Постанова

від 30.08.2012 по справі 2а-8680/12/0170/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 серпня 2012 р. Справа №2а-8680/12/0170/16

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Александрова О.Ю., за участю секретаря Павленко Н.О., представників:

представник позивача -Вовк В.І., довіреність №89 від 30.12.11,

представник відповідача -Мельник І.А., довіреність №5/10-00 від 17.04.12р, посвідчення №059389;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним

позовом Публічного акціонерного товариства "Кримський содовий завод" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АР Крим ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Кримський содовий завод" (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АР Крим (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.07.2012 року №0000344000 на суму 6786,20грн. додаткового зобов'язання з ПДВ та штрафних фінансових санкцій на суму 3393,10грн.

Позовні вимоги обґрунтовані безпідставним застосуванням до оподатковуваних податком на додану вартість операцій, здійснених позивачем із Приватним підприємством «СІНК» у грудні 2011р., положень законодавства щодо нікчемності правочинів, у зв'язку з чим висновки відповідача щодо завищення заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ за грудень 2011р., та завищення податкового кредиту з ПДВ за грудень 2011р. є необґрунтованими.

Ухвалами суду від 08.08.2012р. відкрито провадження по справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, з підстав, що зазначені у позові, надав пояснення по суті спору. Вимоги мотивовані тим, що податкове повідомлення - рішення винесено на підставі акту про результати позапланової виїзної перевірки, з якого вбачається, що в порушення п.198.1, 198.3, 198.6 ст198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі- ПКУ), завищено податковий кредит на суму 6786,20грн.

Підставою вищевказаного висновку є те, що перевіряючими виключені з податкового кредиту суми ПДВ по податковим накладним, отриманим ПАТ "Кримський содовий завод" від ПП «СІНК», оплаченими у грудні 2011 року та включеними підприємством до розрахунку бюджетного відшкодування ПДВ. А відповідно до даних СДПІ контрагент позивача ПП «СІНК» не має достатніх умов для здійснення господарської діяльності та взаємовідносини між цим підприємством та його контрагентами не спричиняють реального настання правових наслідків.

Представник позивача зазначив, що відповідно до норм Цивільного кодексу України, сторони (у даному випадку ПАТ "Кримський содовий завод" та ПП «СІНК») мали необхідний обсяг цивільної дієздатності для здійснення угоди, волевиявлення сторін було вільним, дотримана форма угоди, настали реальні правові наслідки (перехід права власності), а також зміст угоди не суперечило чинному законодавству та моральним принципам суспільства. У сторін угоди є всі, передбачені законодавством податкові та бухгалтерські документи, що підтверджують реальність і, відповідно, дійсність угоди.

Таким чином, як зазначив представник позивача, СДПІ по роботі з ВПП у м. Сімферополі АР Крим ДПС прийняте безпідставне та необґрунтоване рішення щодо завищення суми бюджетного відшкодування.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував та просив відмовити в задоволенні позову, надав пояснення по суті справи. пояснив, що податкове повідомлення - рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Сімферополі АР Крим ДПС від 25.07.2012 року №0000344000 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 10179,30 гривень, з яких 6786,20грн-за основним платежем та 3393,10грн-штрафні санкції, є законним та обґрунтованим, прийнято за результатами встановлених під час перевірки порушень.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до пп.55.2 ст.55 Податкового кодексу України N 2755-VI, 02.12.2010р контролюючими органами вищого рівня є:

Державна податкова адміністрація України - для державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, які у свою чергу є контролюючими органами вищого рівня для державних податкових інспекцій.

Відповідно до положення про Державну податкову службу України, затвердженого Указом Президента України від 12 травня 2011 року N 584/2011 ДПС України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України (далі - Міністр), одним з завдань якої відповідно до абз.1 п. 3 цього Положення є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства та іншого законодавства у випадках, коли здійснення такого контролю покладено на органи державної податкової служби, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків, зборів та інших платежів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).

Виходячи з системного аналізу вищевикладених норм, Спеціалізована Державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АР Крим ДПС є територіальним органом виконавчої влади, яка реалізує владні управлінські функції, через що належить до суб'єктів владних повноважень в розумінні пп.7 п. 1 ст. 3 КАС України.

Отже, даний спір є публічно-правовим та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Позивач -ПАТ "Кримський содовий завод", є юридичною особою, ідентифікаційний код 05444546, зареєстроване у якості платника податку на додану вартість, перебуває на податковому обліку в СДПІ по роботі з ВПП у м. Сімферополі АР Крим ДПС (а.с.41-42).

Судом встановлено, що на підставі службового посвідчення серія УКР №082065, виданого СДПІ по роботі з ВПП у м.Сімферопоолі АР Крим ДПС, головним державним податковим ревізором-інспектором відділу податкового супроводження підприємств промисловості управління податкового супроводження підприємств сфери матеріального виробництва СДПІ ВПП у м.Сімферополі, інспектором податкової служби І рангу, Стародубцеовою Наталією Сергіївною відповідно до пп.78.1.1 п.78.1 ст.78, ст..79 Податкового кодексу України від 02.12.2010року №2755-VI та наказу СДПІ по роботі з ВПП у м.Сімферополі АРК ДПС від 20.06.2012 №151 проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПАТ «Кримський содовий завод» (ПАТ «КСЗ») з питань фінансово-господарських взаємовідносин із ПП «СІНК» (ЄДРПОУ 24795754) за період з 01.12.11 по 31.12.11р.

Перевірку проведено у приміщенні СДПІ по роботі з ВПП у м.Сімферополі АРК ДПС з відома голови правління ПАТ «КСЗ» Шмелькова Владіслава Валерійовича та головного бухгалтера Криштоп Тетяни Іванівни, повідомлених наказом СДПІ по роботі з ВПП у м.Сімферополі АРК ДПС від 20.06.2012р №151 «Про проведення документальної позпланової невиїзної перевірки ПАТ «Кримський содовий завод» та повідомленням про місце проведення перевірки від 20.06.2012року №624/10/40-10, які надіслано на підприємство рекомендованим листом із повідомленням 21.06.12року, та отримано підприємством 25.06.2012р.

Перевірка проводилась з 25.06.2012р по 03.07.2012р.

За результатами перевірки був складений Акт №718/10/40-10 від 09.07.2012р., у якому зазначено, що в порушення п.198.1, 198.3, 198.6 ст198 Подткового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, завищено податковий кредит на суму 6786,20грн.

На підставі Акту №718/10/40-10 від 09.07.2012р винесено податкове повідомлення-рішення №0000344000 від 25.07.2012р.( а.с.63).

Перевіряючи обґрунтованість винесення оскаржуваного податкового повідомлення -рішення судом встановлено наступне.

В акті позапланової виїзної перевірки № 718/10/40-10 від 09.07.2012р вказано ПП «СІНК» за податковою адресою не знаходиться, підприємство має стан «9»- направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням.

Субєкт господарювання взято на податковий облік в органах державної податкової служби 29.01.98 за №14038095, станом на 29.02.2012 перебуває на обліку в ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва.

ПП «СІНК» зареєстровано платником ПДВ, Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 27.02.09 №100203259, видане ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва, індивідуальний податковий номер 247957514032, зареєстрований платником ПДВ з 27.02.09р по 29.02.2012р.

ПП «СІНК» протягом 2011року не надавався Звіт 1-ПП «Про суми пільг в оподаткуванні юридичних осіб та фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності». Згідно реєстру отриманих та виданих податкових накладних за грудень 2011року (вх. від 18.01.2012р №9013734289) ПП «СІНК» не користувалося пільгами з ПДВ. Таким чином, не можливо встановити чи користувалося ПП «СІНК» у грудні 2011року пільгами зі сплати окремих податків, зборів, обов'язкових платежів чи ні.

Декларація з податку на прибуток за IV квартал 2011року та додатки до неї: додаток ІД (вх.. від 06.02.12 №9015109993), додаток СВ (вх..06.02.12 №9015101130) та додаток до податків ІВ, ІД, ЗВ, ВЗ, АВ, СВ (вх. від 06.02.12 №9015101080), що підписані електронно-цифровим підписом директора Воронова Сергія Павловича та імпортовані до ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва засобами E-mail.

У зазначеній податковій звітності ПП «СІНК» не декларує показники щодо нарахування амортизації виробничих основних засобів, основних засобів загальногосподарського призначення, 05.1.3 додатка СВ «Амортизація виробничих основних засобів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг». Додаток АМ до податкової декларації з податку на прибуток не надано. Таким чином, основні засоби та інші необоротні активи на підприємстві відсутні.

За даними Декларації з податку на прибуток за IV квартал 2011року дохід від операційної діяльності (дохід від реалізації товарів (робіт,послуг)) за IV квартал склав 998686,00грн.

ПП «СІНК» до ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва надано податкову декларацію з ПДВ за грудень 2011року (вх.. від 18.01.2012 №9013625191), додаток №1 до податкової декларації з ПДВ за грудень 2011року (вх.. від 18.01.2012 №9013737039) та додаток №5 до податкової декларації з ПДВ за грудень 2011року (вх.. від 18.01.2012 №9013629552), що підписані електронно-цифровим підписом директора Воронова Сергія Павловича та імпортовані до ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва засобами E-mail.

До ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва надано реєстр отриманих та виданих податкових накладних за грудень 2011року (вх.. від 18.01.2012 №9013734289), що підписаний електронно-цифровим підписом директора Воронов Сергія Павловича та імпортовані до ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва засобами E-mail.

Згідно з додатком №5 до податкової декларації з ПДВ за грудень 2011року встановлено основних контрагентів-постачальників, сума податкового кредиту з ПДВ по яким за грудень 2011року складає 122549,33грн, а саме: «БРОМ- 3360,00грн та ТОВ «ТАЛАСС»- 119189,33грн.

В результаті аналізу податкової звітності підприємства та отриманої оперативної інформації встановлено, що у підприємства ТОВ «ТАЛАСС» відсутні матеріальні та трудові ресурси, як власні так і орендовані, складські приміщення, виробничі потужності, транспортні засоби, власні або орендовані земельні ділянки для здійснення господарських операцій з купівлі-продажу будь-якого товару у обсягах, не має достатньої кількості персоналу для здійснення відповідної діяльності.

У зв'язку з тим, що за даними Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні ДПА України встановлено, що жодне підприємство не декларує факт поставки товарів (послуг) на адресу ТОВ «ТАЛАСС» за період грудень 2011року, сума податкового кредиту дорівнює 0грн, проте встановлено контрагентів-покупців, які декларують отримання товарів від ТОВ «ТАЛАСС», що свідчить про штучне формування податкового кредиту підприємствами-покупцями з метою зменшення суми ПДВ, що підлягає сплаті в бюджет.

Таким чином, встановлено відсутність рельного здійснення господарських операцій ТОВ «ТАЛАСС» (код ЄДРПОУ 37206965) з платниками податків контрагентами-постачальниками та контрагентами -покупцями за період грудень 2011року.

Згідно з додатком №5 до декларації з ПДВ по ПП «СІНК» встановлено контрагентів-покупців, сума податкових зобов'язань з ПДВ по яким за грудень 2011року складає 130832,66грн, в т.ч. ПАТ «КСЗ».

Від ВПМ ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва отримано службову записку від 29.02.2012р №330-вн/26, в якій зазначено: «Згідно автоматизованої системи співставлення контрагентів на рівні ДПА України у грудні 2011року покупцем товарів (робіт, послуг) ПП «СІНК» являється покупець- ПАТ «КСЗ», сума ПДВ якого складає 6786,20грн.

Крім того, в податковій звітності ПП «СІІНК» відображено факт придбання товарів (робіт, послуг) від наступних постачальників: «Бром» та ТОВ «ТАЛАСС».

ВПМ ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва по ТОВ «ТАЛАСС» проведеними розшуковими заходами встановлено:

Співробітниками податкової міліції здійснено вихід за адресою реєстрації підприємства :54046, м.Миколаїв, вул.Іванова, буд.21, з метою вручення листа та отримання пояснення посадових осіб щодо фінансово-господарської діяльності підприємства у грудні 2011р. За вказаною адресою підприємство ТОВ «ТАЛАСС» не знаходиться та фінансово-господарську діяльність не здійснює.

В акті перевірки також зазначено, що за даними Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівнів ДПА України встановлено, що жодне підприємство не декларує факт поставки товарів (послуг) на адресу ТОВ «ТАЛАСС» за період грудень 2011року, сума податкового кредиту дорівнює 0грн., проте встановлено контрагентів-покупців, які декларують отримання товарів від ТОВ «ТАЛАСС», в т.ч. ПП «СІНК», що свідчить про штучне формування податкового кредиту підприємствами-покупцями з метою зменшення суми ПДВ, що підлягає сплаті в бюджет.

Крім того, з офіційних даних наведених в податковій звітності, встановлено, що ПП «СІНК» не має необхідних умов для здійснення фінансово-господарської діяльності, про що свідчить відсутність технічного персоналу, основних фондів, виробничих ктивів, складських правових аслідків.

ВПМ ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва з метою вручення листа від 01.02.2012р №679/10/15-200 щодо надання пояснень та документальних підтверджень господарської діяльності за грудень 2011року в телефонному режимі до ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва було викликано директора ПП «СІНК» Воронова С.П., 17.02.211р даний запит було вручено. Крім того, директором Вороновим С.П. були надані письмові пояснення, якими він підтвердив проведення господарських операцій (придбання європоддонів) з ТОВ «ТАЛАСС».

На даний час підприємство за юридичною адресою не заходиться, співробітниками ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва направлено до ЄДР довідку форми 18-ОПП, дата подання останньої податкової декларації з ПДВ 20.02.2012р за січень 2011р.

Враховуючи вищевикладене, в акті перевірки зазначено, що правочини, здійснені ПП «СІНК» з контрагентом-постачальником ТОВ «ТАЛАСС» є такими, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків, та згідно ч.1 ст.203 ЦКУ суперечать інтересам держави і є нікчемними. Отже, правочини, які були здійснені ПП «СІНК» з контрагентами-покупцями, також є такими, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків та суперечать інтересам держави і мають ознаки нікчемних.

Згідно з Довідкою АБ №410156 з Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ), основним видом економічної діяльності ПАТ "Кримський содовий завод" є "виробництво іншої основної неорганічної хімічної продукції (24.13.0), діяльність автомобільного вантажного транспорту (60.24.0), будівництво будівель (45.21.1), оптова торгівля хімічними продуктами (51.55.0), діяльність у сфері інжинірингу (74.20.1), організація перевезення вантажів (63.40.0)".

Для здійснення господарської діяльності між ПАТ "Кримський содовий завод"("Покупець") та Приватним підприємством «СІНК»("Постачальник") укладений договор -№4600004634 від 02.12.2011р з додатковими угодами.

Цим договором передбачено:

п.1.1. "у відповідності з цим договором, Постачальник зобов'язується передти у власність Покупця пиломатеріали, (далі-«Продукція») згідно специфікації, а покупець зобовязан прийняти та оплатити Продукцію на умовах, встановлених цим Договором ".

п.2.1 Ціна на продукцію встановлюється у відповідності зі специфікацією (Додаток №1), що є невід'ємною частиною договору.

п.2.2 Сума договору складає 33 228,00грн, в тому числі ПДВ - 5538,00грн.

п.2.3. Покупець оплачує Продукцію, що постачається, на протязі 7 (семи) банківських днів з моменту прийому Продукції на складі Покупця.

п.2.4. Оплата Продукції проводиться на підставі рахунку на оплату в національній валюті України в безготівковій формі.

п.3.3. Подукція, що постачається, не повинна бути в заставі, не повинна бути відчужена на користь третьої особи, у відношенні Продукції не повинні вестись спори, Продукція не повинна бути обтяжена іншими видами зобов'язань.

п.3.4 На продукцію, що постачається, Постачальник зобов'язується надати Покупцю:

-рахунок;

-видаткову накладну;

-документи про якість;

-товарно-транспортну накладну.

Згідно із видатковою накладною №1912-01 від 19.12.2011р ПП «СІНК» поставлено ПАТ «Кримський содовий завод» Продукцію на загальну суму 40717,20грн., у тому числі ПДВ 6786,20грн. (а.с.85)

Факт постачання також підтверджується товарно-транспортною накладною від 19.12.2011р (а.с.86) та прихідним ордером №5000034086 від 21.12.2011р (а.с.87).

Податковою накладною від 19.12.2011р встановлюється, що ПАТ «КСЗ» загальна сума коштів, що підлягають сплаті складає 40717,20грн, з яких 33931,00грн- усього по розділу І та 6786,20грн- ПДВ.

Відповідно до вимог ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV:

"Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи".

Згідно п.2.1. "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку" від 24.05.1995 № 88 Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Відповідно до вимог п.2.4 Положення №88 "Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікуПАТи особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції".

Таким чином, отримання товарно-матеріальних цінностей (послуг) за грудень 2011року від Приватного підприємства «СІНК» підтверджується видатковою накладною №1912-01 від 19.12.2011р на загальну суму 40717,20грн., у тому числі ПДВ 6786,20грн., а також товарно-транспортною накладною від 19.12.2011р (а.с.86) та прихідним ордером №5000034086 від 21.12.2011р. (а.с.87).

При вирішенні цього спору суд керується законодавством, що діяло на час виникнення спірних правовідносин.

Платники податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування , перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій визначені в Податковому кодексі України.

Відповідно до пп14.1.179 ст.14 Подткового кодексу України податкове зобов'язання це загальна сума податку, одержана ( нарахована) платнику податку у звітному ( податковому) періоді, а податковий кредит, у відповідності до пп14.1.181 ст.14 ПКУ -сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Розділ V ПК України «Податок На Додану Вартість» визначає основні норми, які регулюють цей вид податку.

Відповідно до п187.1 ст.187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

п.187.9 ст.187 ПКУ встановлює, що датою виникнення податкових зобов'язань виконавця довгострокових договорів (контрактів) є дата фактичної передачі виконавцем результатів робіт за такими договорами (контрактами).

Для цілей цього пункту довгостроковий договір (контракт) - це будь-який договір на виготовлення товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва та якщо договорами, які укладені на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапного їх здавання.

Згідно п 198.1 ст.198 ПКУ право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

У відповідності до п198.2 ст.198 ПКУ датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Відповідно до п198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом

193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Платник податку може включити на підставі бухгалтерської довідки до податкового кредиту виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, суми податку, сплачені (нараховані) у вартості товарів/послуг, необоротних активів, що не були включені до складу податкового кредиту при придбанні або виготовленні таких товарів/послуг, необоротних активів, та/або з яких були визначені податкові зобов'язання відповідно до цього пункту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів.

З метою застосування цього пункту податкові зобов'язання і податковий кредит визначаються на дату початку фактичного використання товарів/послуг, необоротних активів, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"(996-14).

Згідно п198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Термін "господарська діяльність" суд застосовує у значенні, наведеному в ст..3 Господарського кодексу України від 16.01.2003 № 436-IV, а саме: " Під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність ".

Враховуючи вищевикладене, наявність податкової накладної, яка оформлена належним чином, є достатньою підставою для включення сум ПДВ до складу податкового кредиту.

Судом встановлено, що перевіркою встановлено завищення податкового кредиту, що обґрунтовано тим, що перевіряючими СДПІ виключена зі складу податкового кредиту сума ПДВ за податковою накладною, що була отримана від Приватного підприємства «СІНК» на загальну суму 40717,20грн., у тому числі ПДВ 6786,20грн.

У відповідності до п188.1 ст.188 ПК України База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Таким чином, судом встановлено, що завищення ПАТ "Кримський содовий завод" заявленої суми податкового кредиту за грудень 2011року у сумі 6786,20грн документами первинного бухгалтерського та податкового обліку не підтверджується

Відповідач наполягав на тому, що суми ПДВ, сплачені позивачем під час проведення розрахунків з контрагентом не підлягали віднесенню до податкових кредитів по ПДВ в наслідок того, що контрагентом позивача - ПП «СІНК» порушено публічний порядок здійснення діяльності.

Як зазначено вище, позивачем надані документи, які свідчать про те,що він в повному обсязі сплатив на користь постачальників товарів (послуг) їх вартість , в тому числі ПДВ.

Відповідач у порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, не надав доказів того, що позивач не виконав зобов'язання щодо проведення розрахунків за придбаний товар, не сплатив суми ПДВ.

Суд не приймає до уваги доводи щодо відсутності у постачальника найманих працівників, необхідних умов для здійснення господарської, економічної діяльності, основних фондів та виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів, оскільки вказані доводи не підтверджені належним чином і не мають правового значення для вирішення питання про наявність наміру сторін на реальне настання правових наслідків, обумовлених укладеними угодами або порушення позивачем правил оподаткування. Крім того відповідач не зазначає, а суд не може встановити, який мінімальний рівень забезпеченості підприємства трудовими, фінансовими та іншими ресурсами вимагається для виконання зобов'язань за укладеним договором з ПП «СІНК».

Як визначено до п201.10 ст.201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який постачає товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Суд вважає, що наявність у платника податків (позивача у справі) виданих йому продавцем податкових накладних на загальну суму-40717,20грн., у тому числі ПДВ 6786,20грн, які відповідають вимогам закону, та оплата наданих товарів з податком на додану вартість є достатніми підставами для визначення податкового кредиту .

Відповідно до п. 200.4. ст. 200 ПКУ якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг). Під фактичною сплатою отримувачем суми податку в межах розглядуваної норми слід розуміти здійснення оплати цієї суми постачальникам в складі ціни придбаних товарів (послуг) під час проведення розрахунків за них.

Суд зазначає, що оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасникам тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Твердження відповідача про порушення норм податкового законодавства пов'язується із висновком про нікчемність укладених угод із ПП «СІНК» не знайшло свого підтвердження.

Судом встановлено, що у відповідності до акту №313/23-325/24795754 від 29.02.12р встановлено, що ПП «СІНК» зареєстровано у Виконавчому комітеті Миколаївської міської ради, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію від 29.01.98р, станом на 29.02.2012р перебуває на обліку в ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва та зареєстровано платником ПДВ, що підтверджує свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 27.02.09 №100203259. Таким чином, можна зробити висновок, що станом на час здійснення господарських операцій з позивачем ПП «СІНК» було у встановленому порядку зареєстроване як юридична особа та платник ПДВ.

Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 228 ЦК України правочин, спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок (частина 1), а отже, є нікчемним (частина 2). Як установлено в ч. 2 ст. 215 цього Кодексу, визнання судом нікчемних правочинів недійсними не вимагається. Відповідно до ч. 1 ст. 216 зазначеного Кодексу недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Таким чином, суперечність правочину моральним засадам суспільства або спрямованість його на незаконне заволодіння майном держави, за даних обставин, може мати місце у разі наявності наміру сторін, який спрямований на неправомірне отримання податкової вигоди, шляхом штучного формування податкового кредиту і валових витрат.

Суд зазначає, що позивачем не надано жодних доказів наявності такого наміру у позивача.

Невиконання зобов'язань перед бюджетом іншими контрагентами є підставою для застосування заходів відповідальності виключно до таких контрагентів, і само по собі не свідчить про порушення правил оподаткування позивачем.

Відповідачем не надано доказів неможливості виконання своїх договірних зобов'язань ПП «СІНК», доказів, які б свідчили про не пов'язаність операцій із господарською діяльністю позивача, доказів отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операцій за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб. Жодного доказу несплати суми податку на додану вартість ПП «СІНК» або не відображення отриманих від позивача товарів у складі валових доходів та отриманих у ціні послуг сум ПДВ - у складі податкового зобов'язання не наведено ані в акті перевірки, ані під час судового розгляду справи, тому висновки відповідача про отримання позивачем виключно "податкової вигоди" позбавлені належного обґрунтування.

Позивач при проведені господарських операцій зі своїм постачальником оформив первинні документи, які і відобразив в своєму податковому обліку, що не заперечувалось відповідачем. Недостовірність жодного з цих документів не встановлена.

Що стосується посилань відповідача на встановлення за даними Системи автоматизованого співставлення одаткових зобов'язань та податкового кредиту на рівні ДПА України відсутністі декларування поставок товарів до та від ТОВ «ТАЛАСС» (контрагента ПП «СІНК») у грудні 2011р. суд зазначає наступне.

Перелік податкової інформації та порядок ії отримання визначено ст.ст. 72,73 Податкового Кодексу, серед якої відсутнє визначення як податкової інформації "дані програмного продукту" - інформація комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем, про які зазначено в Акті перевірки від 25.01.2012 року № 631/23-4/33848871.

Програмні продукти, про які йдеться в зазначеному Акті створені для реалізації Методичних рекомендацій щодо взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 18 квітня 2008 року № 266 (п.1.3. рекомендацій):

- система формування та подання до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку податкової звітності в електронному вигляді щодо ведення обліку розшифрування податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів;

- система приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності щодо проведення автоматизованого контролю податкової декларації з податку на додану вартість на районному рівні;

- система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Вказані програмні продукти є способом обробки інформації, та розроблені для аналітичного обліку даних органами ДПС, проте їх зміст не може слугувати підтвердженням наявності порушень в сфері податкового законодавства окремих платників податків.

Таким чином, відповідачем не доведено наявність та використання на час проведення перевірки позивача будь-якої належної податкової інформації про порушення позивачем податкового законодавства.

Також суд зазначає, що згідно Акту перевірки системою автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України підтверджено декларування ПП «СІНК» податкового зобов'язання з ПДВ за грудень 2011р. за господарськими операціями з позивачем на суму 6786,20 грн. (а.с.54).

Сукупність наведених фактів, на думку суду, не надає підстав вважати акт СДПІ по роботі з ВПП у м. Сімферополі АР Крим ДПС від 09.07.2012 року № 718/10/40-10 належним доказом відсутності у позивача права на формування податкового кредиту за грудень 2011 року за наслідками правовідносин з ПП «СІНК»..

Також суд зазначає, що законодавство України, не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Зазначена позиція узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини, яку суди повинні застосовувати як джерело права, відповідно до положень статті 17 Закону України від 23.02.2006 року №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Так, у справі "БУЛВЕС"АД проти Болгарії" (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Крім того, суд вважає необхідним звернути увагу відповідача на те, що, посилаючись на відсутність у сторін господарського зобов'язання наміру створення правових наслідків, обумовлених правочином, податковий орган наводить ознаки фіктивного правочину, який є оспорюваним (частина третя статті 215, частина друга статті 234 ЦК України), тож застосування у даному випадку наслідків нікчемного правочину у будь-якому разі є помилковим.

Приймаючи до уваги викладене, суд вважає, що висновки позивача щодо нікчемності угоди між Приватним підприємством «СІНК» та ПАТ "Кримський содовий завод" на придбання товарів, яка крім того в установленому законом порядку не визнана таковою, необґрунтовані, обставини, покладені в основу спірного податкового повідомлення-рішення не були підтверджені відповідачем у встановленому законом порядку, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінюючи правомірність оскаржуваного податкового повідомлення - рішення суд керується критеріями, встановленими частиною 3 статті 2 КАС України, вимогами статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи податкової служби зобов'язані здійснювати свої функції, у тому числі стосовно проведення перевірок суб'єктів господарювання виключно на підставі, у спосіб, в межах повноважень, визначених законом, і приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення №0000344000 від 25.07.2012 року винесено відповідачем необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мали значення для прийняття рішення та не у спосіб, передбачений законом.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Отже, відповідно до ст. 94 КАС України сплачений позивачем судовий збір -107,30 грн. підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь позивача.

У судовому засіданні, яке відбулось 30.08.2012 року, оголошено вступну та резолютивну частини постанови. У повному обсязі постанову складено та підписано 03.09.2012р.

Керуючись 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби від 25.07.2012 року №0000344000 про донарахування Публічному акціонерному товариству "Кримський содовий завод" додаткового грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 6786,20 гривень та застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 3393,10 грн.

3.Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Кримський содовий завод" (код ЄДРПОУ 05444546) судовий збір в розмірі 107,30 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Александров О.Ю.