Ухвала

від 04.09.2012 по справі 2270/2167/12

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2270/2167/12

Головуючий у 1-й інстанції: Ковальчук О.К.

Суддя-доповідач: Залімський І. Г.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Залімського І. Г.

суддів: Білоуса О.В. Мельник-Томенко Ж. М.

секретар судового засідання: Собчук І.Е.

за участі:

представника позивача - Назаренко О.В.

представника відповідача - Бездітного Р.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АКВА ВІТА - ЖИВА ВОДА" на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 квітня 2012 року у справі за адміністративним позовом Хмельницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Товариства з обмеженою відповідальністю "АКВА ВІТА ЖИВА ВОДА" про стягнення заборгованості , -

В С Т А Н О В И В :

В березні 2012 року до Хмельницького окружного адміністративного суду звернулось Хмельницьке обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АКВА ВІТА ЖИВА ВОДА" про стягнення заборгованості.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 24.04.2012 р. адміністративний позов задоволено, стягнено з товариства з обмеженою відповідальністю "АКВА ВІТА-ЖИВА ВОДА" на користь Хмельницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності заборгованість по штрафних та фінансових санкціях сумі 8607,90 грн. відповідно до рішення № 34 від 08.11.2011 року та в сумі 1024,34 грн. відповідно до рішення № 7 від 13.12.2011 року.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 24.04.2012 р. з підстав неповного з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, та винести нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні представник позивача (апелянта) апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі за обставин, викладених у ній, просив постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 24.04.2012 р. скасувати, а в задоволенні позовних вимог відмовити, дав пояснення, аналогічні доводам, викладеним в апеляційній скарзі.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу не визнав у повному обсязі, проти її задоволення заперечив, вважаючи рішення суду першої інстанції законним, обґрунтованим і таким, що відповідає фактичним обставинам справи. Просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Частиною 3 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. При цьому в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС).

Частиною 1 ст. 195 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 01.11.2011 року працівниками Городоцької міжрайонної виконавчої дирекції Хмельницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності проведена перевірка правильності нарахування відповідачем, своєчасності сплати страхових внесків, інших платежів до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та цільового і правильного витрачання коштів Фонду за період з 01.01.2010 року по 01.07.2011 року.

За результатами перевірки складено акт від 01.11.2011 року, в якому зафіксовано ряд порушень відповідачем вимог діючого законодавства, зокрема:

- ст. 7 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" від 18.01.2001 року № 2240 (надалі - Закону № 2240), що полягає в невірному визначенні страхового стажу для оплати тимчасової непрацездатності під час оплати листка тимчасової непрацездатності № АБМ239260 ОСОБА_6 відповідачем, що призвело до переплати коштів Фонду у розмірі 37,86 грн. ;

- ч.2. ст. 35 Закону № 2240 і ст. 2 Закону України "Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування" від 11.01.2011 року № 2213 (надалі -Закону № 2213), що полягає в виплаті з першого дня непрацездатності, а не з шостого, допомоги по тимчасовій непрацездатності по листку тимчасової непрацездатності № АБТ327568 ОСОБА_7, що призвело до переплати коштів Фонду на суму 185,72 грн. ;

- ст.ст. 27, 51 Закону № 2240, що полягає в наданні ОСОБА_8 допомоги по вагітності та пологах в сумі 5 515,02 грн. за відсутності листка непрацездатності.

Правомірність висновків позивача щодо порушення відповідачем ст. 7 і ч.2. ст. 35 Закону № 2240 та переплата коштів Фонду на суму 185,72 грн. та на суму 185,72 грн. визнана представниками відповідача в судовому засіданні, та в силу ч.3 ст.72 КАС України не підлягає доказуванню, а тому не входила до предмету розгляду в суді першої інстанції.

Встановивши факт порушення відповідачем ст. ст. 27, 51 Закону № 2240, позивач наказом №49 від 21.09.2011 року призупинив проведення перевірки, запропонувавши відповідачеві на протязі 14 днів надати лікарняний лист (лист від 21.09.2011 року за вх. №764). Однак, у визначений термін листок непрацездатності не був наданий відповідачем.

Відповідно до ч.1 ст.51 Закону №2240 підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності, а в разі роботи за сумісництвом - копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника і печаткою за основним місцем роботи. Порядок і умови видачі, продовження та обліку листків непрацездатності, здійснення контролю за правильністю їх видачі встановлюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я за погодженням з Фондом.

За змістом статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для відображення в бухгалтерському обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Згідно з пунктом 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують проведення господарських операцій, включаючи надання розпоряджень та дозволів адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до ст.8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність України", питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи), відповідно до законодавства та установчих документів (ч. 2 ст. 8 даного Закону). Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, реєстрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством, відповідно до законодавства та установчих документів (ч. 3 ст. 8 вказаного Закону).

В силу ст. 11 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов'язаний зокрема надавати документи, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю).

З урахуванням наведених норм, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що саме на страхувальника покладений обов'язок щодо зберігання листків тимчасової непрацездатності, на підставі яких здійснені виплати коштів Фонду протягом 3-років для підтвердження правомірності таких виплат.

Стосовно неврахування довідки Сатанівської поліклінічної лікарні Городоцького району Хмельницької області від 01.12.2011 року № 3 в якості доказу наявності підстави для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду погоджується із висновком суду першої інстанції та вважає, що даний документ свідчить лише про оформлення листка непрацездатності, а не про його наявність у відповідача.

Відповідно до п.6 ч.1 ст. 28 Закону №2240 страховик має право накладати фінансової санкції та адміністративні штрафи, передбачені цим Законом та іншими актами законодавства, а в силу п.9 ч.2 ст.28 Закону №2240 - зобов'язаний стягувати надміру виплачені кошти з юридичних і фізичних осіб у встановленому законом порядку.

Згідно із ч.1 ст. 30 Закону №2240 страхувальники та інші отримувачі страхових коштів у разі порушення порядку використання страхових коштів відшкодовують Фонду в повному обсязі неправомірно витрачену суму страхових коштів та/або вартість наданих соціальних послуг і сплачують штраф у розмірі 50 відсотків такої суми.

На підставі акту перевірки від 01.11.2011 року Городоцькою міжрайонною виконавчою дирекцією Хмельницького обласного відділення Фонду прийняте рішення № 34 від 08.11.2011 року про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, яким застосовані штрафні санкції на загальну суму 8607,90 грн., в тому числі не прийнято до заліку неправомірно витрачені кошти у розмірі 5738,60 грн. та накладено штраф у розмірі 50% неправомірно витрачених страхових сум у розмірі 2869,30 грн.

Рішення №34 від 08.11.2011 року відповідач отримав та не оскаржив його ні в адміністративному, ні в судовому порядку, що свідчить про відсутність заперечень стосовно змісту даного рішення з боку керівництва відповідача. Разом з тим, визначені рішенням штрафні санкції відповідач не сплатив.

За змістом п. 4.2. Інструкції про порядок проведення перевірок страхувальників по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, прийняття рішень за їх результатами та процедуру оскарження, затвердженої постановою правління Фонду соціального страхування №29 від 22.12.2010 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25 березня 2011 р. за N 393/19131, у разі несвоєчасного виконання страхувальником рішення про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій щодо повернення коштів Фонду та сплати фінансових санкцій або виконання його не в повному обсязі на страхувальників накладається штраф та нараховується пеня відповідно до статті 30 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням". Суми цих санкцій сплачуються страхувальниками за рахунок власних коштів.

Рішення про застосування фінансових санкцій за несвоєчасне повернення або повернення не в повному обсязі коштів Фонду приймається та надсилається страхувальнику протягом 20 календарних днів з дня закінчення строку, встановленого для виконання рішення про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій.

У зв'язку з несплатою відповідачем штрафних санкцій у розмірі 8607,90 грн., визначених рішенням № 34 від 08.11.2011 року, у відповідно до ст. 30 Закону № 2240 позивач прийняв рішення № 7 від 13.12.2011 року "Про застосування фінансових санкцій за несвоєчасне повернення або повернення не в повному обсязі коштів Фонду", яким застосував до відповідача штраф у розмірі 10% від несвоєчасно повернутих коштів в сумі 860,79 грн. та нарахував пеню в сумі 163,55 грн.

Рішення №7 від 13.12.2012 року відповідач отримав 21.12.2011 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Визначені цим рішенням штрафні санкції у розмірі 1024,34 грн. протягом 10 днів з дня отримання рішення, тобто до 31 січня 2011 року, відповідач не сплатив та не оскаржив у встановленому порядку зазначені донарахування.

Відповідно до абз. 7 розділу VIII "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України "Про збір та облік єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року № 2464-VI. на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом. Стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та дійшов обґрунтованого висновку про наявність в Товариства з обмеженою відповідальністю "АКВА ВІТА - ЖИВА ВОДА" заборгованості перед Хмельницьким обласним відділенням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на загальну суму 9632,12 грн., яка підлягає стягненню.

Таким чином, доводи апеляційної скарги спростовуються вищенаведеним та матеріалами справи, а тому колегією суддів відхиляються, оскільки не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.

На підставі наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, щодо задоволення заявлених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АКВА ВІТА - ЖИВА ВОДА", - залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 квітня 2012 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 11 вересня 2012 року .

Головуючий Залімський І. Г.

Судді Білоус О.В.

Мельник-Томенко Ж. М.