Рішення

від 05.09.2012 по справі 5017/2230/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" вересня 2012 р.Справа № 5017/2230/2012

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Брагіної Я.В.

при секретарі Стачук Т.В

за участю представників сторін

від позивача: ЛевченкоА.Г., довір. від 01.07.12., Рабович І.О., довір. від 19.01.12. Головко С.М., довір. від 05.01.12.

від відповідача Карпін В.С., довір. від 17.05.11.

від третьої особи: Степанов О.В., довір. від 27.04.12.

Розглянув справу справу за позовом Державного підприємства „Білгород-Дністровський морський торговельний порт (м. Білгород- Дністровський)

до Товариства з обмеженою відповідальністю „СВ Транс Україна" (м.Ізмаїл, Одеська обл.)

про визнання п. 11.2.1. договору від 12.07.2010р. недійсним

за участю третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Міністерство інфраструктури України (м.Київ)

У засіданні суду 28.08.12. оголошувалась перерва до 03.08.12., а 03.08.12. до 05.08.12. на підставі ст.77 ГПК України.

Позивач Державне підприємство „Білгород-Дністровський морський торговельний порт" звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „СВ Транс Україна" про визнання недійсним п.11.2.1 договору №310-ХД/ТР від 12.07.10., укладеного між Державним підприємством „Білгород-Дністровський морський торговельний порт" та Товариством з обмеженою відповідальністю „СВ Транс Україна".

У засіданні суду представники позивача підтримали позов. Пояснили, що п. 11.2.1 договору суперечить вимогам пункту 84 Положення про закупівлю товарів, робіт, послуг за державні кошти", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.08. №921 (чинному станом на час укладення договору). Заперечували проти клопотання представника відповідача про припинення провадження у справі, заперечення виклали письмово, згідно яких зазначили, що предметом позову у справі №5017/1131/2012 було визнання договору недійсним (ст.215 ЦК України), а предметом спору у справі №5017/2230/2012 є недійсність окремої частини правочину, яка не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому. Договір був би вчинений і без включення до нього недійсної частини. Розглядаючи справу №5017/1131/2012 Одеський апеляційний господарський суд не розглядав дійсність чи недійсність спірного пункту договору, а лише зазначив, що незалежно від того чи відповідає цей пункт вимогам закону, недійсність цього пункту не є підставою для визнання договору недійсним в цілому. Після перерви у засіданні суду 05.09.12. представники позивача підтримали позовні вимоги. Пояснили, що відповідач надіслав позивачу заяву про внесення змін в спірний пункт договору, а тому визнав, що договір не відповідає ціновим пропозиціям.

Представник відповідача в засіданнях суду заперечував проти позову. Також підтримав клопотання про припинення провадження у справі на підставі п.2 ст.80 ГПК України, В зв'язку з тим, що між тими ж сторонами, про той же предмет спору є рішення у справі №5017/1131/2012. Крім того, пояснив, що відповідач надіслав позивачу проект змін до договору, згідно яких просив внести зміни в договір, а саме, зазначити в пункті спірного договору слово „аванс", замість слова „завдаток", тому відсутній предмет спору і провадження у справі необхідно припинити на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України.

Представник третьої особи в засіданні суду просив позов задовольнити. Пояснив, що п. 11.2.1. укладеного між Державним підприємством „Білгород-Дністровський морський торговельний порт та Товариством з обмеженою відповідальністю „СВ Транс Україна" суперечить вимогам чинного законодавства, а саме: п. 84 Положення про закупівлю товарів, робіт, послуг за державні кошти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2008р. №921. Пояснив, що сторони при підписанні договору відступили від умов тендерної пропозиції. Відповідач при виставленні рахунків зазначав аванс, а не завдаток, тобто визнав, що позивач не повинен був сплачувати завдаток, що зазначений в спірному пункті договору.

Суд відмовляє в задоволенні клопотання представника відповідача щодо припинення провадження у справі, оскільки приходить до висновку, що предмети спору у справах різні та і підстави заявленого позову різні, що вбачається із позовних заяв та із рішення у справі №5017/1131/2012. Також не має підстав для припинення провадження у справі за відсутністю предмету спору, тому що предметом спору у справі №5017/2230/2012 не являється внесення змін до договору і до того ж, зміни до договору не внесені, бо не підписані позивачем.

Заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням зборів тендерного комітету Державного підприємства „Білгород-Дністровський морський торговельний порт", викладеного в протоколі від 24.06.10. затверджено процедуру закупівлі: будівництво водних шляхів, пристаней, гребель та інших водних споруд ДК 016-97 45.24.1 (профілактичне днопоглиблення морської частини підхідного каналу Державного підприємства „Білгород-Дністровський морський торговельний порт. Запит цінових пропозицій.

Юридичними особами, в тому числі і відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю „СВ Транс Україна" було надіслано позивачу тендерну пропозицію щодо участі у запиті цінових пропозицій на закупівлю: будівництво водних шляхів, пристаней, гребель та інших водних споруд ДК 016-97 45.24.1.(профілактичне днопоглиблення морської частини підхідного каналу Державного підприємства „Білгород-Дністровський морський торговельний порт".

Як вбачається із цінових пропозицій відповідача, останній погоджувався, зокрема, виконати роботи на загальну суму 13 961 000,00грн; виконати всі умови, передбачені договором; дотримуватися умов тендерної пропозиції протягом 120 календарних днів з дня розкиття тендерних пропозицій; зобов'язувався підписати договір із позивачем у строк не пізніше ніж 14 робочих днів з дня акцепту, якщо тендерна пропозиція буде акцептована; умови розрахунків: розмір авансу 30% від загальної ціни пропозиції; строк виконання робіт: 80 календарних днів, а також погоджувався з істотними та основними умовами договору про закупівлю згідно до вимог чинного законодавства.

За результатами проведення оцінки тендерних (цінових) пропозицій, переможцем торгів учасника визнано відповідача -Товариство з обмеженою відповідальністю „СВ Транс Україна", про що свідчить протокол оцінки (акцепту) тендерних (цінових) пропозицій від 06.07.10.

За результатами проведеного тендеру, переможцем якого став відповідач, 12 липня 2010 року між Державним підприємством „Білгород-Дністровський морський торговельний порт" та Товариством з обмеженою відповідальністю „СВ Транс Україна" укладений договір №310-ХД/ТР, предметом якого є виконання силами безпосередньо генеральним підрядчиком і залученими силами інших підрядчиків робіт по профілактичному днопоглибленню морської частини підхідного каналу (Дністровсько-цареградського гирла) Державного підприємства „Білгород-Дністровський морський торгівельний порт" відповідно до Технічного завдання (додаток №1) і Плану організації робіт.

Слід зазначити, що строк дії договору продовжувався додатковими угодами до договору, а саме: №1 від 27 грудня 2010року, №2 від 14.01.11., №3 від 11.02.11., № 4 від 11.04.11.

Відповідно до спірного п.11.2.1 зазначеного вище договору, з моменту отримання повідомлення генерального підрядчика про готовність приступати до виконання робіт замовник оплачує генеральному підрядчику завдаток в розмірі 30% від загальної суми договору, що складає 4188300,00грн. наступними платежами:

- 1 платіж -протягом 2 банківських днів з моменту отримання повідомлення генерального підрядчика про готовність приступити до виконання робіт -в розмірі 1000000,00грн. (в тому числі НДС);

- 2 платіж -протягом 2 банківських днів з моменту перерахування першого платежу 1000000,00грн.(в тому числі НДС);

- 3 платіж -протягом 2 банківських днів з моменту підписання акту про початок робіт згідно 1.2 договору -в розмірі 1000000,00грн.(в тому числі НДС);

- 4 платіж -протягом 2 банківських днів з моменту перерахування 3 платежу -в розмірі 1188300,00грн. (в тому числі НДС).

Вартість сплаченого завдатку замовником враховується сторонами при закінчених розрахунках.

Позивач обґрунтовує вимоги п.84 Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, ст.180 ГК України, ст.ст.638,641 ЦК України, ст.203,215,217 ЦК України.

Відповідач заперечує проти позову, посилаючись на те, що договір №310-ХД/ТР від 12.07.10. не був би укладений, якщо б не був включений спірний пункт до договору, бо це істотна умова договору. Також посилається на відсутність спору між сторонами, тому що відповідач направив позивачу пропозицію про внесення змін до договору, тобто є наявність підстав для припинення провадження у справі на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України. Крім того, посилається на наявність рішення господарського суду, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Третя особа, підтримує позов, з підстав викладених в позовній заяві.

Суд приходить до висновку про задоволення позову, враховуючи наступне.

Відповідно до ч.1 п.84 Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №921 від 17.10.08.(з внесеними змінами станом на час укладення договору), договір про закупівлю укладається у письмовій формі відповідно до положень Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

За приписами ч.1.ст.180 ГК України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода (ч.2 ст.180 ГК України). При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору(ч.3 ст.180ГК України). Зазначена норма кореспондується із ст.638 ЦК України, відповідно до якої договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно ст. 641 ЦК України, пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору.

Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору

і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною

у разі її прийняття.

Згідно ч.2 ст.84 Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №921 від 17.10.08.(з внесеними змінами станом на час укладення договору), умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від умов тендерної (цінової) пропозиції учасника - переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не повинні змінюватися після підписання договору до повного виконання зобов'язань сторонами, крім коригування ціни договору підряду в будівництві відповідно до будівельних норм.

Таким чином, з врахуванням вимог, зазначених вище норм, обов'язковою умовою договору, укладеного між сторонами є додержання при його укладенні умов тендерної (цінової) пропозиції.

Як суд зазначав вище, в цінових пропозиціях відповідача передбачалось, зокрема, умови розрахунків: аванс 30% від загальної ціни пропозиції, а загальна ціна пропозиції становила 13961000,00грн.

Отже, в спірному пункті договору 11.2.1. сторони не дотримались тендерних (цінових( пропозицій, тому що зазначеним пунктом сторони передбачили не аванс, а завдаток.

Слід зазначити, що завдаток згідно ст.546 ЦК України являється видом забезпечення зобов'язання, а не умовою чи порядком розрахунків.

При цьому, ні тендерною документацією, ні ціновою пропозицією не передбачалось забезпечення виконання зобов'язання у формі завдатку.

До того ж, як випливає із змісту укладеного договору між сторонами був укладений договір підряду.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ч.1 ст.837 ЦК України).

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк, або за згодою замовника, - достроково (ч.1ст.854 ЦК України).

Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором (ч.2 ст.854 ЦК України).

Отже, спірний пункт договору суперечить зазначеним вище нормам, оскільки в цінових пропозиціях не передбачалась і не могла передбачатись форма розрахунків -завдаток, бо завдаток не являється формою розрахунків, а формою забезпечення виконання зобов'язання.

Крім того, як вбачається із тендерної документації, зокрема, "Основні умови договору" , а саме: п.6. оплата послуг здійснюється за фактом акту виконаних робіт підписаного обома сторонами, на підставі виставленого виконавцем рахунку протягом 5 банківських днів.

Таким чином, пункт 11.2.1 договору суперечить п.84 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" (чинного станом на час укладення договору), оскільки такі умови як завдаток в тендерній документації та в цінових пропозиціях відсутні.

Відповідно ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частина 1 статті 203 ЦК України визначає, зокрема, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

З врахуванням ст.217 ЦК України, недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Суд вважає, що не включення в договір п.11.2.1 не тягне за собою недійсність правочину в цілому, оскільки договір від 12.07.10. був би укладений між сторонами і без спірної пункту, тому що п.11.1.сторони передбачили умови оплати виконаної роботи, а саме, замовник проводить оплату робіт за рахунок власних коштів на підставі актів виконаних робіт і виставлених генпідрядчиком рахунків на оплату.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, господарський суд приходить до висновку про те, що спірний пункт 11.2.1 договору суперечить п.84 Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №921 від 17.10.08.(з внесеними змінами станом на час укладення договору), ст.ст.546,837,854 ЦК України.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх доводів і заперечень.

Відповідач позов не спростував щодо підстав та предмету. При цьому, надіславши позивачу заяву про внесення змін до спірного пункту договору, відповідач визнав, що спірний пункт не відповідає вимогам п. 84 Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №921 від 17.10.08. (з відповідними змінами).

Отже, господарський суд задовольняє позов, оскільки вимоги обгрунтовані, заявлені відповідно до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, що знаходяться в матеріалах справи.

Витрати, пов'язані із сплатою судового збору покладаються на відповідача, оскільки останній спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

Керуючись ст.ст.33,34,43,44,49,82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсним п.11.2.1 договору № 310- ХД/ТР від 12.07.2010 року, укладеного між Державним підприємством „Білгород-Дністровський морський торговельний порт (67700, м.Білгород-Дністровський, вул. Шабська, 81, Одеська обл., код ЄДРПОУ 01125689) та Товариством з обмеженою відповідальністю „СВ Транс Україна" (68600, м. Ізмаїл, вул. Леніна, 5/2, Одеська обл., код ЄДРПОУ 36687143).

3. Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю „СВ Транс Україна" (68600, м. Ізмаїл, вул. Леніна, 5/2, Одеська обл., код ЄДРПОУ 01125689) на користь Державного підприємства „Білгород-Дністровський морський торговельний порт (67700, м.Білгород-Дністровський, вул.. Шабська, 81, Одеська обл., код ЄДРПОУ 01125689) -1073,00грн. -витрат, пов'язаних із сплатою судового збору.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписано: 10 вересня 2012 року

Суддя Брагіна Я.В.