Постанова

від 06.09.2012 по справі 5015/1361/12

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.09.12 Справа № 5015/1361/12

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - судді Кравчук Н.М.

суддів Мирутенко О.Л.

Якімець Г.Г.

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю

«Глобус»(надалі ТзОВ «Глобус») б/н від 22.06.2012р.

на рішення господарського суду Львівської області від 12.06.2012 року.

у справі №5015/1361/12

за позовом: Дочірньої компанії «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(надалі ДК «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України»), м. Київ

до відповідача: ТзОВ «Глобус», м. Новояворівськ

про: стягнення в сумі 73 020,71 грн.,

з участю представників сторін:

від позивача: Подоляк О.Р. представник (довіреність в матеріалах справи);

від відповідача: не з'явився

Розпорядженням в.о. голови Львівського апеляційного господарського суду від 27.06.2012р. у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Гнатюк Г.М. та з перебуванням судді Плотніцького Б.Д. у відпустці введено в склад колегії суддів для розгляду апеляційної скарги замість судді Гнатюк Г.М. -суддю Мирутенка О.Л. та замість судді Плотніцького Б.Д. -суддю Якімець Г.Г. Розпорядженням голови суду від 11.07.2012р. у зв`язку з перебуванням судді Мирутенка О.Л. у відпустці введено в склад колегії суддів для розгляду апеляційної скарги замість судді Мирутенка О.Л. -суддю Скрипчук О.С. Розпорядженням в.о. голови Львівського апеляційного господарського суду від 22.08.2012р. у зв`язку з перебуванням судді Скрипчук О.С. у відпусті введено в склад колегії суддів для розгляду апеляційної скарги замість судді Скрипчук О.С. - суддю Мирутенка О.Л.

Права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22 ГПК України представнику позивача роз'яснено. Клопотання про технічну фіксацію судового процесу від сторін не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Львівської області від 12.06.2012р. у справі № 5015/1361/12 (суддя Цікало А.І.) позовні вимоги ДК «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України»до ТзОВ «Глобус»задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача 73 020,71грн. -вартості неповерненої оливи та 1 609,50грн. судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій рішення суду вважає прийнятим при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи та просить вказане рішення скасувати. Зокрема скаржник зазначає, що судом першої інстанції безпідставно не було взято до уваги поданого останнім акту звірки взаєморозрахунків. Також скаржник звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що Акт прийому-передачі на відповідальне зберігання оливи не може слугувати доказом у справі самостійно без договору.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 02.07.2012р. прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду на 12.07.2012р. Ухвалою суду від 12.07.2012р. розгляд справи відкладено на 23.08.2012р. В судовому засіданні 23.08.2012р. судом оголошено перерву до 06.09.2012р., про що представники сторін ознайомлені під розписку.

Позивач в судовому засіданні 06.09.2012р. та у відзиві на апеляційну скаргу, проти доводів скаржника заперечує, рішення суду першої інстанції вважає законним та обґрунтованим, просить залишити дане рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідач в судове засідання 06.09.2012р. не з`явився, проте на попередньому судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав та наполягав на її задоволенні.

Розглянувши апеляційну скаргу, матеріали справи, відзив на апеляційну скаргу та, заслухавши пояснення представника позивача, Львівський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як видно з матеріалів справи, 01.11.2009 р. філією дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" газопромислове управління "Львівгазвидобування" було передано ТзОВ "Глобус" на відповідальне зберігання оливу М10Г2К в кількості 5 547 л.., підтвердженням чого є Акт прийому-передачі на відповідальне зберігання оливи М10Г2К підписаний та скріплений печатками обох сторін (а.с. 12).

Позивач звернувся до відповідача з листом від 28.09.2011р. № 2-03-1939-2 про повернення оливи М10Г2К в кількості 5 547 л.. (а.с.13). Окрім того, 15.03.2012р. позивач повторно звернувся до відповідача з вимогою № 2-02-681-2 про повернення вищезазначеної оливи з відповідального зберігання (а.с. 16). Однак дані вимоги були залишені відповідачем без відповіді та реагування.

Як встановлено судом першої інстанції та як видно з матеріалів справи вартість оливи М10Г2К в кількості 5 547 л., станом на час звернення з позовом до суду, становила: згідно комерційної пропозиції ТзОВ "Промислові мастила" від 15.03.2012 р. № 148 -73 020 грн. 71 коп.; згідно комерційної пропозиції ТзОВ "Компанія Будучність" від 15.03.2012 р. № 127 -76 548 грн. 60 коп.; згідно комерційної пропозиції ТзОВ НВП "Маст" від 15.03.2012 р. № 150301 -78 212 грн. 70 коп. (а.с. 18, 19, 20).

Окрім того, в матеріалах справи міститься висновок Львівської торгово-промислової палати від 11.04.2012 р. № 19-09/381, згідно якого ціна на оливи М10Г2К в кількості 5 547 л. на внутрішньому ринку України станом на 1-шу декаду квітня 2012 року, в середньоарифметичному значенні діапазону, складає 12 грн. 84 коп. з ПДВ/л. (а.с. 48).

У заявлених вимогах позивач просив стягнути з відповідача вартість неповернутої оливи М10Г2К в кількості 5 547 л. у розмірі 73 020 грн. 71 коп.

При прийнятті постанови, суд виходив з наступного.

Згідно ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 937 ЦК України письмова форма договору вважається дотриманою, якщо прийняття речі на зберігання посвідчене розпискою, квитанцією або іншим документом, підписаним зберігачем.

Як зазначалось вище, між сторонами підписано Акт прийому-передачі на відповідальне зберігання оливи М10Г2К, отже письмова форма договору вважається дотриманою.

Згідно з приписами ст.. 526 ЦК України та ст.. 193 ГК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони (ч. 2 ст. 193 ГК України).

У відповідності до ст.. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Вказаний засіб захисту права власності застосовується в тому випадку, коли власник фактично позбавлений можливості володіти й користуватись належною йому річчю, тобто, коли річ незаконно вибуває з його володіння.

Згідно з ч. 1 ст. 949 ЦК України, зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості.

Зберігач зобов'язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився (ст. 953 ЦК України).

З огляду на вищенаведені норми права та враховуючи те, що в матеріалах справи відсутні докази повернення відповідачем оливи М10Г2К в кількості 5 547л., що відповідачем не заперечується, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що неповернення ТзОВ «Глобус»вказаної оливи є порушенням права власності, що позбавляє позивача права володіти, користуватись і розпоряджатися своїм майном на власний розсуд, що є порушенням ст.. 391 ЦК України.

Згідно з приписами ч. 3 ст. 386 ЦК України, власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Відповідно до вимог ст. 623 ЦК України, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить стягнути з відповідача вартість неповернутої оливи М10Г2К в кількості 5 547л. у розмірі 73 020,71, тобто, найменшому із запропонованих у комерційних пропозиціях.

Окрім того, як зазначалось вище, згідно Висновку Львівської торгово-промислової палати від 11.04.2012р. № 19-09/381, ціна на оливу М10Г2К в кількості 5 547л. на внутрішньому ринку України станом на 1-шу декаду квітня 2012р., в середньоарифметичному значенні діапазону складає 12,84грн. з ПДВ/л.

Виходячи з наведеного, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду, вважає, що судом першої інстанції правомірно задоволено позовні вимоги та підставно стягнуто з відповідача 73 020,71грн. вартості неповернутої оливи.

Щодо тверджень скаржника стосовно того, що судом першої інстанції безпідставно не було взято до уваги поданого останнім Акту звірки з контрагентом ДК «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України»за 06.04.2012р. - 06.04.2012р. (а.с. 46) згідно якого заборгованість позивача перед відповідачем становить 43 319,79грн., суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

У розумінні ст. ст. 9, 10 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", акт звірки взаєморозрахунків є зведеним обліковим документом, який відображає загальну суму заборгованості, та фіксує стан розрахунків між сторонами, але такий акт сам по собі не породжує будь-яких прав та обов'язків сторін, в той час як зобов'язання сторін підтверджуються первинними документами, договором, накладними, рахунками тощо.

Як вбачається з вказаного акту звірки, поданого відповідачем, останнім, не зазначено первинних документів, на підставі яких виникло зобов'язання у позивача заплатити відповідачу кошти на суму 43 319грн. 79 коп. Отже, на думку суду апеляційної інстанції, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку, що зазначена сума боргу, якщо така існує, могла виникнути на підставі інших зобов'язань між сторонами, що не є предметом даного спору. Окрім того, вказаний Акт підписаний тільки зі сторони відповідача, в матеріалах справи відсутні докази надіслання відповідачем такого Акту позивачу, що свідчить про те, що даний Акт не є належним і допустимим доказом у даній справі.

Статтею 32 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Проте, скаржником не подано доказів, які б спростовували факти, викладені в позовній заяві та в оспорюваному рішенні суду першої інстанції.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду є законним, обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись, ст.ст.99, 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

1. Рішення господарського суду Львівської області від 12.06.2012р. року у справі № 5015/1361/12 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з розділом ХІІ-1 ГПК України.

3. Справу передати до господарського суду Львівської області

Головуючий суддя Кравчук Н.М.

судді Мирутенко О.Л.

Якімець Г.Г.