Постанова

від 27.08.2012 по справі 2а-2096/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 серпня 2012 року 14:39 № 2а-2096/12/2670

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Мостобудівельна компанія МСУ» доДержавної податкової інспекції у Святошинському районі м.Києва Державної податкової служби про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 31 січня 2012р. № 0000282360

Суддя: Кротюк О.В.

Секретар судового засідання: Шевченко Я.В.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мостобудівельна компанія МСУ»звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м.Києва (у зв'язку з реорганізацією - Державна податкова інспекція у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби) про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 31 січня 2012р. № 0000282360.

Відповідач заперечив проти позовних вимог, з підстав, викладених у письмовому запереченні, долученому до матеріалів справи.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

встановив:

Державною податковою інспекцією у Святошинському районі міста Києва було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «МОСТОБУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ МСУ»з питань дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «ЛБФ «УКРПРОМГРУП»(далі - Контрагент) за період з 01.09.11. по 30.09.11 про що складено акт перевірки від 12.01.12 № 17/23-60/03449901 (далі - Акт перевірки).

На підставі Акту перевірки було винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 31 січня 2012р. № 0000282360.

Рішення податкової служби фактично мотивоване безтоварністю проведення операцій з огляду на що інспектор дійшов висновку про нікчемність угод позивача з його контрагентом.

Позивач не погоджується з вказаними обставинами і рішеннями, оскільки стверджує про реальний (товарний) характер операцій з ТОВ «ЛБФ «УКРПРОМГРУП».

Стаття 161 КАС України встановлює, що під час прийняття постанови суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

У відповідності до положень частини 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб , які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно положень статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

У відповідності до частини 5,6, ст.71 КАС України суд може збирати докази з власної ініціативи. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

З огляду на покликання податкової служби згідно змісту Акту перевірки на фактичну безтоварність операцій, судом на виконання зазначених вище положень КАС України з метою встановлення всіх обставин у справі запропоновано позивачу і відповідачу надати докази на підтвердження його товарного/безтоварного характеру, витребувано документи у третіх осіб, використано відомості державних реєстрів.

За таких умов суд вчинив всі дії, які залежать від нього для збирання всіх доказів, а тому вирішує справу на підстави наявних матеріалів останньої.

Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.

Позивачем з Контрагентом укладено договір № 1409-1 від 14.09.2011 року поставки труб згідно специфікацій.

Позивачем в підтвердження здійснення вказаної поставки надав суду рахунки-фактури, видаткові накладні, податкові накладні, виписки з банку про оплату товару, внутрішні облікові товарні документи.

Поставка товару здійсненна контрагентом в місце призначення, визначене позивачем.

Позивачем заявлено суду клопотання про допит свідків -працівників ТОВ «МОСТОБУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ МСУ».

Судом було опитано двох свідків ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Свідок ОСОБА_1 повідомив суд, що ним особисто приймались труби, які були привезені на будівельний майданчик вантажним автомобілем. Постачальником товару була фірма «ЛБФ «УКРПРОМГРУП». ОСОБА_1 розписався в документах, в тому числі і в товарно-транспортних накладних.

На питання суду звідки він знав який товар і від якого постачальника привезуть ОСОБА_1 повідомив суд, що про це йому стало відомо від ОСОБА_2, який телефоном повідомив, що від «ЛБФ «УКРПРОМГРУП»привезуть труби.

Свідок ОСОБА_2 на питання суду чи відомо йому про таке ТОВ «ЛБФ «УКРПРОМГРУП» повідомив суд, що про таку фірму йому нічого не відомо, перший раз чує, відносин з нею не мав. Суд вважає необхідним відмітити, що судом з метою точного з'ясування обставин у справі свідку вказане вище питання ставилося неодноразово, за наслідком чого ОСОБА_2 чітко зазначив що ТОВ «ЛБВ»УКРПРОМГРУП»йому невідоме. Також судом з пояснень вказаного свідка встановлено, що ОСОБА_2 займається питанням матеріального забезпечення (будівельно-витратні матеріали) діяльності позивача. Проте, щодо підписання ним документів з приводу придбання позивачем труб у Контрагента нічого суду повідомити не зміг.

Вказані свідчення свідків є такими, що протирічать один одному, оскільки особа яка приймала труби повідомляє про джерело своєї обізнаності щодо постачальника і товару, яке в свою чергу свідчить про зворотнє.

Поряд з цим, до показань свідка ОСОБА_1 представник позивача пояснював суду, що товарно-транспортні накладні на перевезення труб у позивача відсутні, оскільки не потребують обов'язкового свого оформлення. Разом з цим після таких пояснень свідка представник позивача надав суду товарно-транспортні накладні № 297386, № 297387, пояснивши, що вказані документи були ним отримані по пошті від Контрагента. Жодних доказів поштового обігу суду не було надано.

Судом з вказаних товарно-транспортних накладних встановлено, що перевізником значиться організація КЛАСІК ПРЕМ'ЄР з кодом ЄДРПОУ 24372551 (відомості згідно відбитка печатки організації). Згідно пошуку судом в Єдиному державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців за критерієм пошуку коду організації та її неповною назвою судом встановлено, що відомості в реєстрі про таку організацію відсутні. А отже існування такої організації офіційно не зареєстровано і не підтверджено, що вказує на неможливість здійснення таким суб'єктом господарювання перевезення товару.

Додатково судом згідно відомостей акту перевірки ДПІ у Жовтневому районі міста Луганськ від 18.11.2011 року та договору позивача з Контрагентом встановлено вичерпний перелік рахунків ТОВ «ЛБФ Укрпромгруп».

Згідно ухвал суду витребувано відомості по обігу коштів з призначенням платежів, найменуванням контрагентів.

З виписок наданих банками судом встановлено, що у Контрагента наявно лише три основних постачальники, які виконують роботи, надають послуги, продають товар.

Разом з тим, детальний аналіз змісту руху коштів на рахунку і призначення платежів вказує на відсутність економічного змісту діяльності ТОВ «ЛБФ УКРПРОМГРУП». Вказане проявляється в тому, що Контрагент подекуди продає певний товар, який не був предметом попереднього придбання, зокрема і труби, які купувалися позивачем. Або продає різний товар який невідомо звідки взявся, спрямовуючи при цьому отримані за нього кошти не на придбання товару, а на оплату будівельних робіт чи транспортних послуг (наприклад: електровозні запчастини, сифони, інструмент, замки, фітінги, змішувачи, дизпаливо та мастило, та інш (див. виписку шляхом пошуку по ключовим словам в електронному вигляді на диску по рахунку № 2600.7.064947.001 ТОВ "ЛБФ "Укрпромгрупп")). Також ТОВ «ЛБФ УКРПРОМГРУП»масово надавав, зокрема диспетчерські послуги, проте жодних витрат у зв'язку з цим не ніс, оскільки вказане потребує мінімального забезпечення, як-от: послуг зв'язку, обладнання зв'язку та обліку інформації, отримання електроенергії та забезпечення побутових та робочих умов для диспетчера. Жодних витрат на організаційне забезпечення (в тому числі комунальні послуги, придбання оргтехніки, послуги зв'язку) діяльності Контрагента, окрім плати за оренду приміщення, з рахунків не вбачається. Поряд з цим Контрагент розпоряджався власними рахунками через систему клієнт-банк, що в будь-якому разі потребує оплату послуг зв'язку, проте таких у господарських витратах Контрагента немає.

Вказане у сукупності свідчить про безтоварність операції і оформлення її фактично лише на папері.

Аналіз норм Податкового кодексу України дає підстави дійти висновку про те, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Підтвердженням даних податкового обліку можуть бути лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції (зазначена позиція висловлювалася неодноразово Верховним Судом України, зокрема в Постанові ВСУ від 17 лютого 2009 року, реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР -7046232 та додатково відображена у листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. N 742/11/13-11).

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що підстави для скасування оскаржуваних повідомлень-рішень відсутні.

Згідно частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач в силу положень частини 2 статті 71 КАС України спростував покликання позивача і довів відповідність оскаржуваних рішень вимогам ч.3. ст.2 КАС України.

Позивач в силу положень ч.1 ст.71 КАС України повинен довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, проте всупереч вказаній нормі не довів суду належними доказами наявність обставин, що обґрунтовують його позовні вимоги.

Оскільки позовні вимоги задоволенню не підлягають, то судові витрати позивача не відшкодовуються.

Керуючись ст. 9, 71, 159, 163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги в порядку і строки, встановлені ст.186 КАС України.

Суддя О.В. Кротюк

Повний текст постанови виготовлено та підписано 03.09.2012 р.