Постанова

від 16.10.2012 по справі 8-3/17-791-2011

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" жовтня 2012 р.Справа № 8-3/17-791-2011 Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

головуючого судді : Головея В.М.

суддів: Мирошниченко М.А., Шевченко В.В.

при секретарі судового засідання : Головань О.М.

за участю представників сторін:

Від позивача -Заржицька В.О., за дорученням;

Від відповідача -Кійко О.В., за дорученням;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Житлово-експлуатаційне підприємство акціонерного товариства "Одеський автоскладальний завод"

на рішення господарського суду Одеської області

від 03 вересня 2012 року

у справі №8-3/17-791-2011

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі філії „Інфоксводоканал" Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс"

до Дочірнього підприємства "Житлово-експлуатаційне підприємство акціонерного товариства "Одеський автоскладальний завод"

про стягнення 743 197,10 грн.

В судовому засіданні 16.10.2012р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі філії „Інфоксводоканал" Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" (далі -ТОВ "Інфокс", позивач) звернулось до господарського суду Одеської області із позовною заявою про стягнення з Дочірнього підприємства „Житлово-експлуатаційне підприємство акціонерного товариства „Одеський автоскладальний завод" (далі -ДП „ЖЕП АТ „Одеський автоскладальний завод", відповідач) 988785,42 грн. заборгованості за надані згідно договору від 01.11.2000 р. № 15/1 послуги водопостачання та водовідведення в період з 01.11.2005 р. по 01.10.2010 р.

В подальшому позивач уточнив позовні вимоги, а саме просив суд стягнути з відповідача 743197,10 грн. боргу, вказуючи на те, що до попереднього розрахунку передчасно включено 245588,32 грн. нарахувань по об'єкту за адресою: Одеса, вул. Махачкалінська,18.

Позов обґрунтовано з посиланням на положення ст.ст. 11, 264, 525, 526, 629, 901, 903 ЦК України, ст. 173 ГК України, умови названої вище угоди, акти звірки взаємних розрахунків, звіти про водокористування, докази часткової оплати послуг, висновок судово-економічної експертизи від 27.06.2012 р. № 1334/1335 тощо.

У відзиві на позовну заяву ДП „ЖЕП АТ „Одеський автоскладальний завод", з урахуванням доповнень до нього, відповідач просив у задоволені вимог відмовити, оскільки позивач не є стороною за договором, у зв'язку з чим не має права будь-якої вимоги за ним, договір з 31.10.2010 р. втратив чинність, вимога виконати договір за 5 років його дії виходить за межі трирічного строку позовної давності, передбаченого ст.257 ЦК України, виконання вимог позивача є неможливим, т.я. правочин не спрямований на реальне настання правових наслідків, тому являється недійсним. При цьому нереальність створило ТОВ "Інфокс", доручивши оплату за надані послуги водопостачання фізичним особам-мешканцям будинків, які обслуговує відповідач, без згоди останнього на користь TOB „ГЕРЦ". Намагання позивача стягнути з відповідача борг мешканців будинків безпідставні, тому що нарахування сум заборгованості здійснено невірно, договір на послуги водопостачання та водовідведення від 01.11.2000 р. № 15/1 є неукладеним у зв'язку з тим, що ТОВ "Інфокс" не надано додатки №№ 1,2,3 до угоди та перелічені в п.5.4 документи, обов'язкові під час продовження строку дії договору. Відсутність зазначених доказів також позбавляє можливості вважати розрахунок боргу правомірним та довести факт пролонгації договору в 2005 р.

Також, заперечуючи проти висновку судово-економічної експертизи від 27.06.2012 р. № 1334/1335, ДП „ЖЕП АТ „Одеський автоскладальний завод" вважає його недостатньо ясним та неповним, складеним з суттєвими протиріччями та арифметичними помилками. Зокрема, роблячи на 8 аркуші (в судовому засіданні представник відповідача вказав на 9 аркуш) дослідження висновок, що по наданим документам обґрунтувати нараховані по даним бухгалтерського обліку обсяги водопостачання та водовідведення не видається можливим, т.я. для дослідження не надані документи, підтверджуючі нарахування обсягів водоспоживання за договором за весь період стягнення, у підсумковій частині експерт зазначає про підтвердження факту представлення послуг на загальну суму 1350538,47 грн.

Рішенням господарського суду Одеської області від 03.09.2012р. позов ТОВ "Інфокс" задоволено, стягнуто з ДП „ЖЕП АТ „Одеський автоскладальний завод" 743197 грн. 10 коп. заборгованості за надані послуги, 7431 грн. 97 коп. державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на ІТЗ судового процесу та 7203 грн. 84 коп. вартості проведеної судової експертизи.

Рішення суду мотивовано тим, що частковою оплатою боргу в липні, грудні 2007 р. та протягом усього 2008 р., ДП „ЖЕП АТ „Одеський автоскладальний завод" визнало існування заборгованості в повному обсязі, чим перервало перебіг строку позовної давності, а, отже, заявлення вимоги за весь період, починаючи з 01.11.2005 р. та закінчуючи 01.10.2010 р., ґрунтується на правильному розумінні позивачем норм матеріального права.

20.09.2012р. до Одеського апеляційного господарського суду від ДП „ЖЕП АТ „Одеський автоскладальний завод" надійшла апеляційна скарга, в якій останній просить зазначене рішення в частині стягнення заборгованості в період з 01.11.2005р. по 01.04.2006р. скасувати, відмовити в позові, стягнути з позивача витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання апеляційної скарги, оскільки воно винесено з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Скаржник зазначає, що висновок судово-економічної експертизи лише підтвердив неможливість обґрунтування, нарахування та співставлення нарахувань обсягів водопостачання та водовідведення по даним бухгалтерського обліку та свідчить про неможливість документального підтвердження сум за надані послуги.

Також, відповідач вважає, що суд при вирішенні питання щодо строків позовної давності помилково не застосував наслідків спливу позовної давності щодо частини позовних вимог.

15.10.2012р. до апеляційного господарського суду від ТОВ "Інфокс" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення залишити без змін, скаргу -без задоволення.

Позивач у відзиві, щодо судово-економічної експертизи, вважає висновок судової експертизи логічним, послідовним та обґрунтованим.

Стосовно позовної давності, ТОВ "Інфокс" вважає, що судом цілком правомірно були поновлені строки позовної давності згідно з ст. 264 ЦК України.

16.10.2012р. у судовому засіданні представник відповідача надав усні пояснення, повністю підтримує вимоги апеляційної скарги.

Крім цього, відповідач заявив усне клопотання про проведення повторної судово-економічної експертизи, оскільки останній вважає, що попередньою судової експертизою неповно з'ясовані всі обставини, які мають значення для справи.

Колегія суддів, порадившись на місці, ухвалила: зазначене вище клопотання відхилити, оскільки висновок судово-економічної експертизи є доцільним, послідовним та обґрунтованим.

Представник позивача в судовому засіданні також надав усні пояснення, проти апеляційної скарги заперечує з підстав, вкладених у відзиві, просить рішення господарського суду Одеської області від 03.09.2012р. залишити без змін, скаргу - без задоволення.

Обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і правильно встановлено судом першої інстанції, 01.11.2000 р. між КП „Одесводоканал" (Водоканал), правонаступником якого є ТОВ "Інфокс", та ДП „ЖЕП АТ „Одеський автоскладальний завод" (Абонент) укладено договір на послуги водопостачання та водовідведення № 15/1 (далі - Договір).

Відповідно до умов якого Водоканал надає послуги з подачі питної води ГОСТ 2874-82 „Вода питна" та прийманню стічних вод на об'єкти Абонента відповідно до додатків №№ 1,2,3, які щорічно до 15 листопада кожного місяця направляються Водоканалу (п.1.1 Договору).

Пунктом 1.2 Договору встановлено, що Абонент своєчасно сплачує надані йому послуги водопостачання та водовідведення, експлуатує та утримує водопровідні та каналізаційні мережі, прилади на них в належному стані відповідно до п. 2.1 Договору та діючого законодавства.

Згідно п.2.3.8 Договору, Абонент зобов'язаний щомісячно по встановленій формі з 1 по 5 число в письмовому вигляді надавати відомості про водопостачання та фактичній оплаті населенням послуг водокористування за минулий місяць. У випадку непредставлення звітів у строк Водоканал здійснює розрахунок згідно з Правилами водокористування, щомісяця до 12-го числа поточного місяця оформляти акт бухгалтерської звірки по розрахунках за отримані послуги (п.п.2.3.9).

Облік спожитої води здійснюється за показниками приладів обліку води, встановлених відповідачем відповідно до даних додатків №1,2,3. При відсутності приладу обліку води, тимчасово до його установки кількість спожитої води визначається на підставі затверджених у встановленому законом порядку нормативів водоспоживання (п.3.1).

Відповідно до п.3.2 Договору, оплата послуг водокористування та водовідведення здійснюється до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Водоканалу.

Пунктом 3.3 Договору встановлено, що оплата здійснюється по тарифам, затвердженим у встановленому діючим законодавством порядком...

Умовами п.5.3 Договору зазначено, що договір укладено строком на п'ять років та діє з 01.11.2000 р. по 01.11.2005 р. Договір вважається продовженим на наступні 5 років, якщо до закінчення місяця після закінчення строку його дії жодна зі сторін не заявить про зміну або припинення його дії

Крім цього, в додатках до Договору визначено місця дислокації об'єктів Абонента, тобто житлових будинків, мешканцями якими споживаються послуги Водоканалу.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк...

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

В ч.1 ст.903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як свідчать матеріали справи, між сторонами виникли господарські зобов'язання, підставою яких є письмовий Договір про надання послуг з водопостачання та водовідведення.

Таким чином, ТОВ "Інфокс" у період з 01.11.2005 р. по 01.10.2010 р. надано послуги належної кількості та якості на загальну суму 1596126,79 грн., що підтверджується звітами ДП „ЖЕП АТ „Одеський автоскладальний завод" на водокористування, актами звірки взаємних розрахунків та висновком судово-економічної експертизи від 27.06.2012 р. № 1334/1335.

Проте, ДП „ЖЕП АТ „Одеський автоскладальний завод" , відповідно до умов Договору, частково не виконано взяті на себе зобов'язання та оплачено вартість замовлених та спожитих послуг тільки в сумі 607341,37 грн., доказом чого є документи банківських установ щодо перерахування коштів безпосередньо Абонентом, відомості TOB „ГЕРЦ" стосовно прямої сплати коштів мешканцями будинків та названий вище експертний висновок.

Як вбачається з матеріалів справи та зазначалось вище, позовні вимоги були уточнені в сумі 743 197,10 грн.

Також, з матеріалів справи вбачається і те, що правонаступником прав і обов'язків КП „Одесводоканал" є ТОВ "Інфокс".

Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції що ДП „ЖЕП АТ „Одеський автоскладальний завод" повинен був виконати зобов'язання по зазначеному Договору та сплатити заборгованість у розмірі 743 197,10 грн.

Твердження відповідача, що Договір втратив чинність, колегією суддів до уваги не приймається, оскільки до останнього заявлені вимоги щодо стягнення боргу в період з 01.11.3005р. по 01.10.2010р.

В матеріалах справи наявний Договір від 21.04.2008 р. №080421, який підписано ТОВ "Інфокс", КП „Одесводоканал" та ДП „ЖЕП АТ „Одеський автоскладальний завод", відповідно до якого обов'язок Абонента забезпечувати своєчасне надходження коштів за Договором, який не припинено тому, доводи відповідача щодо неможливості виконати угоди з вини ТОВ "Інфокс", яке без його згоди досягло домовленостей з TOB „ГЕРЦ" щодо оплати за надані послуги водопостачання фізичними особам-мешканцям будинків, які обслуговує відповідач, ніяким чином не підтверджуються.

Відносно висновку судової експертизи, апеляційна інстанція зазначає, що місцевий суд правомірно не прийняв до уваги заперечення відповідача щодо висновку експертизи.

Як вбачається з наведеного висновку експертизи, апеляційний господарський суд вважає описову частину та висновок логічними, послідовними та обґрунтованими, оскільки у зазначеному висновку була дана чітка відповідь -надання послуг з водопостачання та водовідведення підтверджується на загальну суму 1 350 538,47 грн. (з урахуванням здійснених боржником оплат суми боргу на загальну сум 607 341,37 грн., що також підтверджено у експертному дослідженні, сума боргу складає 1 350 538,47 -607 341,37 = 743 197,10 грн.).

Що стосується строку позовної давності, то в матеріалах справи наявні докази часткової оплати ДП „ЖЕП АТ „Одеський автоскладальний завод" боргу в липні, грудні 2007 р. та протягом усього 2008 р., отже відповідач визнав існування заборгованості в повному обсязі, а відтак, це зумовило перебіг строку позовної давності.

Наведені скаржником у апеляційній скарзі доводи, як зазначалось вище, не спростовують висновків місцевого суду та не доводять їх помилковість, а тому не можуть бути підставою для скасування судового рішення.

Будь-яких інших доводів щодо незаконності рішення місцевого суду та допущення ним порушень норм матеріального та процесуального права, крім вищезазначених та визнаних апеляційною інстанцією необґрунтованими та безпідставними, скаржник не навів.

Перевіряючи згідно приписів ст.101 ГПК України законність і обґрунтованість рішення місцевого суду в повному обсягу, тобто не тільки на підставах викладених у апеляційній скарзі, судова колегія не встановила будь-яких порушень норм матеріального і процесуального права з боку місцевого суду і вважає, що зроблені судом висновки відповідають фактичним обставинам справи, наявним в ній доказам та приписам чинного законодавства.

З огляду на викладене судова колегія не вбачає будь-яких передбачених ст.104 ГПК України правових підстав для скасування рішення місцевого суду.

Керуючись ст. ст. 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Одеської області від 03.09.2012 року у справі № 8-3/17-791-2011 -залишити без змін , апеляційну скаргу -без задоволення.

Постанова, згідно ст. 105 ГПК України, набуває законної сили з дня її оголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 18.10.2012 року.

Головуючий суддя: Головей В.М.

Судді: Мирошниченко М.А.

Шевченко В.В.