Рішення

від 31.08.2012 по справі 5011-66/8551-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-66/8551-2012 31.08.12

Суддя господарського суду міста Києва Гончаров С.А.

при секретарі судового засідання Климович М.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Гринвич-Юг"

до відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕЛИОС МАСТЕР"

про стягнення 842,61 грн. боргу з урахуванням індексу інфляції, 64,29 грн. пені, 50,34 грн. п'ять відсотків річних

за участю представників сторін:

від позивача: Ортіков Алішер за довіреністю від 15.02.12

від відповідача: не з'явились

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Гринвич-Юг», звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕЛИОС МАСТЕР" про стягнення 842,61 грн. боргу з урахуванням індексу інфляції, 64,29 грн. пені, 50,34 грн. п'ять відсотків річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на невиконання в повному обсязі відповідачем вимог укладеного між сторонами Контракту № С24/10 від 20.12.2010 року щодо оплати отриманого за накладними товару, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в сумі 829,43 грн. Позивач також зазначає про наявність у відповідача обов'язку за прострочення виконання зобов'язання сплатити пеню, п'ять процентів річних та інфляційні втрати.

Відповідач про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, але відзиву на позовну заяву не подав, не використав своє право на участь у судовому засіданні, представника в судове засідання не направив.

Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За висновками суду, незважаючи на те, що відповідач в судове засідання не з'явився, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору та є необхідними для прийняття повного і обґрунтованого судового рішення, внаслідок чого справа розглядається по суті відповідно до норм ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд ВСТАНОВИВ:

20.12.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Гринвич-Юг" (продавцем) та Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕЛИОС МАСТЕР" (покупцем) було укладено Контракт № С24/10 (надалі - контракт), відповідно до п. 1.1 якого продавець зобов'язався передати товар у власність покупця, а покупець зобов'язався прийняти товар і оплатити за нього встановлену даним контрактом вартість.

Пунктом 4.1. контракту сторонами визначено, що перехід права власності і всіх ризиків на товар здійснюється в момент передачі товару від продавця покупцю, що оформлюється належним чином (накладні, акти і т.ін.) у письмовій формі.

Відповідно до п. 2.1. контракту ціна на товари, що поставляються за даним контрактом, оговорюється і фіксується на кожну чергову поставку в специфікації або відвантажувальній накладній і рахунку-фактурі.

Згідно п. 6.2. контракту оплата залишкової суми товару здійснюється покупцем не пізніше 21 днів з моменту передачі товару покупцю.

Пунктом 7.2. контракту визначено, що у випадку прострочення розрахунків за продані товари покупець сплачує продавцю, зокрема, пеню в розмірі двох облікових ставок НБУ за кожний календжарн6ий день прострочення, збитки від інфляції та 5 % річних.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було здійснено поставку відповідачу товару за контрактом № С24/10 від 20.12.2010 року на суму 7050,31 грн., що підтверджується виданими позивачем відповідачу видатковими накладними: № Б0000000009 від 04.01.2011 року на суму 1354,20 грн., № Б0000000101 від 18.01.2011 року на суму 979,50 грн., № Б0000000153 від 25.01.2011 року на суму 1588,63 грн., № Б0000000257 від 08.02.2011 року на суму 1212,24 грн., № Б0000000385 від 01.03.2011 року на суму 1086,32 грн., № Б0000000482 від 15.03.2011 року на суму 829,42 грн.

Проте, відповідачем свої зобов'язання за контрактом № С24/10 від 20.12.2010 року були виконані лише частково у сумі 6160,24 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками.

Тобто, як вбачається з матеріалів справи, внаслідок невиконання відповідачем у встановлені договором строки своїх зобов'язань за контрактом № С24/10 від 20.12.2010 року, у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем за наведеним контрактом на загальну суму 890,07 грн.

Згідно позовної заяви, заявлена до стягнення суму основного боргу (без урахування індексу інфляції) складає 829,43 грн.

Статтями 509, 510 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений законом чи договором строк, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Згідно частини 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України).

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як зазначалось, відповідачем було не в повному обсязі та несвоєчасно виконано зобов'язання за контрактом № С24/10 від 20.12.2010 року щодо оплати вартості поставленого товару.

Судом встановлено, що наявність у відповідача заборгованості в заявленій до стягнення сумі 829,43 грн. підтверджується матеріалами справи.

Матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про сплату відповідачем суми заборгованості у розмірі 829,43 грн.

Неналежне виконання відповідачем своїх обов'язків за контрактом № С24/10 від 20.12.2010 року призвело до прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання щодо оплати вартості поставленого товару.

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

З огляду на наведене, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача суми боргу з урахуванням індексу інфляції в розмірі 842,61 грн.

Як вбачається з проведеного позивачем розрахунку суми боргу з урахуванням індексу інфляції, позивачем нараховані інфляційні втрати в розмірі 13,18 грн. за період з квітня 2011 року по травень 2012 року.

Враховуючи, що несвоєчасне виконання відповідачем грошових зобов'язань підтверджено обставинами та доказами у справі, суд погоджується зі зробленим позивачем та доданим до позову розрахунку суми боргу з урахуванням індексу інфляції на суму 842,61, який, за висновками суду, є таким, що відповідає вимогам законодавства, а визначена позивачем сума інфляційних втрат знаходиться в межах належних до стягнення сум пені, внаслідок чого позов в цій частині також підлягає задоволенню у визначеному позивачем розмірі.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 549 Цивільного кодексу України зазначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 2 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором, або актом цивільного законодавства.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони вільні в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з врахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як зазначалось, пунктом 7.2. контракту визначено, що у випадку прострочення розрахунків за продані товари покупець сплачує продавцю пеню в розмірі двох облікових ставок НБУ за кожний календарний день прострочення.

За таких обставин, керуючись вказаним пунктом договору, враховуючи, що відповідачем не виконані в строк свої зобов'язання стосовно оплати товару за контрактом № С24/10 від 20.12.2010 року, позивач нарахував та пред'явив до стягнення пеню у розмірі 64,29 грн.

За таких обставин, враховуючи, що несвоєчасне виконання відповідачем грошових зобов'язань підтверджено обставинами та доказами у справі, суд погоджується зі зробленим позивачем та доданим до позову розрахунком пені у розмірі 64,29 грн., який, за висновками суду, є таким, що відповідає вимогам законодавства, а визначена позивачем сума знаходиться в межах належних до стягнення сум пені, внаслідок чого позов в цій частині також підлягає задоволенню у визначеному позивачем розмірі.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 7.2. контракту визначено, що у випадку прострочення розрахунків за продані товари покупець сплачує продавцю 5 % річних.

З огляду на наведене, позивачем нараховані та пред'явлені до стягнення п'ять відсотків річних в сумі 50,34 грн.

При перевірці судом проведених позивачем розрахунків встановлено, що сума заявлених до стягнення п'яти процентів річних визначена позивачем у відповідності до вимог законодавства та знаходиться в межах належних до стягнення суми, внаслідок чого позов в цій частині також підлягає задоволенню у визначеному позивачем розмірі.

З огляду на таке, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 509, 510, 525, 526, 549, 551, 599, 610, 611, 612, 623, 625, 627, 629 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 22, 32, 33, 35, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Гринвич-Юг" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕЛИОС МАСТЕР" про стягнення 842,61 грн. боргу з урахуванням індексу інфляції, 64,29 грн. пені, 50,34 грн. п'ять відсотків річних -задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕЛИОС МАСТЕР" (03134, м. Київ, вул. Мира, 21, ЄДРПОУ 37098764) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гринвич-Юг" (02099, м. Київ, вул.. Зрошувальна, 5, ЄДРПОУ 33634137) 842,61 грн. боргу з урахуванням індексу інфляції, 64,29 грн. пені, 50,34 грн. п'ять відсотків річних, 1609,50 грн. витрат зі сплати судового збору.

В судовому засіданні 31.08.2012 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення складено в повному обсязі та підписане 05.09.2012р.

Суддя С.А. Гончаров