Ухвала від 28.08.2012 по справі 2а/0570/5463/2012

Головуючий у 1 інстанції - Буряк І.В.

Суддя-доповідач - Яманко В.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2012 року справа №2а/0570/5463/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі:

головуючого судді Яманко В. Г, суддів Казначеєва Е. Г., Васильєвої І. А.

секретар судового засідання Балакай І. Л.

за участі:

позивача Ципко П. А., директор,

відповідача Платонова Я. В. за дов. № 7/10/21-0229 від 12.03.2012 р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпульс»

на постанову Донецького окружного адміністративного суду

від 19 липня 2012 року у справі № 2а/0570/5463/2012 (суддя Буряк І. В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпульс»

до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України у Донецькій області

про визнання нечинним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Імпульс» звернулося 10 травня 2012 року до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом (арк. спр. 3-6) до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України у Донецькій області про визнання нечинним та скасування рішення відповідача № 050034-5026 від 6 березня 2012 року на суму 6800 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 19 липня 2012 року (арк. спр. 57-58) в позові ТОВ «Імпульс» було відмовлено.

В апеляційній скарзі (арк. спр. 62-66) позивач просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити повністю. В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги в повному обсязі.

Представник відповідача проти апеляційної скарги позивача заперечував та просив постанову суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Працівником ВКМСД Харцизького РВ ГУМВС України в Донецькій області 12 березня 2011 року був складений протокол № 812108 (арк. спр. 50-51) відносно продавця магазину «Продукти для всех», розташованого за адресою: м. Харцизьк, вул. Шалімова та належного ТОВ «Імпульс», ОСОБА_4 щодо продажу в порушення вимог частини 2 статті 156 КУпАП України тютюнових виробів - пачки сигарет «Вінстон» неповнолітній ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 (копія свідоцтва про народження - арк. спр. 47).

Скоєння правопорушення підтверджено поясненнями, наданими 12 березня 2011 р. під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_4 - продавцем, ОСОБА_5 - покупцем, понятими ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (арк. спр. 74-77).

На підставі вказаного протоколу, постановою № 136 від 6 квітня 2011 року адміністративної комісії при виконкомі Харцизької міської ради було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. на ОСОБА_4 (арк. спр. 48-49). В справі докази того, що ОСОБА_4 заперечувала проти притягнення її до адміністративної відповідальності або оскаржувала прийняту постанову відсутні.

Факт знаходження ОСОБА_4 з ТОВ «Імпульс» в трудових відносинах станом на час скоєння правопорушення - 12 березня 2012 року підтверджено листом позивача № 10 від 7 лютого 2012 року (арк. спр. 52). Суд апеляційної інстанції посилання позивача на те, що товариство не було обізнано про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за реалізацію тютюнових виробів неповнолітній особі, не приймає, оскільки найманий працівник - продавець зобов'язаний повідомляти роботодавця, в даному випадку ТОВ «Імпульс», про всі випадки встановлених контролюючими органами порушень правил здійснення торгівельної діяльності.

За статтею 250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом (частина 1). Дія цієї статті не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби та митні органи (частина 2).

23 січня 2012 року відповідач отримав з виконавчого комітету Харцизької міської ради Донецької області, серед інших, адміністративну справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_4, що підтверджено документально (арк. пр. 78).

На підставі протоколу № 812108 від 12 березня 2011 року про адміністративне правопорушення скоєне ОСОБА_4, головою комісії з проведення реорганізації РУ ДСАТ ДПС України у Донецькій області - начальником регіонального управління Троханенко О. В. було прийнято рішення № 050034-5026 від 6 березня 2012 року про застосування до ТОВ «Імпульс» фінансових санкцій на суму 6800 грн. (арк. спр. 7) за продаж продавцем ТОВ «Імпульс» тютюнових виробів особі, яка не досягла 18 років.

Рішення відповідачем було прийнято з дотриманням вимог статті 250 ГК України не пізніше шести місяців з дня отримання протоколу та не пізніше одного року з дня скоєння правопорушення.

5 травня 2012 року позивач сплатив застосовані спірним рішенням фінансові санкції в сумі 6800 грн., що підтверджено інформацією відповідача (арк. спр. 73).

Суд першої інстанції при прийнятті судового рішення виходив з того, що факт порушення доведений адміністративними матеріалами, тому рішення про застосування штрафних санкцій є законним.

Позивач в апеляційній скарзі зазначав, що ТОВ «Імпульс» не було своєчасно ознайомлено з адміністративними матеріалами, які стали підставою для прийняття рішення. Крім того, з посиланням на приписи Податкового кодексу України позивач вважає, що відповідач повинен приймати рішення у вигляді податкових повідомлень-рішень та виключно на підставі актів перевірок, складених посадовими особами відповідача, як органу державної податкової служби. Також, позивач посилається на те, що був вимушений оплатити фінансові санкції, оскільки отримав від ДПІ у м. Харцизьку повідомлення № 3115 від 23 квітня 2012 року про складання опису майна для подальшої реєстрації податкової застави та податкову вимогу № 82 від 20 квітня 2012 року про сплату фінансових санкцій в розмірі 6800 грн. (арк.. спр. 40-41).

Суд апеляційної інстанції з приводу доводів апеляційної скарги зазначає наступне.

Повідомлення ДПІ у м. Харцизьку № 3115 від 23 квітня 2012 року про складання опису майна для подальшої реєстрації податкової застави та податкова вимога № 82 від 20 квітня 2012 року на протиправність яких послався позивач не є предметом спору в цій справі, а ДПІ у м. Харцизьку не є відповідачем у даному спорі.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обмеження споживання і продажу пива та слабоалкогольних напоїв» № 1824-VI від 21 січня 2010 року, який набув чинності з 11 лютого 2010 року, внесені зміни до статті 153 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" № 481/95-ВР від 19 грудня 1995 року, відповідно до яких забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років. Цим же законом внесені зміни до частини другої статті 17 шляхом зазначення про те, що до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі порушення вимог статті 153 цього Закону - 6800 гривень.

Порядок застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 2 червня 2003 року N 790, визначає механізм застосування фінансових санкцій, передбачених вказаною статтею. Відповідно до пункту 5 наведеного Порядку підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є: акт перевірки додержання суб'єктом підприємницької діяльності встановлених законодавством вимог, обов'язкових для виконання під час здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, складений органом, що видав ліцензію, у якому зазначається зміст порушення і конкретні порушені норми законодавства; результати проведення органом, який видав ліцензію, іншими органами виконавчої влади в межах їх компетенції перевірок суб'єкта підприємницької діяльності, пов'язаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Протокол, складений працівником міліції, містив фіксацію та опис скоєного продавцем ТОВ «Імпульс» ОСОБА_4 правопорушення в частині реалізації 12 березня 2011 року особі, яка не досягла 18 років, тютюнових виробів, та відповідно до пункту 5 вище наведеного Порядку протокол став підставою для прийняття рішення відповідачем.

Посилання позивача на те, що відповідач повинен приймати з огляду на приписи Податкового кодексу України рішення у формі податкового повідомлення-рішення, судом апеляційної інстанції не приймаються, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 58.1 статті 58 розділу II Податкового кодексу України , статті 8 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», законів з питань зовнішньоекономічної діяльності та інших законодавчих актів, з метою забезпечення єдиного порядку нарахування (зменшення) грошового зобов'язання, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування, та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість наказом Державної податкової адміністрації України № 985 від 22 грудня 2010 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 грудня 2010 року за № 1440/18735, був затверджений Порядок направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків (пункт 1.1 Порядку).

Згідно з цим Порядком органи державної податкової служби складають та направляють (вручають) платникам податків податкові повідомлення-рішення про нарахування (зменшення) грошового зобов'язання, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування, та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість (пункт 1.2). За пунктом 2.1 Порядку орган державної податкової служби визначає суму нарахування (зменшення) грошового зобов'язання, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування, та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість та складає податкове повідомлення-рішення у таких випадках: а) якщо платник податків не подає в установлені строки податкову декларацію; б) якщо дані перевірки результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях, уточнюючих розрахунках; в) якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є орган державної податкової служби; г) якщо рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків; ґ) якщо дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб, таким податковим агентом; д) в інших випадках, коли здійснення такого розрахунку передбачено статтею 58 розділу II Кодексу. Як вбачається з наведених приписів Порядку податкове повідомлення-рішення приймається у разі визначення органом податкової служби грошових зобов'язань та застосування фінансових санкцій з податків та зборів.

Відповідно до пункту 8 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" рішення про застосування фiнансових санкцiй до суб'єкта пiдприємницької дiяльностi за порушення норм вказаного Закону складається за формою згiдно з додатком до цього Порядку.

Таким чином, з огляду на наведені приписи Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків та Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", територіальні органи Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України рішення про застосування фінансових санкцій за порушення вимог статті 153 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" на підставі статті 17 цього ж закону приймають в вигляді рішень та підставою для їх прийняття можуть бути адміністративні матеріали правоохоронних органів, що й було дотримано відповідачем у даній справі.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що позивач в апеляційній скарзі висновки суду першої інстанції не спростував, тому відсутні підстави для задоволення скарги й скасування постанови суду першої інстанції.

Керуючись статтями 198, 200, 205, 206, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Імпульс» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19 липня 2012 року залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19 липня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Ухвала складена в повному обсязі та підписана колегією суддів 29 серпня 2012 року.

Головуючий суддя В.Г.Яманко

Судді: Е.Г.Казначеєв

І.А.Васильєва