Постанова

від 30.08.2012 по справі 2а/1270/5529/2012

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Категорія №8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 серпня 2012 року Справа № 2а/1270/5529/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Широкої К.Ю.,

при секретарі: Бондар Ю.М.,

за участю сторін:

позивача: ОСОБА_1,

представника позивача: ОСОБА_2,

представника відповідача: Шуст Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Луганська Луганської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення №0000901720 від 11 липня 2012 року,-

ВСТАНОВИВ:

18 липня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення №0000901720 від 11 липня 2012 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне.

Державною податковою інспекцією в Жовтневому районі м. Луганська (далі - відповідач) в період з 05.06.2012 по 25.06.2012 проведено документальну планову виїзну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 по 31.12.2011. За результатами перевірки було складено Акт від 25.06.2012 № 00889/1710/НОМЕР_1. Відповідно до акту перевірки від 25.06.2012 № 00889/1710/НОМЕР_1 перевіркою встановлені порушення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 п.п.7.2.3, п. 7.2., п.п. 7.4.5., п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в редакції від 03.04.1997 № 168/97-ВР , внаслідок чого занижено податок на додану вартість в період що перевірявся на загальну суму 50079,50 грн. у тому числі по періодах:

- Вересень 2009 року в сумі 1990,00 грн.

- Січень 2010 року в сумі 1782,50 грн.

- Березень 2010 року в сумі 17335,50 грн.

- Квітень 2010 року в сумі 4475,00 грн.

- Травень 2010 року 1834,17 грн.

- Червень 2010 року в сумі 2427,50 грн.

- Липень 2010 року в сумі 3391,33 грн.

- Серпень 2010 року в сумі 16843.50 грн.

За результатами перевірки фізична особа-підприємець ОСОБА_1 отримала податкове повідомлення-рішення від 11 липня 2012 р. №0000901720 з вимогою сплати податку на додану вартість на суму 50079,50 грн. та штрафних санкцій у розмірі 12519,88 грн., а всього на зальну суму 62599, 38 грн.

Дії Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська, позивач, вважає неправомірними, а податкове повідомлення-рішення незаконним та таким, що підлягає, скасуванню з наступних підстав.

Перевіркою податкової звітності з ПДВ за період з 01.07.2009 по 31.12.2011 наданої до державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Луганську ФОП ОСОБА_1 встановлено, що одним із основних контрагентів - постачальників ФОП ОСОБА_1 по відношенню до яких сформовано податковий кредит з податку на додану вартість в перевіряємому періоді, є: TOB "Метекс-Провайд-Групп" код за ЄДРПОУ 35773405. На думку позивача в Акті перевірки від 25.06.2012 № 00889/1710/НОМЕР_1 безпідставно та необгрунтовано зазначено, що в періоді за який проводилась перевірка, встановлено, що договір укладений з TOB "Метекс-Провайд-Групп" код за ЄДРПОУ 35773405 не спричиняє настання реальних правових наслідків. Позивач вважає, що Акт перевірки від 25.06.2012 № 00889/1710/НОМЕР_1 ґрунтується лише на висновках, викладених у акті Ірпінської ОДПІ від 11.05.2011 № 709/23-7/35773405 «Про неможливість проведення документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Метекс-Провайд-Групп" ЄДРПОУ 35773405, з питань правочинів та дотримання законодавства з питань оподаткування податком на додану вартість». При цьому не врахувавши те, що між Позивачем та TOB «Метекс-Провайд-Групп» дійсно існували фактичні господарські відносини та були здійснені фактичні господарські операції. Документальним підтвердженням здійснення господарської діяльності позивача з TOB «Метекс-Провайд-Групп», а відповідно і здійснення певних витрат, є податкові накладні, платіжні доручення та акти прийоми виконаних робіт з додатками (фотографії наних рекламних стендів та іншої рекламної продукції), та договір податкові та видаткові накладні, платіжні доручення та акти прийоми виконаних робіт з додатками (фотографії виконаних рекламних стендів та іншої рекламної продукції).

Враховуючи викладене позивач вважає податкове повідомлення-рішення №0000901720 від 11 липня 2012 року незаконним та таким що підлягає скасуванню.

Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник позивача у судовому засіданні просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, надав пояснення тотожні викладеним у позові.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, надав суду письмові заперечення на позов (Т.1 а.с.143), в обґрунтування яких зазначив наступне.

Державною податковою інспекцією в Жовтневому районі м. Луганська проведено документальну планову виїзну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 по 31.12.2011, за результатами якої було складено Акт від 25.06.2012 № 00889/1710/НОМЕР_1 та винесено податкове повідомлення-рішення від 11 липня 2012 р. №0000901720 яким позивачу донараховано грошові зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 62599, 38 грн.,з яких за основним платежем на суму 50079,50 грн. та штрафної санкції у розмірі 12519,88 грн.

Документальною плановою виїзною перевіркою встановлені порушення ФОП ОСОБА_1 п.п.7.4.5 п.7.4. ст.7, Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» у результаті чого занижено податок на додану вартість за період що перевірявся у сумі 50079,50 грн., в тому числі: вересень 2009 року в сумі 1990,00 грн., січень 2010 року в сумі 1782,50 грн., березень 2010 року в сумі 17335,50 грн., квітень 2010 року в сумі 4475,00 грн., травень 2010 року 1834,17 грн., червень 2010 року в сумі 2427,50 грн., Липень 2010 року в сумі 3391,33 грн. серпень 2010 року в сумі 16843.50 грн.

У зв'язку з не підтвердженням податкового кредиту з ПДВ у TOB "Метекс-Провайд-Групп" відсутні об'єкти їй оподаткування податком на додану вартість по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам покупцям. Перевіркою Ірпінської ОДПІ встановлено: TOB "Метекс-Провайд-Групп" відсутнє за юридичною та фактичними адресами, про що свідчить акт від 21.09.2010 року № 8/3/23-2/36410047, підприємство має стан «8» - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцем знаходженням. В ході аналізу податкової звітності відсутня будь-яка інформація про наявні складські приміщення, автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства. ТОВ "Метекс-Провайд-Групп" станом на 11.05.2011 року - не звітує, останній звіт був наданий до Ірпінської ОДПІ за березень 2010 року. Також ФОП - ОСОБА_1 мала взаємовідносини з ПП "Фірма "ІЛЛІРІАН". ПП "ФІРМА "ІЛІРІАН", код за ЄДРПОУ 36561491 зареєстровано в органах державної виконавчої влади на підставну особу, яка не має відношення до фінансово-господарської діяльності. На податковому обліку з 23.06.2009 реєстр. № 6964 знаходиться у ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська. Свідоцтво платника ПДВ анульовано 11.08.2010. Крім того під час підписання акту перевірки, ФОП ОСОБА_1 власноруч було написано про те, що висновками акту в частині донарахування 1990,00 грн. по взаємовідносинам з ПП "ФІРМА "ІЛІРІАН" вона згодна. В ході проведення аналізу матеріалів перевірок інших ДПІ, податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів ПП «ФІРМА "ІЛІРІАН", та TOB «Метекс-Провайд-Групп» встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів, послуг). Підприємства пояснення та засвідчені копії документів не надали, не надано підтверджуючих документів щодо виникнення податкових зобов'язань з ПДВ по операціям продажу товарів, робіт та послуг. Отже відповідач, вважає, що докази наведені в матеріалах перевірки є достатніми для підтвердження порушень, вказаних в акті перевірки. Таким чином податкове повідомлення-рішення є правомірним. У зв'язку з викладеним, представник відповідача просив суду відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення сторін дослідивши матеріали справи, розглянувши справу на підставі заявленого позову та з урахуванням наданих сторонами доказів, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне .

Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної планової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу.

Порядок оформлення результатів документальної планової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

В судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач - ОСОБА_1, ід. код НОМЕР_1, зареєстрована у якості фізичної особи -підприємця виконавчим комітетом Луганської міської ради 22.10.2007 року, перереєстрована у зв'язку зі зміною місця проживання 19.06.2008 на підтвердження чого було видане свідоцтво про державну реєстрацію серії НОМЕР_2 ( том 1, а.с.44 зворотній бік). Крім того, позивач є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом № НОМЕР_3 про реєстрацію платника податку на додану вартість, виданим ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська 31.03.2009 (том 1, а.с. 43).

У період з 05 червня 2012 року по 25 червня 2012 року проведено документальну планову виїзну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 по 31.12.2011. За результатами перевірки було складено Акт від 25.06.2012 № 00889/1710/НОМЕР_1. (том 1, а.с.10-41).

Правомірність проведення перевірки сторонами не заперечується.

Відповідно до пунктів 86.1, 86.3, 86.7, 86.8, 86.9 та 86.10 статті 86 Податкового кодексу України, результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Рішення про визначення грошових зобов'язань приймається керівником органу державної податкової служби (або його заступником) з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення.

Податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

В судовому засіданні встановлено, що актом перевірки від 25.06.2012 № 00889/1710/НОМЕР_1 встановлені порушення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 п.п.7.2.3, п. 7.2., п.п. 7.4.5., п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в редакції від 03.04.1997 № 168/97-ВР 9, внаслідок чого занижено податок на додану вартість в період що перевірявся на загальну суму 50079,50 грн. у тому числі по періодах:

- Вересень 2009 року в сумі 1990,00 грн.

- Січень 2010 року в сумі 1782,50 грн.

- Березень 2010 року в сумі 17335,50 грн.

- Квітень 2010 року в сумі 4475,00 грн.

- Травень 2010 року 1834,17 грн.

- Червень 2010 року в сумі 2427,50 грн.

- Липень 2010 року в сумі 3391,33 грн.

- Серпень 2010 року в сумі 16843.50 грн. (том 1, а.с.40)

За результатами перевірки фізична особа-підприємець ОСОБА_1 отримала податкове повідомлення-рішення від 11 липня 2012 р. №0000901720 з вимогою сплати податку на додану вартість на суму 50079,50 грн. та штрафних санкцій у розмірі 12519,88 грн., а всього на зальну суму 62599, 38 грн. (том 1, а.с.42).

Закону України «Про податок на додану вартість» (який діяв на момент виникнення частини правовідносин), визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Пунктом 7.7 статті 7 цього Закону України «Про податок на додану вартість» (який діяв на момент виникнення частини правовідносин) передбачено, що порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Зокрема, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

У разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з підпунктом 7.7.1 цієї статті, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації.

Сума на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду є податковим кредитом.

Підпунктом 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Аналіз реальності господарської діяльності та обґрунтованості формування валових витрат та податкового кредиту має здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

В судовому засіданні встановлено, що 04 вересня 2009 року між ПП «Фірма Іліріан» та позивачем (Замовник) була укладена угода №0409/09, згідно умов зазначеного договору Замовник доручає, а виконавець виконує роботи по рекламному виготовленню та обслуговуванню (том 1, а.с.53), згідно видаткової накладної №0409 від 04.09.2009 року був придбаний товар на загальну суму з урахуванням ПДВ 11 940,00 грн., згідно платіжного доручення №36 від 12.11.2009 на рахунок ПП «Фирма Іліаріан» було перераховане 11 940,00грн., згідно призначення платежу - оплата за наклейки, тумби, клик рамі згідно договору № 0915 від 15.09.09 року, однак в судовому засіданні Позивач надав договір №0409/09 від 04.09.2009 про надання послуг (т.1 а.с.53).

В судовому засіданні позивач надав податкову накладну від 04.09.2009 року № 0409 (том 1, а.с.134) на загальну суму 11 940,00 грн. на придбання «наклейки», а згідно умов договору ПП«Фирма Іліаріан» повинна була надати послуги.

Судом вживались заходи для вилучення документів, яки б підтверджували виконання робіт (надання послуг) згідно умов договору, однак ні яких документів надано не було.

В судовому засіданні Позивач пояснила, що укладала угоду с ПП«Фирма Іліаріан» в кафе міста Луганська, ні якого офісу у неї нема. На ПП ОСОБА_1 ні яких найманих працівників немає. Підприємницьку діяльність вона веде у своїй власній квартирі, офіси та складу вона не має. Згідно видаткової накладної (а.с.59), яка була досліджена в судовому засіданні, позивач отримав товар «Наклейки», в обсязі 45 штук, ні яких доказів на підтвердження транспортування зазначеного об'єкту суду не було надано.

Позивач в судовому засіданні стверджувала, що цей товар був придбаний для виконання замовлення по оформленню автотранспортних засобів рекламою. Позивачем були надані договорі та акти здачі - приймання виконаних робіт (т. 2а.с.123-162).

Відповідно до акту № 2 від 13.01.2010 (т.2 а.с.131) та акту №2 від 13.01.2010 замовник ТОВ «КЕГ-Сервис» придбав у виконавця ОСОБА_1 роботи «наклейки» у кількості чотири штуки. Також у актах не вбачається, де саме, як та ким були виконанні ці роботи.

Тому суд критично оцінює твердження Позивача про те, що ПП«Фирма Іліаріан» було її субпідрядником при наданні послуг Замовнику ТОВ «КЕГ-Сервис», так як в судовому засіданні належних доказів суду надано не було. При цьому суд враховує умови договору № 0409\09 від 04.09.2009 року (т.1 а.с.53), умови договору №12 від 01.10.2009 (т.2 а.с. 129), первини документи (видаткову накладні, акти виконаних робіт), а також пояснення директора ПП «Фирма Іліаріан» ОСОБА_4, у яких вона зазначила, що господарську діяльність ні яку не вела, а зареєструвала підприємство за грошову винагороду (т.1.а.с.146). У листі від 30.08.2012 року № 2749\7\09-2 зазначено, що кримінальна справа № 17\11\8005 за обвинуваченням ОСОБА_4 за факом реєстрації невстановленими особами фіктивних суб'єктів господарювання, а саме: ПП «Фірма Іліріан» за ознаками ч.1 ст.205,ч.1 ст.358 КК України, 28.08.2011 року направлена з обвинувальним висновком до Жовтневого районного суду м. Луганська (т.2 а.с. 186).

Судом встановлено, що ДПІ у Жовтневому районі м.Луганська від Ірпінської ОДПІ було отримано Акт «Про неможливість проведення документальної перевірки ТОВ «Метекс -Провайд-Груп», з питань правомочності та дотримання законодавства з питань оподаткування податком на додану вартість» від 11.05.2011 (т.2 а.с.107). У зв'язку з не підтвердженням податкового кредиту з ПДВ у ТОВ «Метекс -Провайд-Груп» відсутні об'єкти оподаткування податку на додану вартість по операціям з продажу товарів підприємствам покупцям. Перевіркою було встановлено відсутність товариства за юридичною та фактичною адресою, в ході аналізу податкової звітності відсутня будь яка інформація про наявність складських приміщень, наявності автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово - господарської діяльності підприємств, чисельність працівників одна особа. Судом встановлено, що у ТОВ «Метекс -Провайд-Груп» фактично відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання для надання послуг з розміщення реклами на автотранспортних засобах. Згідно витягу з ЄДРПОУ у видах діяльності не зазначено надання послуг по рекламному виготовленню та обслуговуванню (т.2 а.с. 192).

08 січні 2010 року ТОВ «Метекс-Провайд-Груп» (виконавець) з одного боку та ФОП ОСОБА_1 (замовник) з іншого боку уклали договір №0810/10 (т.1 а.с. 54), згідно умов якого замовник доручає, а виконавець виконує роботи по рекламному виготовленню та обслуговуванню (том 1, а.с.54), згідно видаткових накладних від 05.02.2010, 27.01.2010, 12.01.2010, 11.01.2010, 13.08.2010,09.08.2010, 03.08.2010, 02.08.2010, 09.07.2010, 06.07.2010, 28.06.2010, 01.06.2010, 27.05.2010, 21.05.2010, 04.05.2010, 16.04.2010, 16.04.2010, 07.04.2010, 16.04.2010, 17.03.2010, 02.03.2010 (т.1 а.с.55-57, 60-76) був придбаний товар на загальну суму з урахування ПДВ 118 677,00 грн.

Також судом встановлено, що згідно витягу з ЄДРПОУ (т.2 а.с. 192) місцезнаходження ТОВ «Метекс-Провайд-Груп» є Київська обл., м. Ірпінь, смт. Гостомель, вул.Леніна,б.141 п. Однак у деяких актах здачі приймання робіт та податкових накладних зазначена в графі адреса: м. Луганськ (т.1 а.с.104,105,106,107-112,135).

В судовому засіданні встановлено, що оплата здійснювалась згідно платіжних доручень №1-18,20,23,24,27,28,31,32,33,34,37,38,39,40. У платіжних дорученнях № 1,2 у призначення платежу зазначений договір №0111 від 01.11.2008 року, однак зазначених договір не був наданий до суду (том 1, а.с.79-98). Судом були досліджені податкові накладні від 05.02.2010, 27.01.2010, 12.01.2010, 11.01.2010, 13.08.2010,09.08.2010, 03.08.2010, 02.08.2010, 09.07.2010, 06.07.2010, 28.06.2010, 01.06.2010, 27.05.2010, 21.05.2010, 04.05.2010, 16.04.2010, 16.04.2010, 07.04.2010, 16.04.2010, 17.03.2010, 02.03.2010 №0810/10 (том 1, а.с.107-133, 135) на загальну суму 118 677,00 грн. на придбання клик рами, виготовлення та монтаж елементів внутрішнього оформлення, баннера, лайтбокс, пилон, металоконструкцію, наклейки, прокат зображення, виготовлення та розміщення реклами, сити-лайти, постер, монтаж рамок, в деяких податкових накладних (а.с.107-112) зазначена не вірна юридична адреса.

Доказів на підтвердження того, що ТОВ «Метекс-Провайд-Груп» було фактично субпідрядником Позивача при виконанні замовлень по виготовленню рекламних продуктів ВАТ «Пиво-безалкогольний комбінат «Славутич», ОО ПКФ «ЛИА», ТОВ «Сельхозсервис», ПП «Атлант-Холод, ТОВ «КЕГ-СЕРВІС»» суду надано не було.

Підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 вказаного Закону встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Пунктом 3 статті 8 Закону України від 04 грудня 1990 року № 509-XII "Про державну податкову службу в Україні" однією з функцій Державної податкової адміністрації України є затвердження форм податкових розрахунків, звітів, декларацій та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, інших платежів, декларацій про валютні цінності, зразку картки фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів, форми повідомлення про відкриття або закриття юридичними особами, фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності банківських рахунків, а також форм звітів про роботу, проведену органами державної податкової служби.

Відповідно до пунктів 2, 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 165 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 року за № 233/2037 (який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин), податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку.

Згідно пункту 18 зазначеного Порядку всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати продаж товарів (робіт, послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

Відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", визначено, що підставою для обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо -безпосередньо після її закінчення.

Згідно приписів Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", валові витрати виробництва та обігу -це сума будь-яких витрат платника податку, у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг) які придбались платником податку для їх подальшого використання у господарській діяльності.

Судом була встановлено, що усі первини документи ПП «Фірма Іліріан» були підписані не директором підприємства, а не встановленою особою, крім того суду не були надані докази на підтвердження дійсності господарської операції.

Стосовно угоди між Позивачем та ТОВ «Метекс-Провайд-Груп». Судом були досліджені усі первині документи: договір, акти виконаних робіт, видаткові накладні, платіжні доручення тощо. В судовому засіданні було перевірено фізичні, технічні та технологічні можливості ТОВ «Метекс-Провайд-Груп» до вчинення послуг згідно договору укладеного з Позивачем, однак доказі того що підприємство мало можливість виконати обов'язку згідно угоди № 0801\10 від 08.01.10, суду надано не було. А навпаки, Відповідач довів факт відсутності можливості у ТОВ «Метекс-Провайд-Груп» виконати роботи по рекламному виготовленню та обслуговуванню.

Суд відноситься критично до твердження позивача про наявність реклами на автотранспорту, так як це не є доказом того, що роботи були виконанні саме ТОВ «Метекс-Провайд-Груп».

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Виходячи з систематичного аналізу вищевикладених норм, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення - рішення №0000901720 від 11 липня 2012 року є правомірним та не підлягає скасуванню. Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення №0000901720 від 11 липня 2012 року не підлягають задоволенню.

Згідно ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Оскільки, судове рішення ухвалене не на користь позивача, судові витрати не підлягають стягненню з Державного бюджету України.

На підставі ч.3 ст.160 КАС України у судовому засіданні 30 серпня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог ч.2 ст.167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення №0000901720 від 11 липня 2012 року - відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанову у повному обсязі складено протягом п'яти днів з дня закінчення розгляду справи, відповідно до ч.3 ст.160 КАС України.

Суддя К.Ю. Широка