Рішення

від 04.09.2012 по справі 2598-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04.09.2012Справа №5002-9/2598-2012

за позовом Державного підприємства "Кримський регіональний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації", м.Сімферополь

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бренд Строй", м. Сімферополь

про стягнення 59 394,13 грн.

Суддя Н.С. Пєтухова

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача - Козіненко Т.І., довіреність № 104 від 14.11.11р., представник;

Від відповідача - не з'явився

Сутність спору: Позивач звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим із позовом до відповідача у якому просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 59394,13 грн., у тому числі 32 174,40грн. фактично сплаченої позивачем за договором від 20.12.2011 року № 1453/1384 та невиконаного відповідачем зобов'язання (збитку) та 27 219,73 грн. штрафних санкцій, а також судові витрати покласти на відповідача.

Позивні вимоги позивач обгрунтовуває тим, що відповідачем не виконані умови договору щодо облаштування в'їзду на територію ДП "Кримстандартметрологія" за адресою: вул. ім. Газети «Кримська правда», 61, м. Сімферополь від 20.12.2011 р. № 1453/1384 у частині виконання робіт та неповернені сплачені кошті.

Відповідач повторне явку свого представника у судове засідання не забезпечив, витребувані документи не надав. Про день слухання справи був сповіщений належним чином. Ухвала суду була направлена на його юридичну адресу рекомендованою кореспонденцією, а про перше засідання суду - рекомендованою поштою з повідомленням про вручення, яке повернуто до суду у зв'язку зі закінченням терміну зберігання.(а.с.48-49)

Згідно ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходження юридичної особи повинне знаходитися за своєю юридичною адресою. Згідно пункту 3.9.1 постанови пленуму Вищого Господарського суду України №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача, оскільки у матеріалах справи є достатньо документів для розгляду справи. Крім того, у відповідача було достатньо часу для надання документів, необхідних за його думкою, для розгляду спору.

Справа розглядається на підставі наявних у неї матеріалів у порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, а також додатково надані сторонами документи, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

В с т а н о в и в:

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів розповсюджується на всі правовідносини, що виникають в державі. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засідками судочинства є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.

ДП "Кримстандартметрологія" (Замовник) укладено з ТОВ "БРЕНД СТРОЙ" (Підрядчик) господарський договір від 20.12.2011 р. № 1453/1384 щодо облаштування в'їзду на територію ДП "Кримстандартметрологія" за адресою: вул. ім. Газети «Кримська правда», 61, м. Сімферополь.

Пунктом 3.6 договору сторони передбачили, що оплата робіт здійснюється поетапно: перший етап 50% до початку робіт та 50% після підписання Акту виконаних робіт.

На виконання цього пункту ДП "Кримстандартметрологія"(позивач по справі) 12.01.2012 р. платіжним дорученням № 1810 сплатило 50% загальної вартості робіт по Договору, а саме 32174,40 грн. на розрахунковий рахунок ТОВ "БРЕНД СТРОЙ"(відповідач по справі) № 26000224569100 в AT "Укрсіббанк" м. Харків МФО 351005 ЗКПО 36165567.

Однак, відповідач до роботи не приступив, не зважаючи на те, що строк дії Договору та виконання робіт відповідно до Договору сплинув ще 29.02.2012р.

Згідно ст.612 Господарського кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Позивач направив рекомендованою кореспонденцією з повідомленням на адресу відповідача 17.07.12р.(вих. №0801/1979) лист «про повернення суми боргу за договором від 20.12.2011р. №1453/1384. Однак, даний лист з повідомленням про вручення повернувся на адресу позивача з довідкою поштового відділення від 25.07.2012р. із зазначенням причини "організація вибула".

Оскільки сторонами не було укладено додаткової угоди про продовження строку дії договору, тому укладений між Позивачем та Відповідачем Договір від 20.12.2011 року № 1453/1384 є припиненим у зв'язку з закінчення строку його дії 29.02.2012р.

Пунктом 3.1 договору сторони передбачили, що строк дії Договору та виконання робіт співпадають.

Договором визначено, що до початку виконання робіт Позивач перераховує на рахунок відповідача аванс у розмірі 50 % загальної вартості робіт (п. 3.6. Договору), а остаточний розрахунок за виконані роботи здійснюється на підставі актів виконаних робіт (форми КБ-2в та КБ-3), підписаних представниками сторін. При цьому, оплата та приймання виконаних робіт здійснюється протягом 3 днів після підписання сторонами актів виконаних робіт (форми КБ-2в та КБ-3) (п.п. 4.1, 5.2.2. Договору). Загальна вартість робіт визначена п. 4.1 Договору - 64348,80 грн. (Шістдесят чотири тисячі триста сорок вісім грн. 80 коп.) з ПДВ.

Як і передбачено умовами пункту 3.6. Договору ДП "Кримстандартметрологія" 12.01.2012 р. платіжним доручення № 1810 перераховано Відповідачу до початку робіт 50% суми Договору 32174,40 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 5362 грн. 40 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 1810 від 12.01.2012р.(а.с.17). У вказаному платіжному дорученні у призначенні платежу вказано рахунок № 1 від 10.01.2012р., який виписано ТОВ "БРЕНД СТРОЙ" до спірного договору. В рахунку № 1 від 10.01.2012р.(а.с.18), ТОВ "БРЕНД СТРОЙ" зазначено, що рахунок виставлено за «Обустройство въезда на территорию ГП «Крымстандартметрология» по адресу им. Газеты «Крымская правда», д. 61, г. Симферополь».

Позивач свої договірні зобов'язання виконав належним чином, однак, відповідач не виконав підрядні роботи та не повернув 50% загальної вартості робіт по Договору, а саме 32174,40 грн., сплачених позивачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (виконати роботу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання і інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Стаття 530 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строку

Статтею 610 Цивільного кодексу України невиконання або неналежне виконання зобов'язання визнається порушенням зобов'язання.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк, одностороння відмова або зміна умов договору не допускається.

Статтею 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Частиною 3 ст. 1212 Цивільного кодексу України встановлене, що положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

При таких обставинах, позовні вимоги позивача у частині стягнення 32 174,40грн. боргу підлягають задоволенню, оскільки підтверджуються матеріалами справи.

Позивач просить стягнути з відповідача 12869,76 грн. штрафу відповідно з п.7.1 договору

Пунктом 7.1 договору сторони передбачили, що за порушення строків виконання робіт винна сторона сплачує штраф у розмірі 20% від суми невиконаного зобов'язання. У зв'язку з тим, що зобов'язання ТОВ "БРЕНД СТРОЙ" не виконано взагалі, сума штрафу за договором складає 12 869,76 грн. (20% від 64348,80 грн.) суми невиконаного зобов'язання за Договором.

Позовні вимоги позивача в частині стягнення 12869,76 грн. штрафу підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розміру 9845,55грн. за період з 01.03.2012р. по 31.07.2012р.(згідно розрахунку позивача) та 4504,42грн. штрафу, згідно частині 2 статті 231 Господарського кодексу України.

Відповідно до пункту 2 статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Однак, пунктом 7.1 договору від 20.12.2011 р. № 1453/1384 сторони передбачили, що за прострочку платежів винна сторона сплачує пеню у розміру подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного зобов'язання за кожен день прострочки, а за порушення строків виконання робот вина сторона сплачує штраф у розміру 20% від суми невиконаного зобов'язання.

Таким чином, позовні вимоги позивача у частині стягнення з відповідача 9845,55грн. пені та 4504,42грн. штрафу не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Витрати по оплаті судового збору відносяться на сторони пропорційно задоволеним вимогам відповідно до ст. 49 ГПК України.

У судовому засіданні 04.09.2012р. були оголошені тільки вступна та резолютивна частини рішення.

Повний текст рішення оформлений відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і підписаний 06.09.2012 р.

Керуючись ст. ст. 22, 32, 33, 34, 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити часткове.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бренд Строй" (95493, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Монтажна, 10-Г, ЗКПО 36165567) на користь Державного підприємства "Кримський регіональний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Кримська правда, 61, ЗКПО 04725964) 32174,40 грн. основного боргу, 12969,76 грн. штрафу та витрати по оплаті судового збору в розмірі 1220,64 грн.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної чинності.

3. В частині стягнення з відповідача пені у сумі 9845,55грн. та 4504,42 грн. штрафу відмовити.

Суддя Н.С. Пєтухова