке набрало законної сили 01.03.2010р. відповідно до постанови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 01.03.2010р., господарський суд видав наказ від 01.03.2010р. №4/284-09 на стягнення з боржника судових витрат та від 17.05.2010р. про витребування майна з незаконного володіння.

Відповідно до ухвали господарського суду Київської області від 10.08.2011р. та в порядку ст. 120 ГПК України господарським судом видано дублікат наказу від 17.05.2010р. №4/284-09.

14.08.2012р. відповідач (скаржник, боржник) -товариство з обмеженою відповідальністю «Антор -Експо»звернувся до господарського суду Київської області із скаргою від 13.08.2012р. №52 на дії відділу Державної виконавчої служби Бородянського районного управління юстиції, у якій просить визнати незаконними дії відділу Державної виконавчої служби щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження за наказом господарського суду від 01.03.2010р. у справі №4/284-09 та просить суд скасувати постанову відділу Державної виконавчої служби Бородянського районного управління юстиції від 23.07.2012р. про відкриття виконавчого провадження.

Скарга обґрунтована тим, що при винесенні оскаржуваної постанови державним виконавцем ВДВС Бородянського РУЮ допущено ряд порушень закону, які є підставою для скасування винесеної постанови про відкриття виконавчого провадження від 23.07.2012р., а саме: 1) порушено строк пред'явлення наказу до виконання, що мало бути підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження; 2) не зазначено, ким виданий виконавчий документ, а саме не зазначено повної назви господарського суду Київської області, а лише вказано «господарський суд»; 3) невірно вказана адреса боржника, який знаходиться в Києво-Святошинському районі, село Новосілки, а не в Бородянці, що є порушенням вимог ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження»; 4) постанова про відкриття виконавчого провадження надіслана боржнику із порушенням встановленого терміну.

Відповідно до ст. 121 2 Господарського процесуального кодексу України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, та постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Відповідно до інформаційного листа Верховного Суду України від 08.11.2005р. № 3.2.-2005 виконання рішення, ухвали, постанови господарського суду є невід'ємною частиною судового процесу. Розгляд господарським судом скарг на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби є однією із форм судового контролю щодо виконання рішень, ухвал, постанов. Виходячи з цього, зазначені скарги щодо виконання рішень господарських судів підлягають розгляду господарським судом, який розглянув справу у першій інстанції в порядку, встановленому ГПК України.

Враховуючи те, що згідно поштового штемпелю на конверті, оскаржувана постанова ВДВС Бородянського РУЮ від 23.07.2012р. була направлена боржнику лише 01.08.2012р., боржник не пропустив встановлений строк оскарження, відповідно ухвалою господарського суду Київської області від 21.08.2012р. скарга ТОВ «Антор -Експо» від 13.08.2012р. №52 на дії відділу ДВС призначена суддею О.В. Конюх до розгляду.

Розглянувши скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Антор -Експо»від 13.08.2012р. №52 на постанову відділу Державної виконавчої служби Бородянського районного управління юстиції, подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується скарга, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду скарги і вирішення її по суті, господарський суд встановив наступне.

Постановою ВДВС Бородянського РУЮ Київської області від 23.07.2012р. ВП №33498942 відкрито виконавче провадження з примусового виконання рішення господарського суду за наказом №4/284-09 від 17.05.2010р. про витребування з незаконного володіння ТОВ «Антор-Експо»на користь ТОВ «Рейзорс Дистриб'юшин Компані»майна (згідно із переліком, визначеним виконавчим документом) на загальну суму 570791,83 грн.

01.08.2012р. вказана постанова надіслана боржнику -ТОВ «Антор-Експо»для виконання із супровідним листом від 23.07.2012р. №5422/02-24/1.

Згідно зі ст. 124 Конституції України всі судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Частиною другою ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження»№ 606-ІV від 21.04.1999р. (далі Закон № 606) примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Статтею 1 Закону № 606 визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів, які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно із частиною другою ст. 2 Закону № 606 примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу" (далі - державні виконавці).

Відповідно до ст.17 Закону № 606 до виконавчих документів, що підлягають виконанню державною виконавчою службою, віднесені виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті; ухвали, постанови судів у господарських справах у випадках, передбачених законом;

Проте, Законом також закріплено вимоги до виконавчих документів, недотримання яких перешкоджає прийняттю їх до виконання.

Так, відповідно до вимог ст. 19 Закону № 606 ( в редакції, чинній на момент видачі наказу господарського суду від 17.05.2010р. у справі № 4/284-09) у виконавчому документі повинні бути зазначені: 1) назва документа, дата видачі та найменування органу, посадової особи, що видали документ; 2) дата і номер рішення, за яким видано виконавчий документ; 3) найменування стягувача і боржника, їх адреси, дата і місце народження боржника та його місце роботи (для громадян), номери рахунків у кредитних установах (для юридичних осіб); 4) резолютивна частина рішення; 5) дата набрання чинності рішенням; 6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання . Виконавчий документ має бути підписаний уповноваженою посадовою особою і скріплений печаткою. Законом можуть бути встановлені також інші вимоги до виконавчих документів.

Пунктом 1) частини першої ст. 21 Закону України № 606 (в редакції, чинній на момент видачі наказу від 17.05.2010р.) встановлено, що виконавчі листи та інші судові документи можуть бути пред'явлені до виконання протягом трьох років. Відповідний строк пред'явлення до виконання був визначений суддею при видачі наказу -до 01.03.2013р.

Згідно частин першої та другої ст. 24 Закону №606 державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.

Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, за таких обставин, твердження скаржника про те, що державним виконавцем порушено виконавче провадження поза межами строку пред'явлення наказу до виконання, матеріалами справи не підтверджується і є необґрунтованим.

Відповідно до пункту 1.5.1 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 N 512/5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2012р. за N 489/20802 (далі -Інструкція № 512/5), чинної на момент винесення оскаржуваної постанови від 23.07.2012р., постанова про відкриття виконавчого провадження як окремий документ має містити вступну частину із зазначенням назви постанови, дати видачі постанови та місця її винесення; найменування органу ДВС, прізвища, імені та по батькові державного виконавця, який виніс постанову; назви виконавчого документа, коли та ким виданий, резолютивної частини документа.

Як вбачається з тексту оскаржуваної постанови від 23.07.2012р., в постанові дійсно зазначений орган який видав виконавчий документ -господарський суд, тобто не зазначено повної назви господарського суду Київської області. Зазначене є особливостями стилістичного викладу і не впливає на зміст постанови від 23.07.2012р., відповідно не може бути підставою для визнання таких дій державного виконавця незаконними.

Однак, суд звертає увагу на те, що в оскаржуваній постанові від 23.07.2012р. всупереч вимогам пункту 1.5.1 Інструкції № 512/5, відсутній виклад резолютивної частини наказу господарського суду від 17.05.2010р. у справі № 4/284-09, а натомість зазначено -витребування майна згідно з переліком, визначеним виконавчим документом, що є суттєвим порушенням чинного законодавства та прав боржника з огляду на наступне.

Відповідно до абзацу другого частини 2 ст. 25 Закону України № 606 (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваної постанови про відкриття виконавчого провадження від 23.07.2012р.), у постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. Відповідно до частини 3 ст. 27 Закону № 606, у разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір та витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, у такому разі з боржника не стягуються.

За змістом зазначених норм закону, боржник протягом строку, встановленого державним виконавцем, має право добровільно виконати рішення суду, відповідно до виданого виконавчого документа, і уникнути в цьому випадку додаткових витрат на оплату виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.

Відповідно до частини першої ст. 116 ГПК України, виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Наказ видається стягувачеві або надсилається йому після набрання рішенням законної сили. За таких обставин, законом передбачено видачу наказу в єдиному екземплярі, відповідно наказ або його копія боржнику не видається і не надсилається.

За таких обставин, не зазначення в оскаржуваній постанові про відкриття виконавчого провадження резолютивної частини наказу господарського суду позбавляє боржника можливості виконати його добровільно, оскільки текст наказу у боржника відсутній, відповідно боржник не повідомлений про точний зміст свого зобов'язання.

Зазначені дії державного виконавця ВДВС Бородянського РУЮ не відповідають закону та порушують законні права боржника, відповідно суд визнає їх незаконними.

Щодо твердження скаржника про те, що в оскаржуваній постанові невірно зазначено адресу боржника, що є порушенням ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», суд зазначає наступне.

Стаття 18 Закону України № 606 (в редакції, чинній на момент винесення постанови від 23.07.2012р.), пунктом 3) частини 1 якої визначено вимогу зазначати повне найменування та адресу боржника, визначає вимоги до виконавчого документа, а не до постанови державного виконавця. У виконавчому документі -наказі господарського суду від 17.05.2010р. місцезнаходження боржника зазначено вірно -03027, Києво-Святошинський район, село Новосілки, вул. Садова, 6, що підтверджує також Спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців від 28.08.2012р. № 14557701.

Однак, слід розрізняти адресу місцезнаходження боржника за даними Єдиного державного реєстру, та місце вчинення виконавчих дій.

Так, відповідно до ст. 20 Закону № 606, виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна. Виконання рішення, яке зобов'язує боржника вчинити певні дії, провадиться державним виконавцем за місцем здійснення таких дій. Якщо у процесі виконавчого провадження змінилися місце проживання чи місцезнаходження боржника, місце його роботи або з'ясувалося, що майно боржника, на яке можна звернути стягнення, відсутнє чи його недостатньо, державний виконавець негайно складає про це акт і не пізніше наступного дня надсилає виконавчий документ разом з копією цього акта до відділу державної виконавчої служби за новим місце проживанням боржника, місцем його роботи чи місцем знаходження майна боржника, про що одночасно повідомляє стягувача та орган, який видав виконавчий документ. Якщо зволікання вчинення виконавчих дій створює загрозу невиконання рішення, державний виконавець має право вчиняти виконавчі дії на території, на яку не поширюються його функції, або передати виконавчий документ відповідному підрозділу Державної виконавчої служби в порядку, встановленому Міністерством юстиції України.

За таких обставин, закон не забороняє вчинення виконавчих дій за місцезнаходженням майна боржника, та зазначення місцезнаходження майна в постанові про відкриття виконавчого провадження. Крім того, суд звертає увагу скаржника на те, що оскаржувана постанова про відкриття виконавчого провадження, згідно поданого конверту від 01.08.2012р. та супровідного листа від 23.07.2012р. № 5422(02-24)1, направлена боржнику на належну адресу, в село Новосілки Києво-Святошинського району.

Крім того, скаржник стверджує що оскаржувана постанова про відкриття виконавчого провадження від 23.07.2012р. надіслана на адресу ТОВ «Антор -Експо»із запізненням, згідно відбитку поштового штемпеля лише 01.08.2012р., тобто з порушенням Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно частини 5 ст. 25 Закону № 606 (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваної постанови) копія постанови про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня надсилається стягувачу та боржникові. Згідно до частини 1 ст. 31 Закону № 606 копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Згідно поштового штемпелю на конверті, оскаржувана постанова ВДВС Бородянського РУЮ від 23.07.2012р. була направлена боржнику лише 01.08.2012р., тобто з порушенням строку, визначеного законом, тому боржник -ТОВ «Антор-Експо»був повідомлений про відкриття відділом ДВС виконавчого провадження по виконанню рішення суду лише 06.08.2012р.

Однак, згідно закону, зазначене порушення строків надсилання постанови про відкриття виконавчого провадження є підставою для відкладення вчинення виконавчих дій, а не для скасування постанови. Так, згідно до частини 1 ст. 35 Закону № 606, у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів. Про відкладання провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторонам.

Враховуючи те, що в оскаржуваній постанові від 23.07.2012р. не було зазначено резолютивної частини виконавчого документу, та те, що зазначена постанова була направлена боржнику із запізненням, зазначені обставини позбавили боржника можливості скористатися правами, наданими йому Законом України «Про виконавче провадження».

За таких обставин, суд частково задовольняє скаргу ТОВ «Антарес -Експо»на дії відділу державної виконавчої служби Бородянського районного управління юстиції, визнає незаконними дії державного виконавця ВДВС Бородянського РУЮ щодо не зазначення в постанові про відкриття виконавчого провадження від 23.07.2012р. резолютивної частини виконавчого документу та щодо невчасного направлення зазначеної постанови боржнику та зобов'язує державного виконавця ВДВС Бородянського РУЮ відкласти провадження виконавчих дій та забезпечити права боржника згідно Закону України «Про виконавче провадження», в тому числі на добровільне виконання рішення суду.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 86, 121 2 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Антор -Експо»на дії відділу державної виконавчої служби Бородянського районного управління юстиції у Київській області задовольнити частково .

2. Визнати незаконними дії відділу державної виконавчої служби Бородянського районного управління юстиції у Київській області щодо не зазначення в постанові про відкриття виконавчого провадження ВП № 33498942 від 23.07.2012р. резолютивної частини виконавчого документу та щодо невчасного направлення боржнику постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 33498942 від 23.07.2012р.

3. Зобов'язати відділ державної виконавчої служби Бородянського районного управління юстиції у Київській області відкласти провадження виконавчих дій для надання можливості боржнику - товариству з обмеженою відповідальністю «Антор-Експо»скористатися своїми правами, наданими йому законом України «Про виконавче провадження», в тому числі на добровільне виконання наказу господарського суду Київської області від 17.05.2010р. № 4/284-09.

Суддя Конюх О.В.