Рішення

від 04.09.2012 по справі 3/5007/910/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "04" вересня 2012 р. Справа № 3/5007/910/12

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Машевської О.П.

при секретарі судового засідання: Кобилінському К.П.

за участю представників сторін:

від позивача: Федоренко А.В. -предст. ТОВ "Укрполімер", довіреність від 25.07.12р., дійсна до 25.07.13р. (паспорт серії СТ154886 вид. Бориспільським МВ ГУ МВС України в Київській обл.),

Абросімов С.С. - предст. ТОВ "Укрполімер", довіреність від 14.02.12р., (дійсна до 14.02.13р.) - паспорт серії МЕ218275 вид. Печерським РУ ГУ МВС України в м. Києві)

від відповідача: не з'явився

Розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрполімер" (м.Бориспіль, Київька область)

до Приватного підприємства "СП Теплогазенерго" (м.Житомир)

про стягнення 321135,87 грн.

Позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрполімер" (м. Бориспіль) пред'явлено позов до Приватного підприємства "СП Теплогазенерго" (м. Житомир) про стягнення на його користь 321 135, 87 грн., з яких: 263 670, 21 грн. - основного боргу за труби поліетиленові, комплектуючі та обладнання, супутні товари, 37 441, 17 грн. - суми інфляційних нарахувань, 20024, 49 грн. - 3% річних з простроченої суми.

Уповноважені представники позивача в засіданні суду позовні вимоги підтримали у повному обсязі, надали суду, в порядку ст. 22 ГПК України, заяву про зменшення розміру позовних вимог, згідно якої надали новий розрахунок суми інфляційних нарахувань на суму 31 376, 75 грн, проти заявленої вперше 37 441, 17 грн., в решті розмір і склад позовних вимог підтримують. Крім того, позивачем надано докази надіслання копії заяви про зменшення розміру позовних вимог з додатками на адресу відповідача завчасно - 28.08.12р., про що свідчить опис вкладень до цінного листа та фіскальний чек (а.с. 86-89).

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог або зменшити розмір позовних вимог.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення (п. 3.10 Постанови Вищого господарського суду від 26.12.2011 № 18).

Про збільшення або зменшення розміру позовних вимог, якщо відповідну заяву прийнято господарським судом, зазначається в описовій частині рішення, і подальший виклад рішення, в тому числі його резолютивної частини, здійснюється з урахуванням такої заяви. При цьому у господарського суду відсутні підстави для припинення провадження у справі в частині, на яку зменшився розмір позовних вимог.

Господарський суд в судовому засіданні 04.09.12р. прийняв заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення інфляційних нарахувань до розгляду по суті.

З огляду на вище викладене, на дату винесення рішення у справі спір вирішується з нової ціни позову в розмірі 315071, 45 грн., з яких: 263 670, 21 грн. - сума основного боргу, 31 376, 75 грн. - сума інфляційних нарахувань, 20024, 49 грн. - 3% річних з простроченої суми.

Так, в процесі розгляду справи відповідач відзиву на позов не подав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, хоча про дату, час та місце розгляду справи на 21.08.12р., 04.09.12р. був повідомлений належним чином, однак 21.08.12р. до господарського суду повернулася ухвала суду від 07.08.12р. про порушення провадження у справі з відміткою органу зв'язку про причини невручення "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 48-50).

Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.11 року відповідач у справі вважається повідомленим про час і місце розгляду судом справи.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзиву на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до п. 3.9.2 Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.11 року наголошується, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представника однієї із сторін справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки відповідно до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України господарський суд створив сторонам спору необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, а неявка представника відповідача ПП "СП Теплогазенерго" не перешкоджає вирішенню спору, господарський суд перейшов 04.09.12р. до розгляду спору по суті.

У судовому засіданні представникам позивача оголошено вступну та резолютивну частину рішення суду про задоволення позову.

Господарський суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши уповноваженого представника позивача, повно і всебічно з'ясувавши фактичні обставини спору, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору по суті, -

ВСТАНОВИВ:

01 лютого 2009р. між сторонами Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрполімер" (постачальник) та Приватним підприємством "СП Теплогазенерго" ((покупець) укладено Договір №230, предметом якого було зобов'язання постачальника поставити, а покупця прийняти та оплатити труби поліетиленові, комплектуючі та обладнання, а також супутні товари, партіями в кількості, асортименті та за цінами, узгодженими сторонами в рахунках-фактурах або Специфікаціях до цього договору. чи визначеними в порядку, передбаченому цим Договором ( а. с. 12-13).

Згідно п. 5.1 Договору 3230 від 01.02.2009р. оплата продукції покупцем здійснюється шляхом перерахування грошових коштів в українських гривнях на поточний рахунок постачальника з відтермінуванням на 14 календарних днів з моменту поставки продукції , якщо інший порядок розрахунок не визначений в Специфікаціях, які складаються на кожну поставку та є невід'ємною частиною даного Договору.

Так, згідно Специфікації №1 від 24.06.2009р. до Договору №230 від 01.02.2009р. позивачем була поставлена труба ПЕ80 ГАЗ SDR 11-160х14.6 - пряма ДСТУ БВ.2.7-73-98 на суму, разом з ПДВ - 84530, 03 грн. з умовами оплати:

- 50% вартості (42 265, 02 грн.) через 14 календарних днів з моменту отримання продукції 0 08 липня 2009р.;

- 50% вартості (42 265, 01 грн.) - через 30 календарних днів з моменту отримання продукції - 23 липня 2009р. (а.с. 17).

Згідно Специфікації №2 від 20.08.2009р. до Договору №230 від 01.02.2009р. позивачем була поставлена труба ПЕ 80 ГАЗ SDR 11-160х14.6 - пряма ДСТУ БВ.2.7-73-98 на суму, разом з ПДВ -129 684, 05 грн., з умовами оплати:

- 50% вартості (64842, 03 грн.) через 14 календарних днів з моменту отримання продукції - 03 вересня 2009р.;

- 50% вартості (64 842, 02 грн.) - через 30 календарних днів з моменту отримання продукції - 19 вересня 2009р. (а.с. 18).

Згідно Специфікації №3 від 21.09.2009р. до Договору №230 від 01.02.2009р., позивачем були поставлені 2 труби ПЕ80 ГАЗ SDR 11-160х14.6 - бухта ДСТУ БВ.2.7-73-98 на суму 24999, 99 грн. та на суму 15000, 00 грн., загалом на суму 40 000, 00 грн. з умовою оплати:

- 50% вартості (20 000, 00 грн.) через 14 календарних днів з моменту отримання продукції - 05 жовтня 2009 року;

- 50% вартості (20 000, 00 грн.) через 30 календарних днів з моменту отримання продукції - 20 жовтня 2009р. (а.с. 19).

Згідно Специфікації №4 від 01.10.2009р. до Договору №230 від 01.02.2009р., позивачем було поставлено трубу ПЕ80 ГАЗ SDR 11-160х14.6 -бухта ДСТУ БВ. 2.7 -73-98 на суму, разом з ПДВ 4964, 70 грн. з умовами оплати:

- 50% вартості (2482, 35 грн.) - через 14 календарних днів з моменту отримання продукції - 15 жовтня 2009р.;

- 50% вартості (2482, 35 грн.) - через 30 календарних днів з моменту отримання продукції - 01 листопада 2009р. (а.с. 20).

Згідно Специфікації №5 від 01.10.2009р. до договору №230 від 01.02.2009р., позивачем поставлено трубу ПЕ80 ГАЗ SDR 11-160х14.6 - пряма ДСтУ БВ. 2.7-73-98 на суму, разом з ПДВ - 15276, 00 грн. з умовами оплати:

- 50% вартості (7638, 00 грн.) - через 14 календарних днів з моменту отримання продукції - 15 жовтня 2009р.;

- 50% вартості (7638, 00 грн.) - через 30 календарних днів з моменту отримання продукції - 01 листопада 2009р. (а.с. 21).

Згідно Специфікації №6 від 02.11.2009р. до Договору №230 від 01.02.2009р., позивачем поставлено трубу ПЕ80 ГАЗ SDR 11-160х14.6 - пряма ДСТУ БВ.2.7-73-98 на суму, разом з ПДВ - 169563, 55 грн. з умовами оплати:

- 50% вартості (84781, 78 грн.) - через 14 календарних днів з моменту отримання продукції - 16 листопада 2009р.;

- 50% вартості (84 781, 77 грн.) - через 30 календарних днів з моменту отримання продукції - 01 грудня 2009р. (а.с. 22).

Згідно Специфікації №7 03.11.09р. до Договору №230 від 01.02.2009р., позивачем поставлено трубу ПЕ80 ГАЗ SDR 11-160х14.6 - пряма ДСТУ БВ.2.7- 73-98 на суму, разом з ПДВ -74852, 38 грн. з умовами оплати:

- 50% вартості (37426, 19 грн.) - через 14 календарних днів з моменту отримання продукції - 17 листопада 2009р.;

- 50% вартості (37426, 19 грн.) - через 30 календарних днів з моменту отримання продукції - 02 грудня 2009р. (а.с. 23).

Згідно Специфікації №8 від 04.11.09р. до Договору №230 від 01.02.2009р., позивачем поставлено трубу ПЕ80 ГАЗ SDR 11-160х14.6 - пряма ДСТУ БВ. 2.7-73-98 на суму, разом з ПДВ -45064, 19 грн. з умовами оплати:

- 50% вартості (22532, 10 грн.) - через 14 календарних днів з моменту отримання продукції - 18 листопада 2009р.;

- 50% вартості (22532, 09 грн.) - через 30 календарних днів з моменту отримання продукції - 03 грудня 2009р. (а.с. 24).

Згідно Специфікації №9 від 01.12.09р. до Договору №230 від 01.02.2009р., позивачем поставлено трубу ПЕ80 ГАЗ SDR 11-160х14.6 - пряма ДСТУ БВ. 2.7-73-98 на суму, разом з ПДВ - 228019, 03 грн. з умовами оплати:

- 50% вартості (114 009, 52 грн.) - через 14 календарних днів з моменту отримання продукції - 14 грудня 2009р.;

- 50% вартості (114 009, 51 грн.) - через 30 календарних днів з моменту отримання продукції - 31 грудня 2009р. (а.с. 25).

Згідно Специфікації №10 від 04.12.09р. до Договору №230 від 01.02.2009р., позивачем поставлено трубу ПЕ80 ГАЗ SDR 11-160х14.6 - пряма ДСТУ БВ. 2.7-73-98 на суму, разом з ПДВ - 119430, 36 грн. з умовами оплати:

- 50% вартості (59715, 18 грн.) через 14 календарних днів з моменту отримання продукції - 18 грудня 2009р.;

- 50% вартості (59715, 18 грн.) - через 30 календарних днів з моменту отримання продукції - 05 січня 2010р. (а.с. 26).

Відповідно до п. 12.1. строк дії договору - до 31.12.2009р., а в частині здійснення розрахунків за поставлену продукцію - до повного виконання.

Факт виконання позивачем свого обов'язку по передачі продукції підтверджується: видатковими накладними: №УП-0000614 від 24.06.2009р. на суму 84530, 03 грн., №УП-0000916 від 20.08.2009р. на суму 129684, 05 грн., №УП-0001213 від 01.10.2009р. на суму 4964, 70 грн., №УП-0001214 від 01.10.2009р. на суму 15276, 00 грн., №УП-001123 від 21.09.2009р. на суму 40000, 00 грн., №УП-0001431 від 02.11.2009р. на суму 169563, 55 грн., №УП-0001453 від 03.11.2009р. на суму 74852, 38 грн., №УП-0001458 від 04.11.2009р. на суму 45064, 19 грн., №УП-0001606 від 01.12.2009р. на суму 228019, 03 грн., №УП-0001664 від 04.12.2009р. на суму 119430, 36 грн., згідно довіреностей серії ЯПИ №234318 від 20.06.09р., №234337 від 20.08.09р., №234342 від 21.09.09р., №234350 від 01.10.2009р. (а.с. 27-33).

Відповідач свої зобов'язання по даному договору щодо оплати коштів за отриману продукцію виконав частково, сплативши кошти лише в сумі 647 714, 08 грн., що підтверджується копіями виписок із банківсього рахунку, прибутковими касовими ордерами (а.с. 56-77).

До винесення рішення у справі відповідач добровільно основний борг за поставлену продукцію також не сплатив.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази в сукупності за правилами ст.ст. 43 ГПК України, господарський суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Цими ж статтями також визначено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Аналіз положень договору №230 від 01.02.2009р. укладений між сторонами - є договором поставки, тому спірні відносини, регулюються главою 30 розділом 1 Господарського кодексу України та главою 54 розділом 1 Цивільного кодексу України (ч.6 ст. 265 ГК України).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з приписами статті 265 Господарського Кодексу України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Реалізація суб'єктами господарювання товарів не господарюючим суб'єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 655 Цивільного Кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.629 Цивільного Кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відтак, згідно ст. 193 Господарського Кодексу України зобов'язання повинні виконуватись у повному обсязі та у встановлені строки. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не припустима.

Належне виконання зобов'язання - це виконання зобов'язання, обумовленого, насамперед, в договорі чи акті цивільного законодавства способом, предметом, у встановлений строк та в певному місці, належній особі та належною особою.

Позивачем поданими доказами доведено суду факт належного виконання свого обов'язку по поставці труб, що підтверджується видатковими накладними (а.с. 27-31).

При цьому, судом враховується, що згідно двосторонньої домовленості сторін ( ст.ст. 6 та 627 ЦК України) зобов'язання оплатити кошти за отриману продукцію (труби) виникає у відповідача згідно першої сплати 50% вартості продукції - протягом 14 календарних днів з моменту отримання продукції, решта 50% вартості - через 30 календарних днів з моменту отримання продукції.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Оскільки відповідач допустив неналежне виконання грошового зобов'язання, тому в даному випадку застосуванню підлягають ст.229 ГК України та 625 ЦК України, відповідно до яких боржник у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

При цьому, частина перша статті 229 ГК України та частина перша ст.625 ЦК України встановлюють виняток із загального правила статей 218 ГК України та 614 ЦК України, які закріплюють принцип вини як підставу відповідальності боржника. За невиконання грошового зобов'язання боржник відповідає, хоч би його виконання стало неможливим не тільки в результаті його винних дій чи бездіяльності, а і внаслідок дії непереборної сили або простого випадку. Відповідальність боржника означає можливість як стягнення за рахунок майна боржника суми невиконаного грошового зобов'язання, так і стягнення сум, право на яке виникає у кредитора на підставі ч.2 ст.625 ЦК України. Тобто боржник не звільняється від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошового зобов'язання за будь-яких обставин.

З врахуванням вище викладеного, та встановлених судом обставин, вимога позивача про стягнення основного боргу в сумі 263 670, 21 грн. доведена у повному обсязі та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно з ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається із нового розрахунку суми інфляційних нарахувань, зазначеного у заяві про зменшення розміру позовних вимог, позивачем взято період нарахування з 12.01.2010р. по 31.07.2012р.

При обрахунку суми інфляційних втрат слід враховувати, що індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а р о з м і р б о р г у з врахуванням індексу інфляції визначається виходячи з с у м и б о р г у, що м а л а м і с ц е на о с т а н н і й д е н ь м і с я ц я, в якому платіж мав бути здійснений, помножений на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки.

Розрахунки індексу інфляції за квартал, період з початку року і т.п. проводяться "ланцюговим" методом, тобто шляхом множення місячних (квартальних) індексів (наказ Держкомстату від 27.07.2007р. №265 "Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін").

Індекс інфляції має нараховуватися в наступному місяці за місяцем, в якому мав бути здійснений платіж.

Господарський суд, перевіривши зазначений розрахунок суми інфляційних нарахувань, вважає його обгрунтованим та задовольняє його в повному обсязі в сумі 31 376, 75 грн.

Що стосується 3% річних з простроченої суми, то господарський суд вважає за необхідне вказати, що граничний строк сплати коштів за продукцію у відповідача настав 11.01.2010р., строк розрахунку річних по 27.07.2012р. - становить 928 днів прострочки, сума 3% річних з простроченої суми становить 20098, 79 грн., однак позивачем взято для обрахунку меншу кількість днів прострочки - 924, що є меншою від 928, тому господарський суд погоджується із перодом прострочки, взятим позивачем, оскільки останній не суперечить чинному законодавству.

Господарський суд вважає, що позивачем правомірно заявлено вимогу щодо сплати на його користь 3% річних з простроченої суми в розмірі 20024, 49 грн., а тому вважає за необхідне її задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона повилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 49 ГПК України сплата судового збору покладається на відповідача в повному розмірі незалежно від суми зменшення розміру позовних вимог, оскільки з вини відповідача виник спір.

На підставі ст.ст. 11, 509,525,526,610,625,627,629,655 ЦК України, ст.ст. 174, 193,229, 265 ГК України, керуючись ст.ст.4-3,22, 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "СП Теплогазенерго" (10002, м. Житомир, вул. Південна, буд. 16, ідентифікаційний код 34854933) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрполімер" (08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Запорізька, буд. 10, ідентифікаційний код 31477793):

- 263 670, 21 грн. - основного боргу;

- 31 376, 75 грн. - сума інфляційних нарахувань;

- 20024, 49 грн. - 3% річних з простроченої суми;

- 6423, 00 грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 10.09.12р.

Суддя Машевська О.П.

Віддрукувати:

1- у справу

2- позивачу (рек.)

3- відповідачу (рек. з повід)