Постанова

від 06.09.2012 по справі 2а-1670/3296/12

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/3296/12

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Серги С.М.,

при секретарі - Лайко О.В.,

за участю:

представника позивача - Супруненка В.В.,

представника відповідача - Дем'яненка Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Біо - Актив" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

21 травня 2012 року Приватне підприємство "Біо - Актив" (далі - позивач, ПП "Біо - Актив") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби (далі - відповідач, Кременчуцька ОДПІ) про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0001192301/208 та № 0001232301/19 від 27.01.2012.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказував, що висновки акту перевірки від 10.01.2012 № 127/23-209/3-446633 є необґрунтованими та спростовуються належним виконанням сторонами умов договору поставки та первинними бухгалтерськими документами. Зазначав, що податковий кредит сформований в порядку, встановленому Податковим кодексом України, на підставі належним чином оформлених податкових накладних.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив задовольнити їх в повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог. При наданні усних пояснень та в письмових запереченнях (а.с. 46-48 Т.1) свою правову позицію вмотивовував порушенням позивачем вимог статей 198, 201 Податкового кодексу України, які пов'язані з неправильним оформленням первинних бухгалтерських документів, їх підписанням за висновком спеціаліста МНДЕКЦ "Експол" ні директором ПП "Біо - Актив", а іншою неуповноваженою особою та нікчемністю правочину. Вказував на незнаходження контрагента позивача за юридичною адресою; на невіднесення торгівлі нафтопродуктів до видів діяльності ТОВ "Інтекссервіс - 2011" та відсутність у нього основних фондів, технічного персоналу для здіснення торгівлі паливом; на непроставлення в товарно-транспортних накладних відмітки заводу виробника про місце наливу нафтопродуктів.

Розглянувши подані сторонами документи, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

У період з 03.01.2012 по 10.01.2012 Кременчуцькою ОДПІ на підставі наказу №2 від 03.01.2012 та направлення №3/000003 від 03.01.2012 проведена виїзна позапланова перевірка ПП "БІО - Актив" з питань взаємовідносин з ТОВ "Інтекссервіс - 2011" за жовтень 2011 року.

Підстави та порядок проведення перевірки позивачем не оспорюється.

За результатами перевірки складено акт № 127/23-209/30446633 від 10.01.2012, в якому відображено порушення позивачем пункту 198.6 статті 198 та пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет у сумі 102529,00 грн, та завищено від'ємне значення по податку на додану вартість на суму 2996,00 грн.

На підставі акту перевірки винесені:

- податкове повідомлення - рішення № 0001192301/208 від 27.01.2012, яким донараховано суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів у розмірі 153793,50 грн; в тому числі, за основним платежем - 102529,00 грн, за штрафними санкціями - 51264,50 грн;

- податкове повідомлення - рішення № 0001232301/19 від 27.01.2012, яким зменшено розмір від'ємного значення податку на додану вартість у розмірі 2996,00 грн.

Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог, суд виходить з наступного.

За приписами пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України регламентовано, що відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Відповідно до підпункту ґ) пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначається такий обов'язковий реквізит як місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку.

За приписами пункту 45.2 статті 45 Податкового кодексу України податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України.

Статтею 93 Цивільного кодексу України визначено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Судом встановлено, що позивачем до складу податкового кредиту декларації з ПДВ за жовтень 2011 року включені суми податку на додану вартість за податковими накладними № 36, 38 від 28.10.2011 (а.с. 19, 20 Т.1), які оформлені від імені особи (платника податку) -продавця ТОВ "Інтекссервіс".

Зі змісту цих податкових накладних суд вбачає, що їх обов'язковий реквізит - місцезнаходження (податкова адреса) ТОВ "Інтекссервіс" зазначений "39600, м. Кременчук, вул. Перемоги, 1".

Водночас, у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 150-155 Т.1) міститься запис № 1 585 143 003 007591 від 19.10.2011 про внесення інформації щодо відсутності юридичної особи - ТОВ "Інтекссервіс" за вищевказаною адресою.

При цьому, ця реєстраційна дії вчинена державним реєстратором за 10 днів до дати підписання позивачем договору поставки № 36 від 28.10.2011 (а.с. 21 Т.1) та його виконання (специфікації № 1, 2 від 28.10.2011 (а.с. 24, 25 Т.1), накладні № 38, 36 від 28.10.2011 (а.с. 10, 14 Т.1).

24.11.2011 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис № 1 585 107 005 007591 про зміну місцезнаходження ТОВ "Інтекссервіс" з "39600, м. Кременчук, вул. Перемоги, 1" на "61002, Харківська область, м. Харків, Київський район, вул. Артема, 4".

Згідно з частиною 1 статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Враховуючи вимоги даної норми та співпадіння місцезнаходження та податкової адреси ТОВ "Інтекссервіс" станом на дату оформлення ним податкових накладних № 36, 38 від 28.10.2011, суд приходить до висновку про неправильне заповнення відповідного обов'язкового реквізиту цих податкових накладних.

Судом також прийняті до уваги надані представником відповідача документи по відпрацюванню ВПМ КОДПІ ТОВ "Інтекссервіс", зміст яких також вказує на відсутність фактів, які б підтверджували знаходження цього товариства за адресою: м. Кременчук, вул. Перемоги, 1 (а.с. 32-41 Т.2).

Водночас, з огляду на викладене, суд критично оцінює надані представником позивача письмові пояснення, оформлені від імені ОСОБА_3 (а.с. 14 Т.2), в яких навпаки констатується відповідність місцезнаходження товариства його реєстраційній адресі.

Таким чином, суд вважає, що позивач за приписами статей 198, 201 Податкового кодексу України не має право на включення до складу податкового кредиту декларації з ПДВ за жовтень 2011 року сум податку на додану вартість за податковими накладними № 36, 38 від 28.10.2011.

При перевірці обґрунтованості позовних вимог судом також враховано, що згідно зі статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996 від 16.07.1999 (далі - Закон № 996) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Позивачем на підтвердження вмотивованості своєї правової позиції представлені суду наступні первинні документи по підписанню та виконанню договору поставки з ТОВ "Інтекссервіс": договір № 36 від 28.10.2011 зі специфікаціями (а.с. 21-25 Т.1), податкові накладні № 36, 38 від 28.10.2011 (а.с. 19-20 Т.1), накладні № 36, 38 від 28.10.2011 (а.с. 10,14 Т.1), товарно-транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів від 28.10.2011 (а.с. 11, 15 Т.1), сертифікати відповідності на бензин та дизельне паливо (а.с. 12, 13, 16 Т.1), банківські виписки (а.с. 17-18 Т.1), документи по реалізації поставленого товару (накладні, акти прийому на зберігання та видачі зі зберігання, товарно-транспортні накладні, реєстр фіскальних звітів).

Аналізуючи вказані письмові докази, суд враховує, що єдиний порядок організації та виконання робіт, пов'язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням та обліком товарної нафти і нафтопродуктів регламентований Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах, організаціях України, яка затверджена наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства транспорту та зв'язку України, державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 № 281/171/578/155 (далі - Інструкція). Вимоги цієї Інструкції є обов'язковими для всіх суб'єктів господарювання (підприємств, установ, організацій та фізичних осіб -підприємців), що займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України.

Відповідно до пункту 7.5.8 Розділу 7 "Порядок відпуску нафти і нафтопродуктів" Інструкції відпуск нафти або нафтопродуктів здійснюється в день оформлення ТТН за наявності усіх її примірників. У ТТН оператор зазначає номер резервуара, з якого відпущено нафту або нафтопродукт, розписується в ній і здає для оформлення. У ТТН зазначаються найменування, марка та вид нафти або нафтопродукту, об'єм, маса, густина і температура, за якої визначалась густина, а також дата і час виїзду автоцистерни з підприємства.

У долучених представником позивача товарно-транспортних накладних від 28.10.2011 (а.с. 11, 15 Т.1) відсутні відмітки оператора про номер резервуара, з якого відпущено нафтопродукт; дата і час від'їзду з підприємства -вантажовідправника та дата і час прибуття до вантажоодержувача суперечать письмовим поясненням, підписаним ОСОБА_3 (а.с. 16 Т.2).

Крім того, згідно з пунктами 14.4, 14.6 Інструкції матеріально відповідальні особи підприємств (за винятком НПЗ) ведуть кількісний облік нафти та нафтопродуктів у товарній книзі кількісного руху нафтопродуктів (нафти) за формою N 31-НП, у якій зазначаються надходження і відпуск нафтопродуктів за день, а також їх залишки на кінець дня. Для посилення контролю за станом приймання, зберігання, відпуску та обліку нафти та нафтопродуктів матеріально відповідальні особи ведуть журнал обліку надходження нафти і нафтопродуктів за формою N 6-НП і журнал вимірювання нафти і нафтопродуктів у резервуарах за формою N 7-НП. Рух нафти і нафтопродуктів у резервуарах за добу фіксується матеріально відповідальними особами в журналі реєстрації проведення вимірювань нафтопродуктів (нафти) у резервуарах за формою N 7-НП з урахуванням пункту 14.4 цієї Інструкції. Рух облікових залишків за марками нафти та нафтопродуктів фіксується матеріально відповідальними особами в товарній книзі кількісного руху нафтопродуктів (нафти) за формою N 31-НП, у тому числі окремо щодо кожного власника нафти та нафтопродукту.

Виконання позивачем вимог цих норм матеріалами справи не підтверджується, хоча судом оголошувалась перерва в судовому засіданні для надання відповідних журналі та книг представником позивача. В судовому засіданні останнім зазначено про наявність лише документів по обліку нафтопродуктів на АЗС, що не може бути розцінено судом як належне виконання ПП "Біо Актив" вищевказаної Інструкції, адже ці документи не звільняють від обов'язку вести загальний облік нафтопродуктів по підприємству.

Таким чином, встановлені в ході судового розгляду обставини свідчать про правильність висновків відповідача щодо порушення ПП "Біо Актив" пункту 198.6 статті 198 та пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

Водночас, суд вважає помилковими твердження представника відповідача щодо не віднесення торгівлі нафтопродуктів до видів діяльності ТОВ "Інтекссервіс - 2011", адже вони спростовуються даними спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с. 202-203 Т.1).

Також суд розцінює як безпідставні посилання представника відповідача на висновок спеціаліста МНДЕКЦ "Експол" щодо підписання документів ТОВ "Інтекссервіс - 2011" неуповноваженою особою, оскільки належність цього документу до предмету доказування судом не встановлена.

Відповідно до підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу передбачено, що при повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Відповідачем правомірно донараховано ПП "Біо-Актив" суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 153793,50 грн; в тому числі, за основним платежем - 102529,00 грн, за штрафними санкціями - 51264,50 грн, та зменшено розмір від'ємного значення податку на додану вартість у розмірі 2996,00 грн.

Застосування штрафних санкцій у подвійному розмірі також є вірним, адже позивачеві за період з 01.01.2011 по 27.01.2012 повторно визначено контролюючим органом суму податкового зобов'язання, що підтверджується долученими до справи копіями рішень (а.с. 49-60 Т.2).

Таким чином, позовні вимоги ПП "Біо-Актив" є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволені адміністративного позову Приватного підприємства "Біо-Актив" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови з одночасним направленням копії скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 11 вересня 2012 року.

Суддя С.М. Серга