Постанова

від 04.09.2012 по справі 5016/1000/2012(6/83)

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" вересня 2012 р.Справа № 5016/1000/2012(6/83) Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Ярош А.І.,

Суддів: Журавльова О.О., Михайлова М.В.,

при секретарі судового засідання: Мікула К.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: Нянько О.О., за довіреністю;

від відповідача: не з'явився, про час, дату та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Берізка"

на рішення господарського суду Миколаївської області від 10 липня 2012 року

по справі № 5016/1000/2012(6/83)

за позовом Малого приватного підприємства Фірми "Ерідон"

до Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Берізка"

про стягнення 85 619,31 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Мале приватне підприємство Фірма "Ерідон" звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою про стягнення з Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Берізка" 85 619,31 грн., з яких 70 081,92 грн. основного боргу, 8793,84 грн. річних, 6743,55 грн. пені.

Позовні вимоги вмотивовані частковим невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки №659/10/237 від 24.12.2010р. в частині оплати поставленого товару.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 10 липня 2012 року (суддя Ткаченко О.В.) позовні вимоги задоволено, стягнуто з Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Берізка" 70 081,92 грн. основного боргу, 8793,84 грн. річних, 6743,55 грн. пені, а також 1712,39 грн. судових витрат.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, підтверджених належними доказами, та умовами договору, укладеного між сторонами.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Приватно-орендне сільськогосподарське підприємство "Берізка" звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Миколаївської області скасувати в частині стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 20 000 грн., та відмовити позивачу в стягненні вказаної коштів, посилаючись на те, що до винесення рішення місцевим господарським судом відповідач сплатив на користь позивача 20 000 грн. в рахунок погашення заборгованості за договором поставки. Однак, як зазначає скаржник, він не міг надати зазначене платіжне доручення до суду першої інстанції, оскільки ухвалу про порушення справи не отримував, та, відповідно, не був присутнім. у судовому засіданні.

У відзиві на апеляційну скаргу Мале приватне підприємство Фірма "Ерідон" заперечує проти задоволення апеляційної скарги, та вважає рішення суду законним та обґрунтованим.

В судове засідання не з'явився представник Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Берізка", хоча належним чином був повідомлений про день, час та місце розгляду апеляційної скарги, що підтверджується рекомендованим поштовим повідомленням про надсилання ухвали суду про прийняття апеляційної скарги до провадження від 10.08.2012р., яка була вручена представнику відповідача 15.08.2012р.

Оскільки Приватно-орендне сільськогосподарське підприємство "Берізка" не скористалось своїм правом на участь у судовому засіданні, за відсутності клопотань про відкладення судового засідання від нього, судова колегія розглянула апеляційну скаргу за відсутністю представника відповідача.

Вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 24 грудня 2010 року між Малим приватним підприємством Фірмою "Ерідон" (постачальник) та Приватно-орендним сільськогосподарським підприємством "Берізка" (покупець) було укладено договір поставки № 659/10/237, відповідно до умов п.1.1 якого в терміни, визначені договором, постачальник зобов'язується передати у власність покупця продукцію виробничо-технічного призначення (надалі - Товар), а покупець зобов'язується прийняти Товар і сплатити за нього грошову суму, що складає його вартість, визначену на умовах договору. За даним Договором постачається виключно продукція, що дозволена до використання на території України, асортимент, кількість, ціна якої визначаються Додатками та накладними, що оформлюються (складаються) в період дії цього Договору і які є невід'ємною його частиною (п.2.1 Договору).

Пунктом 2.2 Договору визначено, що ціна продукції, що поставляється за цим Договором, вказується у Додатках та накладних в національній валюті та визначається в залежності від виду Товару. Для Товару (ЗЗР, Насіння та Мікродобрива) сторони встановлюють ціну та його вартість у гривнях, а також визначають їх еквівалент у доларах США або Євро (в залежності від валюти придбання позивачем товару за зовнішньоекономічними контрактами). Загальна сума договору визначається Додатками та накладними, що зазначені в п. 2.1., та які є невід'ємною частиною цього Договору (п. 2.3 Договору).

У випадку розбіжностей даних у Додатках щодо кількості і ціни товару, в порівнянні з даними у відповідних видаткових накладних, Сторони при розрахунках застосовують дані з видаткових накладних. Видаткова накладна є невід'ємною частиною Договору та підписується з боку відповідача особою, уповноваженою довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей (товару)(п. 2.4 Договору).

Відповідно до п.3.1. Договору порядок розрахунків за поставлений товар визначається в Додатках до даного Договору. Згідно п.4 додатку №659/10/237/2-Н від 04.01.2011р.. до вищезазначеного договору поставки, оплата здійснюється в наступному порядку: - 34% від суми поставки, що складає 36312,65 грн. в строк до 15.02.2011р. Решту суми на наступних умовах: - 66 % від суми поставки в строк до 15.10.2011р.

Згідно п. 3.6 Договору товар, що був переданий відповідачу в межах цього Договору тільки згідно накладних (без укладення додатків), підлягає повній оплаті у строки визначені умовами Додатку до цього Договору, яким встановлено найпізніший строк оплати аналогічного виду Товару.

Пунктом 3 додатку №659/10/237/2-Н від 04.01.2011р. до Договору поставки визначено, що загальна ціна товару за даним Додатком включаючи ПДВ -106 801,92 грн.

На виконання договору поставки №659/10/237 від 24.12.2010р. та додатку №659/10/237/2-Н від 04.01.2011р. до нього, позивач передав товар -насіння соняшникове на суму 106801,92 грн., що підтверджується видатковою накладною №13381 від 30.03.2011р. (а.с. 11), зазначений товар був отриманий представником відповідача на підставі довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей серія 12 ААБ № 055915 від 30.03.2011р.(а.с. 12), що підтверджується підписом представника відповідача на видатковій накладній.

На підтвердження приймання-передачі товару між сторонами також було складено акт №13381 приймання-передачі продукції від 30.03.2011р., підписаний обома сторонами та скріплений печатками підприємств (а.с. 13).

В свою чергу, відповідач свої зобов'язання за договором виконав частково, сплативши на рахунок позивача суму в розмірі 36720,00 грн., згідно платіжного доручення № 4 від 07.02.2011р.(а.с. 14)

Отже, станом на день подання позову за відповідачем виникла заборгованість за поставлений Товар в розмірі 70081,92 грн. (106801,92 грн. - 36720,00 грн.), що й стало підставою для звернення позивача з відповідним позовом до суду.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно статей 692, 706 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, оголошеною продавцем у момент укладення договору, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті зобов'язання. Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Дослідивши матеріали справи, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно існування заборгованості відповідача по оплаті поставленого позивачем товару, однак вважає за необхідне зазначити, що з наданого апелянтом платіжного доручення №11 від 05.07.2012р. вбачається, що відповідачем оплачено 20 000 грн. на користь позивача до винесення судового рішення, про що не заперечував представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції. За таких обставин, провадження в частині стягнення з відповідача на користь позивача 20 000 грн. підлягає припиненню, відповідно до п.1-1 ст.80 ГПК України, а до стягнення з відповідача підлягає сума у розмірі 50 081,92 грн.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом

Договором поставки № 659/10/237 від 24 грудня 2010 року, а саме пунктом 7.5 договору визначено, що в разі невиконання відповідачем зобов'язань щодо оплати отриманого Товару та невиконання зобов'язань передбачених п. 3.2. цього Договору, відповідач, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, сплачує на користь позивача 20% річних, якщо інший розмір річних відсотків не встановлено відповідним Додатком до Договору. Річні нараховуються на загальну суму простроченої оплати.

Пунктом 7.1.1 Договору передбачено, що крім відповідальності, встановленої п.7.1. даного Договору, відповідач за несвоєчасну оплату поставленої продукції сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми боргу за кожний день прострочення.

Відповідно до п. 7.6 Договору Сторони домовились про те, що стягнення штрафних санкцій (пені, штрафу, процентів) за даним Договором відповідно до п. 6 ст.232 Господарського кодексу України, не обмежується строком нарахування та припиняється в день виконання стороною зобов'язання, а строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій, у відповідності до ст.259 Цивільного кодексу України, продовжується до 3 (трьох) років.

Таким чином, враховуючи встановлені в договорі умови щодо нарахування пені за весь час прострочення оплати продукції, та нарахування 20 відсотків річних на користь постачальника у разі несвоєчасної оплати продукції, також перевіривши розрахунок пені та річних, наданий позивачем, колегія суддів відзначає, що суд першої інстанції правомірно та обґрунтовано задовольнив позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені на загальну суму 6743,55 грн., та 20% річних в розмірі 8793,84 грн., нарахованих за період з 15.10.2011 року по 30.05.2012 року

Однак, дослідивши матеріали справи, судова колегія погоджується з доводами апелянта про порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, 08 червня 2012 року ухвалою господарського суду Миколаївської області порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 10 липня 2012р.

Зі штампу аналітично-статистичного відділу господарського суду Миколаївської області на зворотній стороні вищевказаної ухвали вбачається, що зазначену ухвалу відправлено 08.06.2012р. в трьох примірниках. Разом з тим, в матеріалах справи наявні лише два рекомендованих повідомлення про вручення ухвали про порушення справи -позивачу МПП Фірмі „Ерідон", за двома адресами -Київська область, Києво-Святошинський район, м.Княжиці, вул.Леніна,46, та м.Київ, а/с 50.

Однак, повідомлення про вручення даної ухвали ПОСП „Берізка" відсутнє. При цьому, матеріали справи не містять відомості про адресу, на яку направлена ухвала суду про призначення справи до розгляду.

В судове засідання 10.07.2012р. представник відповідача не прибув, жодних клопотань від нього не надходило, в тому ж судовому засіданні судом прийнято рішення.

Таким чином, суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази належного повідомлення відповідача про час, дату та місце судового засідання.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.104 ГПК України, порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду.

Посилання позивача на пункт 3.9.1 Постанови Пленуму ВГСУ від 26 грудня 2011 року N 18 не приймаються до уваги колегією суддів, оскільки зазначеним пунктом передбачено, що в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Між тим, апеляційний суд зазначає, що з матеріалів справи неможливо встановити, чи було відправлено ухвалу про порушення справи, коли та якому адресату та за якою саме адресою, оскільки в матеріалах справи відсутній реєстр відправки поштової кореспонденції, та відсутнє повідомлення про вручення або невручення ухвали про порушення справи відповідачу, відтак пункт 3.9.1 Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011р. N 18 недоцільно застосовувати в даному випадку.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції, прийняте за відсутності представника відповідача, не повідомленого належним чином про час, дату та місце розгляду справи, вважається таким, що прийняте з порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції з огляду на процесуальні порушення, вважає необхідним припинити провадження у справі в частині стягнення з відповідача на користь позивача 20 000 грн. заборгованості, та винести нове рішення, яким слід частково задовольнити позовні вимоги.

Керуючись п.1-1 ч.1 ст.80, ст. ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Берізка" задовольнити.

Рішення господарського суду Миколаївської області від 10 липня 2012 року

по справі № 5016/1000/2012(6/83) скасувати.

Позов Малого приватного підприємства Фірми "Ерідон" задовольнити частково.

Стягнути з Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Берізка"(55114, Миколаївська область, Кривоозерський район, с.Берізки, вул. Леніна, 33., код ЄДРПОУ 03764904) на користь Малого приватного підприємства Фірми "Ерідон"(поштова адреса: 03191, м.Київ, а/с 50; 08143, Київська область, Києво-Святошинський район, с.Княжичі, вул. Леніна, 46., код ЄДРПОУ 19420704) 50 081,92 грн. (п'ятдесят тисяч вісімдесят одна грн.) заборгованості за договором поставки №659/10/237 від 24.12.2010р., 6743,55 грн. (шість тисяч сімсот сорок три грн. 55 коп.) пені, 8793,84 грн. (вісім тисяч сімсот дев'яносто три грн. 84 коп.) 20% річних та 1712,39 грн. (одна тисяча сімсот дванадцять грн. 39 коп.) судового збору.

Припинити провадження у справі в частині стягнення 20 000 грн.

Доручити господарському суду Миколаївської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до ВГСУ.

Повний текст постанови підписаний 06 вересня 2012р..

Головуючий суддя А.І. Ярош

Суддя О.О. Журавльов

Суддя М.В. Михайлов