Рішення

від 03.09.2012 по справі 5015/2503/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.09.12 Справа № 5015/2503/12

За позовом: Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго", м. Львів

до відповідача: Приватного підприємства "Раунд", м. Львів

про стягнення 6 223 грн. 72 коп.

Суддя Мазовіта А.Б.

при секретарі Волошин О.Я.

Представники:

від позивача: Кіндрат Б.Я., представник (довіреність б/н від 04.08.2011 р.);

від відповідача: не з'явився

Львівське міське комунальне підприємство "Львівтеплоенерго", м. Львів звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до Приватного підприємства "Раунд", м. Львів про стягнення 6 223 грн. 72 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 19.06.2012 р. призначив розгляд справи на 02.07.2012 р. Розгляд справи відкладався з підстав, викладених в ухвалах суду. За клопотанням представника позивача строк вирішення спору було продовжено на 15 днів.

В судових засіданнях представник позивача позов підтримав, просив задоволити з підстав, викладених в позовній заяві. З приводу заявленого позову пояснив, що між позивачем та відповідачем було укладено договір про постачання теплової енергії в гарячій воді, на виконання умов якого відповідачу надано відповідні послуги. Однак, відповідач свої зобов'язання щодо оплати вартості теплової енергії в гарячій воді виконав частково, на дату звернення до суду заборгованість становила 6 129 грн. 33 коп. У зв'язку з порушенням строків оплати вартості теплової енергії в гарячій воді, відповідачу нараховано пеню в розмірі 12 грн. 03 коп., інфляційні втрати в розмірі 24 грн. 40 коп. та 3% річних в розмірі 57 грн. 96 коп. Таким чином, загальний розмір заборгованості, який підлягає стягненню з відповідача, становить 6 223 грн. 72 коп.

Відповідач в судові засідання явку представника не забезпечив, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості не надав, вимог ухвали суду від 19.06.2012 р. не виконав, повідомлення про дату, час та місце розгляду справи надсилалися на адресу, вказану в позовній заяві та по місцезнаходженню відповідача, внесеному в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, тому у відповідності до ст. 75 ГПК України суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Представнику сторони роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

В судовому засіданні 03.09.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 05.09.2012 р.

Заслухавши пояснення представника сторони, розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

01.10.2002 р. між ЛМКП "Львівтеплоенерго" (енергопостачальна організація) та ПП "Раунд" (споживач) було укладено договір №375/Г про постачання теплової енергії в гарячій воді.

За цим договором енергопостачальна організація (позивач) бере на себе зобов'язання постачати споживачу (відповідачу) теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач (відповідач) зобов'язується отримувати та оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Додатком №1 до даного договору встановлено обсяги постачання теплової енергії. Відповідно до цього додатку, позивач постачає теплову енергію до об'єкта відповідача за адресою м. Львів, вул. Гнатюка, 5/7.

На виконання умов вищевказаного договору, позивач забезпечив об'єкт відповідача з 01.05.2011 р. по 30.04.2012 р. тепловою енергією в гарячій воді у відповідних обсягах, що підтверджується рахунками.

Пунктом 6.3. договору №375/Г від 01.10.2002 р. передбачено, що споживач (відповідач) до 15-го числа місяця, наступного за звітним, сплачує енергопостачальній організації (позивачу) вартість фактично спожитої теплової енергії.

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представника позивача, відповідач свої зобов'язання перед позивачем щодо оплати за отриману теплову енергію виконав частково, станом на дату судового розгляду заборгованість відповідача перед позивачем становить 6 129 грн. 33 коп.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов'язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до п. 7.2.3. договору №375/Г від 01.10.2002 р., за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію споживач (відповідач) сплачує енергопостачальній організації (позивачу) пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З врахуванням цих положень, позивачем правомірно нараховано пеню в розмірі 12 грн. 03 коп., інфляційні втрати в розмірі 24 грн. 40 коп. та 3% річних в розмірі 57 грн. 96 коп.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення, складає 6 129 грн. 33 коп. основного боргу, 12 грн. 03 коп. пені, 24 грн. 40 коп. інфляційних втрат, 57 грн. 96 коп. 3% річних.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 49 ГПК України необхідно покласти на відповідача.

Згідно ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі, зокрема, внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, а тому сума судового збору в розмірі 31 грн. 50 коп. повертаються позивачу.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 599, 612, 625, 626 ЦК України, ст. 193, 230, 231 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Раунд", м. Львів, вул. Гнатюка, 5 (ідентифікаційний код 20788728) на користь Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго", м. Львів, вул. Данила Апостола, 1 (ідентифікаційний код 05506460) 6 129 грн. 33 коп. основного боргу, 12 грн. 03 коп. пені, 24 грн. 40 коп. інфляційних втрат, 57 грн. 96 коп. 3% річних, 1609 грн. 50 коп. судового збору.

3. Повернути на користь Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго", м. Львів, вул. Данила Апостола, 1 (ідентифікаційний код 05506460) з Державного бюджету України 31 грн. 50 коп. судового збору, сплаченого платіжним дорученням №4624 від 14.06.2012 р.

4. Накази видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя Мазовіта А.Б.