Ухвала

від 14.03.2013 по справі 5011-66/8551-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа № 5011-66/8551-2012 14.03.13

За скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Гринвич-Юг»

на бездіяльність відділу Державної виконавчої служби Святошинського районного

управління юстиції у місті Києві

у справі № 5011-66/8551-2012

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Гринвич-Юг»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Гелиос Мастер»

про стягнення 957,24 грн.

Суддя Привалов А.І.

за участю представників:

від позивача (скаржника): не з'явився;

від відповідача(боржника): Брагін О.О., довіреність № 1 від 12.02.2013р.;

від ВДВС: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Гринвич-Юг», в порядку ст. 121-2 ГПК України, зі скаргою на бездіяльність відділу Державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у місті Києві при виконанні наказу суду від 19.09.2012р.

Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що в порушення вимог ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець з моменту відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва № 5011-66/8551-2012 від 19.09.2012р. не вчинив жодних дій, направлених на примусове виконання наказу господарського суду, як то накладення арешту на рахунок боржника, направлення запитів до БТІ, ДАІ та інших органів з метою виявлення майна боржника.

Ухвалою суду від 24.01.2013р. розгляд скарги було призначено на 14.02.2013р.

Представники скаржника та відділу Державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у місті Києві в судове засідання 14.02.2013р. не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, вимоги ухвали суду від 24.01.2013р. не виконали.

Присутній у судовому засіданні представник боржника надав докази часткової сплати боргу та заявив усне клопотання про відкладення розгляду скарги для надання можливості врегулювати спір з заявником.

Ухвалою від 14.02.2013р. суд відклав розгляд скарги на 14.03.2013р., у зв'язку з неявкою в судове засідання представників скаржника та відділу Державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у місті Києві, а також неподанням витребуваних судом доказів.

11.03.2013р. через загальний відділ господарського суду на виконання ухвали від 14.02.2013р. від позивача надійшли письмові пояснення по суті заявлених вимог.

Представники скаржника та відділу Державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у місті Києві в судове засідання 14.03.2013р. не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

Крім того, орган державної виконавчої служби вимоги ухвали суду від 24.01.2013р. і від 14.02.2013р. не виконав та витребувані матеріали виконавчого провадження не надав.

Присутній у судовому засіданні 14.03.2013р. представник боржника надав письмові пояснення по суті скарги, в яких зазначив про те, що не отримував постанову про відкриття виконавчого провадження від 05.12.2012р., проте після отримання скарги позивача на бездіяльність відділу Державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у місті Києві виконав наказ Господарського суду міста Києва № 5011-66/8551-2012 від 19.09.2012р. у добровільному порядку, перерахувавши на рахунок ТОВ «Гринвич-Юг» 2566,74 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України, скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача чи представника органу державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Таким чином, суд вважає за можливе розглянути скаргу за відсутності представників стягувача та відділу Державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у місті Києві.

Розглянувши скаргу та надані докази, заслухавши пояснення представника боржника, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 31.08.2012р. у справі № 5011-66/8551-2012 позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Гринвич-Юг" задоволені повністю; стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Гелиос Мастер" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Гринвич-Юг" 842,61 грн. боргу з урахуванням індексу інфляції, 64,29 грн. пені, 50,34 грн. п'ять відсотків річних, 1609,50 грн. витрат зі сплати судового збору.

19.09.2012р. на виконання вказаного рішення Господарським судом міста Києва видано відповідний наказ.

05.12.2002р. головним державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у місті Києві було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 35485937 та надано боржнику 7-ми денний термін з дня отримання постанови для добровільного виконання наказу суду.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України «Про виконавче провадження». Вказаний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій державної виконавчої служби.

Зазначеним Законом регламентовано порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України «Про державну виконавчу службу».

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження», підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи, зокрема, судові накази.

Стаття 25 Закону України «Про виконавче провадження» зобов'язує державного виконавця прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Частиною 1 статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

У ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження» визначені заходи примусового виконання рішень, зокрема, є звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб.

При цьому, як вбачається з резолютивної частини постанови від 05.12.2012р. про відкриття виконавчого провадження ВП № 35485937 державним виконавцем було накладено арешт на все майно, що належить боржнику у межах суми звернення стягнення 2566,74 грн., та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику в межах суми боргу.

Таким чином, під час винесення постанови про відкриття виконавчого провадження державним виконавцем вже було вжито передбачених Законом заходів примусового виконання рішення.

При цьому, судом не приймаються до уваги посилання стягувача на порушення державним виконавцем норм ст.ст. 65, 66 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема, щодо вилучення готівки у боржника та звернення стягнення на майно, у разі відсутності грошових коштів, оскільки, як вбачається зі скарги та додаткових пояснень, стягувач не знайомився з матеріалами виконавчого провадження, що виключає можливість останнього посилатись на відсутність вчинення державним виконавцем дій, направлених на примусове виконання рішення суду.

До того ж, матеріали справи не містять доказів, які свідчать про здійснення боржником розрахунків готівкою.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, скаржником належними та допустимими доказами не підтверджено порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження» органом Державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у місті Києві.

Крім того, судом враховано, що на день розгляду скарги боржник платіжним дорученням № 1930 від 13.03.2013р. перерахував на рахунок ТОВ «Гринвич-Юг» 2566,74 грн. заборгованості, згідно з наказом Господарського суду міста Києва № 5011-66/8551-2012 від 19.09.2012р.

Враховуючи наведене вище, керуючись ст.ст. 86, 121 2 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Гринвич-Юг» на бездіяльність відділу Державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у місті Києві відмовити повністю.

Суддя А.І. Привалов