Рішення

від 04.09.2012 по справі 5009/2559/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 20/63/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.09.12 Справа № 5009/2559/12

За позовом Прокурора Орджонікідзевського району м.Запоріжжя (69035, м.Запоріжжя, пр.Маяковського,1) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних відносинах -

Позивач : Державної екологічної інспекції у Запорізькій області (69035, м.Запоріжжя, вул.40 років Радянської України, 72-А),

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мозаїка" (69032, м.Запоріжжя, вул.Макаренка, буд.3)

про стягнення 36 204,62 грн. шкоди

Суддя Гандюкова Л.П.

Представники сторін

Від прокурора -не з'явився;

Від позивача - Кучугурна О.О. (дов. №131/03 від 12.01.2012р.);

Від відповідача -Іванченко П.О. (дов.№ б/н від 18.07.2012р.);

Чекулаєва А.М. (директор, наказ №7 від 31.08.2010р.);

СУТЬ СПОРУ:

Заявлений позов про стягнення з відповідача шкоди, завданої внаслідок порушення природоохоронного законодавства в розмірі 36 204,62 грн.

Ухвалою господарського суду від 06.07.2012р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі №5009/2559/12, справі присвоєно номер провадження 20/63/12, судове засідання призначено на 26.07.2012р. На підставі ст. 77 ГПК України у судовому засідання оголошувалась перерва до 16.08.2012р., потім до 04.09.2012р.

У судовому засіданні 04.09.2012р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Прокурор у судове засідання 04.09.2012р. не з'явився. Відмови прокурора від позову на адресу суду не надходило. У попередніх засіданнях позовні вимоги підтримано.

Позивач підтримав позовні вимоги, викладені у позовній заяві, з урахуванням додаткового письмового пояснення (а.с.62-63), які мотивовано наступним. 19.02.2010р. державною екологічною інспекцією проведена перевірка щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства відповідачем, якою встановлено, що підприємство здійснює підприємницьку діяльність, пов'язану з викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, що є порушення ст.ст.10,11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря». За виявлене правопорушення в.о. директора ТОВ «Мозаїка» притягнуто до адміністративної відповідальності. Факт усунення порушення підтверджується отриманням ТОВ «Мозаїка»дозволу на викиди №2310137200-105. Згідно з Методикою, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008р. №639, затвердженої МЮУ 21.01.2009р. за №48/16064, розраховано суму заподіяної шкоди за час роботи джерела в режимі наднормативного викиду забруднюючих речовин, яка складає 36204,62 грн. Позов обґрунтовано ст.121 Конституції України, ст.ст. 5, 7, 10, 11, 33 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", ст.ст.47,68,69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст.1166 ЦК України.

Відповідач позовні вимоги не визнав, вважає їх незаконними та необґрунтованими із наступних підстав. При здійснені розрахунку була застосована Методика, яка встановлює порядок визначення розмірів шкоди, нанесеної державі внаслідок понаднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, в той час як згідно з таблиці джерел (а.с.15,16) викид здійснювався шліфувальним станком та насипом щебеня, які є неорганізованими джерелами, стаціонарним джерелом є лише заточний станок. У довідці ТОВ «Мозаїка», виданій лише у 2012 році, час роботи обладнання у 2010 році було вказано на підставі приблизних даних на момент її видачі. При цьому не було враховано простій підприємства в період з 19.02.2010р. по 12.07.2010р., в який виробництво було призупинено для ремонту технологічного обладнання. На підприємстві відсутній спеціаліст, який зміг би здійснити точний розрахунок, і про недостовірність даних, вказаних у довідці, підприємство зазначало у відповіді на претензію від 26.02.2012р. За таких обставин, неправильне визначення джерел викидів та часу роботу обладнання призвело до неправильного розрахунку. Крім того, єдиним достовірним доказом перевищуючого розміру викидів є відбір проб, який не здійснювався, акт відбору проб не складався. Відповідачем також надано свій контррозрахунок збитків за період з 13.07 -02.12.2010р. у розмірі 11 027,61 грн. Просить у задоволенні позову відмовити.

У судовому засіданні 04.09.2012р. представником відповідача заявлено усне клопотання про зменшення судом, у разі прийняття рішення про задоволення позову, розміру заявленої до стягнення суми на 50 відсотків, у зв'язку з тим, що ця сума є надмірно великою для підприємства.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Державною екологічною інспекцією в Запорізькій області було проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ «Мозаїка»за адресою: м.Запоріжжя, вул.Макаренка, 3, складено відповідний Акт перевірки від 19.02.2010р. Згідно з даним Актом екологічною інспекцією було встановлено, що на момент перевірки підприємство здійснює виробничо-господарську діяльність, у ході якої експлуатує технологічне обладнання, пов'язане з викидом в атмосферне повітря забруднюючих речовин, без відповідного дозволу.

Стосовно виконуючої обов'язки директора підприємства складено протокол №003793 від 19.02.2010р. про адміністративне правопорушення, а також на місці складено постанову про накладення адміністративного стягнення, якою останню визнано винною у правопорушенні, відповідальність за яке передбачено ст.ст.10,11,33 Закону України «Про охорону атмосферного повітря». Протокол особою правопорушника підписано без зауважень, із викладеним у протоколі погодилася. Акт перевірки та постанову про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу вручено особисто в.о. директора під підпис. Крім того, в.о. керівника підприємства винесено припис від 19.02.2010р., яким зобов'язано не допускати викид без дозволу та надати відповідний дозвіл до держінспекції в терміни до 22.03.2010р.

03.12.2010р. Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Запорізькій області 03.12.2010р. видано ТОВ «Мозаїка»дозвіл №2310137200-105 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами з терміном дії 5 років - до 02.12.2015р.

На адресу ТОВ «Мозаїка»державною екологічною інспекцією була направлена претензія №1030/03 від 01.06.2012р. про сплату на користь місцевого бюджету шкоди заподіяної державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства із розрахунком цієї шкоди на суму 36204,62 грн.

Проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню на наступних підставах.

Частиною 1 статті 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в народному господарстві в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси на території України підлягають державній охороні.

Відповідно до п.п.4.2, 6.4, 6.11. Положення про Державну екологічну інспекцію у Запорізькій області, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України №130 від 12.12.2011р., -Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням, зокрема, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України законодавства про охорону атмосферного повітря (п."г"). Для виконання покладених на неї завдань має право: проводити перевірки з питань, що належать до її компетенції, видавати за їх результатами обов'язкові для виконання приписи, розпорядження; розраховувати розмір збитків, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, та пред'являти претензії .

Відповідно до приписів ч.1 ст.13, ч.1,2 ст.14 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

Згідно з ст.11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, який видається територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів за погодженням із територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я.

Відповідно до статті 10 Закону підприємства, установи, організації та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані, зокрема: здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо.

Статтями 33 та 34 зазначеного Закону встановлено, що особи, винні у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону, - несуть відповідальність згідно з законом. Шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених Законом.

Відповідно до статті 2 цього ж Закону України відносини в галузі охорони атмосферного повітря регулюються цим Законом, Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища»та іншими нормативно-правовими актами.

Стаття 41 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»встановлює економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачає відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Розрахунок розміру заподіяних збитків здійснено згідно з Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008р. №639, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21 січня 2009р. за №48/16064 (далі -Методика). Методика встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб'єктів господарювання (юридичних і фізичних осіб) (п.1.2).

Відповідно до п.2.1 Методики наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря вважаються, зокрема: викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, включаючи окремі забруднюючі речовини, викиди яких підлягають регулюванню відповідно до законодавства (п.п.2.1.2).

Згідно з п.п.2.2 даної Методики факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюється державними інспекторами при проведені перевірки суб'єктів господарювання інструментально-лабораторними методами контролю та розрахунковими методами. За результатами перевірки суб'єкта господарювання складається акт перевірки в установленому законодавством порядку (п.2.8 Методики).

Відповідно до п.п.2.7.1 пункту 2.7 Методики розрахункові методи визначення наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та об'ємної витрати газопилового потоку застосовуються у випадках: викиду забруднюючих речовин від джерел викидів, які здійснюються без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб'єктів господарювання.

Розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду, який здійснюється без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, здійснюється за параметрами джерела викиду (джерела утворення), зафіксованими у відповідній документації суб'єкта господарювання (матеріали інвентаризації стаціонарних джерел викидів, технологічні регламенти виробництва, режимні карти роботи паливовикористовувального обладнання, питомі викиди (показники емісії), дані державних статистичних спостережень з охорони атмосферного повітря за формою N 2-ТП (повітря)), або згідно з методиками для розрахунків маси викидів забруднюючих речовин за час роботи джерела без дозволу на викиди (п.3.6 Методики).

Згідно з п.3.11 Методики час роботи джерела в режимі наднормативного викиду визначається з моменту виявлення порушення до моменту його усунення.

Пунктом 3.12. визначено, що факт усунення порушення може бути підтверджений: даними інструментально-лабораторних вимірювань, які проведені лабораторіями, атестованими на право проведення необхідних інструментально-лабораторних вимірювань; отриманням дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами; документами, що підтверджують виведення з експлуатації устаткування, від якого було зафіксовано наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Як встановлено судом, дозвіл на викиди забруднюючих речовин ТОВ «Мозаїка»було видано 03.12.2010р. Розмір заявленої до стягнення суми збитків становить 36 204 грн. 62 коп. Розрахунок здійснено за формулою (2) пункту 3.1 Методики за період часу з 19.02.2010р. по 02.12.2010р. згідно з відомостями про фактично відпрацьовану кількість годин кожним із забруднюючих джерел, а саме: згідно з наданою відповідачем довідкою №12 від 24.05.2010р. та характеристикою джерел (а.с.13-15).

Матеріали справи свідчать, що відповідач після одержання від позивача претензії №1030/03 від 01.06.2012р. на суму 36204,62 грн. звернувся до нього з листом №7 від 26.06.2012р. (а.с.36), в якому зокрема, зазначав, що надані ним дані стосовно джерел викидів забруднюючих речовин, їх фактичний час роботи не є достовірними, адже облік таких даних на підприємстві не ведеться, тому здійснений розрахунок шкоди є невірним. Так, зокрема в період з 19.02.2010р. по 12.07.2010р. виробництво щодо основної діяльності підприємства з виготовлення пам'ятників було призупинено у зв'язку з ремонтом технологічного обладнання.

Цими ж обставинами відповідач мотивує свої заперечення по суті спору. На підтвердження викладеного відповідач надав звіт про виробництво промислової продукції за 2010 рік (а.с.37-38), наказ директора підприємства №4 від 20.02.2010р. (а.с.55), витяги щодо обліку спожитої електроенергії за 2010 та 2011 роки (а.с.66-67), довідка від 24.07.2012р. (а.с.39). Відповідачем також надано свій контррозрахунок збитків за період з 13.07 -02.12.2010р. в розмірі 11 027,61 грн.

Згідно з ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Суд критично ставиться до наданих відповідачем доказів, які не можуть бути прийнято як належні. Зокрема, витяги щодо обліку спожитої електроенергії за 2010 та 2011 роки (а.с.66-67) не підписані посадовою особою, справжність зазначених у них відомостей не засвідчено представниками енергопостачальної організації. Зменшення обсягу виробництва продукції у порівнянні з попереднім 2009 роком (80,10тн проти 250,80тн), вказані у звіті про виробництво промислової продукції за 2010р.(а.с.37зворот), не можуть достовірно свідчити про простій підприємства і підтверджувати виведення з експлуатації устаткування. Як встановлено в п.3.12 Методики, факт усунення порушення може бути підтверджений зокрема документами, що підтверджують виведення з експлуатації устаткування, від якого було зафіксовано наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Відповідних доказів суду не надано. Довідка про фактичні години роботи джерел викиду з 19.02.2010р. по 02.12.2010р., на підставі якої позивачем здійснено розрахунок, є офіційним документом, підписана уповноваженою особою -директором, який несе відповідальність за надані ним відомості і якому на момент видачі довідки не могли не бути відомі обставини щодо технологічного процесу підприємства.

Згідно з ст.42 Господарського кодексу України підприємництво -це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Одними із принципів підприємницької діяльності відповідно до ст.44 Кодексу є самостійне формування програми діяльності, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом.

Статтею 49 Господарського кодексу України встановлено, що підприємці зобов'язані не завдавати шкоди довкіллю, не порушувати права та законні інтереси громадян та їх об'єднань, інших суб'єктів господарювання, установ, організацій, права місцевого самоврядування і держави. За завдані шкоду і збитки підприємець несе майнову та іншу встановлену законом відповідальність.

Відповідно до ст.22 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" для забезпечення охорони атмосферного повітря впроваджуються організаційно-економічні заходи, що передбачають, зокрема: відшкодування збитків, заподіяних внаслідок порушення законодавства про охорону атмосферного повітря.

Відповідно до ч.1, п."є" ч.2 ст.68, ч.1 ст.69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" (в редакції, чинній на момент виявлення порушення) порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у: допущенні наднормативних, аварійних і залпових викидів і скидів забруднюючих речовин та інших шкідливих впливів на навколишнє природне середовище. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені в ст.1166 ЦК України, а саме: майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Зобов'язання з відшкодування шкоди є деліктними (позадоговірними). Форми і розміри позадоговірної відповідальності визначаються лише законом. Підставою цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди є правопорушення, що включає складові елементи -шкоду, протиправність поведінки заподіювача шкоди, причинний зв'язок та вину особи, яка заподіяла шкоду.

Відповідно до приписів п.4 ч.3 ст.129 Конституції України, ст.33 ГПК України обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

При вирішенні спору про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, на позивача покладений обов'язок доказати шкоду (її розмір), протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок; на відповідача -відсутність вини.

Частинами 1,5 статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використання, зберігання хімічних, радіоактивних, вибухових і вогненебезпечних та інших речовин, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Згідно з пунктом 1.6. роз'яснення Вищого арбітражного суду України №02-5/744 від 27.06.2001р. "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища" вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарському суду слід виходити з презумпції вини правопорушника. Отже, позивач не повинен доводити наявність вини відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу, навпаки, відповідач повинен довести, що у діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди.

Відповідно до п.1.4 Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.09.2008р. №464, зареєстрованим у Мінюсті України 15 січня 2009р. за №18/16034, акт перевірки -це документ, який фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок суб'єктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання.

Порушення, які мають значення для вирішення даного спору, встановлені в акті перевірки дотримання ТОВ «Мозаїка»вимог природоохоронного законодавства, складений 19.02.2010р., який підписаний присутнім при перевірці виконуючим обов'язки директора підприємства. Крім того, 19.02.2010р. Державною екологічною інспекцією відносно в.о. директора підприємства складено протокол про адміністративне правопорушення №003793, винесено постанову про накладення на вказану особу адміністративного стягнення у вигляді штрафу. Порушником вказаний протокол підписано без зауважень, постанову не оскаржено.

Суд не бере до уваги заперечення відповідача щодо того, що позивачем не було здійснено відбору проб повітря, згідно з яким мало бути визначено фактичний розмір викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, оскільки судом встановлено, що відповідно до п.2.1.2 Методики, викиди забруднюючих речовин джерелами, які не мають дозволів на викид, вже вважаються наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Відбір проб здійснюється з метою визначення перевищення граничнодопустимих показників викидів, який має юридичне значення у разі проведення перевірки підприємства за наявності дозволу. У розумінні норм Методики при відсутності дозволу на викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря, розмір визначається саме за всі викиди забруднюючих речовин, тобто в тому числі за нормативні викиди об'єкту, що перевіряється.

Інші заперечення відповідача також не впливають на вирішення спору, виходячи з наступного.

Згідно з п.1.5 Методики джерело викиду забруднюючих речовин - об'єкт (підприємство, цех, агрегат, установка), з якого надходять в атмосферне повітря забруднююча речовина або суміші таких речовин.

Відповідно до п.1.15.5. Інструкції про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України №7 від 10.02.95 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15 березня 1995р. за №61/597, стаціонарне джерело забруднення атмосфери -підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об'єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу.

Такого терміну як «неорганізоване джерело»не існує. Згідно з п.1.15.10 та 1.15.11 Інструкції визначено такі терміни як: організований викид - викид який надходить в атмосферу через спеціально споруджені газоходи, труби, аераційні ліхтарі та інші споруди та неорганізований викид - викид, який надходить в атмосферу у вигляді ненаправлених потоків газопилевої суміші від джерел забруднення не оснащених спеціальними спорудами для відведення газів газоходами, трубами та іншими спорудами.

Отже, в даному випадку під стаціонарним джерелом розуміється підприємство в цілому - стаціонарний об'єкт, розташований за конкретною адресою. Антонімом стаціонарного джерела забруднення атмосферного повітря є пересувне джерело -транспортний засіб, рух якого супроводиться викидом в атмосферу забруднюючих речовин (п.1.15.6 Інструкції). Дозвіл №2310137200-105 видано відповідачу саме на стаціонарні джерела.

Враховуючи викладені обставини, підстави позову, суд вважає, що факт порушення відповідачем природоохоронного законодавства, що полягає у здійсненні наднормативних викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря за відсутністю дозволу, є доведеним. Відповідач не надав суду доказів, які б відповідно до ст.34 ГПК України належним чином підтвердили відсутність вини у спричиненні шкоди. Заперечення відповідача спростовуються вищенаведеним та не впливають на вирішення спору.

Відповідно до ст.47 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської діяльності зараховуються на розрахункові рахунки місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища за місцем вчинення правопорушення.

Заявлене представником відповідача в судовому засіданні 04.09.2012р. усне клопотання про зменшення судом розміру заявленої до стягнення суми на 50% у зв'язку з тим, що сума є надмірно великою, задоволенню не підлягає. По-перше, з огляду на приписи ч.1 ст.69 Закону "Про охорону навколишнього природного середовища". По-друге, пунктом 3 статті 83 ГПК України передбачено право господарського суду зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання. Однак, заявлена до стягнення сума є не неустойкою внаслідок порушення зобов'язання однією із сторін, а є позадоговірною шкодою внаслідок порушення природоохоронного законодавства, що підлягає відшкодуванню у повному обсязі.

Враховуючи викладені обставини, підстави позову, суд вважає, що факт порушення природоохоронного законодавства є доведеним, позовні вимоги про стягнення з відповідача шкоди, спричиненої державі внаслідок забруднення атмосферного повітря у розмірі 36204,62 грн. обґрунтовані, розрахунок здійснений вірно, тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно з ст. 49 ГПК України в доход бюджету слід стягнути з відповідача суму 1609,50 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст.49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мозаїка" (69032, м.Запоріжжя, вул.Макаренка, буд.3, код ЄДРПОУ 20503039) шкоду, завдану державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства в розмірі 36 204 (тридцять шість тисяч двісті чотири) грн. 62 коп. (Стягувач - Державна екологічна інспекція у Запорізькій області (69035, м.Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 72-А, код ЄДРПОУ 38025388, отримувач: УДКСУ у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя, 24062100, код ЄДРПОУ 38025409, банк одержувача: ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, р/р №33116331700007). Видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мозаїка" (69032, м.Запоріжжя, вул.Макаренка, буд.3, код ЄДРПОУ 20503039) в доход Державного бюджету України (одержувач: УДКСУ у м.Запоріжжя (Орджонікідзевський район), 22030001, банк одержувача: ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, код ЄДРПОУ 38025409, р/р №31215206783007) суму 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору. Видати наказ.

Рішення складено у повному обсязі 06.09.2012р.

Суддя Л.П.Гандюкова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення (підписання) у повному обсязі.