Постанова

від 05.09.2012 по справі 2а/0570/8981/2012

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 вересня 2012 р. Справа № 2а/0570/8981/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Зеленова А.С.

при секретарі Кобець О.А.

за участю:

представників позивача Бусюкіна І.В., Симоняна А.В., Гусакової Л.І.,

представників відповідача Іващенка Д.А., Фатьянова Р.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АГРЕКС» до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0002321542 від 09.07.2012 року,

В С Т А Н О В И В:

16.07.2012 товариство з обмеженою відповідальністю «АГРЕКС» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0002321542 від 09.07.2012 року /том 1 а.с.3-15/.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на неправомірність висновків акту перевірки від 26.06.2012 № 2031/15-312/25602906, яким встановлені порушення п.198.3 ст.198, п.200.1, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, а також відсутність факту реального вчинення господарських операцій та невідповідність первинних документів нормам законодавства, в зв'язку з чим завищена сума задекларованого податкового кредиту в розмірі 2 976 342,74 грн. в т.ч. по податковим періодам: травень 2011 року - в розмірі 2351473,28 грн., червень 2011 року - в розмірі 624869,46грн. Вважає такі висновки податкового органу необґрунтованими та такими, що суперечать нормам діючого законодавства, з огляду на що просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, надали пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві. Просили задовольнити позов.

Представники відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнали, надали письмові заперечення проти позову /том 3 а.с. 130-144/, за змістом яких під час проведення перевірки позивача було встановлено відсутність поставок товарно-матеріальних цінностей від ТОВ «Прем'єр Агро», ПП «ВБК «БІОМ» та ТОВ «ТЕХНОПРОМ.БУД», що свідчить про укладення договорів між ТОВ «Прем'єр Агро», ПП «ВБК «БІОМ» та ТОВ ТЕХНОПРОМ.БУД» без мети настання реальних правових наслідків. Стосовно наявності у позивача документального підтвердження господарських операцій (договорів, видаткових та податкових накладних тощо) податковий орган зазначає, що враховуючи судову практику, наявність видаткових та податкових накладних дійсно є обов'язковою обставиною для визначення правильності формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ, але не вичерпною. Якщо певна господарська операція не відбувалась чи відбувалась не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку. Зокрема, якщо наведені у договорах товари (послуги) фактично не поставлялися, то придбання таких товарів або послуг не відбулось. Відповідно, право на податковий кредит та валові витрати у такого платника податків не виникає, оскільки при цьому не дотримано обов'язкових умов для виникнення такого права - придбання товарів (послуг) з метою їх використання у господарській діяльності. Зазначене стосується також і випадків, коли певні товари чи послуги придбаваються не у межах господарської діяльності платника податків. Просили відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, суд встановив наступне.

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «АГРЕКС» зареєстроване як юридична особа Виконавчим комітетом Донецької міської ради Донецької області 07.06.2000 року, включено до ЄДРПОУ за номером 25602906, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 436462, випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії ААБ №860299, довідкою серії АБ № 318014 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України /том 1 а.с. 16, 17, 31/.

Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРЕКС» здійснює свою діяльність відповідно до статуту , затвердженого в новій редакції загальними зборами учасників 06.04.2011 року /том 1 а.с. 18-29/.

Позивач перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Калінінському районі м. Донецька з 04.02.1998 за № 06304653, про що свідчить довідка про взяття на облік платника податків від 01.09.2010 № 931/10/29-014-2 /том 3 а.с. 3/.

Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРЕКС» зареєстроване платником податку на додану вартість з 21.07.1998, що підтверджується Свідоцтвом серії НБ№200386 за № 100299931 від 21.07.1998 /т. 3 а.с. 4/.

На підставі наказу Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби № 338 від 07.06.2012 та згідно з п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України відповідачем проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ «АГРЕКС» (код ЄДРПОУ 25602906) щодо дотримання вимог податкового законодавства з питань взаємовідносин з підприємствами ТОВ «Прем'єр Агро» (ЄДРПОУ 36057161) за травень 2011 року, ПП «Виробничий комплекс «БІОМ» (ЄДРПОУ 37087244) за травень-червень 2011 року, ТОВ «ТЕХНОПРОМ.БУД» за травень 2011 року, за наслідками якої складено акт від 26 червня 2012 року №2031/15-312/25602906 /том 1 а.с. 32-64/.

За змістом висновку акту перевірки встановлено порушення позивачем п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, відсутність факту реального вчинення господарських операцій та невідповідність первинних документів нормам законодавства, в зв'язку з чим завищена сума задекларованого податкового кредиту в розмірі 2 976 342,74 грн. в т.ч. по податковим періодам: травень 2011 року - в розмірі 2 351 473,28 грн., червень 2011 року - в розмірі 624 869,46 грн. /том 1 а.с. 64/.

На підставі вказаних висновків акту перевірки та згідно з підпунктом 54.3 статті 54, пункту 58.1 статті 58, пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України Державною податковою інспекцією у Калінінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби прийнято податкове повідомлення-рішення від 09 липня 2012 року № 0002321542, яким товариству з обмеженою відповідальністю «АГРЕКС» зменшено розмір залишку від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 2 976 343 грн. /том 1 а.с. 65/.

Не погодившись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з вимогою про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення №0002321542 від 09.07.2012 року.

У відповідності до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади й органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади.

За приписами підпункту 21.1.1 пункту 21.1 статті 21 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд приходить до висновку, що Державна податкова інспекція у Калінінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби не довела правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення, з огляду на таке.

Так, 13 травня 2011 року між товариством з обмеженою відповідальністю «АГРЕКС» та товариством з обмеженою відповідальністю «Прем'єр Агро» укладено договір поставки №2039/13/05, відповідно до якого ТОВ «Прем'єр Агро» (Постачальник) зобов'язується поставити, а ТОВ «АГРЕКС» (Покупець) зобов'язується на умовах даного договору прийняти та оплатити Товар, зазначений в п. 1.2. П. 1.2 Договору визначено, що під Товаром, відповідно до умов даного Договору, розуміється наступне: «олія соняшникова; шрот соняшниковий із соняшника врожаю 2010 року; кормовий фосфатний концентрат, виготовлений із соняшника 2010 року». Кількість та ціна товару обумовлюється сторонами в Специфікаціях, які є невід'ємними частинами даного Договору (п.2.1, п.3.1). Умови поставки товару згідно з «ІНКОТЕРМС-2000» ЕХW - склад ТОВ «Сватовська олія» (п. 4.1). Порядок оплати визначено п.3.3 Договору, а саме оплата проводиться у вигляді 100% передплати вартості Товару протягом 3-х банківських днів з моменту виставлення рахунку Покупцю /том 1 а.с. 86/.

Відповідно до специфікації № 1 від 16 травня 2011 року до Договору поставки №2039/13/05 від 13.05.2011 року Постачальник зобов'язується поставити Покупцю, а Покупець зобов'язується прийняти та сплатити партію товару (масло соняшникове 470 тон, шрот соняшниковий 460 тон, кормовий фосфатидний концентрат (КФК) 7,5 тон, лузга 180 тон) на суму 6 054 491,40 грн., у т.ч. ПДВ 1 009 081,90 грн. /том 1 а.с.87/.

Фактичне виконання сторонами зазначених умов поставки підтверджено: витратними накладними /том 1 а.с. 88, 89, 90/, рахунками-фактурами /том 3 а.с. 178, 179, 180, 181, 182/, товарно-транспортними накладними /том 4 а.с. 1-61/, платіжними дорученнями /том 1 а.с.141-156/, актом заліку однорідних взаємних вимог /том 3 а.с. 177/.

За наслідками господарських операцій поставки ТОВ «Прем'єр Агро» видало позивачу податкові накладні:

- № 2 від 18.05.2011 на суму 59 500 гривень, у тому числі ПДВ 9 916,67 гривень /том 2 а.с. 153/;

- № 1 від 18.05.2011 на суму 340 000 гривень, у тому числі ПДВ 56666,67 гривень /том 2 а.с. 154/;

- № 4 від 19.05.2011 на суму 144 000 гривень, у тому числі ПДВ 24000 гривень /том 2 а.с. 155/;

- № 3 від 19.05.2011 на суму 887 874 гривень, у тому числі ПДВ 147 979 гривень /том 2 а.с. 156/;

- № 7 від 20.05.2011 на суму 100 007 гривень, у тому числі ПДВ 16667,83 гривень /том 2 а.с. 157/;

- № 6 від 20.05.2011 на суму 699 993 гривень, у тому числі ПДВ 116665,50 гривень /том 2 а.с. 158/;

- № 8 від 25.05.2011 на суму 288 000 гривень, у тому числі ПДВ 48 000 гривень /том 2 а.с. 159/;

- № 9 від 26.05.2011 на суму 100 000гривень, у тому числі ПДВ 16 666,67 гривень /том 2 а.с. 160/;

- № 10 від 27.05.2011 на суму 400 000 гривень, у тому числі ПДВ 66666,67 гривень /том 2 а.с. 161/;

- № 11 від 31.05.2011 на суму 2 791 114,43гривень, у тому числі ПДВ 465 185,74гривень /том 2 а.с. 162/;

- № 12 від 31.05.2011 на суму 250 156,80 гривень, у тому числі ПДВ 41692,80 гривень /том 2 а.с. 163/;

- № 13 від 31.05.2011 на суму 15406 гривень, у тому числі ПДВ 2567,67 гривень /том 2 а.с. 164/;

- № 14 від 31.05.2011 на суму 218,40гривень, у тому числі ПДВ 36,40гривень /том 2 а.с. 165/.

Зазначені податкові накладні містять усі передбачені законодавством реквізити та відповідають вимогам щодо їх оформлення, а також відображені в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних за травень 2011 року /том 3 а.с. 55-72/.

28 квітня 2011 року між ТОВ «АГРЕКС» та ПП «Виробничо-біологічний комплекс «БІОМ» укладено договір поставки № 2035/28/04 відповідно до якого ПП «Виробничо-біологічний комплекс «БІОМ» (Постачальник) зобов'язується поставити, а ТОВ «АГРЕКС» (Покупець) зобов'язується прийняти та оплатити на умовах даного договору Товар, зазначений в п. 1.2. Згідно з п.1.2 Договору під Товаром, відповідно до умов даного Договору, є наступне: «олія соняшникова; шрот соняшниковий із соняшника врожаю 2010 року; кормовий фосфатний концентрат, виготовлений із соняшника 2010 року, лузга». Кількість та ціна товару обумовлюється сторонами в Специфікаціях, які є невід'ємними частинами даного Договору (п. 2.1, п. 3.1). Умови поставки товару згідно з «ІНКОТЕРМС-2000» ЕХW - склад ТОВ «Сватовська олія» (п. 4.1) /том 1 а.с. 72/. Порядок оплати визначено п. 3.3 Договору, а саме оплата проводиться у вигляді 100% передплати вартості Товару протягом 3-х банківських днів з моменту виставлення рахунку Покупцю.

Відповідно до умов цього Договору між сторонами підписані наступні специфікації:

- специфікація №1 від 28.04.2011 року до договору № 2035/28/04 від 28.08.2011 на товар на суму 2 548 276,00 грн.;

- специфікація №2 від 23.05.2011 року до договору № 2035/28/04 від 28.08.2011 на товар на суму 2 608 440,00 грн.;

- специфікація №3 від 09.06.2011 року до договору № 2035/28/04 від 28.08.2011 на товар на суму 1 121 396,35 грн.;

- специфікація №4 від 24.06.2011 року до договору № 2035/28/04 від 28.08.2011 на товар на суму 523 268,80 грн.;

- специфікація №5 від 28.04.2011 року до договору № 2035/28/04 від 28.08.2011 на товар на суму 1 856 444,70 грн. /том 1 а.с. 73-77/.

Фактичне виконання зазначених умов поставки підтверджено: витратними накладними /том 1 а.с. 78-85/, рахунками-фактурами /том 3 а.с. 162-166/, товарно-транспортними накладними /том 4 а.с. 62-100, 104, 106-127/, накладними /том 4 а.с. 101-103, 105/, платіжними дорученнями /том 1 а.с. 157-196/.

За наслідками господарських операцій поставки ПП «ВБК «БІОМ» видало позивачу податкові накладні:

- № 72 від 01.06.2011 на суму 170 109,96 гривень, у тому числі ПДВ 28 351,66 гривень /том 2 а.с. 129/;

- № 73 від 02.06.2011 на суму 383 000 гривень, у тому числі ПДВ 63 833,33 гривень /том 2 а.с. 130/;

- № 74 від 03.06.2011 на суму 966 000 гривень, у тому числі ПДВ 161 000 гривень /том 2 а.с. 131/;

- № 82 від 07.06.2011 на суму 82 400 гривень, у тому числі ПДВ 13 733,33 гривень /том 2 а.с. 132/;

- № 83 від 10.06.2011 на суму 305 410 гривень, у тому числі ПДВ 50 901,67 гривень /том 2 а.с. 133/;

- № 84 від 14.06.2011 на суму 266 232,83гривень, у тому числі ПДВ 44 372,14 гривень /том 2 а.с. 134/;

- № 90 від 20.06.2011 на суму 286 005 гривень, у тому числі ПДВ 47 667,50 гривень /том 2 а.с. 135/;

- № 91 від 22.06.2011 на суму 200 000 гривень, у тому числі ПДВ 33 333,33 гривень /том 2 а.с. 136/;

- № 92 від 23.06.2011 на суму 167 770,00 гривень, у тому числі ПДВ 27 961,67 гривень /том 2 а.с. 137/;

- № 97 від 25.06.2011 на суму 225 000 гривень, у тому числі ПДВ 37 500 гривень /том 2 а.с. 138/;

- № 107 від 29.06.2011 на суму 275 000 гривень, у тому числі ПДВ 45 833,33 гривень /том 2 а.с. 139/;

- № 108 від 30.06.2011 на суму 422 228 гривень, у тому числі ПДВ 70 381,50 гривень /том 2 а.с. 140/;

- № 67 від 30.05.2011 на суму 50 000 гривень, у тому числі ПДВ 8 333,33 гривень /том 2 а.с. 141/;

- № 64 від 27.05.2011 на суму 100 000 гривень, у тому числі ПДВ 16 666,67 гривень /том 2 а.с. 142/;

- № 62 від 26.05.2011 на суму 90 000 гривень, у тому числі ПДВ 15 000 гривень /том 2 а.с. 143/;

- № 58 від 25.05.2011 на суму 43 200 гривень, у тому числі ПДВ 7 200 гривень /том 2 а.с. 144/;

- № 49 від 19.05.2011 на суму 519 600 гривень, у тому числі ПДВ 86 600 гривень /том 2 а.с. 145/;

- № 43 від 13.05.2011 на суму 511 000 гривень, у тому числі ПДВ 85 166,67 гривень /том 2 а.с. 146/;

- № 30 від 10.05.2011 на суму 512 000 гривень, у тому числі ПДВ 85 333,33 гривень /том 2 а.с. 147/;

- № 24 від 06.05.2011 на суму 1 145 880 гривень, у тому числі ПДВ 190 980 гривень /том 2 а.с. 148/;

- № 68 від 31.05.2011 на суму 6823,37 гривень, у тому числі ПДВ 1 137,23 гривень /том 2 а.с. 149/;

- № 71 від 31.05.2011 на суму 481 994,19 гривень, у тому числі ПДВ 80 332,37 гривень /том 2 а.с. 150/.

Зазначені податкові накладні містять усі передбачені законодавством реквізити та відповідають вимогам щодо їх оформлення, а також відображені в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних за травень-червень 2011 року /том 3 а.с. 29-43, 55-72/.

04 травня 2011 року між ТОВ «АГРЕКС» та ТОВ «ТЕХНОПРОМ.БУД» укладено договір поставки № 2036/04/05, відповідно до умов якого ТОВ «ТЕХНОПРОМ.БУД» (Постачальник) зобов'язується поставити, а ТОВ «АГРЕКС» (Покупець) зобов'язується прийняти та оплатити на умовах даного договору Товар, зазначений в п. 1.2. Відповідно до п. 1.2 Договору під Товаром розуміється: «олія соняшникова; шрот соняшниковий із соняшника врожаю 2010 року; кормовий фосфатний концентрат, виготовлений із соняшника 2010 року, лузга». Кількість та ціна товару обумовлюється сторонами в Специфікаціях, які є невід'ємними частинами даного Договору (п. 2.1, п. 3.1). Умови поставки товару згідно з «ІНКОТЕРМС-2000» ЕХW - склад ТОВ «Сватовська олія» (п. 4.1) /том 1 а.с.66/. Порядок оплати визначено п. 3.3 Договору, а саме оплата за Товар проводиться у вигляді 100% передплати вартості Товару протягом 3-х банківських днів з моменту виставлення рахунку Покупцю.

Відповідно до специфікації №1 від 04 травня 2011 року до Договору поставки № 2036/04/05 від 04.05.2011 року Постачальник зобов'язується поставити Покупцю, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити партію товару (масло соняшникове 400 тон, шрот соняшниковий 400 тон, кормовий фосфатидний концентрат (КФК) 6 тон, лузга 150 тон) на суму 5 142 884,00 грн., з яких 857 147,33 грн. ПДВ /том 1 а.с.67/.

Фактичне виконання зазначених умов договору поставки підтверджено: витратними накладними /том 1 а.с. 68-71/, рахунками /том 3 а.с.167-175/, товарно-транспортними накладними /том 4 а.с. 128-170/, платіжними дорученнями /том 1 а.с. 128-140/.

За наслідками господарських операцій поставки ТОВ«ТЕХНОПРОМ.БУД» видало позивачу податкові накладні:

- № 2307 від 23.05.2011 на суму 155 000 гривень, у тому числі ПДВ 25 833,33 гривень /том 2 а.с. 124/;

- № 2004 від 20.05.2011 на суму 830 000 гривень, у тому числі ПДВ 138 333,33 гривень /том 2 а.с. 125/;

- № 1302 від 13.05.2011 на суму 1 500 000 гривень, у тому числі ПДВ 250 000 гривень /том 2 а.с. 126/;

- № 1102 від 11.05.2011 на суму 1 000 000 гривень, у тому числі ПДВ 166 666,67 гривень /том 2 а.с. 127/;

- № 502 від 05.05.2011 на суму 1 300 000 гривень, у тому числі ПДВ 216 666,67 гривень /том 2 а.с. 128/;

Зазначені податкові накладні містять усі передбачені законодавством реквізити та відповідають вимогам щодо їх оформлення, а також відображені в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних за травень 2011 року /том 3 а.с. 55-72/.

Наявність продуктів переробки соняшника у повному обсязі підтверджується матеріалами інвентаризації товарно-матеріальних цінностей товариства з обмеженою відповідальністю «АГРЕКС», яка проводилась у період з 29.06.20011 по 30.06.2011 в присутності посадових осіб ДПІ у Калінінському районі м. Донецька на підприємстві-переробнику ТОВ «Сватівська олія», м. Сватове, Луганська область, пров. Заводський, 13. В процесі інвентаризації приймали участь старший ревізор-інспектор відділу перевірок ризикових операцій Заречна К.В., державний податковий інспектор Бессарабова В.М., старший оперуповноважений відділу податкової міліції ДПІ у Калінінському районі м. Донецька Пефтієв І.Г. При інвентаризації не було виявлено нестачі соняшника або продукції, виробленої з нього. Таким чином, твердження податкового органу про те, що операції з приймання-передачі товару з контрагентами не проводились не відповідає фактичним обставинам. Дані обставини відображені в Довідці ДПІ у Калінінському районі м. Донецька від 23.06.2011 року № 1875/23-309-1/25602906 /том 2 а.с. 166-170/.

Придбана позивачем продукція була використана у власній господарській діяльності шляхом переробки на потужностях ТОВ «Сватівська олія» та подальшого продажу іншим особам, що підтверджено експортними контрактами поставки та договорами поставки /т. 1 а.с. 197-202, 212-220, 230-232, том 2 а.с. 38-41, 88-90, том 5 а.с. 129-130, 141/, додатковими угодами до експортних контрактів та договорів поставки /том 1 а.с. 233, том 2 а.с. 42-48, 51, 52, том 5 а.с. 131-133/, специфікаціями /том 2 а.с. 42, 53-60, 91-93, том 5 а.с. 134-136, 142-146/, банківськими виписками та платіжними дорученнями /том 1 а.с. 204-209, 225-228, том 2 а.с. 49-50, 79-87, 103/ витратними накладними, довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, рахунками-фактурами /том 4 а.с. 171, 179, 182, 211, 215, 218, 222, 229, том 5 а.с. 1, 15, 152-156/, вантажно-митними деклараціями /том 1 а.с. 221-223, 234-250, том 2 а.с. 1-33, 64-77, 94-101, том 3 а.с. 185-186, 193-194/, залізничними квитанціями /том 3 а.с. 187-193, 195-200/, накладними /том 4 а.с.172-201, 212-214, 216-217, 219-221, 223-228, 230-231, том 5 а.с. 8-59, 69-77/, сертифікатами про походження товару /том 4 а.с. 202-210, том 5 а.с. 16-24, 35-40, 48-53, 61-68/.

Аналізуючи наведені вище документи, суд прийшов до висновку, що ними у повному обсязі підтверджено факт здійснення спірних господарських операцій на виконання умов договорів, укладених між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Прем'єр Агро», товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОПРОМ.БУД» і приватним підприємством «ВБК «БІОМ».

Щодо податку на додану вартість суд зауважує на такому.

У акті перевірки, на підставі якого прийняті спірні податкові повідомлення-рішення, вказується про порушення позивачем пунктів 198.1, 198.3 статті 198, пункту 200.1, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України у вигляді завищення суми податкового кредиту та, відповідно, суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 2 976 342,74 гривні за травень-червень 2011 року, сформованого по господарським операціям за правочинами, укладеними з товариством з обмеженою відповідальністю «Прем'єр Агро», товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОПРОМ.БУД» і приватним підприємством «ВБК «БІОМ» , фактичне виконання яких не підтверджено /том 1 а.с. 32-64/.

Дослідженням обставин формування позивачем податкового кредиту у зазначеному вище розмірі встановлено, що податковий кредит було сформовано ним на підставі податкових накладних:

- виданих ТОВ «Прем'єр Агро»: № 2 від 18.05.2011 на суму 59 500 гривень, у тому числі ПДВ 9 916,67 гривень /том 2 а.с. 153/; № 1 від 18.05.2011 на суму 340 000 гривень, у тому числі ПДВ 56666,67 гривень /том 2 а.с. 154/; № 4 від 19.05.2011 на суму 144 000 гривень, у тому числі ПДВ 24000 гривень /том 2 а.с. 155/; № 3 від 19.05.2011 на суму 887 874 гривень, у тому числі ПДВ 147 979 гривень /том 2 а.с. 156/; № 7 від 20.05.2011 на суму 100 007 гривень, у тому числі ПДВ 16667,83 гривень /том 2 а.с. 157/; № 6 від 20.05.2011 на суму 699 993 гривень, у тому числі ПДВ 116 665,50 гривень /том 2 а.с. 158/; № 8 від 25.05.2011 на суму 288 000 гривень, у тому числі ПДВ 48 000 гривень /том 2 а.с. 159/; № 9 від 26.05.2011 на суму 100 000 гривень, у тому числі ПДВ 16 666,67 гривень /том 2 а.с. 160/; № 10 від 27.05.2011 на суму 400 000 гривень, у тому числі ПДВ 66 666,67 гривень /том 2 а.с. 161/; № 11 від 31.05.2011 на суму 2 791 114,43 гривень, у тому числі ПДВ 465 185,74 гривень /том 2 а.с. 162/; № 12 від 31.05.2011 на суму 250 156,80 гривень, у тому числі ПДВ 41 692,80 гривень /том 2 а.с. 163/; № 13 від 31.05.2011 на суму 15 406 гривень, у тому числі ПДВ 2 567,67 гривень /том 2 а.с. 164/; № 14 від 31.05.2011 на суму 218,40 гривень, у тому числі ПДВ 36,40 гривень /том 2 а.с. 165/.

- виданих ПП «ВБК «БІОМ»: № 72 від 01.06.2011 на суму 170 109,96 гривень, у тому числі ПДВ 28 351,66 гривень /том 2 а.с. 129/; № 73 від 02.06.2011 на суму 383 000 гривень, у тому числі ПДВ 63 833,33 гривень /том 2 а.с. 130/; № 74 від 03.06.2011 на суму 966 000 гривень, у тому числі ПДВ 161 000 гривень /том 2 а.с. 131/; № 82 від 07.06.2011 на суму 82 400 гривень, у тому числі ПДВ 13 733,33 гривень /том 2 а.с. 132/; № 83 від 10.06.2011 на суму 305 410 гривень, у тому числі ПДВ 50 901,67 гривень /том 2 а.с. 133/; № 84 від 14.06.2011 на суму 266 232,83 гривень, у тому числі ПДВ 44 372,14 гривень /том 2 а.с. 134/; № 90 від 20.06.2011 на суму 286 005 гривень, у тому числі ПДВ 47 667,50 гривень /том 2 а.с. 135/; № 91 від 22.06.2011 на суму 200 000 гривень, у тому числі ПДВ 33 333,33 гривень /том 2 а.с. 136/; № 92 від 23.06.2011 на суму 167 770,00 гривень, у тому числі ПДВ 27961,67 гривень /том 2 а.с. 137/; № 97 від 25.06.2011 на суму 225 000 гривень, у тому числі ПДВ 37 500 гривень /том 2 а.с. 138/; № 107 від 29.06.2011 на суму 275 000 гривень, у тому числі ПДВ 45 833,33 гривень /том 2 а.с. 139/; № 108 від 30.06.2011 на суму 422 228 гривень, у тому числі ПДВ 70 381,50 гривень /том 2 а.с. 140/; № 67 від 30.05.2011 на суму 50 000 гривень, у тому числі ПДВ 8 333,33 гривень /том 2 а.с. 141/; № 64 від 27.05.2011 на суму 100 000 гривень, у тому числі ПДВ 16 666,67 гривень /том 2 а.с. 142/; № 62 від 26.05.2011 на суму 90 000 гривень, у тому числі ПДВ 15 000 гривень /том 2 а.с. 143/; № 58 від 25.05.2011 на суму 43 200 гривень, у тому числі ПДВ 7 200 гривень /том 2 а.с. 144/; № 49 від 19.05.2011 на суму 519 600 гривень, у тому числі ПДВ 86 600 гривень /том 2 а.с. 145/; № 43 від 13.05.2011 на суму 511 000 гривень, у тому числі ПДВ 85 166,67 гривень /том 2 а.с. 146/; № 30 від 10.05.2011 на суму 512 000 гривень, у тому числі ПДВ 85 333,33 гривень /том 2 а.с. 147/; № 24 від 06.05.2011 на суму 1 145 880 гривень, у тому числі ПДВ 190980 гривень /том 2 а.с. 148/; № 68 від 31.05.2011 на суму 6823,37 гривень, у тому числі ПДВ 1137,23 гривень /том 2 а.с. 149/; № 71 від 31.05.2011 на суму 481 994,19 гривень, у тому числі ПДВ 80 332,37 гривень /том 2 а.с. 150/.

- виданих ТОВ«ТЕХНОПРОМ.БУД»: № 2307 від 23.05.2011 на суму 155 000 гривень, у тому числі ПДВ 25 833,33 гривень /том 2 а.с. 124/; № 2004 від 20.05.2011 на суму 830 000 гривень, у тому числі ПДВ 138 333,33 гривень /том 2 а.с. 125/; № 1302 від 13.05.2011 на суму 1 500 000 гривень, у тому числі ПДВ 250 000 гривень /том 2 а.с. 126/; № 1102 від 11.05.2011 на суму 1 000 000 гривень, у тому числі ПДВ 166 666,67 гривень /том 2 а.с. 127/; № 502 від 05.05.2011 на суму 1 300 000 гривень, у тому числі ПДВ 216 666,67 гривень /том 2 а.с. 128/.

Як вже зазначалось, вказані податкові накладні відображені позивачем у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за відповідні періоди 2011 року. Копії цих реєстрів наявні в матеріалах справи.

Суми податку на додану вартість відповідно до вказаних вище податкових накладних позивач включив до складу податкового кредиту травня 2011 року у розмірі 5 554 435 гривень, червня 2011 року у розмірі 5 249 868 гривень, липня 2011 року у розмірі 7 128 087 гривень, що відобразив у відповідних податкових деклараціях з податку на додану вартість.

У подальшому позивачем було заявлено відповідні суми податку до бюджетного відшкодування, які сформовані за рахунок від'ємного значення, отриманого як різниця між сумами податкових зобов'язань та сумами податкового кредиту у зазначеному вище розмірі.

Відповідно до положень підпункту «а» пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За приписами пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до положень пункту 200.3 статті 200 Податкового кодексу України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Як передбачено пунктом 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Отже, законодавством визначено дві підстави для виникнення права на податковий кредит, а саме: фактична сплата коштів постачальнику в оплату придбаних товарів, в тому числі і податку на додану вартість та факт отримання податкової накладної, що засвідчує придбання платником податку товарів, в якій зазначено суми податку на додану вартість. Таким чином, покупець сплачує суму податку на додану вартість у ціні товару безпосередньо продавцю, тому не може в подальшому впливати на надходження цих сум податку на додану вартість до Державного бюджету України.

Суд вважає безпідставним посилання відповідача у акті перевірки на те, що контрагенти позивача не сформували відповідне податкове зобов'язання з податку на додану вартість за наслідками спірних господарських операцій, оскільки жодними нормами законодавства це не передбачено. Крім того, нормами законодавства право платника податку на формування податкового кредиту не поставлене в залежність від несвоєчасності формування податкового зобов'язання його контрагентами. Суд звертає увагу, що Податковий кодекс України не містить у собі норми, яка б покладала відповідальність на платника податку - покупця товару (послуг), за правильність визначення платником податку - продавцем об'єктів оподаткування, правильність відображення їх у податковому обліку та інше. Проте, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту у разі, якщо останній має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Враховуючи наявність у позивача первинних документів, що були досліджені під час розгляду справи, суд приходить до висновку, що позивачем підтверджено правомірність формування сум податкового кредиту за перевіряємий період та вірно визначено його розмір 2 976 342,74 гривень.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відсутність у діях позивача порушень вимог п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, та, як наслідок, про відсутність підстав в податкового органу для зменшення від'ємного значення податку на додану вартість спірним податковим повідомленням-рішенням.

Щодо висновку податкового органу про нікчемність правочинів суд зазначає наступне.

Суд вважає необґрунтованим висновок податкового органу про те, що проаналізовані вище договори із контрагентами позивача - товариством з обмеженою відповідальністю «Прем'єр Агро», товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОПРОМ.БУД» і приватним підприємством «ВБК «БІОМ» є нікчемними, з огляду на таке.

Статтею 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Пунктом 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» визначений перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок (стаття 228 Цивільного кодексу України): правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи,держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочин, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Відповідач не зазначив у акті перевірки та не надав суду доказів, які б з огляду на приведені вище положення Цивільного кодексу України та роз'яснення Пленуму Верховного Суду України свідчили про нікчемність правочинів - договорів, укладених з товариством з обмеженою відповідальністю «Прем'єр Агро», товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОПРОМ.БУД» і приватним підприємством «ВБК «БІОМ». Також, вказані правочини не визнавались недійсними у судовому порядку.

У акті перевірки в якості доказів нікчемності правочинів - договорів укладених з товариством з обмеженою відповідальністю «Прем'єр Агро», товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОПРОМ.БУД» і приватним підприємством «ВБК «БІОМ», зазначені такі обставини: відсутність основних фондів, в тому числі власного автотранспорту; недостатня кількість працівників на підприємствах; фінансово-господарська діяльність здійснювалася за межами правового поля; не знаходження контрагентів за адресою реєстрації. Вказані обставини відповідач підтверджує актами зустрічних перевірок контрагентів позивача. Крім того, ДПІ у Калінінському районі м. Донецька Донецької області ДПС посилається на неможливість виконання контрагентами ТОВ «АГРЕКС» окремих дій - постачання продукції, надання послуг і таке інше, але такі посилання не підкріпленні належними доказами, а лише ґрунтуються на припущеннях податкового органу відносно можливості виконувати контрагентами Позивача тих чи інших дій.

Частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу .

Згідно з частиною 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Так, суду відповідачем надані акти перевірок та про неможливість проведення перевірок контрагентів позивача, та підприємств - постачальників контрагентів позивача, з яких вбачається наступне:

- відповідно до акту ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва від 17.08.2011 року №1076/23-300/36057161 зустрічну звірку суб'єкта господарювання товариства з обмеженою відповідальністю «Прем'єр Агро» (ЄДРПОУ 36057161) не є можливим здійснити у зв'язку з відсутністю юридичної особи за адресою реєстрації /том 5 а.с.173-182/;

- відповідно до акту Харківської ОДПІ від 05.07.2011 року №1428/180/36555074 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОПРОМ.БУД» (ЄДРПОУ 36555074) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток за період з 30.07.2009 по 31.03.2011 та з податку на додану вартість за період з 26.10.2009 по 30.11.2011 та з 01.03.2011 по 31.05.2011, встановлено неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій ТОВ «ТЕХНОПРОМ.БУД» та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства України у перевіряємому періоді; порушення ч.1 ст.203, 215, п.1 ст.216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статтей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків /том 5 а.с. 183-200/;

- відповідно до акту ДПІ у Київському районі м. Донецька від 08.09.2011 №5626/15-2/37087244 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «ВБК «БІОМ» (ЄДРПОУ 37087244) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період за травень-червень 2011 року, не встановлено доказів фактичного придбання товарно-матеріальних цінностей, що призвело до відсутності підтвердження наявності податкового кредиту за травень-червень 2011 року, укладення правочинів, які не спричинили реального настання правових наслідків /том 5 а.с. 202-209/.

Підсумовуючи наведені вище акти податкових органів, суд доходить висновку, що всі вони стосуються нікчемності правочинів по ланцюгу від постачальників контрагентів позивача, що обґрунтовано відсутністю підприємств за юридичною адресою, відсутністю в них умов для провадження господарської діяльності, не підтвердженням реальності вчинених ними господарських операцій.

Крім того, до вказаних актів не додано відповідних документів податкової та фінансової звітності, первинних документів бухгалтерського обліку підприємств, з огляду на що суд приходить до висновку про відсутність належного документального обґрунтування фактів, встановлених вказаними актами.

Судом встановлено, що поставка товарів від ТОВ «Прем'єр Агро», ТОВ «ТЕХНОПРОМ.БУД», ПП «ВБК «БІОМ» відбувалась за місцем знаходження ТОВ «Сватівська олія» (м. Сватове, Луганська область) на умовах ЕХW Інкотремс-2000. Передача сировини (товару) здійснювалася на підприємстві-переробнику, що підтверджується відповідними видатковими накладними. Наявність товару на складі ТОВ «Сватівська олія» та реальність господарських взаємовідносин ТОВ «АГРЕКС» з ТОВ «Прем'єр Агро», ТОВ «ТЕХНОПРОМ.БУД», ПП «ВБК «БІОМ» підтверджується давальницькими договорами, що укладені цими підприємствами з ТОВ «Сватівська олія», актами приймання до переробки насіння соняшника та актами виконаних робіт з переробки соняшника, листами на відвантаження Товару та листами самого підприємства-переробника. Посилання податкового органу на те, що у контрагентів позивача відсутні необхідні умови для постачання соняшника, взагалі не підтверджені будь-якими доказами.

Також суд зазначає, що можлива відсутність необхідних умов для ведення господарської діяльності, відсутність основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень у контрагента позивача не може бути підставою для висновку про нікчемність укладених договорів саме з позивачем на підставі частин 1, 5 статті 203, частин 1, 2 статті 215, статті 228 Цивільного кодексу України. Зазначені норми законодавства не пов'язують нікчемність правочину із відсутністю умов для здійснення господарської діяльності у контрагентів підприємства та їх постачальників.

В інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 № 1112/11/13-10 «Про Застосування Закону України "Про податок на додану вартість" при визначенні податкових зобов'язань та суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість» (підготовленого на підставі аналізу вивчення та узагальнення причин скасування Верховним Судом України судових рішень Вищого адміністративного суду України, переглянутих за винятковими обставинами у 2009 році) зазначається, що про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких підстав:

- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку.

ДПІ у Калінінському районі м. Донецька Донецької області ДПС не наведено доказів щодо неможливості ТОВ «АГРЕКС» чи його контрагентами проведення операцій з постачання товарів, з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів. Проте, товариством з обмеженою відповідальністю «АГРЕКС» надано повний обсяг первинних документів, які підтверджують передачу та переміщення товарно-матеріальних цінностей. У наданих документах відсутні суперечності стосовно часу, місця або обсягу матеріальних ресурсів, що поставлялись ТОВ «АГРЕКС» від його контрагентів. Крім того, податковим органом не враховано, що транспортні засоби, складські приміщення можуть використовуватись на підставі оренди, лізингу, позики, управління і т.п.

Враховуючи вищевикладене, на думку суду, вказані відповідачем обставини не можуть вважатися доказами нікчемності договорів, укладених позивачем з товариством з обмеженою відповідальністю «Прем'єр Агро», товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОПРОМ.БУД» і приватним підприємством «ВБК «БІОМ», оскільки ці висновки податкового органу не знайшли свого обґрунтування під час судового розгляду справи.

Суд зазначає, що факт несплати податку на додану вартість продавцем і його постачальниками сам по собі не є підставою для відмови у відшкодуванні зазначеного податку покупцеві, віднесеному в податковий кредит суму ПДВ, сплачену продавцеві разом із ціною товару (послуги). Порушення контрагентами-постачальниками продавця своїх податкових зобов'язань може бути підставою для висновку про необґрунтованість заявлених платником податку вимог відносно надання податкової вигоди - відшкодування ПДВ із державного бюджету, якщо податковий орган доведе, що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому повинно було бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти. Жодним нормативним актом чинного законодавства не передбачено переліку документів, які мають бути витребувані контрагентом при укладенні договору, а також дії контрагента, які він повинен провести для вивчення чесності контрагента, а також осіб, з якими має намір укладати договори.

Суд вважає, що товариство з обмеженою відповідальністю «АГРЕКС» вжило всіх залежних від нього заходів для з'ясування податкового статусу своїх постачальників, отримавши дані про державну реєстрацію юридичних осіб та реєстрацію платниками ПДВ, про що свідчать відповідні довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців /том 2 а.с. 105-115/.

Що стосується зазначення у акті перевірки про відсутність належним чином оформлених документів, що підтверджують факт транспортування товарів, то суд також вважає ці доводи не обґрунтованими з таких підстав.

Згідно з пунктом 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена підпунктом 1.2 пункту 1, підпункту 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до пунктів 2.15, 2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Як вбачається з акту перевірки, на підставі якого прийнято спірне податкове повідомлення-рішення, він не містить жодного посилання на встановлення порушень позивачем вимог вищевказаних норм. Як зазначалось судом вище, позивачем надано відповідні первинні документи бухгалтерського обліку та товарно-транспортні документи на підтвердження виконання договорів, укладених з товариством з обмеженою відповідальністю «Прем'єр Агро», товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОПРОМ.БУД» і приватним підприємством «ВБК «БІОМ», невідповідність яких зазначеним вище вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та інших нормативно-правових актів під час судового розгляду справи не встановлена.

Зокрема, на підтвердження факту транспортування товару позивачем надані товарно-транспортні накладні /том 4 а.с. 1-170/. Зазначені документи, на переконання суду, свідчать про доведеність факту здійснення транспортування товару позивачу на виконання договорів поставки.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необґрунтованість доводів податкового органу, викладених у акті перевірки, що стали підставою для здійснення зменшення позивачу розміру залишку від'ємного значення суми податку на додану вартість спірним податковим повідомленням-рішенням.

Підсумовуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «АГРЕКС» такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі ст. 94 КАС України, суд присуджує до стягнення з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору, що документально підтверджені, тобто у розмірі 2 146,00 гривень /том 1 а.с. 2/.

Керуючись ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «АГРЕКС» до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0002321542 від 09.07.2012- задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби від 09.07.2012 № 0002321542 про зменшення товариству з обмеженою відповідальністю «АГРЕКС» розміру залишку від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 2 976 343 (два мільйони дев'ятсот сімдесят шість тисяч триста сорок три) гривні 00 копійок.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «АГРЕКС» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2146 (дві тисячі сто сорок шість) гривень 00 копійок.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 05 вересня 2012 року. Постанова виготовлена та підписана в повному обсязі 10 вересня 2012 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Зеленов А. С.