Ухвала

від 06.09.2012 по справі 2а/0570/4652/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Абдукадирова К.Е.

Суддя-доповідач - Васильєва І. А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2012 року справа №2а/0570/4652/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Васильєва І. А., Казначеєва Е.Г. , Яманко В.Г.,

при секретарі судового засідання:Братченко О.В.

за участю представників:

від позивача: Єсіна Б.Ю./діє на підставі довіреності/

від відповідача: не з'явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлений

належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Торезької об'єднанної державної податкової інспекції у Донецькій області Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 липня 2012 р. у справі № 2а/0570/4652/2012 (головуючий І інстанції Абдукадирова К.Е.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мале підприємство "Юнион-углегазодобыча" до Торезької об'єднанної державної податкової інспекції у Донецькій області Державної податкової служби про визнання нечинним та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Мале підприємство "Юнион-углегазодобыча" звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Торезької об'єднанної державної податкової інспекції у Донецькій області Державної податкової служби про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000652342 від 04.11.2011р. у діючій частині, № 0000702342 від 18.11.2011р., № 0000032342 від 16.01.2012р.

В обґрунтування позовних вимог позивачем вказано, що відповідач безпідставно в акті перевірки від 04.11.2011р. № 1008/23-32457909 визначив порушення п. 188.1 ст. 188, п. 189.1 ст. 189 Податкового кодексу України, що призвело до заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту на 38 777,00 грн. та до завищення від'ємного значення різниці між сумою податковогозобов'язання та сумою податкового кредиту на 248 929,00 грн. за липень 2011 року.

Позивач вважає, що відповідач безпідставно з урахуванням висновків акту перевірки від 04.11.2011р. № 1008/23-32457909 провів документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «МП «Юнион-углегазодобыча» та склав акт перевірки від 14.11.2011р. № 1108/23-32457909 та визначив порушення п. 200.3, абз. «б», п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення заявленої суми бюджетного відшкодування на 248 929,00 грн.

Позивач зауважує, що податкові повідомлення-рішення, винесені за результатами вказаних перевірок були ним оскаржені в адміністративному порядку до ДПА у Донецькій області, в результаті чого було призначено повторну перевірку, за результатами якої складено акт перевірки від 10.01.2012р. № 3/23-32457909.

Позивач не погоджується з висновками вказаних актів перевірок, вважає їх незаконними, прийнятими з порушенням норм чинного законодавства.

Зауважує, що при проведенні перевірок для встановлення обсягу втраченого вугілля перевіряючими використано виключно висновки довідки контрольно-ревізійної служби, (на сторінці 13 якої чітко зазначено, що встановити факт нестачі не можливо), та не беруть до уваги акт інвентаризації залишків товарно-матеріальних цінностей складений ТОВ «МП «Юнион-углегазодобыча» станом на 01.07.2011р. Вважає, що фактично відповідач визнає нестачу товару для визнання його таким що не був використаний у господарській діяльності та не визнає нестачу для розрахунку норм природних втрат.

Акти не містять жодних посилань на первинні документи чи документи обліку які свідчать про використання виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не у господарській діяльності позивача. Тобто висновки Акту №1 ґрунтуються на припущеннях, у зв'язку з чим є хибними i висновки Актів №2 та № 3 (які в свою чергу ґрунтуються на висновках Акту № 1).

Фактична нестача вугілля підтверджується документами складеними за результатами інвентаризації від 01.07.2011р. Розрахунок норм природної втрати проведено на підставі нормативних документів зазначених у протоколі інвентаризації та розраховано незалежним фахівцем у додатку до довідки КРС.

Окрім цього, зазначає, що обсяг втраченого вугілля понад норми природних втрат у розмірі 971,533 тн на суму 692 217,26 грн. без ПДВ та вартість транспортних послуг на суму 4 122,11 грн. без ПДВ (загальна сума 733 439,35 грн.) було включено до бази оподаткування в декларації з ПДВ за липень 2011 року. Ця обставина ніяким чином не врахована при розрахунку податкових зобов'язань податковим органом.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 25 липня 2012 року позовні вимоги були задоволені повністю,а саме було визнано недійсним податкове повідомлення - рішення Торезької об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби № 0000652342 від 04.11.2011р. у діючій частині, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Мале підприємство «Юнион-углегазодобыча» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі - 248 929,00 грн., та визнано недійсним податкове повідомлення - рішення Торезької об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби № 0000702342 від 18.11.2011р., яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Мале підприємство «Юнион-углегазодобыча» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі - 248 929,00 грн. та визначено суму штрафних санкцій у розмірі 124 465,00 грн., визнано недійсним податкове повідомлення - рішення Торезької об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби № 0000032342 від 16.01.2012р, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Мале підприємство «Юнион-углегазодобыча» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі - 287 706,00 грн.

Не погодившись з винесеною постановою суду першої інстанції Торезька об'єднанна державна податкова інспекція у Донецькій області Державної податкової служби подала апеляційну скаргу до Донецького апеляційного адміністративного суду. Доводи апеляційних скарг обґрунтовують невірним застосування судом, при прийнятті судового рішення, норм матеріального і процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просили постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 липня 2012 року скасувати та прийняти нову постанову якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача був відсутній про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Представник позивача у судовому засіданні просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Відповідно до вимог ст. 195 ч.1 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки обставинам справи що призвело до порушення норм процесуального права, судом не враховано, що податкове повідомлення-рішення, прийняте на підставі акту перевірки, відповідає вимогам чинного законодавства.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Мале підприємство «Юнион-углегазодобыча» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Сніжнянської міської ради 02.04.2003р., включене до ЄДРПОУ за номером 32457909 (арк. справи 180, том 1).

Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначені Законом України «Про державну податкову службу в Україні», порядок адміністрування податків та зборів, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю визначені Податковим кодексом України.

Як вбачається з матеріалів справи (арк. справи 13 - 49, том 1) Державною податковою інспекцією у м. Сніжному проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на розрахунковий рахунок підприємства за липень 2011 року, про що складено акт перевірки від 19.10.2011р. № 1008/23-32457909.

З урахуванням попереднього акту перевірки Державною податковою інспекцією у м. Сніжному проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на розрахунковий рахунок підприємства за серпень 2011 року, про що складено акт перевірки від 14.11.2011р. № 1108/23-32457909 (арк. справи 50 - 69, том 1).

Результати вказаних актів перевірок були оскаржені позивачем до Державної податкової адміністрації у Донецькій області, за наслідками оскарження складено рішення від 12.01.2012р. № 606/10/25-113-1 (арк. справи 82 - 88, том 1) та призначено проведення документальної позапланової виїзної перевірки з питань що стали предметом оскарження, про що складено акт перевірки від 10.01.2012р. № 3/23-32457909 (арк. справи 70 - 81, том 1).

За наслідками вказаних перевірок податкові повідомлення-рішення були також оскаржені до Державної податкової служби України, за наслідками чого складено рішення від 02.04.2012р. № 5793/6/10-2115 (арк. справи 89 - 93, том 1).

Серед прав, наданих податковим органам, п.п. 78.1.8. п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, передбачено здійснення документальної позапланової перевірки здійснюється, якщо платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень. Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Податковим органом видано наказ на проведення перевірки від 02.11.2011р. № 625, який вручено під підпис платнику податків (арк. справи 180, том 2).

За таких обставин, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про те, що перевірка проведена з дотриманням вимог чинного законодавства, щодо підстав проведення перевірки.

За результатами проведених перевірок керівником податкового органу згідно із п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України за порушення п.п. 188.1 ст. 188, п. 189.1 ст. 189, п. 200.3, абз.б) п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, прийняті податкові повідомлення-рішення від 04.11.2011р. № 0000652342, яким позивачу визначено суму завищення від'ємного значення податку на додану вартість на суму 248 929,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції на суму 124 465,00 грн. (сума штрафних санкцій була скасована рішення ДПА у Донецькій області від 12.01.2012р.), від 18.11.2011р. № 0000702342, яким позивачу визначено суму завищення від'ємного значення податку на додану вартість на суму 248 929,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції на суму 124 465,00 грн., від 16.01.2012р. № 0000032342, яким позивачу визначено суму завищення від'ємного значення податку на додану вартість на суму 287 706,00 грн. (арк. справи 8,9, 11, том 1).

Судом першої інстанції встановлено, що висновки актів від 14.11.2011р. № 1108/23-32457909 та від 10.01.2012р. № 3/23-32457909 складено з урахуванням висновків акту від 19.10.2011р. № 1008/23-32457909.

Так, згідно з вказаними актами перевірок, порушення, яке стало підставою для вищевказаних донарахувань, полягає в наступному.

У вказаному акті перевірки зазначено, що податковим органом зроблено висновок про порушення п. 188.1 ст. 188, п. 189.1 ст. 189 Податкового кодексу України, позивачем занижена сума податкового зобов'язання за липень 2011р. на суму 287 706,00 грн., що призвело до заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання i сумою податкового кредиту на 38 777,00 грн. та до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання i сумою податкового кредиту на 248 929,00 грн.

Підприємством до перевірки надано довідку контрольно-ревізійного відділу у м. Маріуполі від 20.03.2011р. б/н.

Судом першої інстанції встановлено,що податковим органом під час перевірки та при визначенні вищевказаних порушень, було використано виключно матеріали довідки контрольно-ревізійного відділу та не досліджувалися фактично первинні документи або будь-які інші матеріали.

За даними довідки КРВ від 20.03.11 б/н до перевірки належно оформлені акти інвентаризації не надано. Фактична нестача вугілля документально не підтверджена.

В попередніх актах документальних виїзних позапланових перевірок: акт від 19.07.2011р. №533/23-32457909, акт від 19.08.2011р. №612/23-32457909 вказано, що підприємством проводилась інвентаризація залишків товарно-матеріальних цінностей станом на 01.04.2011р., надлишків та нестач не встановлено. Підстав для обчислення норми природного убутку на встановлену різницю вугілля у ТОВ «МП «Юнион-углегазодобыча» за період з 01.10.2009р. по 31.08.2010р. немає.

Судом встановлено, що ТОВ «МП «Юнион-углегазодобыча» укладено договір з ТОВ «Юнион-углегазодобыча», згідно з яким позивач придбав у власність вугільну продукцію, а продавець - ТОВ «Юнион-углегазодобыча» передав її (арк. справи 194 - 197, том 1). Виконання вказаного договору підтверджується позивачем накладними, актами приймання-передачі продукції, податковими накладними, реєстром отриманих та виданих податкових накладних (арк. справи 134 - 135, 198 - 233, том 1; 93 - 110, том 2).

07.09.2009р. позивачем укладено з ТОВ «Транстайм» договір комiciї на реалізацію вугілля №01/09У (арк. справи 52 - 65, том 2). Згідно з вказаним договором Комісіонер - ТОВ «Транстайм» зобов'язується за дорученням Комітента - ТОВ «МП «Юнион-углегазодобыча» здійснювати за його рахунок та від свого імені за винагороду дії по пошуку покупця, укладенню зовнішньоекономічного контракту, здійснювати інші дії по продажу товару - вугільної продукції, згідно зі специфікаціями.

На виконання вказаного договору комісії, ТОВ «Транстайм» укладено контракт від 05.01.2010р. № С 1001 Р з «Carbomet Limited» в особі повіренного Кішакіна Олега, згідно з умовами якого покупець придбає товар, найменування, ціна та кількість якого визначаються згідно зі специфікаціями, які є невід'ємною частиною контракту. За специфікаціями № 1 - 3 до контракту, покупець придбає вугільну продукцію марок «АКО» та «АШ» (арк. справи 234 - 242).

Експедиторські послуги, пов'язані з організацією перевезення вантажів, надавались ТОВ «Глория трейд» за договором про надання послуг від 01.04.2008р. № 35/2008-п та ТОВ «Транстайм» від 20.07.2008р. № 7/08 (66 - 78, том 2).

Вказаними підприємствами вантаж - вугільна продукція була прийнята та перевезена, про що свідчать приймальні акти та квитанції про приймання вантажу (арк. справи 1 - 51, том 2).

Державним підприємством «Маріупольський морський торговельний порт» за договором від 28.12.2009р. № 166/12 порт прийняв на себе обов'язки по перевалці з залізничного та автомобільного транспорту на морські судна, експортних та транзитних навалювальних вантажів експедитора (арк. справи 79 - 92, том 2).

ТОВ «МП «Юнион-углегазодобыча» за вказаними договорами здійснено придбання та відвантаження вугільної продукції до Державного підприємства «Маріупольський морський торговельний порт».

Довідкою контрольно-ревізійного відділу м. Маріуполя встановлено, що в ході співставлення даних кількості (ваги) товарно-матеріальних цінностей, зазначеною у актах приймання, з кількістю (ваги) тих самих товарно-матеріальних цінностей, зазначеною у дорученнях та актах здачі, встановлено розбіжність за період з 01.10.2009р. по 31.08.2010р., а саме: ТОВ «Транстайм» всього вугілля марки АКО - 2 884,969 тн. Беручи до уваги висновок незалежного фахівця Бабика А.Г. (є директором ТОВ «Ар Сі інспекшен Україна»), яким зроблено розрахунок розбіжності із урахуванням ймовірних відхилень, становить 971,533 тн (арк. справи 96 - 110, том 1).

Матеріалами справи підтверджено та не спростовано сторонами, що ТОВ «Ар Сі інспекшен Україна» зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Маріупольської міської ради Донецької області, йому присвоєно ідентифікаційний код 37233590 (арк. справи 145 - 146, том 2). До видів діяльності, які здійснює товариство відносяться, в тому числі дослідження і розробки в галузі технічних наук, технічні випробування та дослідження, діяльність морського вантажного транспорту. Повноваження директора товариства Бабики А.Г. підтверджуються дипломом, виданим йому Ленінградським орена Октябрської революції вищого інженерного морського училища ім. адм. С.О. Макарова (арк. справи 144, том 2).

ДП «Маріупольський морський торговельний порт» за наслідками листа ТОВ «Транстайм» від 13.08.2010р. № 61 щодо нестачі вугілля марки АКО у кількості 2744,069 тн, проведено відомче розслідування, результати якого відображено у справі відомчого розслідування № 1 (вих. № 04-12/528 від 31.08.2010р.). Після повного відвантаження вугілля марки «АКО» ТОВ «Транстайм» на т/х «Ирене М»", рейс 17.08.2010р. і зачистки складу було виявлено розбіжність між обліковими даними і фактичною наявністю вантажу на складі на 2744,069 т. У вказаній справі робітником, що проводив розслідування зроблено висновки, що нестача могла статись з причин засміченості вугілля, втрати відсотків вологості, а також з підстав повного відвантаження без урахування відсотку природних втрат іншим підприємствам з цього ж складу (арк. справи 94 - 95, том 1).

Працівниками порту складено акт від 20.09.2010р. № 65, яким встановлено, що усе вугілля зберігалося на складі порту спільно в одному штабелі з вугіллям «АКО», «AC», «AM» компанії «Омни Трейдинг Оверсис Лимитед», «АКО» компанії «Кларкенсон Инвестмент ЛЛС2, «АТ» ЧП «Албир» (для компанії «Кузбас Коал Трейд ЛТД»), «АКО» ТОВ «КД-Шиппинг» (для компанії «Кронус Интернэшнл Лтд»), «АКО» компанії «Интра Коал Трейдинг ЛЛС». Всього в цьому штабелі зберігалося 162446,112 т. вищеперелічених марок вугілля і вантажовласників. Вугілля марки «АКО» ТОВ «Транстайм» поступило в порт (складський майданчик на 11 причалі) в період з 01.10.2009р. по 01.07.2010р. у кількості 58423,940 т. Залишок вантажу на складі на момент інвентаризації 01.10.2009р. складав 6982,1 т. Відвантажено на морські судна 62661,971 т. Документальний залишок складає 2744,069 т. Фактично вугілля на складі немає. Згідно п.п. 3.1.2.2., 3.1.2.6. договору № 25-6/108/12 від 12.05.2008р. (пролонгований на 2009 рік додатковою угодою від 30.12.2008р.) і п.п. 3.1.2.2., 3.1.2.6. договору № 04-6/166/12 від 28.12.2009р., вантаж портом приймався без перевірки його кількості. Кількість вантажу, відвантаженого на морські судна, визначалася незалежною сюрвейерскою компанією по осіданню судна спільно з адміністрацією судна. На підставі вищевикладеного комісія у складі начальника комерційного відділу порту Олейника А.А., заступника начальника комерційного відділу по вантажній роботі Пересади Д.П., в.о. інженера комерційного відділу порту Сіряк Н.Н., комерційного ревізора комерційного відділу порту Под'ячевої Н.Н., начальника складу Полякової І.А. вважає необхідним зняти з облікових даних порту 2744,069 т. вугілля марки «АКО» без відповідальності порту по можливих претензіях за кількість вантажу (арк. справи 142, том 2).

Згідно з п. 3, п. 11.6 «Інструкції по інвентаризації основних засобів, нeмaтepiaльниx активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів i документів та розрахунків», затвердженої Міністерством фінансів України від 11.08.1994р. № 69, зареестрованої в Міністерстві юстиції України 26.08.1994р. за № 202/412 фактична нестача вантажу підтверджується актом інвентаризації, який є результатом обов'язкової інвентаризації при встановленні фактів нестачі на день встановлення таких фактів.

Інвентаризаційною комісією позивача було здійснено інвентаризацію, складено протокол від 01.07.2011р., яким встановлено на підставі акту порту від 20.09.2010р. нестачу вугілля в розмірі 2 744,069 тн, з яких 1 772,536 тн на суму 1 262 931,90 грн. - віднесено на природний убуток, а нестачу в кількості 971,533 тн на суму 692 217,26 грн., без ПДВ, в т.ч. ТЗР на суму 41 222,11 грн. без ПДВ - на винну особу, тобто, ДП «Маріупольский торговий порт» (арк. справи 131, том 1). З урахуванням вказаного протоколу складено розписку від 01.07.2011р. про нестачу вугілля (арк. справи 130, том 1).

На підставі викладеного, підприємством складено акт на списання від 01.07.2011р., у якому позивач відобразив рішення щодо списання нестачі вугілля та відображення вказаних операцій в обліку підприємства з урахуванням податку на додану вартість (арк. справи 132, том 1).

Дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги,колегія суддів вважає,що апеляційна скарга не підлягає задоволенню,а постанову суду першої інстанції слід залишити без змін з наступних підстав.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 188.1. ст. 188 Податкового кодексу України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. База оподаткування операцій з постачання товарів, ввезених платником на митну територію України, визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче митної вартості товарів, з якої були визначені податки і збори, що справляються під час їх митного оформлення, з урахуванням акцизного податку та ввізного мита, за винятком податку на додану вартість, що включаються в ціну товарів/послуг згідно із законом. У випадках, передбачених статтею 189 цього Кодексу, база оподаткування визначається з урахуванням положень статті 189 цього Кодексу.

Згідно з п. 189.1. ст. 189 Кодексу у разі постачання товарів/послуг у межах балансу платника податку для невиробничого використання, постачання товарів/послуг та виробничих основних засобів відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, використання виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не у господарській діяльності, переведення виробничих основних засобів до складу невиробничих основних засобів, база оподаткування визначається виходячи з їх балансової вартості на момент переведення (постачання), а для товарів/послуг - не нижче цін придбання.

Відповідно до ст. 200 Кодексу, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Судом встановлено, що з урахуванням вищевказаного, підприємством спірні операції були відображені в податкових деклараціях з податку на додану вартість в липні та серпні 2011р. (арк. справи 133 - 134, том 1; 152 - 179, том 2).

Крім зазначеного, суд звертає увагу на те, що відповідачем було проведено документальні позапланові виїзні перевірки платника податків.

Відповідно до п.п. 75.1.2. п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Згідно з п. 85.4. ст. 85 Податкового кодексу України при проведенні перевірок посадові особи органу державної податкової служби мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів (обов'язкових платежів), порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Як встановлено судом, висновки акту перевірки від 19.10.2011р. № 1008/23-32457909 в частині оскаржуваного порушення ґрунтуються виключно на висновках довідки контрольно-ревізійного відділу м. Маріуполя від 20.03.2011р. б/н, в акті йдеться посилання на те, що саме в ході перевірки контрольно-ревізійним відділом не надано актів інвентаризації. Тобто, відповідачем у справі не досліджувались первинні документи підприємства, що стосуються встановленого порушення, в тому числі акт інвентаризації нестачі вугілля від 01.07.2011р.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про недослідженість податковим органом спірного питання та необґрунтованість зроблених перевіряючими висновків.

Відповідно до п. 123.1. ст. 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, це тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

У зв'язку з тим, що позивачем не було порушено вимог податкового законодавства, застосування до нього штрафних санкцій в сумі 124 465,00 грн. з ПДВ спірним податковим повідомленням-рішенням від 18.11.2011р. № 000070202342 є безпідставним.

На підставі викладеного, судова колегія робить висновок, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до вимог ст. 200 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Завдяки великому обсягу судового рішення, в судовому засіданні 06 вересня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частину ухвали.

Керуючись статтями 160, 167,184, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Торезької об'єднанної державної податкової інспекції у Донецькій області Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 липня 2012 року у справі № 2а/0570/4652/2012 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 липня 2012 року у справі № 2а/0570/4652/2012-залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена вкасаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обзсязі.

Повний текст ухвали виготовлений 07 вересня 2012 року

Головуючий суддя І.А.Васильєва

Судді В.Г.Яманко

Е.Г.Казначеєв