Постанова

від 05.09.2012 по справі 5011-15/5207-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" вересня 2012 р. Справа № 5011-15/5207-2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М., -головуючого (доповідач у справі), Міщенка П.К., Панової І.Ю., розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва на постановувід 15.05.2012 р. господарського суду м. Києва та постановувід 10.07.2012 р. Київського апеляційного господарського суду у справі № 5011-15/5207-2012 господарського суду м. Києва про банкрутствотовариства з обмеженою відповідальністю "Українська колекторська група", м. Київ арбітражний керуючий Славна О.М. (ліквідатор), м. Київ у судовому засіданні взяв участь

ліквідаторЮрченко О.М.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду м. Києва від 23.04.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-15/5207-2012 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Українська колекторська група" в порядку ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі -Закон про банкрутство) .

Постановою господарського суду м. Києва від 15.05.2012 р. (суддя Хоменко М.Г.), визнано боржника банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Славну О.М., зобов'язано його вчинити певні дії та інше.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.07.2012 р. (судді: Дзюбко П.О. -головуючий, Сотніков С.В., Разіна Т.І.) вказану постанову залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва (далі -скаржник) звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та припинити провадження у даній справі.

Касаційна скарга мотивована порушенням судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 60 Господарського кодексу України (далі -ГК України) , ст.ст. 1, 23, 51 Закону про банкрутство та ст.ст. 33, 34, 43 Господарського процесуального кодексу України. Скаржник посилається на порушення боржником порядку добровільної ліквідації та відсутність його реальної неоплатності.

Заслухавши пояснення учасника судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 51 Закону про банкрутство, якщо вартості майна боржника -юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом.

Відповідне правило передбачено ч. 3 ст. 110 ЦК України, яка містить загальні положення про ліквідацію юридичної особи.

Спрощена процедура банкрутства, яка передбачена ст. 51 Закону про банкрутство (банкрутство боржника, що ліквідується власником), випливає з процедури добровільної ліквідації юридичної особи, тобто ліквідації юридичної особи за рішенням її учасників (власників) або органу, уповноваженого на це установчими документами.

У зв'язку з чим необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника в порядку ст. 51 Закону про банкрутство є дотримання вимог цивільного та господарського законодавства щодо добровільної ліквідації юридичної особи.

Судами попередніх інстанцій встановлено дотримання боржником вимог ст. ст. 105, 110, 111 Цивільного кодексу України та ст. 60 ГК України щодо процедури добровільної ліквідації юридичної особи.

Так, відповідна інформація про рішення засновників щодо припинення юридичної особи - боржника була внесена в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; публікація оголошення про припинення юридичної особи здійснена як у спеціалізованому (Бюлетень державної реєстрації № 176 від 21.04.2011 р.), так і в офіційному (газета "Урядовий кур'єр" № 71 (4469) від 19.04.2011 р.) друкованих органах. До заяви про порушення справи про банкрутство додані докази повідомлення боржником явних кредиторів (у розумінні ст. 60 Господарського кодексу України), у тому числі скаржника , про його ліквідацію та про порядок і строки заявлення кредиторами претензій.

Інвентаризація та оцінка майна боржника не здійснювалась у зв'язку з відсутністю у власності останнього будь-яких активів.

На виконання вимог ч. 8 ст. 111 Цивільного кодексу України після закінчення двомісячного строку для пред'явлення вимог кредиторами ліквідаційною комісією боржника складено проміжний ліквідаційний баланс станом на 22.09.2011 р., а звернення до суду із заявою про порушення справи про банкрутство відбулося 19.04.2012 р.

Викладене свідчить про дотримання боржником вимог чинного законодавства щодо здійснення процедури добровільної ліквідації юридичної особи, у т.ч. належне формування пасиву в межах цієї процедури, у зв'язку з чим висновки судів попередніх інстанцій про наявність правових підстав для визнання боржника банкрутом за правилами ст. 51 Закону про банкрутство є законними та обгрунтованими.

Відтак, доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій.

За таких обставин оскаржувані судові рішення відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни або скасування не вбачається.

На підставі наведеного та керуючись ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. ст. 105, 110, 111 Цивільного кодексу України, ст. 60 Господарського кодексу України, ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 11 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва залишити без задоволення.

2. Постанову господарського суду м. Києва від 15.05.2012 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.07.2012 р. у справі №5011-15/5207-2012 залишити без змін.

Головуючий Б.М. Поляков

Судді П.К. Міщенко

І.Ю. Панова