Постанова

від 04.09.2012 по справі 3-6364/08

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Апеляційний суд Кіровоградської області

Справа № 3-6364/08 Головуючий у суді І-ї інстанції Франько М.Я.

Категорія - Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Бабич О. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.09.2012 суддя Апеляційного суду Кіровоградської області Бабич О.П., за участю представника особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_3, розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Кіровоград справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 14.05.2008 року якою

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, -

визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 та ст. 124 Кодексу україни про адміністративні правопорушення (далі КУАП) та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн.

Згідно постанови суду, ОСОБА_4, 4.05.2008 року о 19 год. 30 хв. на автошляху Знам'янка-Луганськ-Ізварино, керуючи автомобілем БМВ 320 д.н. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, перед поворотом ліворуч не надав дорогу автомобілю «КІА», внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «КІА»д.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_5, що рухався в зустрічному напрямку, чим порушив вимоги п. 16.13, 2.9-а Правил дорожнього руху України (далі ПДР), тобто вчинив адміністративні правопорушення, передбачених ст. 124 та ч.1 ст.130 КУАП.

У апеляційній скарзі на вказану постанову суду ОСОБА_4, не оспорюючи правильність притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУАП, просить поновити йому строк на апеляційне оскарження, постанову суду скасувати в частині накладення на нього адміністративного стягнення за ст. 124 КУАП, а провадження у справі закрити за відсутністю в його діях складу даного адміністративного правопорушенння.

Пропуск строку на апеляційне оскарження мотивує тим, що при розгляді справи присутнім не був, оскільки йому не було повідомлено про час та місце розгляду справи. Копія постанови не була направлена в установлений КУАП строк. Про існування оскарженої постанови дізнався лише 24.07.2012 року.

Також вказує на те, що суд однобічно, неповно та поверхово підійшов до розгляду справи, всебічно не дослідив всі обставини справи та помилково прийшов до висновку про наявність в його діях складу адміністративних правопорушень. Обставини події дорожньо-транспортної пригоди (далі ДТП), викладені у матеріалах справи, не відповідають дійсним обставинам, його поясненням та поясненням свідків, які надавалися співробітникам ДАІ. У своїх поясненнях він вказував, що на момент зіткнення його автомобіль БМВ стояв у провулку, де була перекопана дорога і лише 0.8 метра знаходилось на дорозі. Вказані обставини підтвердили свідки та сам водій автомобіля «КІА».

Заслухавши представника ОСОБА_3, який підтримав скаргу, перевіривши матеріали справи та апеляційні доводи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає за наступних підстав.

Доводи скаржника про поважність причини пропуску строку на апеляційне оскарження знайшли своє підтвердження, оскільки у матеріалах справи відсутні дані щодо повідомлення порушника про час і місце розгляду справи, яке відбулося 14.05.2008 року, та про надіслання ОСОБА_4 копії постанови суду.

Проте, апеляційні доводи щодо скасування постанови суду є необґрунтованими і такими, що спростовуються доказами, наявними у матеріалах справи.

Так, суддею першої інстанції повно встановлені фактичні обставини вчинених ОСОБА_4 правопорушень і його дії правильно кваліфіковані за ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУАП, відповідно, як порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, та як керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.

Щодо цього в постанові зазначено, що винність вказаної особи підтверджується наявними у справі доказами, достовірність і достатність яких не була поставлена під сумнів допустимими і належними доказами у суді апеляційної інстанції.

На доводи представника ОСОБА_4 про порушення права на захист ОСОБА_4 під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, слід вказати, що вони є безпідставними, оскільки ні в матеріалах справи, ні в апеляційній скарзі немає даних, що ОСОБА_4 не роз'яснювали його права, а протокол не надавався для підпису, чи працівники міліції якимось чином перешкоджали йому скористатися своїми правами, в тому числі на отримання копії даного протоколу, і правом вказати у протоколі очевидців події.

Про присутність ОСОБА_4 при складанні протоколу про адміністративне правопорушення свідчить його підпис на схемі ДТП та наявність письмового пояснення щодо вказаної події, а також протокол медичного огляду, за яким у нього виявлено стан алкогольного сп'яніння. Достовірність вказаних письмові доказів не була поставлена під сумнів жодним доказом з боку захисту. Окрім того не було спростовано достовірність змісту схеми ДТП, у якій відсутні будь-які дані про наявність перешкоди перед автомобілем ОСОБА_4, яка б не давала йому можливості повністю звільнити зустрічну проїзну частину дороги, де відбулася ДТП.

Водночас слід визнати недопустимими доказами надані представником письмові пояснення свідків, оскільки такі особи не були записані до протоколу про адміністративне правопорушення і не давали своїх пояснень під час складання протоколу. Крім того за змістом вказаних пояснень дані особи є родичами ОСОБА_4 і за сплином чотирьох років після вчинення правопорушення, є всі підстави вважати їх упередженими.

Інших достовірних і допустимих доказів невинуватості ОСОБА_4 у вчиненні вказаної ДТП апеляційному суду надано не було.

За вище наведених обставин висновки районного суду про доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні правопорушень, передбачених ст. 124 та ч.1 ст. 130 КУАП, є обґрунтованими.

Накладаючи одне із видів адміністративних стягнень, передбачених санкцією ч. 1 ст. 130 КУАП, суд фактично дотримався вимог ст. 280 КУАП, оскільки врахував обставини, передбачені в наведеній статті, про що свідчить мінімальний розмір адміністративного стягнення відповідного виду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 293, 294 КУАП,

П О С Т А Н О В И В:

Поновити ОСОБА_4 строк на апеляційне оскарження постанови Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 14 травня 2008 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - залишити без задоволення.

Постанову Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 14 травня 2008 року про накладення на ОСОБА_4 за ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУАП адміністративного стягнення у виді штрафу у сумі 255 грн. - залишити без зміни.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя