Рішення

від 26.07.2012 по справі 5011-30/7672-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-30/7672-2012 26.07.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АртВінгз»

До Приватного підприємства «Вілєкс»

Про стягнення 30 492,77 грн.

Суддя Ващенко Т.М.

Представники сторін:

Від позивача: Морденов Д.Ю. - представник за довіреністю № б/н від 03.07.12.

Від відповідача: Сугуняко А.А. - представник за довіреністю № 33 від 01.01.12.

Рішення прийнято 26.07.12. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, в зв'язку з оголошеною в судовому засіданні перервою з 17.07.12. по 26.07.12.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «АртВінгз»до Приватного підприємства «Вілєкс»про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в сумі 30 492 грн. 77 коп. (22 000 грн. -сума основного боргу; 5 800 грн. 72 коп. -індекс інфляції, 2 692 грн. 05 коп. -3% річних) за монтажні роботи.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення вимог чинного законодавства України не виконав свої зобов'язання перед позивачем по оплаті наданих позивачем послуг, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.06.12. порушено провадження у справі № 5011-30/7672-2012, розгляд справи було призначено на 03.07.12. о 12-00.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.07.12. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи було відкладено на 17.07.12. о 11-40.

В судовому засіданні 17.03.12. на підставі ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 26.07.12. о 11-50.

Представник позивача в судовому засіданні 26.07.12. подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в розмірі 20 638,87 грн, а саме: 20 000 -сума основного боргу, 440,29 грн. -збитки від інфляції, 198,58 грн. -3% річних.

Вказану заяву про зменшення розміру позовних вимог прийнято господарським судом, отже має місце нова ціна позову, виходячи з якої вирішується спір.

Вказане також викладено в п. 17 інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/2351 від 20.10.2006 р. «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в I півріччі 2006 року»та п. 3.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції».

Представник позивача підтримав в судовому засіданні 26.07.12. свої позовні вимоги та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні в усній формі проти позову не заперечує.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення по справі № 5011-30/7672-2012.

Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представників сторін Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «АртВінгз»(Виконавець) надало послуги, а саме: послуги з монтажу кондиціонера Daewоо 18, послуги з монтажу кондиціонера Daewоо 18, послуги з монтажу кондиціонера Daewоо 12, послуги з монтажу кондиціонера Mitsubishi 9 (28), послуги з монтажу, комутації, налаштуванню та тестування кабальної локальної обчислюваної мережі, Приватному підприємству «Вілєкс»(Замовник) на підставі Акту № ОУ-00315 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 20.05.09. та рахунку-фактури № СФ-0000077 від 06.05.09.

Вказаний Акт № ОУ-00315 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 20.05.09. підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками останніх.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що позивачем було надано послуги відповідачу, що підтверджується Актом № ОУ-00315 здачі-прийняття робіт (надання послуг), належним чином засвідчена копія якого залучена до матеріалів справи, але відповідач свої зобов'язання в частині сплати за надані послуги виконав лише частково, в зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем становить 20 00,00 грн.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. «Про судове рішення»рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають повному задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

З матеріалів позовної заяви та усних пояснень позивача та відповідача вбачається, що договір про надання послугу формі єдиного документу не складався.

Частинами 1, 2 ст. 180 Господарського кодексу України визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до частини 1 статті 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Таким чином, суд дійшов висновку про укладення між сторонами господарського договору у спрощеній формі.

Умови договору свідчать про те, що за своєю правовою природою вищевказаний договір є договором про надання послуг.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Згідно ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариством з обмеженою відповідальністю «АртВінгз»було направлено претензію Вих. 1/11/11 від 01.11.11., відповідно до якої позивач просив сплатити заборгованість в розмірі 29 300,00 грн. за надані послуги.

Дану претензію Приватне підприємство «Вілєкс»отримало 09.11.11., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 0407016455248 від 09.11.11.

Як свідчать матеріали справи, відповідач дану претензію залиши без розгляду.

Відповідно до Акту № ОУ-00315 здачі-прийняття робіт (надання послуг.) від 20.05.09. не було встановлено строк оплати відповідачем по наданим послугам, то порушення ним зобов'язання щодо оплати починається, з 21.11.11.

В матеріалах справи містяться банківські виписки по особовому рахунку за період з 01.09.09. по 16.07.12., відповідно до яких вбачається, що відповідачем були здійсненні часткові проплати в розмірі: 4 300 грн. від 27.03.12., 3000 грн. від 23.04.12., 2000 грн. від 11.06.12.

Судом встановлено, що відповідач в порушення покладеного на нього законом та Договором, обов'язку по сплаті наданих послуг не виконав, внаслідок чого заборгованість відповідача перед позивачем становить 20 000 грн.

Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по сплаті наданих послуг, слід визнати обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по сплаті платежам, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути на свою користь 3% річних в розмірі 440,29 грн. та 198,58 грн. -збитків від інфляції.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 440,29 грн. -3 % річних та 198,58 грн. -збитків від інфляції.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 77, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АртВінгз»задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Вілєкс»(04080, м. Київ, вул. Межгірська, буд. 87-А, код ЄДРПОУ 21592051) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АртВінгз»(04070, м. Київ, вул. Ігорівська, буд. 1/8 код ЄДРПОУ 33547982) 20 000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп., - суму основного боргу, 198 (сто дев'яносто вісім ) грн. 58 коп. -збитки від інфляції, 440 (чотириста сорок) грн. 29 коп. - 3%річних, 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. - судового збору.

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано

Повне рішення

складено 31.07.12.

Суддя Т.М. Ващенко