Рішення

від 03.09.2012 по справі 8-3/17-791-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" вересня 2012 р.Справа № 8-3/17-791-2011

Колегія суддів господарського суду Одеської області у складі

головуючого судді Лічмана Л.В.,

суддів Оборотової О.Ю. та Д'яченко Т.Г.,

секретар судового засідання Глєбова К.В.,

за участю представників сторін:

від позивача Заржицька В.А.,

від відповідача Осінський Л.С., Кійко О.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні справу № 8-3/17-791-2011 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „ІНФОКС" в особі Філії „Інфоксводоканал" товариства з обмеженою відповідальністю „ІНФОКС" до Дочірнього підприємства „Житлово-експлуатаційне підприємство акціонерного товариства „Одеський автоскладальний завод" про стягнення 743197,10 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 03.03.2011 р. прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „ІНФОКС" в особі Філії „Інфоксводоканал" товариства з обмеженою відповідальністю „ІНФОКС" до розгляду та порушено провадження у даній справі.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 19.07.2012 р. справа прийнята до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Лічман Л.В., судді: Оборотова О.Ю., Д'яченко Т.Г., призначено її до розгляду на 03.09.2012 р.

Сторони повідомлені про час і місце засідань господарського суду, що підтверджується, зокрема, повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Згідно із приписами ст.85 ГПК України в судовому засіданні 03.09.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Товариство з обмеженою відповідальністю „ІНФОКС" в особі Філії „Інфоксводоканал" товариства з обмеженою відповідальністю „ІНФОКС" (далі -ТОВ „ІНФОКС") звернулось до господарського суду Одеської області із позовною заявою про стягнення з Дочірнього підприємства „Житлово-експлуатаційне підприємство акціонерного товариства „Одеський автоскладальний завод" (далі -ДП „ЖЕП АТ „Одеський автоскладальний завод") 988785,42 грн. заборгованості за надані згідно договору від 01.11.2000 р. № 15/1 послуги водопостачання та водовідведення в період з 01.11.2005 р. по 01.10.2010 р.

В процесі розгляду спору позивач шляхом подачі письмової заяви уточнив власні вимоги та просив суд стягнути з відповідача 743197,10 грн. боргу, вказуючи на те, що до попереднього розрахунку передчасно включено 245588,32 грн. нарахувань по об'єкту за адресою: Одеса, вул. Махачкалінська,18.

Обґрунтовуючи позов, ТОВ „ІНФОКС" посилається на положення ст.ст.11,264,525,526,629,901,903 ЦК України, ст.173 ГК України, умови названої вище угоди, акти звірки взаємних розрахунків, звіти про водокористування, докази часткової оплати послуг, висновок судово-економічної експертизи від 27.06.2012 р. № 1334/1335 тощо.

У доповненому відзиві на позовну заяву ДП „ЖЕП АТ „Одеський автоскладальний завод" просить у задоволенні вимог відмовити, оскільки:

- позивач не є стороною за договором, у зв'язку з чим не має права будь-якої вимоги за ним;

- договір вже втратив чинність з 31.10.2010 р.;

- вимога виконати договір за 5 років його дії виходить за межі трирічного строку позовної давності, передбаченого ст.257 ЦК України;

- виконання вимог позивача є неможливим, т.я. правочин не спрямований на реальне настання правових наслідків, тому являється недійсним. При цьому нереальність створило ТОВ „ІНФОКС", доручивши оплату за надані послуги водопостачання фізичним особам-мешканцям будинків, які обслуговує відповідач, без згоди останнього на користь TOB „ГЕРЦ";

- намагання позивача стягнути з відповідача борг мешканців будинків безпідставні, тому що фактичні споживачі послуг водопостачання та водовідведення виконали свої зобов'язання;

- нарахування сум заборгованості здійснено невірно;

- договір на послуги водопостачання та водовідведення від 01.11.2000 р. № 15/1 є неукладеним у зв'язку з тим, що ТОВ „ІНФОКС" не надано додатки №№ 1,2,3 до угоди та перелічені в п.5.4 документи, обов'язкові під час продовження строку дії договору. Відсутність зазначених доказів також позбавляє можливості вважати розрахунок боргу правомірним та довести факт пролонгації договору в 2005 р.

Заперечуючи проти висновку судово-економічної експертизи від 27.06.2012 р. № 1334/1335, ДП „ЖЕП АТ „Одеський автоскладальний завод" вважає його недостатньо ясним та неповним, складеним з суттєвими протиріччями та арифметичними помилками. Зокрема, роблячи на 8 аркуші (в судовому засіданні представник відповідача вказав на 9 аркуш) дослідження висновок, що по наданим документам обґрунтувати нараховані по даним бухгалтерського обліку обсяги водопостачання та водовідведення не видається можливим, т.я. для дослідження не надані документи, підтверджуючі нарахування обсягів водоспоживання за договором за весь період стягнення, у підсумковій частині експерт зазначає про підтвердження факту представлення послуг на загальну суму 1350538,47 грн.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив таке.

01.11.2000 р. між КП „Одесводоканал" (Водоканал), правонаступником якого є ТОВ „ІНФОКС", та ДП „ЖЕП АТ „Одеський автоскладальний завод" (Абонент) укладено договір на послуги водопостачання та водовідведення № 15/1 (Договір), згідно умов якого Водоканал надає послуги з подачі питної води ГОСТ 2874-82 „Вода питна" та прийманню стічних вод на об'єкти Абонента відповідно до додатків №№ 1,2,3, які щорічно до 15 листопада кожного місяця направляються Водоканалу (п.1.1 Договору). Абонент своєчасно сплачує надані йому послуги водопостачання та водовідведення, експлуатує та утримує водопровідні та каналізаційні мережі, прилади на них в належному стані... (п.2.1 Договору). Абонент зобов'язаний щомісячно по встановленій формі з 1 по 5 число в письмовому вигляді надавати відомості про водопостачання та фактичній оплаті населенням послуг водокористування за минулий місяць. У випадку непредставлення звітів у строк Водоканал здійснює розрахунок згідно з Правилами водокористування (п.2.3.8 Договору). Оплата послуг водокористування та водовідведення здійснюється до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Водоканалу (п.3.2 Договору). Оплата здійснюється по тарифам, затвердженим у встановленому діючим законодавством порядком... (п.3.3 Договору). Договір укладено строком на п'ять років та діє з 01.11.2000 р. по 01.11.2005 р. Договір вважається продовженим на наступні 5 років, якщо до закінчення місяця після закінчення строку його дії жодна зі сторін не заявить про зміну або припинення його дії (п.5.3 Договору). Для укладення (продовження) Договору (та в подальшому до 15 жовтня щорічно) Абонент зобов'язується представити пакет документів, перелічених у п.5.4 Договору.

В додатках до Договору визначено місця дислокації об'єктів Абонента, тобто житлових будинків, мешканцями якими споживаються послуги Водоканалу.

Договір, який продовжував дію на підставі п.5.3, до 01.11.2010 р., підписано уповноваженими представниками та скріплено печатками контрагентів.

Вказуючи на те, що у ДП „ЖЕП АТ „Одеський автоскладальний завод" існує заборгованість за Договором, ТОВ „ІНФОКС" звернулось з уточненим позовом у рамках провадження у даній справі.

Перевіривши обґрунтованість доводів представників сторін, господарський суд задовольняє позов, виходячи з наступного.

Згідно із приписами ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк...

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Аналогічні положення містяться в ч.ч.1,7 ст.193 ГК України, в яких визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно із ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

В ч.1 ст.903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Господарський суд, проаналізувавши наведені вище норми матеріального права в аспекті спірних правовідносин, зазначає, що між сторонами виникли господарські зобов'язання, підставою яких є письмовий Договір про надання послуг з водопостачання та водовідведення.

При цьому ТОВ „ІНФОКС" у період з 01.11.2005 р. по 01.10.2010 р. надано послуги належної кількості та якості на загальну суму 1596126,79 грн., що підтверджується звітами ДП „ЖЕП АТ „Одеський автоскладальний завод" на водокористування, актами звірки взаємних розрахунків та висновком судово-економічної експертизи від 27.06.2012 р. № 1334/1335, призначеної в процесі вирішення спору господарським судом з урахуванням значного обсягу та специфіки предмету дослідження.

В свою чергу ДП „ЖЕП АТ „Одеський автоскладальний завод" в порушення приписів ст.ст.525,526,610,629,901,903 ЦК України, ч.ч.1,7 ст.193 ГК України, умов Договору частково не виконано взяті на себе зобов'язання та оплачено вартість замовлених та спожитих послуг тільки в сумі 607341,37 грн., доказом чого є документи банківських установ щодо перерахування коштів безпосередньо Абонентом, відомості TOB „ГЕРЦ" стосовно прямої сплати коштів мешканцями будинків та названий вище експертний висновок, не дивлячись на те, що згідно ч.1 ст.530 ЦК України, п.3.2 Договору обов'язок сплатити вартість спожитих послуг мав бути виконаним до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Таким чином, враховуючи те, що 245588,32 грн. нарахувань по об'єкту за адресою: Одеса, вул. Махачкалінська,18, ТОВ „ІНФОКС" виключило з ціни позову в ході вирішення спору, уточнені вимоги підлягають задоволенню в сумі 743197,10 грн.

Не приймаються до уваги викладені у доповненому відзиві на позов посилання відповідача на те, що позивач не є стороною за Договором, оскільки з наявних матеріалів справи вбачається правонаступництво ТОВ „ІНФОКС" усіх прав та обов'язків КП „Одесводоканал".

Доводи ДП „ЖЕП АТ „Одеський автоскладальний завод" про те, що договір вже втратив чинність з 31.10.2010 р. є незрозумілими з огляду на заявлення до стягнення боргу з 01.11.2005 р. по 01.10.2010 р.

Відносно тверджень відповідача в частині недійсності Договору, в т.ч. з підстав його неспрямованості на реальне настання правових наслідків, то вони являються не доведеними, адже доказів прийняття відповідного судового рішення з цього приводу не надано.

Вказівка Абонента на неможливість виконання угоди з вини ТОВ „ІНФОКС", яке без його згоди досягло домовленостей з TOB „ГЕРЦ" щодо оплати за надані послуги водопостачання фізичними особам-мешканцям будинків, які обслуговує відповідач, є помилковою в зв'язку з тим, що наявний в матеріалах справи договір від 21.04.2008 р. № 080421 підписано й з боку ДП „ЖЕП АТ „Одеський автоскладальний завод", та ним обов'язок Абонента забезпечувати своєчасне надходження коштів за Договором не припинено.

Також слід зазначити, що посилання на повне виконання фактичними споживачами послуг водопостачання та водовідведення своїх зобов'язань та невірність нарахування позивачем сум заборгованості відповідач шляхом представлення будь-яких належних доказів не підтвердив.

Щодо доводів ДП „ЖЕП АТ „Одеський автоскладальний завод" про неукладання Договору після закінчення строку, названого в п.5.3, то наявні в матеріалах справи документи, а саме докази часткової оплати боргу, укладання між ТОВ „ІНФОКС", TOB „ГЕРЦ" та ДП „ЖЕП АТ „Одеський автоскладальний завод" договору від 21.04.2008 р. № 080421 тощо, свідчать про зворотнє. До того ж відповідач, вказуючи в наданих до суду 03.09.2012 р. письмових поясненнях на закінчення строку Договору 01.11.2005 р., ніяким чином не спростовує свої попередні твердження відносно припинення дії правочину з 31.10.2010 р.

Заперечення відповідача проти висновку судово-економічної експертизи від 27.06.2012 р. № 1334/1335 з підстав неясності, неповноти та оформлення з суттєвими протиріччями і арифметичними помилками не підтвердились в процесі їх перевірки господарським судом, у т.ч. зроблений на 9 аркуші експертами висновок, що по наданим документам обґрунтувати нараховані по даним бухгалтерського обліку обсяги водопостачання та водовідведення не видається можливим, стосується лише лютого 2008 р., заборгованість за який до суми стягнення не увійшла.

По суті заяви ДП „ЖЕП АТ „Одеський автоскладальний завод" про пропуск ТОВ „ІНФОКС" трирічного строку позовної давності, передбаченого ст.257 ЦК України, потрібно відзначити наступне.

Згідно із ст.256 ЦК України позовна давність -це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За правилами ч.1 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Статтею 264 ЦК України визначено, що: перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку (ч.1); після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується (ч.3).

Як вбачається з наявних у справі доказів часткової оплати боргу в липні, грудні 2007 р. та протягом усього 2008 р., ДП „ЖЕП АТ „Одеський автоскладальний завод" визнало існування заборгованості в повному обсязі, чим перервало перебіг строку позовної давності, а, отже, заявлення вимоги за весь період, починаючи з 01.11.2005 р. та закінчуючи 01.10.2010 р., ґрунтується на правильному розумінні позивачем норм матеріального права.

На підставі ст.49 ГПК України судові витрати позивача, в т.ч. на проведення експертизи, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.33,34,43,44-49,82-85 ГПК України, вирішила:

Позов задовольнити.

Стягнути з Дочірнього підприємства „Житлово-експлуатаційне підприємство акціонерного товариства „Одеський автоскладальний завод" (65003, м. Одеса, вул. Отамана Чепіги, 29; код 20953067) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ІНФОКС" (04111, м. Київ, вул. Мельникова, 46; код 14289688) 743197/сімсот сорок три тисячі сто дев'яносто сім/грн. 10 коп. заборгованості за надані послуги, 7431/сім тисяч чотириста тридцять одна/грн. 97 коп. державного мита, 236/двісті тридцять шість/грн. 00 коп. витрат на ІТЗ судового процесу та 7203/сім тисяч двісті три/ грн. 84 коп. вартості проведеної судової експертизи.

Рішення набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення підписано 07.09.2012 р.

Головуючий суддя Лічман Л.В.

Судді: Оборотова О.Ю.

Д'яченко Т.Г.