Постанова

від 28.08.2012 по справі 2а/2470/1479/12

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2012 р. м. Чернівці Справа №2а/2470/1479/12

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді -Григораша В.О.;

при секретарі судового засідання -Дячуку Д.А.;

за участю:

представника позивача -Ротаря А.В.;

представника відповідача -не з`явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Чернівецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Дочірнього підприємства "Флеш Авто Захід Сервіс" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, -

ВСТАНОВИВ:

До суду 21 червня 2012 року надійшов адміністративний позов Чернівецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (позивач) до Дочірнього підприємства "Флеш Авто Захід Сервіс" (відповідач) про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в сумі 2588,27 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач належним чином не виконує вимоги Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" щодо забезпечення працевлаштування інвалідів, та у відповідності до ст. 20 цього Закону своєчасно не сплатив штрафні санкції. В добровільному порядку штрафні санкції відповідачем повністю не було сплачено, що стало підставою звернення до суду із позовною заявою. Так, на підставі поданої підприємством звітності форми 10-ПІ "про зайнятість та працевлаштування інвалідів" середньооблікова чисельність штатних працівників в 2011 році на підприємстві інвалідів становила 0 чоловік, в той час коли встановлений норматив складав 1 чоловік. Таким чином, відповідач зобов'язаний був самостійно сплатити до 15.04.2012 року адміністративно-господарські санкції у розмірі 2555,56 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідач вдруге в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду. Про причини неявки суд не повідомив, клопотань та заяв не подавав.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом встановлено, що згідно Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 07.07.2012 року адресою місцезнаходження відповідача є вул. Косівська, 2, м. Сторожинець, Чернівецька область (а.с. 13-15)

Згідно звіту відповідача про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2011 рік форми № 10-ПІ від 28.02.2012року середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу в 2011 році становила 9 чоловік, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (осіб) значиться 0 чоловік, в графі кількість інвалідів -штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україн" значиться 0 чоловік, в той час, як норматив для працевлаштування інвалідів становив 1 чоловік. В графі фонд оплати праці штатного працівника зазначено 46000,00 грн., а в графі середньорічна заробітна плата штатного працівника зазначено 5111,00грн. (а.с. 4).

На підставі поданого відповідачем звіту форми 10-ПІ позивачем надіслано відповідачу претензію від 10.05.2012 року №04-153/379 в якій запропоновано сплатити адміністравтино-господарські санкції та пеню за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, на підставі поданих в звіті даних, в розмірі 2255,56грн. У разі невиконання зазначеної вимоги протягом 15 діб, позивачем буде застосовано додаткове нарахування пені, судових, виконавчих витрат, притягнення керівника до адміністративної відповідальності (а.с. 10).

Окрім того, судом встановлено, що відповідач здійснював неналежне інформування центрів зайнятості, місцевих органів соціального захисту населення та відділення Фонду про створення робочих місць для працевлаштування інвалідів. Позивач впродовж 2011 року подав до Сторожинецького районного центру зайнятості звіт про наявність вакансій (згідно статистичних звітів форми №3-ПН) лише один раз, - 16 вересня 2011 року, що підтверджується довідкою Сторожинецького районного центру зайнятості від 05.06.2012 року №26/04-35/1050 (а.с.11). З поданого звіту відповідача від 16 вересня 2011 року форми №3-ПН "Про наявність вакансій" встановлено, що відповідачем не зазначалось про вільні робочі місця призначені для працевлаштування інвалідів (а.с. 12).

Сума позову підтверджується розрахунком адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць призначених для працевлаштування інвалідів та пені з 16.04.12 року за прострочення сплати адміністративно-господарських санкцій, відповідно до якого, станом на 19.06.2012 року, за відповідачем рахується борг в сумі 2588,27 грн., в тому числі: адміністравтино-господарські санкції - 2555,56 грн., та пеня - 32,71 грн. (а.с. 3).

До вказаних правовідносин застосовує наступні положення законодавства та робить висновки по суті спору.

Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.1991 року № 875-XII (Закон № 875-XII ) для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, -у кількості одного робочого місця.

Відповідно до вимог ч. 2 вказаної статті Закону № 875-ХІІ підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Частиною 5 ст. 19 Закону № 875-ХІІ виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.

Згідно з ст. 21 Кодексу законів про працю України, результатом працевлаштування є укладення трудового договору між працівником (в даному випадку інвалідом) та власником підприємства або уповноваженим ним органом, тобто безпосереднє працевлаштування інваліда здійснюється підприємством.

Згідно з ч.1 ст.20 Закону №875-ХІІ, підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Частиною 8 ст. 20 Закону № 875-ХІІ передбачено, що порядок сплати адміністративно-господарських санкцій і пені до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, їх акумуляції, обліку, а також з урахуванням пропозицій всеукраїнських громадських організацій інвалідів - використання цих коштів затверджується Кабінетом Міністрів України. Так, пунктом 2 Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 р. № 70, передбачено, що роботодавці сплачують суму адміністративно-господарських санкцій відділенням Фонду соціального захисту інвалідів (далі - відділення Фонду) за місцем їх державної реєстрації як юридичних осіб або фізичних осіб - підприємців на рахунки, відкриті в органах Державного казначейства, до 15 квітня року, що настає за роком, в якому відбулося порушення нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Таким чином, відповідач зобов'язаний був самостійно сплатити на рахунок Фонду суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць призначених для працевлаштування інвалідів у розмірі 2555,56 грн. Однак, на момент розгляду даної адміністративної справи, сума адміністравтино-господарських санкцій відповідачем не сплачена.

Згідно з ч.2 ст.20 Закону № 875-ХІІ порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк. У зв'язку з цим на момент звернення до суду сума пені, яка підлягає стягненню, становить 32,71 грн.

Згідно п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. На час вирішення справи відповідач не надав доказів відсутності або погашення ним адміністративно-господарських санкцій та пені.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідач не вжив усіх необхідних заходів для недопущення порушення вимог Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" в частині забезпечення нормативу робочих місць для інвалідів, а тому вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають обставинам справи та наявним матеріалам, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 71, 79, 86, 94, 158-162, КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Флеш Авто Захід Сервіс" (вул. Косівська, 2, м. Сторожинець, Чернівецька область, ід. код 36747795) на користь Чернівецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в сумі 2555 (дві тисячі п'ятсот п'ятдесят п'ять) грн. 56 коп. та пеню в розмірі 32 (тридцять дві) грн. 71 коп.

Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанову у повному обсязі складено 03 вересня 2012 року (02.09.2012 року - вихідний день).

Суддя В.О. Григораш