Ухвала

від 06.09.2012 по справі 2а-3762/10/1770

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2012 р. Справа № 35442/10/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді: Сапіги В.П.,

суддів: Левицької Н.Г., Яворського І.О.

з участю секретаря судових засідань Сердюк О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Великомежиріцького споживчого товариства на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 18.10.2010 року у справі за позовом Великомежиріцького споживчого товариства до Гощанської міжрайонної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

Великомежиріцьке споживче товариство звернулося в суд з адміністративним позовом до Гощанської міжрайонної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень від 13.11.2009 року № 0003692350/0 та № 0003702350/0, від 16.12.2009 року № 0003692350/1 та № 0003702350/1, від 02.03.2010 року № 0003692350/2 та № 0003702350/2.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідно до вимог п. 2 Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб»єктами підприємницької діяльності юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами, затвердженими наказом ДПА України від 16.09.2002р. № 429, зареєстрованого в МЮ України 29.12.2002 року за № 1023/7311, за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового та валютного законодавства необхідно чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначивши період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено. Проте, додати до акту письмові пояснення посадових осіб підприємства щодо встановлених порушень; зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій) та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення. Не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також субєктивних припущень перевіряючих.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 18.10.2010 року в позові відмовлено.

Не погодившись з постановою суду її оскаржив позивач, який просить скасувати дану постанову та прийняти нову за якою задовольнити позовні вимоги.

При цьому апелянт обґрунтовує та мотивує свої вимоги аналогічно обґрунтуванням позовних вимог, зокрема зазначає, що в акті перевірки відображено необґрунтовані дані, а встановлені порушення побудовані на субєктивних припущень перевіряючих.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що необхідно відмовити в задоволенні апеляційної скарги з наступних мотивів. Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів врахувала наступні обставини справи та норми чинного законодавства. Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Статтею 67 Конституції України визначено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори у розмірах, встановлених законом.

У відповідності до п.3 ч.1 ст.9 Закону України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991 № 1251-XII платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Гощанською міжрайонною державною податковою інспекцією проведено планову документальну перевірку Великомежиріцького споживчого товариства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006 року по 30.06.2009 року. За наслідками перевірки 04.11.2009 року складено акт №23-50/00913048.

Відповідно до висновків акта перевірки, на яких ґрунтуються податкові повідомлення-рішення, позивачем було порушено: п.4.1 ст.4, пп.7.3.1 п.7.3 , пп.7.7.1 п.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997 року (із змінами та доповненнями), в результаті чого податковим органом донараховано податок на додану вартість у загальній сумі 17437 грн.; п.4.1 ст.4, пп. 11.3.1 п.11.3 ст. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997р. № 283/97 (із змінами і доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток: за 1 квартал 2008 року - 1347грн., півріччя 2008 року-2314 грн. та завищено за IV квартал 2008 року - 2314 грн.

На підставі даного акту Гощанської МДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення від 13.11.2009 року № 0003692350/0, яким визначено податкове зобовязання по податку на додану вартість в сумі 26155,50 грн., в тому числі 17437 грн. основного платежу та 8718,50 грн. штрафних санкцій, та № 0003702350/0, яким визначено податкове зобов»язання по податку на прибуток в сумі 1157 грн., в тому числі 1157 грн. штрафних санкцій.

Товариство в адміністративному порядку оскаржило прийняті податкові повідомлення-рішення і за результатами розгляду скарги Гощанською МДПІ залишено без змін прийняті рішення та одночасно 16.12.2009 року прийняті податкові повідомлення-рішення № 0003692350/1, № 0003702350/1. Також товариство оскаржило прийняті податкові повідомлення-рішення до Державної податкової адміністрації у Рівненській області. При цьому скаргу залишено без задоволення та 02.03.2010 року прийняті податкові повідомлення-рішення № 0003692350/2, № 0003702350/2.

Підставою для визначення податкових зобов»язань по податку на додану вартість та податку на прибуток слугували висновки податкового органу про не нарахування податкових зобов»язань по податку на додану вартість по зданих в оренду основних засобах для ПСК «Династія» та заниження валових доходів від продажу товарів (робіт, послуг) та орендної плати за надані в оренду основні засоби.

Відповідно до п.4.1 ст.4 Закону України № 168/97 ВР від 03.04.1997 року (із змінами та доповненнями) база оподаткування операції з поставки товарів ( послуг) визначається з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами , але не нижче за звичайні ціни. До складу договірної ( контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних, нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем , або через будь-яку третю особу в звязку з компенсацією вартості товарів (послуг). У разі якщо звичайна ціна товари (послуги) перевищує договірну ціну на такі товари (послуги) більше ніж на 20 відсотків, база оподаткування операції з поставки таких товарів (послуг) визначається за звичайними цінами.

Пунктом 7.3.1 Закону України № 168/97-ВР від 03.04.1997 року (із змінами та доповненнями), визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Суд встановив та матеріалами справи підтверджено, що відповідно до договору оренди основних засобів від 30.06.2006 року Великомежиріцьке споживче товариство передало торгові підприємства згідно реєстру (додаток 1 до Договору) Підприємству споживчої кооперації «Династія». Згідно додатку 1 до договору передано наступні основні засоби: магазин Продукти №1 с. В.Межиріччі, магазин Продукти № 2 с. Межириччі, магазин Продукти с. 3аставя, магазин Продукти с. Дивень, магазин Продукти с. Щекичин, магазин ТПП с. Колодіївка, магазин Продукти с. М.Совпа, магазин Продукти №1 с. Невірків, магазин Продукти №2 с. Невірків, магазин Продукти с. Жорнівка, магазин Продукти с. Іванівка, магазин Продукти с. Стовпин, магазин ТПП с. Березівка, магазин ТПП с. Городище, магазин Продукти с. Самостріли, магазин Продукти №1 с. Сапожин, магазин Продукти с.Світанок, магазин ТПП с. Бокшин, Промтовари с. В.Межириччі, кафетерій №1 с.В.Межириччі, кафетерій с. Щекичин, кафетерій с. Невірків, кафетерій с.Світанок

Термін дії договору з 01.07.2006 року по 01.06.2007 року. Даний договір пролонговано до 01.06.2008 року та до 01.06.2010 року. Пунктом 4.1 даного договору оренди передбачено, що орендна плата за основні засоби, що орендуються, визначена в розмірі амортизаційних відрахувань і земельного податку.

При цьому, витрати по орендній платі позивача за 2008 рік склали 29405,00 грн., а саме Великомежиріцьким СТ по торгових обєктах, наданих в оренду, нараховано амортизаційних відрахувань в сумі 22344грн. та земельного податку в сумі 7061 грн. Протягом січня-червня 2009 року витрати по орендній платі склали 15331,00 грн., а саме по даних торгових обєктах нараховано амортизаційних відрахувань в сумі 11175 грн. та земельного податку в сумі 4156грн.

Проте, позивачем в противагу наведеним вище положенням Закону України № 168/97-ВР від 03.04.1997 року операції з надання в оренду ПСК «Династії» основних засобів відповідно до переліку, визначеному в Додатку № 1 до Договору від 30.06.2006 року, податком на додану вартість протягом 2008 року та січня-червня 2009 року Великомежиріцьким СТ не оподаткувалися та до податкових декларацій з податку на додану вартість за спірний період не включалися. В результаті цього, Гощанською МДПІ правомірно встановлено заниження податку на додану вартість за 2008 року в сумі 5881 грн. та за січень-червень 2009 року - в сумі 3066 грн.

Також, відповідно даних бухгалтерського обліку по рахунку 641 «Розрахунки за податками» за січень-грудень 2008 року податкові зобовязання по податку на додану вартість нараховані в сумі 204971 грн., а фактично задекларовані по податкових деклараціях з ПДВ в сумі 196481 грн., розбіжність становить 8490 грн.

Згідно з ч. 4 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Постановою Корецького районного суду від 04.12.2009 року у справі № 3-1042/09 та № 3-1019/09 встановлені факти вчинення головою правління СТ «Великомежиріцьке СТ» та головним бухгалтером СТ «Великомежиріцьке СТ» порушення встановленого законом порядку ведення податкового обліку, внаслідок чого, в тому числі занижено податок на додану вартість за березень-червень 2009 року.

Зважаючи на вказане, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що правомірними є податкові зобов»язання за податковими повідомленнями-рішеннями від 13.11.2009 року № 0003692350/0, від 16.12.2009 року № 0003692350/1, від 02.03.2010 року № 0003692350/2 по податку на додану вартість в сумі 26155,50 грн., в тому числі 17437 грн. основного платежу та 8718,50 грн. штрафних санкцій.

Щодо нарахування податкового зобовязання по податку на прибуток в сумі 1157 грн. штрафних санкцій, то судом встановлено заниження податку на прибуток за 1 квартал 2008 року 1347 грн., за І півріччя 2008 року - 2314грн. та завищення за IV квартал 2008 року - в сумі 2314 грн., що є наслідком заниження валових доходів та валових витрат від продажу товарів (робіт, послуг) та орендної плати за надані в оренду основні засоби ПСК «Династія» за 2008 рік в сумі 72396 грн. та за 1 півріччя 2009року в сумі 15328 грн., чим порушено п.4.1 ст.4, пп.. 11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997р. № 283/97.

Всупереч вказаним нормам СТ «Великомежиріцьке СТ» занизило валові доходи і не включило їх у декларації з податку на прибуток підприємства на суму орендної плати від надання в оренду основних засобів ПСК «Династія» за І квартал 2008 року 6200 грн., І півріччя 2008 року 39390 грн., 9 місяців 2008 року 61190 грн., за 2008 рік 72396 грн., за І квартал 2009 року 7682 грн., І півріччя 2009 року 15328 грн. Крім того, позивач здійснив заниження валових витрат на суму витрат на придбання товарів (робіт, послуг) в розмірі 62513 грн. - за 2008 рік та 15328 грн. за І півріччя 2009 рік.

При цьому, суд першої інстанції підставно визнав правомірним висновок податкового органу щодо заниження товариством податку на прибуток, внаслідок чого на підставі податкового повідомлення-рішення № 0003702350/0 від 13.11.2009 року визначено податкове зобов»язання по податку на прибуток за штрафними санкціями в сумі 1157 грн.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб"єкта владних повноважень обов"язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Аналізуючи чинне законодавство та обставини справи суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень від від 13.11.2009 року № 0003692350/0 та № 0003702350/0, від 16.12.2009 року № 0003692350/1 та № 0003702350/1, від 02.03.2010 року № 0003692350/2 та № 0003702350/2, оскільки відповідач, як суб'єкт владних повноважень, виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності оскаржуваних рішень.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

В зв'язку з цим, колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даної справи всебічно, повно та об'єктивно встановив обставини справи, дослідив та оцінив всі докази, які містяться в матеріалах справи.

З огляду на таке, наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на те, що Рівненський окружний адміністративний суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України, суд апеляційної інстанції

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Великомежиріцького споживчого товариства - залишити без задоволення.

Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 18.10.2010 року у справі № 2а-3762/10 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя : В.П.Сапіга

Судді: Н.Г.Левицька

І.О.Яворський

Повний текст виготовлено 07.09.2012р.