Постанова

від 05.09.2012 по справі 2а-11345/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

05 вересня 2012 року 08:05 № 2а-11345/12/2670

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Саніна Б.В. при секретарі судового засідання Карпенко Я.В. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 доІнспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві провизнання протиправним та скасування наказу

ВСТАНОВИВ:

20.08.2012 р. до судді Окружного адміністративного суду м. Києва Саніна Б.В. надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати наказ Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві №12-д від 30.05.2012 р. про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт №КВ08212013122 від 26.01.2012 р. та декларації про готовність об'єкта до експлуатації №КВ14212023934 від 16.02.2012 р.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києві від 20.08.2012 р. провадження по справі було відкрито та призначено справу до судового розгляду.

В судове засідання з'явився представник позивача, який позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просить позовні вимоги задовольнити із підстав викладених в адміністративному позові, зокрема зазначає про порушення відповідачем положень Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції чинні на момент винесення спірного наказу) (надалі -Закон №3038), постанови Кабінету Міністрів України №549 від 23.05.2011 р. «По утворення територіальних органів Державно архітектурно-будівельної інспекції»(в редакції чинні на момент винесення спірного наказу) (надалі -Постанова №549), Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №461 від 13.04.2011 р. (в редакції чинні на момент винесення спірного наказу) (надалі -Порядок №461), Положення про інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві і Севастополі, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвиту та будівництва України №317 від 19.11.2007 р. (чинного на момент винесення спірного наказу) (надалі -Положення №317) під час винесення спірного наказу.

В судове засідання з'явився представник відповідача, який позовні вимоги не визнає в повному обсязі, просить в задоволенні відмовити, зазначає про дотримання позивачем положень чинного законодавства під час винесення спірного наказу.

В судовому засіданні сторони погодились перейти в письмове провадження за наявними у справі матеріалами, в порядку передбаченому положеннями ст.3, ст.121 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі -КАС України). При цьому, судом було надано сторонам строк до 04.09.2012 р. для надання додаткових доказів та додаткових пояснень по даній справі.

04.09.2012 р. через канцелярію суду відповідачем було подано письмові заперечення (із додатками) в яких відповідач посилається на використання позивачем гаражного боксу НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 в якості офісної будівлі ще до подання декларацій про початок виконання будівельних робіт та про готовність об'єкта експлуатації на реєстрацію.

Розглянувши наявні в матеріалах докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтується позов, оцінивши докази які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наступне.

19.01.2012 р. позивач подав до відповідача Декларацію про початок виконання будівельних робіт «Реконструкція гаражного боксу НОМЕР_1 під офісну будівлю по АДРЕСА_1», яка була зареєстрована Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві 26.01.2012 р. №КВ08212013122 (надалі -Декларація про початок виконання будівельних робіт).

16.02.2012 р. відповідачем було зареєстровано за №КВ14212023934 Декларацію про готовність об'єкта експлуатації «Реконструкція гаражного боксу НОМЕР_1 під офісну будівлю по АДРЕСА_1», що була подана позивачем (надалі -Декларація про готовність об'єкта експлуатації).

30.05.2012 р. Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві було винесено наказ №12-д «Про скасування реєстрації декларації», якою було скасовано реєстрацію Декларації про початок виконання будівельних робіт та реєстрацію Декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Позивач не погоджуючись з винесеним наказом відповідача звернувся до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів затверджені положеннями Закону №3038.

Відповідно до ст.6 Закону №3038 управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури, іншими спеціально уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

Указом Президента України №439/2011 від 08.04.2011 р. «Про Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України»передбачено, що центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, контролю у сфері житлово-комунального господарства є Державна архітектурно-будівельна інспекція України.

Підпунктом 4 п.4 указу Президента України №439/2011 від 08.04.2011 р. «Про Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України»передбачено, що Держархбудінспекція України відповідно до покладених на неї завдань реєструє повідомлення про початок виконання підготовчих та будівельних робіт, декларації про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації та у визначених законодавством випадках відмовляє в реєстрації таких декларацій. При цьому, п.6 даного указу Президента України передбачено, що Держархбудінспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі або міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька регіонів) територіальні органи.

Постановою Кабінету Міністрів України №549 від 23.05.2011 р. «Про утворення територіальних органів Державної архітектурно-будівельної інспекції»було утворено Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві.

Таким чином, саме Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві здійснює реєстрацію декларацій про початок виконання будівельних робіт та про готовність об'єкта до експлуатації щодо об'єктів, які розташовані в м. Києві.

Водночас, як встановлено в судовому засіданні, що підтверджено представником відповідача, до відповідача надійшов протест Прокуратури м. Києві від 23.05.2012 р. №07/2-164-вих.12 «На декларацію про початок виконання будівельних робіт №КВ08212013122 від 26.01.2012 р. та декларацію про готовність об'єкта до експлуатації №КВ14212023934 від 16.02.2012 р.»(надалі -Протест №07/2) в якій вимагалось скасувати реєстрацію Декларацію про початок виконання будівельних робіт та Декларацію про готовність об'єкта до експлуатації.

Як вбачається із тексту спірного наказу, за результатами розгляду Протесту №07/2, було скасовано реєстрацію Декларації про початок виконання будівельних та скасовано реєстрацію Декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Однак, суд акцентує увагу, що ні Законом №3038, ні Порядком №461, ні Положенням №317 відповідач не наділений повноваженнями видавати накази, якими б скасовувалась реєстрація декларацій про початок виконання будівельних робіт та про готовність об'єкта експлуатації.

При цьому, посилання відповідача на положення Указу Президента України №439/2011 від 08.04.2011 р. «Про Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України», суд сприймає критично, оскільки п.15 ч.5 даного указу, право скасовувати рішення, прийняті її територіальними органами з порушенням норм законодавства делегують Державній архітектурній інспекції України.

Крім того, суд критично сприймає посилання відповідача на п.8 Положення про Інспекцію, затвердженого наказом Державної архітектурно-будівельної інспекції України №22 від 02.06.2011 р., як доказ наявності у відповідача права видавати наказ про скасування декларацій. Так, відповідно до вказаного пункту Інспекції надано право видавати накази організаційно-розпорядчого характеру. Натомість, суд зазначає, що наказами з питань організаційно-розпорядчих функцій слід розуміти накази, які врегульовують питання організації внутрішньої роботи установи, керівництва трудовим колективом, покладення певних обов'язків з виконання певного виду роботи на відповідні відділи, врегулювання діяльності окремих працівників в установах тощо.

Таким чином, суд дійшов висновку, що не спростовано відповідачем в порядку передбаченому ч.2 ст.71 КАС України, що відповідач не має право видавати накази, якими скасовується реєстрація декларацій про початок виконання будівельних робіт та про готовність об'єкта експлуатації, яка була проведена Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві.

Крім того, як вбачається із тексту Протесту №07/2, підставою для його винесення є проведена відповідачем перевірка, за результатами якої встановлено, що за вказаною адресою розташована та експлуатується будівля під офісне приміщення, а саме «Благодійна юридична контора ОСОБА_1. Нотаріус», яку було збудовано без затвердженої проектної документації та документів, що дають право на виконання будівельних робіт. При цьому, на використанні позивачем гаражного боксу НОМЕР_1 за адресою АДРЕСА_1 в якості офісного приміщення ще до подання Декларації про початок виконання будівельних робіт, наполягає і відповідач, який вказав, що даний факт було встановлено під час неодноразових перевірок.

Однак, суд критично ставиться до посилання відповідача щодо використання гаражного боксу НОМЕР_1 за адресою АДРЕСА_1 в якості офісного приміщення з огляду на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, зокрема Заочного рішення Дніпровського районного суду м. Києві від 26.09.2007 р. по справі №2-128/07, що залишено без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 10.02.2010 р., ОСОБА_1 є власником гаражного боксу НОМЕР_1 в Гаражно-будівельному кооперативі «Хімік»загальною площею 120,0 м. кв., що знаходиться по АДРЕСА_1. Право власності на вказаний гаражний боку зареєстроване комунальним підприємством «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна»за №52633 від 30.10.2007 р.

Водночас, суд приймає до уваги, що відповідачем, в порядку передбаченому ч.2 ст.71 КАС України, не надано в судове засідання жодних доказів, щодо проведення перевірки під час якої було встановлено факт безпосереднього використання гаражного боксу НОМЕР_1 за адресою АДРЕСА_1 під офісне приміщення. При цьому, жодний із наданих відповідачем документів не фіксує та не містить відображення факту експлуатації позивачем гаражного боксу НОМЕР_1 за адресою АДРЕСА_1 в якості офісного приміщення. Суд зазначає, що розміщення на будівлі вивіски «Благодійна юридична контора ОСОБА_1. Нотаріус»не є безпосереднім свідченням розміщення в ньому суб'єкта господарювання (або філії, структурного підрозділу, представництва), та не свідчать про використання будівлі в якості офісного приміщення.

Більше того, як вбачається із матеріалів справи, що підтверджується самим позивачем, та наданими відповідачем документами (листи Інспекції до архітектурно-будівельного контролю у м. Києві №7/26-5/6/09 від 15.12.2009 р., №7/26-4876/09 від 20.02.2010 р., №7/26-4624/5/3-Дн від 09.09.2010 р., №7/26-134/09 від 11.01.2011 р., №7/26-7120/5/3-Дн від 06.10.2011 р., №7/26-4843/5/3-Дн від 04.08.2011 р., Інформаційної довідки Інспекції до архітектурно-будівельного контролю у м. Києві №7/26-4064/5/3-Дн від 19.08.2010 р.), позивачем зазначена будівля не експлуатувалась, а вживались лише дії по її охороні.

В той же час, як вбачається із матеріалів справи, що не спростовано відповідачем, позивач отримав лист-дозвіл на виконання проектно-вишукувальних робіт на реконструкцію гаража від офісну будівлю на АДРЕСА_1 (гаражний бокс НОМЕР_1) в Дніпровському районі м. Києві. Крім того, в матеріалах справи наявні технічні умови щодо реконструкції гаража від офісну будівлю на АДРЕСА_1 (гаражний бокс НОМЕР_1), та Звіт про проведення технічного обстеження на відповідність гаражного боксу НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 державним стандартам, будівельним нормам та правилам, можливості та умов введення в експлуатацію, зробленого Комунальним підприємством «Київблагосутрій»2010 р.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.34 Закону №3038 замовник має право виконувати будівельні роботи після реєстрації відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I - III категорій складності. При цьому, як вбачається із матеріалів справи, що не спростовується відповідачем, гаражний бокс належить до ІІ категорії складності, тому його реконструкція мала проводитись після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

Як вбачається із матеріалів справи, що не спростовано відповідачем, 19.01.2012 р. позивач подав до відповідача Декларацію про початок виконання будівельних робіт. Генеральним підрядником в даній декларації вказано Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «ЛИБІДЬ-БУД» (03039, м. Київ, вул. Кіровоградська, 3 літера Б, ЄДРПОУ 36135255).

Відповідно до договору підряду №21-06БР від 21.06.2011 р., укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Науково-виробничою компанією «ЛИБІДЬ-БУД», позивач доручив виконати будівельні роботи з реконструкції гаражного боксу НОМЕР_1 під офісну будівлю по АДРЕСА_1 в Дніпровському районі м. Києва ТОВ «Науково-виробничою компанією «ЛИБІДЬ-БУД». Пунктом 10.1 вказаного договору, зафіксовано, що строк виконання робіт до 30 робочих днів, з дня реєстрації декларації про початок будівельних робіт.

12.02.2012 р. між позивачем та ТОВ «Науково-виробничою компанією «ЛИБІДЬ-БУД»складено Акт здачі-приймання будівельних робіт, складеного за договором №21-06БР від 21.06.2011 р. «Реконструкція гаражного боксу НОМЕР_1 під офісну будівлю по АДРЕСА_1 в Дніпровському районі м. Києва», в якому вказано що будівельні роботи проводились в період з 26.01.2012 р. по 12.02.2012 р., зокрема було виконано наступні види робіт: будівельно-монтажні роботи, ремонті роботи (монтаж гіпсокартонних конструкцій, виготовлення сні під декоративну штукатурку, декоративна штукатурка тощо).

Таким чином, відповідачем не доведено факт використання позивачем гаражного боксу НОМЕР_1 за адресою АДРЕСА_1 в якості офісної будівлі, до подання декларацій про початок виконання підготовчих і будівельних робіт та про готовність об'єкта до експлуатації, а також до проведення ТОВ «Науково-виробничою компанією «ЛИБІДЬ-БУД»ремонтних робіт в приміщенні гаражного боксу НОМЕР_1 за адресою АДРЕСА_1. Також, відповідачем не доведено факту подання позивачем неправдивих відомостей в декларації про початок виконання будівельних робіт, а саме реєстрації вказаної декларації після фактичного виконання робіт.

Як наслідок, суд критично ставиться до посилання відповідача, що фактично реконструкція гаражного боксу позивачем була проведена раніше, оскільки відповідачем, в порядку передбаченому положеннями ч.2 ст.71 КАС України, не надано належних доказів проведення такої реконструкції до подання позивачем декларації про початок будівельних робіт.

Крім того, суд критично ставиться до посилання відповідача, що позивач зобов'язаний був проводити роботи з реконструкції гаражного боксу після отримання дозволу на проведення будівництва, з огляду на наступне.

Так, відповідно до ч.1 ст.34 Закону №3038 замовник має право виконувати будівельні роботи після:

ь направлення замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт Державній архітектурно-будівельній інспекції України або її територіальному органу (далі - інспекції державного архітектурно-будівельного контролю) за місцезнаходженням об'єкта будівництва - щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України;

ь реєстрації відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I - III категорій складності;

ь видачі замовнику відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.

Водночас, як вбачається із положень ст.32 Закону №3028, ДБН А.2.2-3-2004 «Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва», Настанови щодо застосування будівельних норм у частині віднесення об'єктів будівництва до категорій складності для подальшого проектування і експертизи, схваленої рішенням науково-технічної ради Міністерства регіонального розвитку та будівництва України №59 від 16.06.2011 р., Декларації про початок виконання будівельних робіт, Декларації про готовність об'єкта до експлуатації, реконструкція гаражного боксу НОМЕР_1 під офісну будівлю по АДРЕСА_1 в Дніпровському районі м. Києва відноситься до ІІ категорії складності.

Водночас, відповідачем не доведено віднесення вказаної будівлі до IV і V категорій складності, та як наслідок не доведено необхідність отримання позивачем дозволу на виконання будівельних робіт для проведення будівельних робіт.

Крім того, суд критично ставиться до посилання відповідача, що винесення спірного наказу, було також зумовлено і порушенням позивачем норм п.15 Порядку №466 або ст.125, ст.126 Земельного кодексу України. Так, суд акцентує увагу, що не було спростовано відповідачем, що вказані порушення не досліджувались Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві під час розгляду Припису №07/2 та не відображались відповідачем в спірному наказі.

У відповідності до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 159 КАС України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення. Ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на вищевказане суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову. При цьому, відповідно до положень ст.94 КАС України, позивачу слід відшкодувати судовий збір.

Керуючись положеннями керуючись положеннями ст.ст. 2, 17, 71, 86, 158-163, 167, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги ОСОБА_1 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві №12-д від 30.05.2012 р. «Про скасування реєстрації декларацій», яким скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт №КВ08212013122 від 26.01.2012 р. та декларацію про готовність об'єкта до експлуатації №КВ14212023934 від 16.02.2012 р.

3. Присудити на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати в розмірі 32 (тридцяти двох) грн. 19 коп. із видатків державного бюджету направлених на асигнування діяльності Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.185-187 КАС України.

Суддя Б. В. Санін