Рішення

від 03.09.2012 по справі 17пн/5014/1545/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.09.12 Справа № 17пн/5014/1545/2012

За позовом Відділу освіти Слов'яносербської районної державної адміністрації Луганської області, смт. Слов'яносербськ Луганської області

до 1-го відповідача - Комунальної установи "Районний методичний кабінет"Слов'яносербської районної ради Луганської області, смт. Слов'яносербськ Луганської області

до 2-го відповідача - Приватного підприємства "Віанна", м. Луганськ

до 3-го відповідача - Відділу державної виконавчої служби Слов'яносербського районного управління юстиції Луганської області, смт. Слов'яносербськ Луганської області

до 4-го відповідача - Управління Міністерства внутрішніх справ Управління державної автомобільної інспекції України в Луганській області в особі Кіровського РЕП ДАІ м. Луганськ, м. Луганськ

про визнання свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу недійсним, визнання права власності на транспортний засіб, зняття арешту з транспортного засобу

Суддя Фонова О.С.

Представники:

від позивача: Бородіна Ю.М., розпорядження № 224-к від 28.08.2012;

від 1-го відповідача: Гримковська В.В., рішення № 16/7 від 14.06.2012;

від 2-го відповідача: Куліш М.Д., довіреність б/н від 09.12.2011, Івасюк І.Ю., довіреність б/н від 10.01.2012;

від 3-го відповідача: Базакуц О.І., довіреність № 501 від 19.01.2012;

від 4-го відповідача: не прибув.

Суть спору: позивачем заявлені вимоги:

- визнати недійсним свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу САА283368, видане Кіровським РЕП ДАІ УМВС УДАІ України в Луганській області;

- визнати право власності на транспортний засіб ВАЗ 2107, легковий (седан), синього кольору, 2006 року випуску, державний номер ВВ 6481 ВО, номер шасі VIN-Y-7С21070060044364, ХТА 21070062279814, об'єм двигуна 1452 см3 за відділом освіти Слов'яносербської районної державної адміністрації Луганської області;

- зняти арешт з транспортного засобу ВАЗ 2107, легковий (седан), синього кольору, 2006 року випуску, державний номер ВВ 6481 ВО, номер шасі VIN-Y-7С21070060044364, ХТА 21070062279814, об'єм двигуна 1452 см 3 .

В судовому засіданні 03.09.2012 від представника позивача надійшла заява про часткову відмову від позову, згідно якої позивач відмовляється від позову в частині вимог про визнання недійсним свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу САА283368, видане Кіровським РЕП ДАІ УМВС УДАІ України в Луганській області.

1-ий відповідач КУ«Районний методичний кабінет»надав відзив на позовну заяву №01/06-145 від 11.07.2012, в якому зазначає, що визнає позовні вимоги та просить суд задовольнити позов у повному обсязі, з наступних підстав.

2-ий відповідач ПП "Віанна" відзивом на позовну заяву б/н та б/д просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, оскільки виконавчою службою були виконані всі вимоги чинного законодавства, перевірено належне майно боржника, тому підстав для зняття арешту з транспортного засобу не вбачається.

Так, 09.02.2012 ВДВС Слов'яносербського МУЮ було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за судовим наказом господарського суду Луганської області № 14/332. У наданий добровільний строк борг не було сплачено.

На підставі відповіді РЕП при УДАІ УМВС від 11.07.2011, згідно якої встановлено, що за боржником зареєстровано транспортний засіб, а саме: ВАЗ 2107, синього кольору, 2006 року випуску, 23.04.2012 державним виконавцем була винесена постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на відчуження. На підставі цієї постанови був складений акт опису й арешту майна.

3-й відповідач ВДВС Слов'яносербського МУЮ Луганської області позовні вимоги не визнав, з підстав, викладених в заперечені.

4-ий відповідача УМВС УДАІ України в Луганській області в особі Кіровського РЕП ДАІ м. Луганськ надав заперечення на позовну заяву від 27.08.2012, згідно якого просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, з підстав вказаних у запереченні та просить розглянути справу без участі його представника.

Зокрема, він зазначає, що відповідно до наданих позивачем документів, а саме: свідоцтва про реєстрацію, довідки з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та Положення - Відділ освіти Слов'яносербської районної державної адміністрації Луганської області є органом державної влади та утримується за рахунок коштів державного бюджету. Тобто, у даному випадку все майно, яке знаходиться на балансі позивача є державною власністю, а позивач є його розпорядником та користувачем.

На підставі рішення від 14.08.2009 Слов'яносербської районної державної адміністрації Луганської області Комунальній установі «Районний методичний кабінет», 1-му відповідачу у справі, було передано майно, у тому числі і транспортний засіб ВАЗ-2107, 2006 року виготовлення, державний номерний знак ВВ6481ВО, кузов № ХТА21070062279814 ( акт приймання-передачі від 11.09.2009). У даному випадку власником вказаного транспортного засобу залишається бути Держава, а 1-ий відповідач його користувачем. Тобто свідоцтво про реєстрацію на транспортний засіб не визначає його власника, а вказує у якій державній установі воно знаходиться в оперативному управлінні.

Враховуючи вищевикладене позивачем самостійно було прийнято рішення про передачу вищевказаного транспортного засобу, у зв'язку з чим було проведено його перереєстрацію відповідно до вимог діючого законодавства (виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів).

Дослідивши обставини справи, витребувані судом та надані сторонами докази на підтвердження своїх доводів, заслухавши пояснення представника позивача, що прибув у судове засідання, суд

в с т а н о в и в:

06.06.2012 згідно акту опису й арешту майна було описано і накладено арешт на майно КУ „Районний методичний кабінет", що перебуває в оперативному управлінні даної установи, а саме: на транспортний засіб ВАЗ 2107, легковий (сєдан), синього кольору, 2006 року випуску, державний номер ВВ 6481 ВО, номер шассі VIN-Y-7С21070060044364, ХТА 21070062279814, об'єм двигуна 1452 см 3 .

Акт опису й арешту майна було складено Відділом державної виконавчої служби Слов'яносербського районного управління юстиції Луганської області при примусовому виконанні судового наказу № 14/332 виданого 06.05.2011 господарським судом Луганської області про стягнення боргу з КУ „Районний методичний кабінет" Слов'яносербської районної ради в сумі 70965,17 грн. на користь ПП „Віанна".

Позивач наполягає, що вказаний вище автомобіль належить йому на праві власності на підставі договору купівлі - продажу б/н від 21.12.2005, укладеному з

ПП Автомобільне Товариство „Автоінвестрой - Луганськ" та видаткової накладної

№ РН-0002389 від 24.12.2005 на автомобіль ВАЗ 20170 на суму 29900,00 грн. (а.с.14,15).

Позивач зазначив, що у користуванні КУ „Районний методичний кабінет" перебуває транспортний засіб ВАЗ 2107, легковий (сєдан), синього кольору, 2006 року випуску, державний номер ВВ 6481 ВО, на правах оперативного управління з наступних підстав.

Згідно рішення сесії районної ради від 14.08.2009 № 28/8 „Про створення Комунальної установи „Районний методичний кабінет" Слов'яносербської районної ради Луганської області" було створено Комунальну установу „Районний методичний кабінет" Слов'яносербської районної ради Луганської області (а.с.16).

Згідно рішення сесії районної ради від 14.08.2009 № 28/18 „Про виділення майна Комунальній установі „Районний методичний кабінет" Слов'яносербської районної ради Луганської області та передачі його в оперативне управління" в оперативне управління КУ „Районний методичний кабінет" було виділено майно, в тому числі і автомобіль марки ВАЗ 2107, синього кольору, державний номер ВВ 6481 ВО (а.с.17).

На виконання п. 3 зазначеного рішення між головою Слов'яносербської районної ради Подєйко М. В. та завідувачем КУ „Районний методичний кабінет" було укладено договір № 4 від 11.09.2009 на закріплення майна на праві оперативного управління (а.с.18,19).

Відповідно до п. 2.2. Договору № 4 від 11.09.2009 передача

майна не тягне за собою виникнення у користувача (КУ „Районний методичний кабінет") права власності на передане майно.

Автомобіль марки ВАЗ 2017 згідно переліку матеріальних цінностей від 11.09.2009 було передано КУ „Районний методичний кабінет" під № 10 з/п (зворот а.с.19).

08.12.2009 Кіровським РЕП ДАІ було зареєстровано зазначений автомобіль за КУ „Районний методичний кабінет" та видано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу САА283368 на цю комунальну установу. Дана обставина і стала підставою для накладення арешту на автомобіль.

Як зазначає позивач, про цей факт йому стало відомо лише після накладання арешту на автомобіль.

Позивач з посиланням на норми ст.ст.328, 329, 334 Цивільного кодексу України, ст.ст.78, 137 ГК України, ст.60 Закону України „Про виконавче провадження" обґрунтовує свої вимоги тим, що складаючи акт опису й арешту майна ВДВС описав і наклав арешт на майно, що не належить боржнику - КУ „Районний методичний кабінет", а є його власністю, у зв'язку з чим, звернувся до суду з вимогами, що є предметом позову.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до норм ч. 1 ст. 15, ч.1, п.1 ч.2 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, одним зі способів якого є визнання права.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження»особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту.

Як встановлено судом, на виконання наказу господарського суду Луганської області № 14/332 від 06.11.2009 державним виконавцем 06.06.2012 складено акт опису й арешту майна боржника, а саме: транспортного засобу ВАЗ 2107, легковий (сєдан) синього кольору, 2006 р.в., державний номер ВВ 6481 ВО.

Даний транспортний засіб належить позивачу на праві власності на підставі договору купівлі - продажу б/н від 21.12.2005, укладеному з

ПП Автомобільне Товариство „Автоінвестрой - Луганськ" та видаткової накладної

№ РН-0002389 від 24.12.2005 на автомобіль ВАЗ 20170 на суму 29900,00 грн. (а.с.14,15).

Відповідно до п. 2.2. Договору № 4 від 11.09.2009 передача

майна не тягне за собою виникнення у користувача (КУ „Районний методичний кабінет") права власності на передане майно .

Автомобіль марки ВАЗ 2017 згідно переліку матеріальних цінностей від 11.09.2009 було передано КУ „Районний методичний кабінет" під № 10 з/п (зворот а.с.19).

Відповідно до ст. 190 Цивільного кодексу України майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. В свою чергу річчю визнається предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов`язки (ст. 179 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. ст. 192, 316 Цивільного кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб, грошові кошти - є річчю (майном).

Згідно ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно частин 1-2 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження»особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту. У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна, арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.

Відповідно до загальних положень Постанови Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 № 1388 «Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів»(діл - Порядок), Порядком встановлюється єдина на території України процедура державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів (далі - транспортні засоби), оформлення та видачі реєстраційних документів і номерних знаків.

Порядок є обов'язковим для всіх юридичних та фізичних осіб, які є власниками транспортних засобів, виробляють чи експлуатують їх. Представники власників транспортних засобів виконують обов'язки та реалізують права таких власників у межах наданих їм повноважень.

Пунктом 7 вказаного Порядку встановлено, що власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники (далі - власники) зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти діб після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Строк державної реєстрації продовжується у разі подання документів, які підтверджують відсутність можливості своєчасного її проведення власниками транспортних засобів (хвороба, відрядження або інші поважні причини).

Згідно пункту 33 Порядку, перереєстрація транспортних засобів (об'єктів права державної власності) у разі їх безоплатної передачі із сфери управління міністерств, інших органів виконавчої влади, Національної академії наук, інших самоврядних організацій, яким передане в користування державне майно (самоврядні організації), до сфери управління органів, уповноважених управляти державним майном, або самоврядних організацій проводиться у разі дотримання вимог, зазначених у підпункті "б" пункту 4 Положення про порядок передачі об'єктів права державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.09.1998 № 1482.

Підпунктом "б" пункту 4 Положення про порядок передачі об'єктів права державної власності встановлено, що передача об'єктів права державної власності здійснюється за рішенням органів, уповноважених управляти державним майном, або самоврядних організацій за погодженням з Мінекономіки, Мінфіном і Фондом державного майна - щодо об'єктів, визначених підпунктами "б" і "е" пункту 2 цього Положення (е - інше окреме індивідуально визначене майно підприємств (крім нерухомого).

Згідно рішення сесії районної ради від 14.08.2009 № 28/18 „Про виділення майна Комунальній установі „Районний методичний кабінет" Слов'яносербської районної ради Луганської області та передачі його в оперативне управління" в оперативне управління КУ „Районний методичний кабінет" було виділено майно, в тому числі і автомобіль марки ВАЗ 2107, синього кольору, державний номер ВВ 6481 ВО (а.с.17).

На виконання п. 3 зазначеного рішення між головою Слов'яносербської районної ради Подєйко М. В. та завідувачем КУ „Районний методичний кабінет" було укладено договір № 4 від 11.09.2009 на закріплення майна на праві оперативного управління (а.с.18,19).

Відповідно до п. 2.2. Договору № 4 від 11.09.2009 передача

майна не тягне за собою виникнення у користувача (КУ „Районний методичний кабінет") права власності на передане майно .

Згідно абзацу 4 пункту 7 Порядку, для проведення перереєстрації транспортних засобів, зазначених в абзаці другому пункту 7 Порядку, до підрозділів Державтоінспекції подаються засвідчені підписами сторін, що скріплені печатками, акти приймання-передачі транспортних засобів із зазначенням їх кольору, марки, моделі, року випуску, ідентифікаційних номерів складових частин (далі - реквізити), а для проведення перереєстрації транспортних засобів у разі їх відчуження - документи, що встановлюють право власності на транспортні засоби, разом із зазначеними актами.

Відповідачем для здійснення перереєстрації спірного транспортного засобу до органів ДАІ на підтвердження підстави перереєстрації, було подано акт приймання-передачі вказаного автомобіля. 08.12.2009 Кіровським РЕП ДАІ було зареєстровано зазначений автомобіль за КУ „Районний методичний кабінет" та видано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу САА283368 на цю комунальну установу.

Однак, як правомірно зауважив 4-й відповідач, в даному випадку, свідоцтво про реєстрацію на транспортний засіб (в якому вказано про акт приймання-передачі, як про підставу володіння) не визначає його власника, а вказує у якій державній установі воно знаходиться в оперативному управлінні. У зв'язку з зазначеним 4-й відповідач не оспорював права власності позивача, а здійснив в межах своєї компетенції перереєстрацію транспортного засобу.

Статтею 392 Цивільного кодексу України та статтею 136 Господарського кодексу України визначено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

З огляду на вищевикладене, та оскільки з матеріалів справи вбачається, що позивач не має можливості реалізувати своє право власності на спірне майно через накладення на нього арешту, суд вважає, що позивач правомірно звернувся до суду за захистом свого права, а тому позов в частині визнання за позивачем права власності на транспортний засіб ВАЗ 2107, легковий (седан), синього кольору, 2006 року випуску, державний реєстраційний номер ВВ6481ВО, номер шасі VIN-Y-7С21070060044364, ХТА 21070062279814, об'єм двигуна 1452 см 3 , слід задовольнити.

Як встановлено частинами 1-2 статті 60 Закону, особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту.

У разі прийняття судом рішення про звільнення майна з-під арешту або сплати боржником повної суми боргу за виконавчим документом до реалізації арештованого майна боржника, майно звільняється з-під арешту за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про звільнення майна з-під арешту надсилається боржнику та до органу (установи), якому була надіслана постанова про накладення арешту на майно боржника на виконання.

Аналогічну правову позицію викладено у абзаці третьому пункту шістнадцятого Постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 26.12.2003 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження", а саме вимоги інших осіб щодо належності їм, а не боржнику майна, на яке накладено арешт, вирішуються шляхом пред'явлення ними відповідно до правил підвідомчості (ст. 24 ЦПК, ст. 12 ГПК) позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на майно і звільнення його з-під арешту. В такому ж порядку розглядаються вимоги осіб, які не є власниками майна, але володіють ним на законних підставах.

Згідно п.5 Роз'яснення Вищого господарського суду України № 04-5/365 від 28.03.2002, відповідно до статті 60 Закону України «Про виконавче провадження»особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутись до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту. Відповідачами у справах за цими позовами є стягувач і боржник. Що ж до заперечень проти арешту (опису) майна, які не пов'язані зі спором про право на це майно, а стосуються порушень вимог виконавчого провадження з боку органів Державної виконавчої служби, то їх слід розглядати за правилами статті 121 2 ГПК.

З наведеного вбачається, що позивачу слід було заявити свої вимоги шляхом звернення до компетентного суду з відповідним позовом до боржника та стягувача, в інтересах якого вчинені відповідні дії, а не до органів державної виконавчої служби та ДАІ. Отже, позивач неправильно визначив склад і процесуальне становище учасників судового процесу.

Таким чином, позовні вимоги про визнання права власності на спірне майно. а також про звільнення транспортного засобу ВАЗ 2107, легковий (седан), синього кольору, 2006 року випуску, державний номер ВВ 6481 ВО, номер шасі VIN-Y-7С21070060044364, ХТА 21070062279814, об'єм двигуна 1452 см 3 , з під арешту, слід задовольнити за рахунок першого та другого відповідачів. Щодо третього та четвертого відповідача в позовних вимогах слід відмовити.

Відповідно до статті 22, 78 Господарського процесуального кодексу України позивач має право відмовитись від позову повністю або частково. У зв'язку з чим господарський суд роз'яснює сторонам наслідки відповідної процесуальної дії, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цієї дії у представників сторін.

Стосовно вимог позивача про визнання недійсним свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу САА283368, видане Кіровським РЕП ДАІ УМВС УДАІ України в Луганській області, представником позивача подано заяву про відмову від позову в цій частині.

Позивачу було роз'яснено наслідки зазначеної процесуальної дії, перевірено наявність повноважень на відмову від позову. Суд приймає часткову відмову позивача від позову, оскільки така відмова не порушує прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Відповідно до п. 4 статті 80 ГПК України провадження у справі підлягає припиненню у разі відмови позивача від позову та прийняття такої відмови судом.

За таких обставин, провадження у справі в частині вимог про визнання недійсним свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу САА283368, виданого Кіровським РЕП ДАІ УМВС УДАІ України в Луганській області, слід припинити.

З огляду на вищевикладене, позов задовольняється частково.

Відповідно до частини 2 статті 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Оскільки відповідачем не надано суду доказів прийняття всіх заходів щодо усунення підстав для накладення арешту на спірне майно, не повідомлено належним чином орган виконання рішень про фактичні підстави володіння спірним транспортним засобом та про дійсного власника майна, суд покладає судові витрати на відповідача.

Згідно пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України „Про судовий збір" Сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі закриття провадження у справі.

Згідно п. 4.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», відповідно до змісту пунктів 4 і 5 частини першої статті 7 Закону України „Про судовий збір" припинення провадження у справі і залишення позову без розгляду тягнуть за собою повернення сплачених сум судового збору (за винятком випадку, коли позов залишено без розгляду в зв'язку з повторною неявкою представника позивача на виклик у засідання господарського суду, якщо таке нез'явлення перешкоджало вирішенню спору).

За таких обставин, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 1609,50 грн., решту судового збору в сумі 1073,00 грн. грн., слід повернути позивачу на підставі п. 5 ч.7 Закону України „Про судовий збір" № 3674-УІ від 08.07.2011.

Крім того, позивачем було сплачено за немайновою вимогою судовий збір в сумі 1134,50 грн., тоді як розмір мінімальної заробітної плати, станом на 01.01.2012, з якої обчислюється ставка судового збору за немайновою вимогою, складав 1073,00 грн. Зайве сплачений судовий збір у сумі 61,50 грн. підлягає поверненню позивачу.

Питання про повернення судового збору буде вирішено в ухвалі суду від 10.09.2012.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 44, 49, 78, п. 4 ч.1 ст. 80, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати за Відділом освіти Слов'яносербської районної державної адміністрації Луганської області, вул. Гагаріна, буд. 36, смт. Слов'яносербськ Луганської області, 93701, ідентифікаційний код 02141785, право власності на транспортний засіб ВАЗ 2107, легковий (седан), синього кольору, 2006 року випуску, державний номер ВВ 6481 ВО, номер шасі VIN-Y-7С21070060044364, ХТА 21070062279814, об'єм двигуна 1452 см 3 .

3. Звільнити з-під арешту, накладеного Відділом державної виконавчої служби Слов'яносербського районного управління юстиції Луганської області постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 23.04.2012 ВП № 31410004, транспортний засіб ВАЗ 2107, легковий (седан), синього кольору, 2006 року випуску, державний номер ВВ 6481 ВО, номер шасі VIN-Y-7С21070060044364, ХТА 21070062279814, об'єм двигуна 1452 см 3 , що належить Відділу освіти Слов'яносербської районної державної адміністрації Луганської області, вул. Гагаріна, буд.36, смт. Слов'яносербськ Луганської області, 93701, ідентифікаційний код 02141785.

4. Стягнути з Комунальної установи "Районний методичний кабінет"Слов'яносербської районної ради Луганської області , смт. Слов'яносербськ Луганської області, вул. Гагаріна, буд. 36/2, ідентифікаційний код 36658962, на користь Відділу освіти Слов'яносербської районної державної адміністрації Луганської області , вул. Гагаріна, буд.36, смт. Слов'яносербськ Луганської області, 93701, ідентифікаційний код 02141785, витрати зі сплати судового збору в сумі 1609,50 грн.

5. У задоволенні позову відносно 3-го відповідача відмовити.

6. У задоволенні позову відносно 4-го відповідача відмовити.

7. В решті вимог провадження у справі припинити.

У судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Повне рішення складено: 10.09.2012.

Суддя О.С. Фонова