Постанова

від 06.09.2012 по справі 2607/9799/12

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 2607/9799/12

П ОС Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 вересня 2012 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді -Гребенюк В. В. ,

при секретарі -Миколаєць Я. П.,

за участю прокурора - Малого Є.І., слідчого - Музичука О.В., захисника ОСОБА_1, обвинуваченого ОСОБА_2, розглянувши у судовому засіданні в залі суду подання старшого слідчого СВ ПМ ДПІ у Подільському районі м. Києва Музичука О.В., про взяття під варту відносно обвинуваченого - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Огієвка, Сахновщинського р-ну, Харківської області, українець, громадянина України, освіта вища - технічна, одруженого, не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до внесеного до суду подання старшого слідчого СВ ПМ ДПІ у Подільському районі м. Києва Музичука О.В. зазначається, що в провадженні СВ ПМ ДПІ у Подільському районі м. Києва знаходиться кримінальна справа № 77-00209, порушена відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, директора ТОВ «Профтрассервіс» за ознаками складу злочину передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України

Згідно матеріалів кримінальної справи встановлено, що особа, яка відповідала за достовірність складання первинних бухгалтерських документів, документів податкової звітності ТОВ «Профтрансервіс» є директор підприємства ОСОБА_2, який призначений на вказану посаду згідно розпорядження №1 від 15.01.2008 року.

27.07.2012 року з метою попередження можливості ухилення від кримінальної відповідальності, перешкоджання встановленню істини по кримінальній справі та з метою забезпечення належного виконання процесуальних обов'язків і належної поведінки, було внесено подання про обрання міри запобіжного заходу відносно ОСОБА_2 у вигляді застави до Подільського районного суду м. Києва. Подільським районним судом м. Києва було відмовлено у задоволені подання про обрання міри запобіжного заходу відносно ОСОБА_2, у зв'язку з тим, що явка підозрюваного у судове засідання забезпечена не була, а з матеріалів подання вбачається, що встановити місце знаходження ОСОБА_2 не виявляється можливим, за таких обставин, суд позбавлений можливості визначитись з розміром застави, який був би достатнім та необхідним як запобіжний захід у даній справі, а також позбавлений можливості дотримання прав підозрюваного щодо висловлення думки щодо можливості внесення ним чи іншими особами в його інтересах застави, позбавлений можливості попередити підозрюваного про його обов'язки, що можуть бути покладені на нього відповідно до ст. 149-1 КПК України, та роз'яснити наслідки їх не виконання.

02.08.2012 року винесено постанову про притягнення як обвинуваченого ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, та того ж дня оголошено обвинуваченого ОСОБА_2 в розшук.

Таким чином, з метою попередження можливості ухилення від кримінальної відповідальності, перешкоджання встановленню істини по кримінальній справі та з метою забезпечення належного виконання процесуальних обов'язків і належної поведінки, єдиною мірою запобіжного заходу відносно ОСОБА_2 можливо обрати лише - тримання під вартою. Зважаючи на те, що ОСОБА_2 перебуваючи на волі, може здійснювати тиск на свідків та інших учасників процесу, впливати на хід досудового слідства, буде ухилятися від органів слідства та суду, перешкоджатиме встановленню істини по справі, слідчий звернувся з вищезазначеним поданням до суду.

13.08.2012 року постановою Подільського районного суду м. Києва було надано дозвіл на затримання і доставлення ОСОБА_2 в суд під вартою для вирішення питання про взяття під варту.

27.08.2012 року ОСОБА_2 було затримано в порядку ст. 115 КПК України.

Санкція частини 3 статті 212 КК України передбачає покарання у вигляді штрафу в розмірі від п'ятнадцяти до двадцяти п'яти тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.

Згідно ч. 6 ст. 165 КПК України, у справах про злочин, за які передбачене основне покарання у вигляді штрафу понад три тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, до підозрюваного, обвинуваченого, підсудного може бути застосований запобіжний захід лише у вигляді застава або взяття під варту у випадках та в порядку, передбачених КПК України.

В судовому засіданні слідчий та прокурор подання підтримали, обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник проти задоволення подання слідчого про обрання міри запобіжного заходу у вигляді взяття під варту заперечували, захисник просив застосувати запобіжний захід не пов'язаний з взяттям під варту, а саме заставу у розмірі 76 500 гривень, тобто в межах верхнього суми, передбаченої п. 2 ч. 4 ст. 154-1 КПК України.

Станом на день розгляду подання (06.09.2012 року) до матеріалів подання слідчим було долучено довідку з поліклініки № 5 Шевченківської РДА, характеристики КП «Пісочинкомунсервіс», ТОВ «Профтрансервіс», свідоцтво про одруження та копії паспортів членів сімї обвинуваченого.

Заслухавши пояснення слідчого, думку прокурора, обвинуваченого та його захисника, вивчивши подання, враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_2, суд вважає за необхідне у задоволенні подання про обрання міри запобіжного заходу у вигляді взяття під варту відмовити, обравши щодо нього запобіжний захід у вигляді застави, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 148 КПК України запобіжні заходи застосовуються до обвинуваченого з метою запобігти спробам ухилятися від дізнання, слідства або суду, перешкодити встановленню істини у кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень.

Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, суд враховує вимоги п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

Доцільність обрання щодо особи запобіжного заходу у вигляді взяття під варту повинно обґрунтовуватися ризиками, що є підставами для утримання особи під вартою на початковій стадії розслідування.

Як вбачається з матеріалів подання, слідчим не обґрунтоване твердження про те, що ОСОБА_2, перебуваючи на волі, може ухилятись від слідства та суду, від виконання процесуальних рішень, перешкоджатиме встановленню істини у справі.

Сама ж тяжкість злочину за ч. 3 ст. 122 КК України та суворість, передбаченого законом покарання за його вчинення, не може бути відповідно до чинного законодавства достатньою підставою для обґрунтування необхідності обрання найсуворішого запобіжного заходу, а повинна враховуватись з іншими обставинами.

Об'єктивних даних, які б свідчили про те, що більш м'які запобіжні заходи можуть не забезпечити належної поведінки ОСОБА_2 під час досудового слідства не встановлено, оскільки слідчим шляхом аргументи захисту обвинуваченого щодо спростовання факту неявки без поважних причин підзахисного до органів досудового слідства та перебування останнього у розшуку, не спростовані.

Стаття 154 - 1 КПК України не пов'язує розмір майнової шкоди із розміром застави, а лише зазначає, що в усіх випадках розмір застави не може бути меншим від розміру цивільного позову, розміру майнової шкоди, завданої злочином, обґрунтованих достатніми доказами. Однак, на момент розгляду подання у суді, таких доказів матеріали кримінальної справи та подання слідчого, не містять, цивільного позову по кримінальній справі не заявлено, а захисником по справі зазначено про оскарження у встановленому законом порядку акту позапланової виїзної перевірки, в тому числі на підставі якого було порушено кримінальну справу № 77-00209.

На даний час в досудового слідства недостатньо підстав вважати, що перебуваючи на волі ОСОБА_2 буде намагатися ухилися від слідства або суду, перешкоджати встановленню істини у кримінальній справі або продовжувати злочину діяльність, не забезпечуватиме належне виконання процесуальних рішень.

Дослідивши матеріали подання, врахувавши вимоги ст. ст. 148, 150 КПК України, п. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, дані про особу, зокрема, що в матеріалах кримінальної справи відсутні докази про притягнення особи до кримінальної відповідальності, ОСОБА_2 має постійне місце реєстрації та проживання, на обліку у психіатра на нарколога не перебуває, характеризується за місцем реєстрації та роботи виключно позитивно, на момент розгляду подання в суді, не має, суд приходить до висновку, що є достатні підстави для обрання щодо ОСОБА_2 більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, а саме застави.

Відповідно до ч. 3 ст. 154-1 КПК України, розмір застави визначається суддею, судом з урахуванням обставин справи, майнового стану та інших даних про підозрюваного, обвинуваченого, підсудного.

За змістом п. 2 ч. 4 ст. 154-1 КПК України розмір застави щодо особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від тисячі до чотирьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, прагнення визначити суму застави, яку повинна надати особа, виходячи лише з можливих розмірів збитків, не відповідає статті 5 3 Європейської Конвенції. Застава, передбачена в цій статті, призначена забезпечити його належну процесуальну поведінку, а не відшкодування збитку. Таким чином, сума застави повинна визначатися особистістю особи, її добробутом, іншими словами, тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку невиконання покладених на особу обов'язків буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити бажання ухилятися від слідства та суду або від виконання процесуальних рішень по справі.

Вирішуючи питання про розмір застави, суд керується вимогами п. 2 ч. 4 ст. 154-1 КПК України та вважає за необхідне визначити розмір застави у розмірі 4 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, оскільки внесення застави у меншому розмірі не забезпечить належної процесуальної поведінки та виконання процесуальних рішень обвинуваченого.

Окрім цього, обираючи запобіжний захід у вигляді застави, суд вважає за необхідне відповідно до ст. 149-1 КПК України покласти на ОСОБА_2 такі обов'язки:

- з'являтися на виклик до органу дізнання, досудового слідства, прокурора або суду, а в разі неможливості з'явитися через поважні причини - завчасно повідомити про це посадову особу або орган, що здійснив виклик;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він на даний час мешкає, а саме: АДРЕСА_2 без дозволу слідчого або органу, у провадженні якого знаходиться кримінальна справа;

- повідомляти службову особу або орган, у провадженні якого знаходиться кримінальна справа, про зміну свого місця проживання та/ або місця роботи;

- здати на зберігання до старшого слідчого СВ ПМ ДПІ у Подільському районі м. Києва Музичука О.В. свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, роз'яснивши про їх негайне повернення слідчим після скасування запобіжного заходу у вигляді застави або покладеного обов'язку.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 29 Конституції України, п. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ст. 148-150, 154-1, 165, 165-1, 165-2 КПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні подання старшого слідчого СВ ПМ ДПІ у Подільському районі м. Києва Музичука О.В., про обрання міри запобіжного заходу у вигляді взяття під варту відносно обвинуваченого - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.

Обрати відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді застави.

Розмір застави визначити у розмірі 4 500 (чотири тисячі п'ятсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 76 500 (сімдесят шість тисяч пятсот) гривень, зобов'язавши ОСОБА_2 внести протягом п'яти днів з дня винесення постанови, або забезпечити внесення іншою фізичною чи юридичною особою визначеної суми коштів у національній грошовій одиниці на наступний депозитний рахунок Подільського районного суду м. Києва: р/р 37318001004444, отримувач УДК у м. Києві, Код ЄДРПОУ 02896727, Банк отримувача ГУДКУ у м. Києві, МФО 820019

Зобов'язати ОСОБА_2 надати старшому слідчому СВ ПМ ДПІ у Подільському районі м. Києва Музичуку О.В. або іншій посадовій особі або органу, у провадженні якого знаходиться кримінальна справа, платіжний документ з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Подільського районного суду м. Києва коштів.

Покласти на ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, обов'язки передбачені ст. 149-1 КПК України:

- з'являтися на виклик до органу дізнання, досудового слідства, прокурора або суду, а в разі неможливості з'явитися через поважні причини - завчасно повідомити про це посадову особу або орган, що здійснив виклик;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він на даний час мешкає, а саме: АДРЕСА_2 без дозволу слідчого або органу, у провадженні якого знаходиться кримінальна справа;

- повідомляти службову особу або орган, у провадженні якого знаходиться кримінальна справа, про зміну свого місця проживання та/ або місця роботи;

- здати на зберігання до старшого слідчого СВ ПМ ДПІ у Подільському районі м. Києва Музичука О.В. свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, роз'яснивши про їх негайне повернення слідчим після скасування запобіжного заходу у вигляді застави або покладеного обов'язку.

Роз'яснити ОСОБА_2 що не вчинення зазначених дій у встановлений строк та невнесення застави у визначений термін, є підставою для розгляду питання про обрання щодо нього іншого запобіжного заходу, а при порушенні інших покладених на нього обов'язків, передбачених ст. 149-1 КПК України, застава буде звернута в дохід держави, про що відібрати у ОСОБА_2 відповідну розписку.

Контроль за виконанням постанови покласти на прокурора Подільського району м. Києва.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва протягом трьох діб з дня її винесення.

Суддя В. В. Гребенюк