Ухвала

від 07.08.2012 по справі 2а-5795/10/16/0170

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-5795/10/16/0170

07.08.12 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дугаренко О.В.,

суддів Щепанської О.А. ,

Омельченка В. А.

секретар судового засідання Бєланова О.О.

за участю сторін:

представник позивача- Приватного підприємства "Перік"- не з'явився,

представник відповідача- Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби - Гришин Роман Юрійович, довіреність № 2 від 06.03.12,

розглянувши матеріали справи № 2а-5795/10/16/0170 за апеляційною скаргою Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Александров О.Ю. ) від 10.12.10

за позовом Приватного підприємства "Перік" (вул. Челнокова, 76 Б, кв. 13,Феодосія,Автономна Республіка Крим,98100)

до Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби ( вул. Кримська 82-В, м. Феодосія, Автономна Республіка Крим, 98112)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10.12.2010 позовні вимоги Приватного підприємства "Перік" задоволені: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Феодосії АР Крим №0001582301/0 від 03.12.2009, №0001582301/1 від 16.02.2010, №0001582301/2 від 29.04.2010 та №0001572301/0 від 03.12.2009, №0001572301/1 від 16.02.2010, №0001572301/2 від 29.04.2010, прийняті відносно Приватного підприємства "Перік". Також судом вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, Феодосійська міжрайонна державна податкова інспекція АР Крим звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10.12.2010, ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу з підстав, що викладені в ній, просив скасувати рішення суду першої інстанції.

Позивач явку представника в судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ч.4 ст.196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

З матеріалів справи вбачається, що державною податковою інспекцією в м. Феодосії АР Крим з 11.11.2009 по 17.11.2009 проведено позапланову невиїзну документальну перевірку.

За результатами перевірки складено акт № 2791/23-1/25152857 від 20.11.2009 про порушення позивачем п.п.7.4.1, п.п.7.2.6 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

За результатами перевірки розраховано штрафні санкції, які склали з податку на додану вартість 11919 гривень та з податку на прибуток 14899,13 гривень та 03.12.2009 прийняті податкові повідомлення рішення: №0001582301/0 яким донараховано суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на прибуток у сумі 14899,13 гривень з яких 9932 гривни за основним платежем та 4966,38 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями; №0001572301/0 яким донараховано суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на додану вартість у сумі 11919,00 гривень з яких 7946,00 гривни за основним платежем та 3973,00 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погодившись з прийнятими податковими повідомленнями рішеннями, висновками акту перевірки позивачем до Державної податкової інспекції в м. Феодосії АР Крим 11.11.2009 було подано скаргу на податкові повідомлення рішення.

За результатами розгляду скарги прийнято рішення від 05.02.2010 №629/10/25-010 яким позивачу у задоволенні скарги відмовлено.

За результатами розгляду скарг позивача ДПА України позивачем 29.04.2010 прийняті податкові повідомлення - рішення №0001582301/ 2 та № 0001572301/2.

Виникнення права на податковий кредит, порядок його нарахування та визначення передбачені ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, що видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Згідно з п.п.7.2.4. п.7.2 ст. 7 Закону право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами (п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону).

Згідно з п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Тобто, формування податкового кредиту є виключним правом платника податку на додану вартість, а не його обов'язком.

Відповідно до п.п. 7.7.1 п.7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Отже, в даному випадку єдиними та достатніми підставами для формування податкового кредиту є наявність податкової накладної, що засвідчує факт сплати отримувачем товару (робіт, послуг) їх вартості з урахуванням податку на додану вартість, податкові накладні є такими документами, що підтверджують проведення господарської операції, оскільки містять відомості про продавця товару, за якими можливо у разі необхідності провести його перевірку щодо підтвердження зазначених у накладній відомостей, відомості про проданий товар, його вартість, суму податку на додану вартість.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо протиправності донарахування позивачу податку на додану вартість в сумі 7946,00 грн. та застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій в сумі 3973,00 грн. на підставі податкового повідомлення-рішення - визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.12.2009 року №0001582301/0 (від 16.02.2010 року №0001582301/1, від 29.04.2010 року №0001582301/2) прийнятого Державною податковою інспекцією в м. Феодосія АР Крим, про визначення податку на додану вартість у сумі 11919,00 гривень.

Стосовно позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень № 0001582301/0 від 03.12.2009 (№ 0001582301/1 від 16.02.10, №0001582301/2 від 29.04.10 року) ДПІ в м. Феодосії про стягнення донарахованих сум у розмірі 14899,13 гривень з податку на прибуток суд зазначає, що у ході проведення перевірки позивача, відповідачем встановлено безпідставність використання права на збільшення валових витрат, на суму товарів, отриманих від ТОВ "Мономах+" за 1 квартал 2007 року, за 2 квартал 2007 року та за 3 квартал 2007 року колегія суддів зазначає наступне.

Положеннями п.п.3.1. ст.3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Згідно п.п.4.1. ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами, зокрема, п.п.п. 4.1.3. визначені доходи від операцій, передбачених статтею 7 цього Закону.

Згідно пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 вказаного Закону до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону про прибуток не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів, платник податку має право письмово заявити про це податковому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом з поданням розрахунку податкових зобов'язань звітного періоду. Якщо платник податку не подасть у такий строк письмову заяву та не поновить зазначених документів до закінчення податкового періоду, що настає за звітним, непідтверджені відповідними документами витрати не визнаються валовими витратами і на суму недосплаченого податку нараховується пеня у розмірі облікової ставки Національного банку України, збільшеної в 1,2 раза. Якщо платник податку поновить зазначені документи у наступних періодах, підтверджені витрати (з урахуванням сплаченої пені) включаються до валових витрат податкового періоду, на який припадає таке поновлення.

Позивачем протягом 1 - 3 кварталів 2007 року проведено придбання товарів у ТОВ "Монамах+" які як встановлено судом використані у господарської діяльності позивача.

З урахуванням раніше встановленої судом дійсності правочинів з придбання ПП "Перік" товарів від ТОВ "Мономах+" та належних доказів з використання придбаних товарів у господарської діяльності позивача, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що податкові повідомлення - рішення № 0001582301/0 від 03.12.2009 (№ 0001582301/1 від 16.02.10, №0001582301/2 від 29.04.10 ) ДПІ в м. Феодосії про стягнення донарахованих сум у розмірі 14899,13 гривень з податку на прибуток прийняті не обґрунтовано.

.Все вищеперелічене дає судовій колегії право для висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим й не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10.12.10 у справі № 2а-5795/10/16/0170 залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10.12.10 у справі № 2а-5795/10/16/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 13 серпня 2012 р.

Головуючий суддя підпис О.В.Дугаренко

Судді підпис О.А.Щепанська

підпис В.А.Омельченко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Дугаренко